Експерти фінансового ринку та юристи неоднозначно оцінюють рішення НБУ про обмеження на зняття депозитів.
У важкі часи країна та її гро мадяни стоять пе ред нелегкими випробуваннями. Ось така болюча тема, як неповернення депозитів пересічним і не дуже вкладникам українських банків згідно з горезвісними постановами Нац банку. Це триває досі, і обсяги неповернень, так само, як і кількість звернень до судів власників депозитів, щоб «вибити» свої кревні у фінансових установ, значно зросла. Дії регулятора незаконні — впевнені майже всі юристи.
Тоді ще патріотизму не бракувало
Згадаймо історію та викладімо читачу ретро спективу цього питання. Почалося все з того, коли в найстрашніші для України дні й тижні наприкінці лютого 2014 року регулятор ухвалив постанову №104, згідно з якою обмежувалася можливість зняття депозитів в іноземній валюті: за вкладом його власник міг отримати, приміром, у доларах не більше суми, еквівалентної 15 тисячам гривень за офіційним курсом Нацбанку. За умови дострокового розірвання валютного депозиту його суму виплачували вкладникові у гривнях за курсом купівлі валюти банку на день операції.
Тоді всі патріотичні українці розуміли такі вимушені дії — головне було не дати скотитися Україні у прірву. Хоч, за даними регулятора, за січень-березень 2014 року обсяг гривневих вкладів фізосіб в українських банках зменшився майже на 13% (з 257,8 до 224,5 мільярда гривень). А ось обсяг валютних депозитів у гривневому еквіваленті зріс на 18,5%. Тож дехто просто перевів свої гривневі вклади у доларові та єврові.
Буквально через місяць, 28 березня, цю постанову замінила інша — №172. Саме нею продовжили ті самі обмеження ще до травня 2014-го. І цього разу чимало вкладників з розумінням поставилися до ситуації.
А ось уже постанова Нацбанку №328 від 30 травня «Про врегулювання дія льності фінансових ус танов та проведення ва лютних операцій» стосувалася знят тя грошей з рахунків, але вже не лише валютних, а гривневих. 24 липня цього року регулятор продовжив такі норми до 1 вересня постановою №540, а потім ще одним документом — вже до 2 грудня цього року. Ось така довга історія продовжень, проте, можливо, вона триватиме і надалі.
Кампанія позовних звернень
Однак вкладники вже вліт ку зрозуміли, що бан ки не так уже й хочуть повертати їхні гроші на віть після закінчення терміну дії де позитів. Проте наші люди, навчені бурхливими подіями сьогодення, звісно, не захотіли сидіти і вичікувати. Саме влітку 2014 року розпочалася безпрецедентна кампанія позовних звернень до судів на фінустанови власників депозитів. Тоді з цього приводу їх кількість збільшилася в 3,5—4 рази. А нині, як зазначив кореспондентові «УК» старший партнер адвокатської компанії «Кра вець і партнери» Ростислав Кравець, кількість таких справ ще зросла.
«Люди збагнули, що такі суди можна виграти стовідсотково. Адже судді на їхньому боці. Зауважте, згідно з Конституцією України і Цивільним ко дексом, вкладник має право на повернення своїх грошей на першу вимогу та в повному обсязі, тож постанови Нацбанку автоматично визнаються протизаконними. Більш того, люди посилаються на закон про захист прав споживачів, згідно з яким нема судових зборів. А на адвоката, який веде цю справу та захищає клієнта, вкладник може витратити лише 500 гривень», — зазначає він.
І справді, як кажуть, це того варте.
Цей процес, як свідчить практика, загалом може бути розтягнутий у часі на 1—1,5 місяця. Проте, як зазначає юрист, на сьогодні банки навчилися пролонгувати його до 1—1,5 року. Але і в цьому разі вкладникам не треба втрачати надію, а сміливо йти до мети, адже правда на їхньому боці. Більш того, це буде вигідно вкладникові, адже після виграного суду він повинен отримати всі відсотки за депозитами, які у фінустанові накопичуватимуться весь цей час.
Чи багато банків не віддавали та не віддають досі депозитів із відсотками своїм клієнтам? Ще влітку фахівці називали таку цифру: 42 зі 173. У середині жовтня, як кажуть аналітики та юристи, ця цифра зросла приблизно в 1,5 раза.
Навіть банкіри на боці звичайних людей
Кореспондент «УК» не міг не поцікавитися думкою самих банків та банкірів з приводу таких постанов регулятора. Одна фінустанова одразу відмовилася від коментаря. Щоправда, дві інші висловили ставлення до цієї проблеми. Так, голова ради директорів АТ «Дельта Банк» Олена Попова по просила вкладників дивитися на це питання ширше і бути справжніми патріотами своєї країни (читай і банківського сектору).
«Панічні настрої вкладників дуже шкідливі у цій ситуації, та й працюють проти них самих. Люди, які піддалися паніці, просто знекровлюють банківський механізм. У цій ситуації ми підтримуємо заходи, які впровадив регулятор щодо лімітування видачі готівки через каси. Вважаю, що справжній вияв патріотизму на сьогодні — залишати гроші в банківській системі країни та купувати українські товари», — зазначила вона.
Відповідь директора де партаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марини Нестеровської — на боці звичайних вкладників і на боці закону. «Банки зобов’язані повертати вкла ди (депозити) згідно з умовами депозитних договорів та на першу вимогу — цю норму встановлює Цивільний кодекс України. У разі повернення вкладу готівкою через касу та банкомати фінустанови зо бов’язані обмежити видачу готівки, що перебуває на банківських рахунках, за винятком коштів на виплату заробітної плати, пенсії, стипендії, витрат на відрядження, до 150 000 гривень у національній валюті та в іноземній валюті в еквіваленті, що не перевищує 15 000 гривень на добу на одного клієнта», — сказала банкір.
За її словами, прикро зазначати, але є банківські установи, які через втрати ліквідності не виконують взятих на себе зобов’язань перед вкладниками або гальмують виконання. До таких банків застосовують норми закону про систему гарантування вкладів.
Отже, ці проблеми, на думку експертів і вкладників, пов’язані з крайніми адміністративним ме тодами, які застосовує Нац банк України. А між тим, за інформацією регулятора, станом на кінець вересня відтік депозитів із банківської системи становив 110 мільярдів гривень.
КОМПЕТЕНТНО
До ринку ми ще повернемося
Валерія ГОНТАРЕВА,
голова правління Нацбанку України:
— Адміністративні заходи, які запроваджує Нацбанк, вимушені та короткострокові. Щойно ситуація стабілізується, треба буде повертатися до ринкових методів регулювання.
Головне рішення, яке нам необхідно ухвалити і яке ми будемо ініціювати, — зробити термінові депозити депозитами на строк. Це буде у плані наших дій на рік, який триває. Брак належних підстав для чіткого виконання умов термінових депозитів за строком повернення коштів — головний чинник дестабілізації банківської системи країни.
Одна річ, коли банк не забезпечено поточною ліквідністю — у цьому разі такий банк проблемний. Та ніхто не зможе забезпечити таку ліквідність, коли триває розірвання договорів, які було укладено на певний термін.
Регулятор не відповідає на листи громадян
Олександр ОХРІМЕНКО,
президент Українського аналітичного центру:
— Річ не лише в тому, що такі постанови Національного банку України — порушення законів нашої країни і Конституції зокрема. Річ у тім, що цей документ на практиці взагалі не працює. Цілком логічно, що регулятор очікував від постанови позитивних зрушень, а вийшло навпаки.
Тому я переконаний, що Нацбанку треба, як кажуть, на цьому документі ставити крапку і його скасовувати. До того ж, МВФ перед тим, як цей документ було введено в дію, давав рекомендації Нацбанку — постанова повинна мати короткостроковий термін дії. А вона фактично чинна вже десятий місяць поспіль. І не відомо, що буде після 2 грудня (можливо, її пролонгують і надалі).
Грубе порушення прав вкладників і всіх законів України — те, що регулятор не реагує на листи громадян, які вони надсилають до Нацбанку, сподіваючись, що він допоможе повернути їхні вклади. Регулятор згідно із законодавством повинен відповісти на них протягом двох місяців. Так-от, Нацбанк не лише не відповідає громадянам, а й зовсім не реєструє таких листів. І вкладники не отримують повідомлень, що їхні скарги отримано. Такого не можна робити. Через такі дії регулятора та банків стає дуже хиткою довіра населення до фінансових установ країни, яку вони заробляли роками.