Нині воєнний стан та мобілізація визначені до 20 травня. Інтенсивність боїв, відомі плани щодо контрнаступу, а тепер ще й розміщення ядерної зброї в Білорусі дають підстави говорити про їхню пролонгацію. Отже, ще більша кількість людей має бути обізнана про умови, за яких мобілізація відбувається. І строки служби мобілізованих і контрактників під час війни – болюча тема, бо вони майже нічим не обмежені.
Що впливає на строк служби?
В мирний час військова служба передбачається як строкова та за контрактом. Строк служби у першому випадку – до 18 місяців (солдати, матроси, сержанти, старшини) та до 12 місяців (призовники із магістерським ступенем вищої освіти). Строк служби за контрактом – 3, 5 чи 10 років, в залежності від посади.
Але ці терміни зараз не актуальні. Призов строковиків під час війни не відбувається, бо є призов по мобілізації громадян у віці від 18 до 60 років. Вони та контрактники залучаються до служби на жорстких умовах.
Строки військової служби прописані у законі про військовий обов’язок (ст. 23), і вони залежать від дії трьох чинників.
Особливий період. Він встановлений в Україні ще 17 березня 2014 р., після першого рішення президента (на той час в.о. президента) про часткову мобілізацію. За постановами Верховного суду у 2018, 2019, та 2021 роках, особливий період тільки до мобілізації не прив’язаний, є поняттям ширшим за неї, та ще й президент не ухвалював рішень про його завершення. Отже, він діє дев’ять років, а строки військової служби прив’язані до нього, тому продовжуються понад встановлені у мирний час терміни.
Мобілізації. Її може бути проголошено, що запускає дію особливого періоду, а може бути завершено указом президента про демобілізацію, що не означає завершення особливого періоду. Мобілізація також може діяти без запровадження режиму воєнного стану.
Воєнний стан. Зараз мобілізація та воєнний стан визначені на одні ж терміни, але різними законами, що приймаються за поданням президента. Може діяти без оголошення мобілізації, а також після її завершення.
Всі три чинники вагомі, але у кожного на строки служби як мобілізованих, так і військовослужбовців за контрактом свій вплив. І вже скоро вони зміняться, бо Верховна Рада узгодила і відправила на підпис президенту законопроект №8169, який корегує норми, що діють зараз.
Як змінили строки служби?
Строк служби мобілізованих та військових за контрактом визначає п. 9 ст. 23 закону про військовий обов’язок. Там є окремі положення щодо строків продовження служби з моменту введення воєнного стану. Зараз, за певними виключеннями, про які нижче, вони продовжуються до оголошення демобілізації.
Проте новим законом, який набере чинності після публікації, строки служби мобілізованих та контрактників з моменту введення воєнного стану продовжуються до його завершення.
Це зараз строки воєнного стану та мобілізації збігаються, але в якийсь момент цієї синхронізації вже може й не стати. І якщо воєнний стан завершено, це не передбачає звільнення зі служби, поки не завершено мобілізацію.
Ба більше, навіть після завершення мобілізації бійці наступного дня не роз’їдуться по домівках. Бо є ще одне нове положення, яке стосується продовження служби мобілізованих та контрактників. За законопроектом № 8169 вона триватиме до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони та участі у веденні бойових дій, у тому числі:
- в разі проведення антитерористичної операції на її території;
- в районах, де проводитимуть заходи для забезпечення нацбезпеки та оборони;
- для відсічі та стримування збройної агресії з боку держави, що формально або фактично є учасником воєнних дій проти України.
“Президент все одно може видати наказ про демобілізацію із відповідними її строками. Все доволі відносно, і деталей та роз’яснень щодо тлумачення нових норм не вистачає. Проте Генштаб та президент як верховний головнокомандувач ухвалюють всі рішення, і останнє слово за ними”, – уточнює адвокат Ростислав Кравець.
З яких причин можливе звільнення під час воєнного стану?
“Основні норми про звільнення з військової служби прописані у ст. 26 закону про військовий обов’язок. Щодо тих, хто підписав контракт – у частині п’ятій цієї статті. Вона вужча, ніж для мобілізованих, але підстави для звільнення є, і це, зокрема, за станом здоров’я”, – звертає увагу адвокат.
Мобілізовані під час дії воєнного стану можуть звільнитися за служби на таких підставах:
- в зв’язку з досягненням граничного віку перебування на службі, про який нижче;
- за станом здоров’я. Має бути рішення військово-лікарської комісії про непридатність, якщо ж це офіцери, про непридатність або часткову придатність до служби. Законотворці також додали норму про те, що через 6-12 місяців, в разі визначення непридатності, має відбуватися переогляд;
- за сімейними обставинами. Якщо виникає право на відстрочку чи звільнення, а щодо офіцерів, перелік сімейних обставин чи інших поважних причин визначає Кабмін. Перелік сімейних обставин майже повністю збігається із тим, що передбачений для контрактників і наведений нижче. Але є одна додаткова – перебування на утримання трьох і більше дітей у віці до 18 років;
- в зв’язку із позбавленням волі за судовим рішенням. Якщо йдеться про офіцерів, то ще й у зв’язку із обмеженням волі чи позбавленням військового звання.
Щодо офіцерів з числа мобілізованих, то є ще три підстави:
- позбавлення звання в дисциплінарному порядку. Але ця норма діє, поки не набере чинності законопроект №8169, що скасовує цю підставу;
- небажання продовжувати службу жінкою, що має дитину чи дітей у віці до 18 років;
- припинення громадянства України.
Військовослужбовці за контрактом можуть звільнитися під час дії воєнного стану у таких випадках:
- досягнення граничного віку перебування на службі;
- в зв’язку із визнанням ВЛК особи неприданою до служби з виключенням з військового обліку. Після підписання президентом законопроекту №8169 також через 6-12 місяців має бути переогляд;
- позбавленням, обмеженням волі або позбавленням звання за рішенням суду;
- за сімейними обставинами. Це виховання дитини з інвалідністю до 18 років або тяжко хворої дитини, якій інвалідність не встановлена. Також це постійний догляд за хворими членами сім’ї (чоловік чи дружина, батьки свої чи подружжя), що підтверджено висновком МСЕК або ЛКК. Це самостійне виховання дитини чи потреба у вихованні, бо подружжя також на службі. Також це догляд за особою з інвалідністю першої групи чи другої групи (за висновком МСЕК і в разі, якщо більше нема кому доглядати). Для жінок це вагітність, відпустка по догляду за дитиною до трьох років, домашній догляд за дитиною до шести років, якщо є рішення медиків;
- власне бажання, якщо контрактник – іноземець чи особа без громадянства.
Яким є граничний вік перебування на службі?
Граничний вік перебування на службі встановлений ст. 22 закону про військовий обов’язок. Проте зазначені там діапазони 45-55 років для контрактників та 45-60 років для офіцерів не стосуються тих, хто проходить службу під час особливого періоду.
В нинішніх умовах граничний вік перебування на службі:
- 65 років – генеральські та адміральські звання;
- 60 років – решта військово службовців: від солдата до полковника та від матроса до капітана першого рангу.
Після досягнення граничного віку відбувається звільнення у відставку. В інших випадках – у запас.
Які документи потрібні для звільнення?
Звільнення відбувається на підставі наказу. Хто саме ухвалює рішення – залежить від звання того, хто звільняється: до найвищого сержантського звання – командири бригад, до підполковника – командири корпусі та оперативні командувачі, до полковника – головнокомандувач (це умови інструкції до положення про службу у ЗСУ в особливий період). Щоб його отримати, треба подати рапорт командиру.
В рапорті зазначають обставини, а також додають підкріплюючі їх документи (копії):
- висновок ВЛК;
- висновок МСЕК про інвалідність та необхідність постійного догляду;
- свідоцтво про інвалідність;
- документи, що підтверджують родинні стосунки: свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, паспорти;
- документи про опіку, піклування, догляд, довідка про те, що дитина знаходиться на утриманні від виконкомів місцевих рад;
- свідоцтво про розірвання шлюбу, судове рішення про позбавлення батька або матері батьківських прав.
Окремих вимог щодо строків розгляду рапорту у законодавстві немає. Прив’язку можна зробити до закону про звернення громадян. За його нормами граничний термін розгляду – 45 днів. Але це оптимістична оцінка, бо документи йтимуть ланцюжком від безпосереднього командира до особи, що ухвалює рішення, а потім назад.
“Все залежить від командира. В принципі, розглянути можуть протягом тижня, а можуть і місяцями не давати відповідь, – каже Кравець. – У тому випадку, якщо об’єктивний час для розгляду минув, військовослужбовець має право звернутися із рапортом для вищого керівництва, вказавши, що до безпосереднього командира вже звертався і відповідь не отримав. І так звертатися аж до керівництва Генштабу. Також можна подати скаргу до Військової служби правопорядку щодо відсутності відповіді на рапорти. В основному рапорти не губляться, а затягуються”.