І щотижня дедалі більше загострюється ситуація з грошима в державі. До прикладу, у Нацслужбі здоров’я кажуть про нестачу більше ніж 5 мільярдів гривень на лікування хворих на COVID-19. Рівень витрат визначали ще навесні, коли й прогноз щодо кількості інфікованих був іншим. Тепер треба переглянути. Як і перерозподілили всі бюджетні видатки. Рішення – за Кабміном. І на це гроші, ймовірно, знайдуть.
А от з усім іншим – ситуація критична. На кінець року дефіцит державного кошторису в нас може сягнути ста мільярдів гривень. Перекрити це можна було б траншем МВФ – хоча б частково. Але ж ви бачите – Фонд ще з літа не поспішає давати гроші.
Усе почалося із заміни очільника Нацбанку. Потім виникли запитання до проєкту бюджету наступного року. А далі ще й Конституційний Суд додав жару, коли почав “збивати” антикорупційну систему. Саме ці три теми – ключові для кредиторів. Але якщо владі навіть і вдасться заспокоїти МВФ, то цього року з траншем не встигнуть – суто з технічних причин.
Без відповідальності. Минув майже місяць після рішення Конституційного Суду: доступ до реєстру е-декларацій відновили, та боротьба з корупцією – на паузі, кажуть у НАЗК. Суди скасовують вироки, держава – рахує збитки.
Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency international Ukraine:
Вироки щодо недостовіного декларування і неподання декларацій можуть бути скасовані навіть ті можуть, які вже були винесені. У єдиному реєстрі рішень вже існують рішення, видані судами на місцях, про те, що людей навіть не суддів треба звільнити від навіть штрафу за адміністративне декларування.
Цього тижня Вищий антикорупційний суд уже закрив 10 справ за брехню в деклараціях і скасував кілька своїх ухвал. Приміром, у справі екссудді Апеляційного суду Дніпропетровської області – Надії Посунся.
Але подивімося на статистику. За час свого існування ВАКС виніс лише п’ять вироків за недостовірне декларування. Суддя Посунся – була першою. Замість електронної подала паперову декларацію. Штраф – 51 тисяча гривень. Ще два подібні вироки – суддям Зої Пономар і Олександру Бараннику.
Справа колишнього директора Львівського бронетанкового заводу Романа Тимківа, який приховав частку дружини в квартирі у Відні за 381 тисячу євро. За це теж сплатив державі у 300 разів менше, ніж приховав.
Найдорожчою стала справа ексдепутата Геннадія Бобова. Той “забув” про цінні папери на 50 мільйонів і нерухомість за кордоном. І теж мав викласти 51 тисячу гривень штрафу. Тобто, за цей час держава отримала за недостовірне декларування лише чверть мільйона.
При тому, що за 5 років вони отримали близько 3 млрд гривень рефінансування на своє існування. Намагання зараз створити видимість боротьби і виправдати своє існування це і є головною метою шуму навколо КСУ.
Та в Тренсперенсі інтернешнал кажуть, річ не в грошах. Головне те, що ці люди несли кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. І тепер головна загроза – у поновленні корупціонерів на посадах, і закриття справ, ще не доведених до суду. У НАБУ вже закрили 65 кримінальних проваджень, на черзі ще 50.
Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency international Ukraine:
І їх не можна буде повернути, якщо статтю повернуть до КК. Так само було скасована стаття закону про запобігання корупції.
Головний ризик для України – це втратити підтримку заходу. А це вже реальні мільярди доларів від МВФ і не тільки.
Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency international Ukraine:
Викликає дуже великий подив, що уже триває четвертий тиждень цієї конституційної кризи і ми бачили стільки і публічних заяв про те що цю кризу буде подолано і бачили законопроекти які подавалися до Верховної Ради – вони більшість дуже сирі або повертають просто ту редакцію, яка вже була визнана неконституційною і створюють ризик повторного її визнання неконституційною.
Саме від парламенту тепер і залежить, чи не припиниться остаточно боротьба з корупцією в Україні.
Ростислав Кравець, адвокат:
Передати повноваження судівським органам щодо перевірки суддів, а все інше залишити за НАЗК і таким чином ми вирішимо цей конфлікт і проблему не потрібно робити.
Якщо кризу не вирішити до кінця року, е-декларування зупиниться в Україні фактично на два роки. Адже звіти чиновники подають у січні. Якщо закон повернуть пізніше, порушники уникнуть відповідальності, бо зворотної дії він не має.