Думки юристів розійшлися з приводу того, чи підпадає «Укрнафта» під «закон про кворум» з 2015 року.
Верховна Рада 13 січня прийняла в цілому зміни до Закону «Про акціонерні товариства», якими дозволила проводити збори акціонерів при кворумі власників від 50% +1 акція.
Сьогодні кворум на проведення зборів акціонерів встановлено на рівні 60%. Під час голосування з голосу було внесено правку в закон, яка передбачає, що з 2016 року кворум для проведення зборів акціонерів для всіх компаній знижується до 50%+1 акція.
Прийнятий на першому засіданні в новому році закон має на меті відібрати контроль над найбільшою нафтовидобувною компанією «Укрнафта», яку сьогодні контролює губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський.
Контрольний пакет компанії належить державі та перебуває в управлінні НАК «Нафтогаз України». Групі «Приват» Коломойського належить 42% акцій «Укрнафти» та контроль над менеджментом. Це дає Коломойському можливість блокувати збори акціонерів, на яких держава могла би впливати на низку рішень, у тому числі — і про розподіл дивідендів.
У жовтні 2014 року, під тиском влади і перед парламентськими виборами, на зборах акціонерів «Укрнафти» було прийнято рішення про виплату дивідендів за три роки – 3,8 млрд грн. Акціонери вирішили, що виплати будуть проводити до середини квітня 2015 року. Державі мало відійти 1,8 млрд грн. Наразі цих грошей бюджет не отримав. Як заявив прем’єр Арсеній Яценюк перед голосуванням за держбюджет-2015, у кошторис на цей рік закладено виплату 1,8 млрд грн дивідендів від «Укрнафти».
«Укрнафта» видобуває близько 90% всієї нафти у країні, яку потім перепродає на Кременчуцький НПЗ, що також належить «Укртатнафті».
До жовтневих зборів акціонерів компанія три роки не сплачувала дивіденди в державний бюджет. Останню виплату провели 2011 року. Держава тоді отримала 793 млн грн.
Окрім цього, «Укрнафта» намагається не віддавати державі видобутий газ, який, за законом про держбюджет, має використовуватися для забезпечення побутових потреб населення. Блакитне паливо компанія направляла на виробництво азотних добрив на «Дніпроазоті» Коломойського.
Як відомо, на початку 2011 року «Укрнафта» взяла в оренду майновий комплекс «Дніпроазоту». У такий спосіб Коломойський отримав доступ до дешевого газу, який хіміки використовують як сировину.
Щоб переламати хід подій і збільшити дохід держави від володіння контрольним пакетом «Укрнафти», 13 січня депутати проголосували за зменшення кворуму.
Для зниження норми про кворум до 50% у Раді було зареєстровано три законопроекти: Радикальної партії Олега Ляшка, БПП та партії «Воля». Депутати вирішили голосувати за законопроект «радикалів».
Депутат від БПП Сергій Лещенко повідомив, що права рука Яценюка – Андрій Іванчук, керівник комітету з економічної політики та бізнес-партнер Коломойського з виробництва добавок до моторного пального, блокував ці законопроекти.
«Домогтися розгляду закону про зниження кворуму вдалося тільки після шантажу Ляшка на погоджувальній раді в січні 2015 року: мовляв, в іншому разі він вийде з коаліції», — написав депутат БПП Сергій Лещенко у своєму блозі.
Законопроект Ляшка передбачає такі зміни чинного закону: «Загальні збори акціонерного товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави і в якому держава є власником 50 і більше відсотків простих акцій товариства, мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, які сукупно є власниками більш ніж 50 відсотків голосуючих акцій».
Цікаво, що за «закон проти Коломойського» від «Народного фронту» Яценюка проголосували лише 13 депутатів із 82, що свідчить про союз цієї політичної сили з олігархом.
Відразу після голосування Ляшко надіслав Коломойському СМС з нецензурною лексикою. СМС-повідомлення було аналогічне тому, яке Ляшко отримав від Коломойського після оголошення результатів виборів до Ради.
У відповідь «радикал» отримав смс-повідомлення з іще більшим вмістом нецензурних слів, де Коломойський радив йому уважно вчитатися в те, що вони проголосували.
Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн вважає, що нововведення щодо зменшення кворуму до 50%+1 почнуть діяти для «Укрнафти» не в 2015 році, як цього хотіли депутати, а в 2016-му, коли закон стосуватиметься всіх ПАТ.
«Із 2016 року, згідно з прийнятим законом, ця норма поширюється на всі акціонерні товариства. Питання не в тому, що «Укрнафта» – держкомпанія, а в тому, що пакет акцій не належить державі безпосередньо, а через НАК «Нафтогаз», — вважає Куюн.
На думку голови «Української палати арбітражних керуючих» Анатолія Родзинського, для того, щоб цей закон запрацював щодо «Укрнафти», потрібно було додати, що зниження кворуму стосується компаній, 50% плюс 1 акція яких належить підприємству, 100% корпоративних прав якого належить державі.
«Чому депутати ухвалюють закони, які не працюють? Бо їм не вистачає кваліфікованих фахівців, наприклад, у випадку з законом щодо «Укрнафти» Коломойського — юристів. Таким чином вистражданий і прийнятий із боями закон не відбере контроль у Коломойського над «Укрнафтою». Що потрібно зробити, щоб держава реалізувала своє право розпоряджатися «Укрнафтою»? Наприклад, передати пакет акцій компанії від «Нафтогазу» до Міненерговугілля», — каже він.
З тим, що закон не запрацює для «Укрнафти» в 2015 році не згоден старший партнер ЮФ «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. За його словами, хоч акції і перебувають в управлінні «Нафтогазу», вони належать державі. «Навіть якщо Коломойський піде в суд, то, думаю, держава виграє справу», — каже Кравець.
Річ у тім, що, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 1998 року №747 «Про утворення «Нафтогазу України», акції «Укрнафти» залишаються державними і передаються в управління НАКу.
Цим якось уже скористалася держава в суперечці з «Укрнафтою». В липні 2014 року у Верховному суді розглядали справу «Укрнафти» проти Контрольно-ревізійного управління.
Справа стосується перевірки КРУ діяльності «Укрнафти» в 2008-2010 роках. У підсумку управління склало низку порушень. «Укрнафта» з цим не погодилася і звернулася до суду, обґрунтовуючи свій позов тим, що компанія не належить до державного сектора економіки, і за час, який підлягав перевірці, не використовувала у своїй господарській діяльності державне майно.
«Укрнафті» вдалося виграти суди трьох інстанцій. При цьому Вищий адміністративний суд дійшов висновку, що «пакет акцій ВАТ «Укрнафта» у розмірі 50% +1 акція, що належить державі, було передано до статутного фонду «Нафтогазу», тому власником зазначеного пакета акцій та акціонером є НАК, а не держава».
Справа дійшла до Верховного суду, який не погодився з таким твердженням і дав роз’яснення, що «Укрнафта» є суб’єктом господарювання державного сектора, а її акції (50%+1 акція) залишені в державній власності і передані до статутного капіталу «Нафтогазу». На підставі цього висновку ВСУ скасував попередні рішення судів і повернув справу на нове коло.
Юрій Віннічук, кореспондент відділу «Економіка», INSIDER