Західні партнери України наполягають, щоб у НАБУ та САП якнайшвидше з’явилися нові керівники.
Конкурс щодо обрання керівника Національного антикорупційного бюро має бути оголошений найближчими днями чи тижнями. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спільного брифінгу із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гара Стере у Києві. Які шанси, що у найближчому майбутньому оберуть і голову НАБУ, і керівника САП? І що вони реально незалежні? Чому з цим такі проблеми? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Критеріями оцінки роботи антикорупційних органів мають бути завершені розслідування, а не оголошені підозри
Народний депутат України VIII скликання, колишній голова Комітету виборців України, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов розмірковує так:
“Не можна зводити всю боротьбу з корупцією до питання персоналій та їхньої лояльності до тих чи інших центрів впливу. Цей підхід показав свою хибність у минулі роки”.
З одного боку, зазначає експерт, було створено сучасні антикорупційні органи, причому створено фактично “з нуля”, в них набирали кадри нового типу.
“За вісім років сформовано добре мотивовані та професійні команди в НАБУ та САП. Під нові органи було ухвалено нове законодавство з широкими повноваженнями та покращеним забезпеченням. Вже за президента Володимира Зеленського НАБУ отримало право на самостійне здійснення контролю аудіо- та електронних каналів, якого домагалося багато років. Також НАБУ отримало можливість безпосередньо робити запити щодо міжнародної правової допомоги — для протидії українським корупціонерам та за кордоном. Парламент скасував депутатську недоторканність, і тепер НАБУ може здійснювати оперативні заходи проти нардепів. Коли Конституційний суд ухвалив рішення, які ускладнювали роботу НАБУ, ці рішення також було розблоковано політичними зусиллями”, – нагадує Ігор Попов.
З іншого боку, продовжує він, загальні підсумки боротьби із топ-корупцією залишилися недостатніми.
“Нових керівників НАБУ та САП буде призначено протягом 2022 року, – упевнений експерт. – Однак одночасно з призначенням слід провести аналіз успіхів та проблем та вдосконалити роботу системи. “Реальна незалежність” – це лише гасло, ніхто в подібних органах не буде абсолютно незалежним. Проте система тіньової залежності, що діяла в минулі роки, показала свою неефективність. Боротьба за вплив на антикорупційні органи суттєво знизила їхню продуктивність. Тому слід посилити систему громадського контролю”.
Для цього, наголошує Ігор Попов, варто переглянути ключові індикатори успішності та сконцентрувати увагу органів на топ-чиновниках та на великих корупційних схемах – від мільярда гривень.
“Критеріями оцінки мають бути завершені розслідування, а не оголошені підозри, – впевнений експерт. – Необхідно посилити парламентський та громадський контроль за виконанням цих індикаторів, аж до персональної кадрової відповідальності керівників. Тоді є шанс, що баланс зміститься від негласних впливів – до підзвітності перед суспільством щодо прозорих індикаторів”.
Наші іноземні партнери максимально намагаються контролювати в Україні процес призначення на ключові посади
Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець закликає бути реалістами. І нагадує, що конкурси на різні посади в Україні відбуваються давно. А ось говорити про те, що обираються реально незалежні кандидати, – не доводиться.
“Навіть якщо конкурси відбуваються під наглядом іноземців (це видно на прикладі спроб обрати представників Антикорупційного суду, Вищої Ради Правосуддя, керівника САП тощо) – все відбувається у ручному режимі. Об’єктивного оцінювання кандидатів не було – і немає. На даний момент, на мою думку, наші іноземні партнери максимально намагаються контролювати в Україні процес призначення на ключові посади. За тим же главою САП – ті два кандидати, які пройшли “у фінал”, не відповідають заданим параметрам. Немає достатнього досвіду, очевидний конфлікт інтересів тощо. Але при цьому саме один із них і стане головою САП”, – зазначає Ростислав Кравець.
На його думку, все, що відбуватиметься далі, – спроба за допомогою різних ручних активістів, яких спонсорують грантові організації, продавлювати конкретні кандидатури. Незважаючи на те, що ті, наголошує експерт, не відповідають посадам, які мають намір обіймати.
“На жаль, в Україні при призначенні на відповідальні посади шукають не професіоналів, а людей, які так чи інакше віддані тій чи іншій особі”, – констатує Ростислав Кравець.