Ефективна мобілізація – це питання виживання нас як держави, як нації.
Верховна Рада підтримала за основу і загалом поданий президентом законопроєкт №11035 про демобілізацію військових строкової служби. Тим часом Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки розпочне наступного тижня напрацювання до другого читання законопроєкту про мобілізацію. Представники ЗСУ закликають парламентарів припинити виставу та швидше приймати важливі, хоч і непопулярні рішення. Експерти проаналізували для порталу “Коментарі” останні рухи навколо ситуації з мобілізацією та відповідним законопроєктом.
Політики намагаються зіграти на цій темі
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко розмірковує так:
“Питання мобілізації дуже важливе для України. Про це багато говорив колишній головком — Залужний, про це говорить нинішній головком Сирський. Та й загалом усі військові, оскільки техніка це — одне, але ж нею хтось повинен керувати. Хтось має поповнювати лави збройних сил, даючи можливість відпочити тим, хто давно воює, сповнюючи втрати. Тож не йде дискусія щодо того, чи потрібна нам мобілізація. Безперечно – потрібна”.
Але, продовжує експерт, Україна як демократична країна підходить до цієї теми інакше, ніж автократична Росія. Нормально, наголошує він, коли є дискусія, коли вислуховуються різні думки. Але це й гальмує процес прийняття необхідних рішень та мобілізації загалом. У тому числі тому, що це – непопулярне рішення. А політикам такі завжди даються важко.
“Як наслідок, політики намагаються зіграти на цій темі. Висуваються нові та нові пропозиції, вносяться ті чи інші доповнення, що йдуть, у тому числі, врозріз із реальністю, в якій ми знаходимося. Цим страждають Разумков, Тимошенко, інші представники українського політикуму, які експлуатують цю тему. Зрозуміло, що варіант законопроєкту, що обговорюється зараз, теж не ідеальний. Але він враховує багато факторів, включаючи демобілізацію, ротацію, виправлення пропозицій, що викликали найбільшу критику у минулому варіанті. Так, цей проєкт також треба шліфувати, враховувати права людини, вписувати все у чинне законодавче поле, – наголошує Ігор Петренко. – Але й це поле також потребує реформування, з урахуванням реалій воєнного часу”.
Звідси й спроба унормувати ті чи інші моменти, наголошує експерт. Щоб мобілізація проходила за чіткими правилами, була зрозумілою населенню, не давала тим самим ТЦК великі повноваження, враховувала важливість справедливого та ефективного підходу. Необхідна максимальна діджиталізація, простота в комунікаціях з ТЦК, отримання відстрочки або “броні”, у розподілі у війська, упевнений Ігор Петренко.
На даний момент, зазначає він, законопроєкт, який пройшов перше читання, має вже близько 2,5 тисяч правок.
“Як на мене, більшість із них – це відвертий популізм, спроба затягнути прийняття необхідного документа через страх брати на себе негатив. Але зробити це доведеться. Є вже відповідні заклики і від військового командування, і від наших партнерів, і від конструктивної частини політикуму. Було б добре мати консенсус з боку нардепів, щоби важливий законопроєкт не затягували і не спамили. Адже це грає проти України”, – пояснює експерт.
Він також звертає увагу, що у нас є безліч проблем власне в армії, де, на жаль, ще не викорінено деяких радянських підходів. Маємо також низьку підготовку середньої ланки. Все це, наголошує Ігор Петренко, поступово вирішується, але впливає на ставлення цивільних до служби в армії.
“Водночас треба розуміти, що ефективна мобілізація – це питання виживання нас як держави, як нації. Якщо не проводити вчасно ротацій, не підтримувати армію в боєздатному стані з наявністю укомплектованих підрозділів та резервів, то стримувати окупаційну армію РФ буде вкрай складно, – констатує експерт. – Є й інший момент, на який звертали увагу і президент Зеленський та представники його Офісу. А саме, що в армії перебуває мільйон людей, а в зоні бойових дій перебуває лише близько 300 тисяч. І, коли президент проводив перезавантаження оборонного блоку, він дав зрозуміти, що ті ж штабісти теж повинні бути “на нулі”, брати участь у бойових діях. Інакше вони не будуть достатньо ефективними”.
Особи, на яких покладено обов’язок проведення мобілізації, з цим явно не справляються
На думку голови профспілки Українська незалежна фундація юристів, голови АО “Кравець і партнери”, адвоката Ростислава Кравця, ситуація з мобілізацією та військовим обліком підтверджує, що за два роки повномасштабної війни ними до ладу не займалися.
“Різноманітні законопроєкти, у тому числі про звільнення строковиків, назріли вже давно. Адже дехто проходять службу четвертий рік. При цьому не зовсім зрозумілі деякі моменти, вважає експерт. – Начебто демобілізованих строковиків не можуть знову призвати протягом 12 місяців. Але це не точно. У самому законопроєкті такої норми немає. Вона нібито внесена із голосу у залі засідань. Подивимося, яким чином це відобразиться в остаточній редакції за підписом президента”.
Слід зазначити, продовжує Ростислав Кравець, що в законопроєкті про мобілізацію, що розглядається зараз, також є питання строковиків. Але там їм дається куди менша відстрочка після демобілізації, ніж 12 місяців (відповідно до перехідних положень). І це, упевнений адвокат, говорить про неузгодженість дій тих осіб, які начебто мають налагодити мобілізацію та військовий облік.
“Якщо розглядати заяви військових, то вони є різними. І та сама критика деяких положень із боку замкомандира однієї з бригад не позиція всіх військових”, – упевнений експерт.
За його словами, загалом же особи, на яких покладено обов’язок проведення мобілізації, з цим явно не справляються.
“Або вони спеціально діють урозріз з інтересами України, нашого суспільства та збройних сил, – вважає Ростислав Кравець. – Вносяться або відверто шкідливі законопроєкти, або максимально затягується ухвалення тих, які справді можуть допомогти ЗСУ. При цьому до ладу ніхто не пояснює, чому це відбувається”.