В Україні анонсували новий законопроєкт про так зване економічне бронювання від мобілізації, який планують зареєструвати у Верховній Раді.
Моделі економічного бронювання
За повідомленнями нардепів, розглядаються такі дві моделі економічного бронювання від мобілізації. Одна з них – отримання громадянином заробітної плати у розмірі від 35 тис. грн, відповідно, сплата податків з неї.
Над іншою ще працюють, проте вже розглядають варіант сплати додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від посади, заробітної плати чи інших критерій, пояснив очільник Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. Йдеться про військовий збір у розмірі 20 тис. грн щомісяця.
Чому виникли дискусії
За словами Дмитра Наталухи, перша модель, коли людина отримуватиме зарплату від 35 тис. грн, ймовірно, не розповсюджуватиметься на фізичних осіб-підприємців (ФОП) та стосуватиметься лише найманих працівників.
Так український уряд хоче спонукати підприємства платити більше коштів до державного бюджету. Посадовці зазначають, що частина з них платить зарплати “в конверті”, уникаючи офіційної сплати податків, з яких потім фінансується армія.
Народний депутат України Олексій Гончаренко зазначив, що у Кабінеті міністрів планують привʼязати бронювання від мобілізації до рівня заробітної плати.
За твердженням нардепа, обговорення моделі, яка дійсно працюватиме, ще триває. Але розглядалися варіанти бронювати:
- людей, які отримують зарплату від 35 тис. грн;
- громадян, які сплачують ПДФО у розмірі понад 6,3 тис. грн та/або ЄСВ більше ніж 7,7 тис. грн.
За його словами, подібне рішення вже обговорювали місяць тому, але його розкритикували. Гончаренко вважає, що за цією логікою чиновники та багатії не мають ризикувати життям. Це породило дискусії в суспільстві.
Виникає ще більше питань
Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV заявив, що тему економічного бронювання від мобілізації вже піднімали в суспільстві. Однак цю ініціативу не було сприйнято.
– Насправді це пряме порушення норм Конституції України, а саме статті, яка передбачає рівність всіх громадян перед законом, незалежно від майнового стану та іншого. Я вважаю, що в такому вигляді не можна виносити цю пропозицію ні в парламент, ні ставити на голосування в уряді та ухвалювати як постанову Кабінету міністрів. З одного боку, це буде прямим порушенням, а з іншого, це стане певним підривом репутації державної влади та фактично поділом українців на якісь сорти, – вважає адвокат.
Він звернув увагу, що необхідність цих працівників для галузі національної економіки не вирішується під час бронювання залежно від рівня заробітної плати. Навпаки, це породжує більше питань щодо справедливості.
– Вирішується суто отримання державою податків без надання відповідної аргументації. Наприклад, не зможе бути заброньована особа, яка виробляє хлібну продукцію та отримує менше коштів, ніж співробітник маркетингової компанії, який постачає цей хліб до магазинів, де отримує значно більшу заробітну плату, – зазначив Ростислав Кравець.
Водночас він розповів, що на практиці велика кількість підприємств забезпечують роботою невеликі міста. Якщо там мобілізувати кількох людей, то понад сотні громадян можуть фактично залишитися без роботи.
– Щоб забезпечити діяльність національної економіки та надходження коштів, потрібно брати на себе відповідальність керівникам військових адміністрацій і самостійно визначати підприємства, які потрібні для роботи в певному регіоні. На практиці існує велика кількість підприємств, які забезпечують роботою невеликі міста. Якщо там мобілізувати одну чи двох осіб, то без роботи можуть залишитися 300-400 людей. На жаль, про це ніхто не говорить, намагаючись лише в загальному вигляді когось звільнити від мобілізації за сплатою податків. Це неправильно, – переконаний Ростислав Кравець.
Чи доцільно економічно
Економіст, інвестиційний банкір Сергій Фурса заявив Фактам ICTV, що держава завжди буде зацікавленою в тому, щоб людина, яка платить більше податків, з меншою ймовірністю опинилася на фронті.
– Це економічно доцільно, раціонально та ефективно з боку держави, яка потребує значного фінансування для ведення війни.
Зацікавлення в тому, що чим більше людина платить податків, тим менша ймовірність, що така людина опиниться на фронті, та навпаки. Держава завжди обиратиме між тими, хто служить, та частиною людей, які залишаються поза фронтом. Та людина, яка більше сплачує податків, приносить більше користі армії, – вважає Сергій Фурса.
Суспільне обурення
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі Фактам ICTV заявив, що бронювання має відбуватися за сферами, а не сплатою податків, інакше це погіршить внутрішню ситуацію в Україні через суспільне обурення.
– Треба пам’ятати, що згідно з українською Конституцією, всі рівні в правах і обов’язках. Звичайно, є перелік, коли не можуть виконувати певні обов’язки. Зокрема, це стосується мобілізації, оскільки є перелік, встановлений законом, коли стан здоров’я не дозволяє бути мобілізованим, – нагадав він.
На його думку, бронювання потрібно, коли людина задіяна в певних галузях, де вона має виконувати суспільно-важливі функції, щоб забезпечити функціонування критичної інфраструктури, правоохоронних органів та інших важливих об’єктів.
– Бронювання не може ґрунтуватися на тому, хто більше заплатив податків, а хто менше – той йде на війну. Це не можна, тому що ми отримуємо суспільне збурення в державі внаслідок реалізації цієї ідеї. Її не можна приймати за жодних обставин. Бронювання має базувати лише на сферах, де задіяна кожна конкретна людина. Жодного виключення щодо податків і платежів, тому що це погіршуватиме внутрішню ситуацію, – вважає він.
Олександр Мусієнко припустив, що подібну норму можуть запровадити, щоб знайти кошти на мобілізацію. Але тоді потрібно інакше вести комунікацію з суспільством, звернув увагу експерт.
– Тоді треба сказати, що запроваджується додатковий податок тим, хто не хоче бути мобілізованим, але готовий працювати та платити збори, утримувати інших мобілізованих, тому що державі потрібні кошти. Тоді можна про це говорити, тому що загалом така ініціатива буде негативно сприйнята суспільством, – переконаний Олександр Мусієнко.