Масова мобілізація в Україні безпосередньо позначається на сільському господарстві.
“У багатьох селах чоловіків працездатного віку залишилося дуже мало, все на війні. Через це домогосподарства позбавляються худоби. А оскільки частка приватних господарств на українському ринку молока та м’яса традиційно завжди була високою, зменшення поголів’я вже позначається і на пропозиції, і на цінах”, – каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
За словами керівника агрофірми з Київської області “Колос” Леоніда Центило, з осені в Україні різко піднялися цінники на молоко – вони підвищувалися чи не щотижня. За чотири місяці молоко подорожчало на третину та сягнуло близько 16 гривень за літр – а це вже практично європейська ціна. Головна причина, за словами Центіла, – новий виток скорочення поголів’я корів. Причому в основному за рахунок приватного сектору: люди просто вирізують худобу, тому що “її складно доглядати”.
У результаті вже подорожчала молочна продукція. За даними Держстату, у грудні минулого року ціна молока у роздробі підвищилася на 2,3%, сиру та сиру – на 1,5%, а вершкового масла – на 2,7%.
Причому, як каже Пендзін, цінники тільки розганяються – і молоко, і м’ясо дорожчатимуть.
“Країна” розбиралася, чому із сільських подвір’їв зникає худоба і як це впливає на цінники.
Нема кому працювати
Про те, що мобілізація фактично залишає українські села без робочих рук, експерти говорять уже давно.
За словами власника пивоварні “Ципа” та екоферми “Розенталь” у селі Квасці Закарпатської області Олександра Шаталова, багато місцевих жителів служать у лавах ЗСУ, через це великі складнощі з набором персоналу, особливо вузькопрофільного: ветеринарів, технологів. Людей шукають навіть у сусідніх регіонах. Але там також не вистачає фахівців навіть для місцевих фірм.
“Мобілізація особливо масово йде саме селами. Там простіше, ніж у містах, знайти чоловіків – все на увазі. Крім того, сільські жителі, як показує практика, менш схильні “ухилятися” – навіть ті, хто має право на відстрочку, отримавши повістку , йдуть у військкомат. Багато хто просто не знає, як захистити свої права”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
“Люди, які проживають у селах, фактично перебувають за своїм місцем реєстрації. Людей у місті складніше знайти, вони часто у місті не прописані або живуть не там, де зареєстровані”, – пояснила “сільський” ухил мобілізації член парламентського комітету з питань національної безпеки Соломія. Бобровська в одному із недавніх інтерв’ю.
Також вона згадала про корупційний чинник: у великих містах “домовлятися” з військкомами найчастіше простіше, ніж у селах. Крім того, главам сільських громад дали право виписувати та видавати повістки, і їм спускають плани щодо мобілізації.
Як би там не було, у багатьох селах чоловіків призовного віку залишилося мало . А значить, фактично нема кому займатися важкою сільською працею. Від цього вже страждають на аграрні підприємства.
Але є й інший наслідок.
“Багато домогосподарств у селах позбавляються худоби. Чоловіків закликають, а жінки просто не можуть витягнути догляд за живністю, адже це важка праця. Тому корів і свиней масово здають на забій, нерідко посередникам і з великими знижками, а молодняк не беруть”, — каже Олег Пендзін.
Коровий мор – 2
“Країна” вже писала, що з початку війни в Україні різко скоротилося поголів’я великої рогатої худоби . За 2022 рік воно зменшилося більш ніж на 300 тисяч – з 2,64 млн до 2,3 млн.
При цьому найбільшої шкоди війна завдала молочному тваринництву: корів поменшало майже на 200 тисяч (1,35 млн). Майже на 650 тисяч поменшало також поголів’я свиней (до 4,9 млн).
Раніше “мор худоби” пояснювали насамперед військовими діями, а також відтоком біженців із країни.
Багато худоби просто загинуло. Це підтверджують дані про кількість тварин, зданих на забій. Їхня чисельність у 2022 році теж скоротилася – на 10-12%. Якби живність просто вирізали, то статистика була б зовсім іншою.
Даних за поголів’ям за 2023 рік Держстат поки що не оприлюднив. Але, як повідомили в Асоціації виробників молока, негативна динаміка зберігається. За минулий рік великої рогатої худоби поменшало майже на 5%, а корів – на 1,2%.
При цьому в приватному секторі скорочення поголів’я йде набагато швидше, ніж у спеціалізованих господарствах. За рік великої рогатої худоби у приватників поменшало на 8,2% (більш ніж на 108 тисяч голів), а корів – на 4,6% (це 41,9 тисяч голів). Для порівняння: у промисловому секторі за минулий рік поголів’я великої рогатої худоби зменшилось лише на 3,2%.
Тобто в приватному секторі зниження поголів’я йде набагато активніше, ніж у промисловому. Причому вплив безпосередньо військових дій тут уже мінімальний: сільські жителі самі позбавляються живності, каже Пензін.
Але проблема в тому, що основне тваринництво в Україні традиційно зосереджено у приватних обійстях. За даними Асоціації виробників молока, близько 70% виробництва молочної сировини припадає саме на приватників.
У сегменті свинарства залежність галузі від приватних домогосподарств менш виражена, але також досить велика: приватники тримають до 50% всього поголів’я.
Тому відмова селян від худоби вже вдарила по цінниках на сировину – і м’ясну, і молочну.
Як змінюються ціни на молоко та м’ясо
Леонід Центило каже, що наприкінці минулого року цінники на молоко просто злетіли з гальм. Якщо ще влітку закупівля молока обходилася в 12 гривень за літр, то до кінця осені – вже в 16 гривень, а молоко вищого ґатунку продавали і зовсім по 17-18 гривень.
Причому ціни на молоко росли буквально щотижня. Восени вартість молока завжди підвищується через сезонний спад надоїв. Але цього разу втрутився інший чинник — різке зниження пропозиції.
“Продовжує зменшуватися молочне стадо, особливо у приватних господарствах. Великі ферми худобу практично не вирізують, навпаки, намагаються навіть збільшувати поголів’я, оскільки зараз молочне скотарство дуже вигідне. Нам власна ферма дозволила перекрити збитки на зерні”, – каже Леонід Центило.
Дорога сировина вже вплинула і на ціни в роздріб.
За даними Держстату, у грудні минулого року молоко в українських магазинах подорожчало на 2,3%, сир та сир – на 1,5%, а вершкове масло – на 2,7%.
Керівник “Молочного альянсу” Сергій Вовченко стверджує, що цінники мали рости ще сильніше. Але виробники їх поки що стримують.
“Переоцінка, як правило, займає квартал. І на вимогу торгових мереж за один крок ми не можемо підвищувати ціни більше ніж на 5%, тоді як молочна сировина дорожчає зараз кожні два тижні, а її частка у собівартості молокопродуктів становить майже 70%”, — каже Вовченко.
Тобто цінники на молочну продукцію продовжать зростати, навіть якщо сировина перестане дорожчати – є певний зазор між собівартістю і роздрібною ціною, який виробники напевно захочуть компенсувати. За прогнозами Центіло, продовжать зростати ціни і на сировину, адже на ринку вже є дефіцит.
Тому, за прогнозами Пендзіна, вся молочна продукція додаватиме в ціні щонайменше 2-3% на місяць.
У свинарстві зв’язок між скороченням поголів’я та магазинними цінниками на м’ясо також простежується. Але поки що воно вигідне для переробників. Через те, що селяни масово здають свиней на забій, наприкінці минулого року на ринку навіть утворився надлишок пропозиції, і, як наслідок, закупівельні ціни пішли вниз, зазначили в Асоціації “Свиноводи України”.
Аналітик асоціації Олександра Бондарська каже, що середня закупівельна ціна свиней забійних порід у грудні 2023 року впала на 13% до 67,2 гривні за кілограм. У січні було ще мінус 10 гривень за кіло.
У роздробі свинина під Новий рік теж подешевшала, щоправда, не так суттєво – на 0,8% (до 202,7 гривні). У січні знижки стали більшими – свинину можна було купити вже по 197 гривень за кілограм.
Усього з вересня 2023 року до січня 2024 року свинина у роздробі подешевшала на 11 гривень за кілограм.
А закупівельні ціни за цей час обвалилися з 84,2 гривні до 57,2 гривні за кілограм. Все через профіцит пропозиції: живність продовжують масово відправляти на забій і ринок просто не перетравлює такої кількості “зайвого” м’яса.
Але “м’ясний бенкет” вже незабаром зійде нанівець, і ціни почнуть зростати. Перше велике подорожчання експерти прогнозують до Великодня – тоді цінники на м’ясо та м’ясну продукцію у роздробі можуть підскочити одразу на 10-15%, а то й більше. Після цього продовжать підвищуватися на 3-5% на місяць.