Згідно з новим законопроектом, фінустанови фактично примушуватимуть своїх клієнтів обирати види депозитів.
Напередодні Великодніх свят Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект №1195, яким за пропоновано ввести у вітчизняних банках два види депозитів — строковий та безстроковий. Оформивши перший, клієнти фінансової установи матимуть право отримати свої депозити та нараховані за ними відсотки лише після закінчення терміну дії договору. Наразі, як відомо, фізичні особи — вкладники можуть отримати будь-який свій депозит або його частину на першу вимогу. Обравши другий, безстроковий вид депозитів, клієнт фінансової установи після укладення договору з банком на такий вклад може забрати свої кошти в будь-який момент. Але додамо немалозначну деталь: законопроект ще остаточно не ухвалено. Тобто певні зміни теоретично можна буде внести. Проте юристи кажуть, що на практиці ніхто цього не робитиме.
У Європі це діє вже давно
Слід додати ще й таке: чимало ЗМІ, не вчитавшись у суть цього прийнятого за основу законопроекту, поспішили заявити, що у ньому запропоновано взагалі скасувати безстрокові вклади. Та це, як бачимо, не так.
Утім, як кажуть в Одесі, те, що є зараз, і те, що нам пропонують, — дві великі різниці. Адже нині всі вклади, як зазначає економіст Олександр Охріменко, безстрокові. Звісно, можна цілком погодитися з думкою експерта, проте, як показують нещодавні події на так званому Кредитному майдані, вкладники великих банків теж не можуть забрати свої заощадження, навіть якщо у фінустанові не діє тимчасова адміністрація й вона за законом повинна віддати депозити з відсотками.
«У Європі такі два види вкладів успішно діють у банках уже багато років. Якщо ви хочете коли завгодно забрати свій депозит, то обираєте форму «До запитання». Звісно, відсотки за ним будуть значно меншими (інколи в два-три рази. — Ред.), ніж на строковий вклад. Але це ваш вибір. Вважаю, що така цивілізована практика повинна діяти і в нас», — зазначає Олександр Охріменко.
Його опонент по спілкуванню в соціальних мережах керуючий партнер юридичної фірми «Кравець і партнери» Ростислав Кравець зазначає кореспондентові «УК», що цей законопроект мертвонароджений. «Це неприпустимо і протизаконно стосовно вкладників, адже банки й держава їх просто обкрадають. Так, ми намагаємося запозичити європейський досвід, але кажемо лише частину правди. У Європі й суми гарантування вкладів фізособам в рази вищі, ніж у нас, і банкіри несуть персональну відповідальність перед вкладниками, якщо банк прогорає. Хіба в нас таке є?!» — ставить майже риторичне запитання юрист.
Фінустановам подобається
Проте інші фахівці не бачать у цьому аспекті великої проблеми. Так, аналітик компанії «Простобанк Консалтинг» Іван Нікітченко зазначає, що в Україні існують лише безстрокові депозити.
Це не давало банкам змоги точно прогнозувати їх депозитний портфель, і тому вони закладали ці ризики у відсоткові ставки. «Чи може банк спокійно видавати кредити на 10—20 років, якщо завтра вкладники заберуть депозити?
Тож вводиться один новий вид — строковий, без можливості зняття до завершення його терміну дії. Для банківської системи це матиме лише позитивні моменти: установи зможуть точніше прогнозувати свою ліквідність і знижувати ставки. Це позначиться на кредитах — у банків у перспективі з’являться строкові депозити, під які з меншим ризиком можна буде видавати довгострокові позики», — резюмує він.
Експерти, які позитивно схвалюють нововведення, впевнені, що вони сприятимуть зменшенню ставок за депозитами. Але в перспективі ставки за такими програмами знижуватимуться, адже банки зацікавлені в строкових депозитах без зняття.
Наприклад, вклади до запитання в гривнях пропонуватимуть під ставки 8—10% річних, строкові зі зняттям — 15—17%, а без зняття — 19—20%. Також банки можуть започатковувати гібридні програми, де частину коштів можна буде знімати, а частину — ні.
«Спершу частка строкових депозитів без права дострокового зняття буде невеликою. Але поступово, з відновленням довіри до банківської системи і стабілізацією ситуації на валютному ринку, вона зростатиме. Як показує практика, для українців дуже вагомим чинником є розмір ставки, а за такими депозитами він буде вищий», — додає Іван Нікітченко.
Лобі — «за», правознавці — «проти»
Насамкінець слід додати, що цим ухваленим у цілому законопроектом не дуже задоволене й Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. Так, у своєму висновку його фахівці зазначають, що запровадження заборони знімати кошти зі строкового депозиту «може змусити частину вкладників відмовитися від укладення договорів строкового банківського вкладу на користь депозитів на вимогу, що навряд чи сприятиме досягненню позитивного ефекту від прийняття проекту, очікуваного суб’єктами права законодавчої ініціативи».
Пропозицію визначення умов дострокового повернення вкладів безпосередньо у самому договорі Головне науково-експертне управління парламенту не підтримує. Фахівці впевнені, що її реалізація у такому вигляді матиме передбачуваний наслідок: ці умови включатимуть переважно в угоди, які укладатимуть із представниками контролюючих органів, керівними працівниками самих банків та афілійованих з ними структур, акціонерами фінансових установ тощо. Таким чином, їхнє укладення матиме ознаки корупційних правопорушень.
Як бачимо, до останньої крапки у вирішенні цього питання ще далеко. Проте і Олександр Охріменко, і Ростислав Кравець упевнені в тому, що остаточно цей законопроект буде ухвалений саме таким, яким він є зараз. Вони пояснюють це тим, що у парламенті діє дуже потужне лобі, яке захищає інтереси Нацбанку. А саме останній і є розробником та духовним «пастирем» цього документа. Час покаже, як будуть розвиватися події, і «Урядовий кур’єр» обов’язково повернеться до цієї теми.
PS: Коли верстався номер, стало відомо, що заступник голови правління Нацбанку Владислав Рашкован зазначив: норми, прийняті за основу законопроекту №1195, стосуватимуться лише тих угод, які будуть підписані після набуття документом чинності. Тож це не стосуватиметься існуючих депозитних договорів.