Я вважаю, що це рішення підтримує фінансових спекулянтів, і ми детально розглянемо, як воно може стосуватися звернення стягнення на іпотеку. Крім того я розповім, як не дивлячись на це рішення, захищати права дітей та запобігати позбавленню їх житла. Запрошую до обговорення цього рішення та поділитися вашими думками.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Звернення кредитора з позовом про визнання дитини такою, що втратила право користування іпотечним майном (через її реєстрацію без згоди іпотекодержателя), є належним та ефективним способом захисту його прав – ОП КЦС ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1997/zvernennia-kredytora-z-pozovom-pro-vyznannia-dytyny-takoiu-sh%D1%81ho-vtratyla-pravo-korystuvannia-ipotechnym-mainom-cherez-ii-reiestratsiiu-bez-zhody-ipotekoderzhatelia-ie-nalezhnym-ta-efektyvnym-sposobom-zakhystu-ioho-prav-%E2%80%93-op-ktss-vs

🔸Постанова ОП КЦС ВС від 2 лютого 2026 року у справі № 522/3747/22 (провадження № 61-16480сво24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/133947141

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Більш детально про нові зміни та ризики Ви дізнаєтесь з відео.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №12353 від 23.12.2024 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55504

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 р.

№ 400/7733/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,

про визнання протиправним рішення, оформленого протоколом від 26.07.2024 року № 15; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення, яке оформлене протоколом № 15 від 26.07.2024 комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3, зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із доданими до неї матеріалами щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку за формою 6.

Ухвалою суду від 20.08.2024 суд відкрив провадження у справі.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивачу, оскільки відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію він має на це право, в зв`язку з тим, що у нього на утриманні три неповнолітні дитини.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки позивач до заяви на відстрочку не надав доказів, що діти проживають разом з ним. Також відповідач зазначає, що є неналежним відповідачем, а належним відповідачем повинна бути Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 25.09.2024 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвала була отримана комісією 08.10.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач 2 відзив та витребувані судом документи у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №176 від 16.07.2024 року матроса ОСОБА_1 , водія-санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 було звільнено у запас на підставі наказу командувача Військово-Морських Збройних Сил України ( по особовому складу) від 29 червня 2024 року № 175-РС відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) – перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для взяття на військовий облік.

Позивач подав відповідачу заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .

До заяви було надано свідоцтво про шлюб, документ про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, копії про народження його дітей – ОСОБА_2 2014 року народження, ОСОБА_3 2018 року народження, ОСОБА_4 2024 року народження.

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5/8344 від 28.07.2024 року за результатами розгляду поданих позивачем документів рішенням комісії, оформленим протоколом від 26.07.2024 року № 15 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу було відмовлено з посиланням на відсутність документів про визначення місця проживання дітей з військовозобов`язаним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема – процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії – керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

{Абзац перший пункту 58 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 675 від 07.06.2024}

59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

У додатку 5 до постанови КМУ №560 Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів:

– свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або

– рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю),

– або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним,

– або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,

– або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України,

– а також договір про сплату аліментів на дитину.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивач до Комісії не надав один із документів щодо визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю) чи інших документів, як передбачено Додатком 5 до Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого ПКМУ №560 від 16.05.2024, тому 26.07.2024 Комісією було прийнято рішення щодо відмови у надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу за мобілізацією (відсутність документів (рішення суду) про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю)).

Також відповідно до свідоцтва про народження дітей, донька ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (мати ОСОБА_6 ), ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 (мати ОСОБА_7 ), ОСОБА_3 , 05 червня 2018 (мати ОСОБА_7 ). Відповідно до свідоцтва про шлюб 29 грудня 2023 року позивач ОСОБА_8 уклав шлюб з ОСОБА_9 . Тобто ОСОБА_6 є матір`ю останньої дитини Злати, а колишня дружина ОСОБА_7 , з якою позивач розірвав шлюб, є матір`ю синів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . В рішенні суду про розірвання шлюбу між позивачем і ОСОБА_12 , місце проживання дітей ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не визначено.

Стосовно ненадання позивачем до заяви про відстрочку документів про визначення місця проживання дітей з військовозобов`язаним, необхідність надання яких передбачено Порядком №560 суд зазначає наступне:

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до статті 3 Закону № 794 -VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти – постанови і розпорядження.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

У абз. 2 ч.5 ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, цим законом КМУ надано лише право на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу.

Під “порядком” розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.

Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов`язаним.

Відповідно до стаття 19 Закону України « Про нормотворчу діяльність» юридична сила – це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із:

1) засад конституційного ладу в Україні;

2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом;

3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

2. З урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:

1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов`язковою до виконання на території України;

2) чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України.

Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Цією нормою передбачені такі умови для надання військовозобов`язаному відстрочки від призову:

– наявність на утриманні 3х та більше дітей віком до 18 років,

– відсутність заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримання батьком дитини пов`язаний з фактом народження дитини, а не з фактом спільного проживання.

Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ №560 , на відсутність яких посилається відповідач, як на підставу для відмови у наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.

КМУ постановою №560 розширив коло умов, за яких військовозобов`язаному надається відстрочка від призову, які не передбачені Законом №3543-XII. Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати з військовозобов`язаним.

Оскільки позивач при зверненні до відповідача надав всі документи передбачені Законом: довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментах та копії свідоцтв про народження дітей, в яких він зазначений батьком , то він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII, тому відповідач повинен розглянути його заяву та прийняти рішення про відстрочку від призову по мобілізації.

Відповідач 2 не виконав ухвалу суду та не надав витребуваних документів та суду невідомо про склад комісії, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача.

Відповідач всупереч ст.77 КАС України не надав суду доказів на спростування доводів позивача, тому позов належить задовольнити.

Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № 15 від 26.07.2024 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і видати відповідну довідку за формою 6.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 )судовий збір в сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн.20 коп.), сплачений квитанцією від 15.08.2024.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Чергове рішення, що підтверджує перевищення співробітниками ТЦК своїх повноважень та порушення Закону. Суд зазначив:

У абз. 2 ч.5 ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, цим законом КМУ надано лише право на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу.

Під “порядком” розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.

Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов`язаним.

Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ №560 , на відсутність яких посилається відповідач, як на підставу для відмови у наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.

КМУ постановою №560 розширив коло умов, за яких військовозобов`язаному надається відстрочка від призову, які не передбачені Законом №3543-XII. Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати з військовозобов`язаним.

Оскільки позивач при зверненні до відповідача надав всі документи передбачені Законом: довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментах та копії свідоцтв про народження дітей, в яких він зазначений батьком , то він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII, тому відповідач повинен розглянути його заяву та прийняти рішення про відстрочку від призову по мобілізації.

Суддя Т. О. Гордієнко

Джерело: forum.antiraid.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Водночас є затверджений перелік осіб, які підлягають відстрочці від мобілізації навіть у період воєнного стану. Серед таких осіб – чоловіки, які самостійно виховують дітей.

У коментарі Фактам ICTV член Асоціації правників України, юрист LCF Law Group Володимир Романчук нагадав, що відповідно до ст. 23 закону України Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, на відстрочку мають право жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

За законом, право на відстрочку мають жінки та чоловіки, які виховують дитину або ж дітей віком до 18 років, якщо другий з батьків: помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі.

Також право на відстрочку є, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень внесли на підставі ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України (якщо батьківство не встановлене).

Тобто право на відстрочку втрачається, якщо другий з батьків не бере участь у вихованні дитини з підстав, не описаних у нормі закону.

– Наприклад, через сварку з чоловіком, або якщо дружина самостійно ухиляється від виховання дитини задля забезпечення права на відстрочку своєму чоловіку.

Тож наразі, якщо дружина захоче таким чином надати чоловіку право на відстрочку, створити ілюзію самостійного виховання ним дитини, треба, щоб саме суд позбавив її батьківських прав, – пояснює юрист Володимир Романчук.

Мобілізація батьків-одинаків

Юрист і адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV зауважив, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані чоловіки та жінки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Це вказано в 5 абзаці ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

– Проте батька-одинака можуть мобілізувати лише за його згодою, – додає юрист.

Водночас якщо батьку-одинаку прийшла повістка, Кравець радить прояснити ситуацію та відправити на адресу центру комплектування документи, які підтверджують, що ви виховуєте дітей самостійно.

– Копії документів потрібно направити Укрпоштою цінним листом з описанням вкладення на адресу військкомату, – додає юрист.

Які документи знадобляться

Щоб підтвердити, що чоловік виховує дітей самостійно, а не просто розлучився з дружиною, необхідно надати:

• свідоцтво про смерть матері дитини;
• або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав;
• або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;
• або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;
• або рішення суду про оголошення матері померлою.

– Якщо чоловіку прийшла повістка, він може направити в центр комплектування та соціальної підтримки підтвердження того, що він виховує дітей сам. У лист потрібно вкласти копію відповідного документа, свідоцтва про народження дитину та заяву про надання відстрочки від мобілізації. За законом цих дій буде достатньо, аби повідомити ТЦК, що чоловік має право на відстрочку від мобілізації, – каже Кравець.

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«На жаль, немає відповідальності за те, що нардепи несуть у залі парламенту. Однак є відповідальність, якщо такі заяви були зроблені по за стінами парламенту. Тому такого депутата теоретично можна притягати до відповідальності. Наприклад, за державну зраду. Адже такі заяви направлені на корить рф. Тоді в кремлі буде ще більше аргументів, щодо нелегітимності та нелюдського поводження народних депутатів з громадянами України», — каже адвокат.

За його словами, тут немає чого коментувати з юридичної точки зору.

«Все що сказав нардеп — порушує права людини та Конституцію. Не думаю, що буде прийнято такий законопроєкт. Бо за більше нагадує хайп для того, щоб суспільство не сприймало державну владу. Однак надалі подібні заяви нардепів матимуть продовження. Тобто партія повинна його просто вигнати для того, щоб він не паплюжив парламент та державу та відібрати мандат», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Івчеко в коментарі ЗМІ розповів про намір влади відмовляти у послугах, якщо громадяни будуть уникати мобілізації. Нардеп вважає, що не правильно позбавляти людину можливості користуватися своїми грошима, правильніше буде не дозволити навчатися її дітям. Також Вадим Івченко заявив, що мобілізація не може бути добровільною

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Напередодні 1 вересня багатьох батьків, що вирішили віддати дитину на навчання до дитячого садка, очікував “сюрприз”: дитину оформлюють тільки за наявності довідки про офіційне працевлаштування обох батьків. Наприклад, така тенденція характерна для Києва.

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський заявив про такі обмеження прямо: навіть якщо у садочку достатньо місць в укритті, діти батьків, що не працевлаштовані, потрапити туди не зможуть.

Очевидно, серед батьків такі нововведення викликали обурення. Чиновники ж на місцях аргументують таке рішення тим, що якщо у когось із батьків немає довідки про офіційне працевлаштування, то вони не працюють de facto, а відтак мають змогу сидіти зі своїми чадами вдома.

“Логіка в безпеці дітей. Якщо батько і мама працюють, то вони мають можливість дитину в садочок віддати. Навіть якщо вони працюють вдома і їм потрібен час на роботі. Якщо вони не працюють і не хочуть приділяти дитині час, то ми таке не підтримуємо”, – говорив Мондриївський.

Йдеться про “оптимізацію”: місць у сховищах нерідко на всіх не вистачає, тому чим більше дітей лишиться вдома, тим краще. Навіть з огляду на економію державних коштів. Ось тільки чиновників на місцях аж ніяк не хвилює, що в умовах війни батьки масово втратили роботу і намагаються заробити навіть неофіційними способами.

Міністерство освіти ні до чого

Варто зазначити, що рішення про такі обмеження по дітях приймає саме місцева влада (виконавчі комітети), а не міністерство освіти. Це у бесіді з нами зайве підтвердив і генеральний директор шкільного директорату МОН Олег Єресько.

“Тут дитячі садки підпорядковуються місцевій владі, яка і приймає таке рішення. Міністерство освіти до цього не має жодного стосунку. Очевидно, в таких діях може прослідковуватись порушення закону”, – говорить чиновник.

І дійсно, якщо зайти на сайт МОН щодо прийому дітей до дитячих садків, можна побачити, що в переліку необхідних для цього документів жодної довідки про працевлаштування матері чи тата не вимагається. Для прийому до закладу дошкільної освіти загального розвитку треба надати лише наступне:

• заяву батьків або осіб, які їх замінюють;
• медичну довідку про стан здоров’я   дитини   з  висновком  лікаря, що  дитина  може відвідувати  заклад дошкільної освіти;
• свідоцтво про народження.

“Міністерство освіти на цей процес не впливає. Воно може у даному випадку тільки видавати рекомендації. В сфері компетенції МОН шкільна програма, але не встановлення правил щодо прийому дітей до закладів дошкільної освіти”, – додає інший чиновник у МОН.

У коментарі delo.ua керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець наголошує, що в таких випадках явно йдеться про порушення норм Конституції, бо право на освіту гарантоване законом.

“Будь-які вимоги щодо таких довідок – незаконні. Це – перевищення місцевою владою повноважень. На жаль, чиновники не несуть відповідальності за такі рішення. Я вважаю, що на це мають реагувати правоохоронці. Дискримінація у нас заборонена”, – говорить Кравець.

На його думку, таких чиновників належить не тільки звільняти з посад, а й притягати до кримінальної відповідальності, заборонивши обіймати посади в органах місцевої влади протягом 50 років.

Думку Кравця підтверджує і юрист, експерт з конституційного права Олександр Марусяк. “В законі про такі обмеження нічого немає. Батьки опісля таких відмов можуть судитися. Це опосередковане порушення Конституції, де написано, що кожен має право на освіту, а повна загальна середня освіта є обов’язковою”.

Як акцентує експерт, державні органи тут ставити перепон не можуть, якщо зі здоров’ям дитини і щепленнями все в порядку. І офіційне працевлаштування батьків у цьому разі – взагалі не має значення.

Примітно, що у коментарі нам керівник управління освіти і науки однієї з міськрад на умовах анонімності зізнався, що рішення суперечливе.

“На жаль, управління освіти вимушене виконувати рішення виконавчого комітету. Його приймає виключно міська влада, яка і фінансує ці заклади. У нас були такі випадки, коли прокуратура оскаржувала рішення виконавчого комітету як дискримінаційне. І цього разу я попереджав комітет, що його рішення не цілком чисте”, – розповідає він.

Тому, як радять юристи, у батьків дійсно є усі законні підстави такі рішення про відмову брати до дитсадків дітей оскаржувати. І вирішити проблему через суд у них є всі шанси.

ДЕЛО

АО «Кравец и Партнеры»

Подія: Кабмін підтримав проект постанови Мін’юсту “Про внесення змін до Правил реєстрації місця проживання”. Про це повідомляє “Урядовий портал”.

Деталі і коментарі: Перш за все, зміни стосуються правил реєстрації місця проживання малолітніх дітей та власників іпотечного житла. Постанова передбачає, що у разі перебування житла в іпотеці або в довірчій власності, реєстрація місця проживання особи здійснюється лише за наявності згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Міністр юстиції Денис Малюська на своїй сторінці у FB зауважив, що зареєструвати місце проживання в іпотечній нерухомості стане складніше. Але, за його словами, зміни необхідні, щоб створити сприятливі умови для подальшого розвитку іпотечного кредитування в Україні. “Іпотек зараз майже немає, тому реформа спрямована на майбутнє”, — написав чиновник.

Нагадаємо, раніше банки не могли виселити неплатників з іпотечного житла, якщо в ньому були прописані неповнолітні діти. “Проблема зареєстрованих дітей в іпотеці доволі актуальна та болюча для банків, — вважає адвокат Олександр Курочкін, пише porady.org.ua. — Велика кількість фінансових установ використовує судові способи боротьби з позичальниками”. Він каже, що проблеми виникають уже після отримання судового рішення на етапі виконавчого провадження. “Виконавець робить запит щодо зареєстрованих у іпотеці осіб, отримує відповідь, що у приміщенні зареєстрована дитина і ось з цього моменту настають проблеми”, — пояснює адвокат. За його словами, перед подачею заявки на реалізацію житлового майна з зареєстрованими дітьми, виконавцю необхідно звернутися до органу опіки і піклування та отримати дозвіл на реалізацію такої нерухомості. “Я ще не зустрічав у своїй практиці, коли б такий дозвіл було надано. Без нього передати майно на торги не можна”, — розповідає Олександр Курочкін.

Адвокат Ростислав Кравець вважає, що урядові нововведення порушують насамперед права дітей. “У статті 29 Цивільного кодексу йдеться про те, що місцем проживання дітей, які не досягнули 10 років, є місце проживання їхніх батьків. Те саме стосується дітей віком від 10 до 14 років”, — каже адвокат у FB. Забороняючи прописувати дітей в іпотечному житлі, Кабмін порушує норми Цивільного кодексу. Адже без реєстрації місця проживання дитину не запишуть, наприклад, у дитсадок чи школу. На його думку, ці зміни незаконні. Юрист планує оскаржити їх у суді.

Газета Експрес

АО «Кравец и Партнеры»

Чи змінить ситуацію проголосований у першому читанні законопроект щодо протидії булінгу і хто поплатиться за скалічені долі та психіку дітей – дізнавалася журналіст програми «ШУСТРОВА LIVE» Анна-Єва Мельник.  

Недитяча жорстокість

Навесні 2017-го всю Україну шокувало жорстоке побиття  та словесне приниження школярки, яке фільмували кілька десятків підлітків. Від пережитого п’ятнадцятирічна дівчина  не може оговтатися й досі.  І поки справу чернігівських дівчат-агресорів розглядають в суді, історія, вже влітку цього року, повторилася в Одесі.  Через підліткові ревнощі, дівчата 13-14 років довго гамселили свою ровесницю. Спочатку кулаками в живіт та по голові. Потім  по-звірячому взялися добивати ногами.

Втік світ за очі

Таких випадків  сотні. А починається все  зі звичайних дражнилок у навчальних закладах. Одного ранку десятирічний Роман через регулярний булінг, тобто  цькування старшокласниками, так і не дійшов до школи.

Коли терпіти знущання далі стало не сила, хлопчик  просто втік світ за очі, пройшовши 10 кілометрів по трасі. Від біди дитину врятував небайдужий водій, який передав Романа правоохоронцям.  Сергій Данилюк розповідає: звернув увагу на хлопця лише тому що школяр самостійно розгулював по дорозі.  До районного центру Теофіполь, що на Хмельниччині, родина Романа переїхала із сусіднього села. Про те, що над дитиною знущаються не лише старшокласника, а й  однолітки, мати неодноразово говорила вчителям. Однак, директор Теофіпольської ЗОШ №3 всі нарікання ігнорувала. І відсутність хлопця на уроках сприйняла як належне. «Дитина пішла з дому, а не з школи. Чому він був на трасі ми не знаємо. В класі у нас 20 хлопчиків і 5 дівчаток з жодним із хлопчиків цей Рома чомусь не подружився», — розповідає Лілія Лаган.

Байдужість вчителів

Після інциденту дитину знову перевели до нової, вже третьої школи. Роман сподівається, що цього разу знайде справжніх друзів. А мати вірить, що в разі повторення ситуації вчителі не залишаться байдужими і повідомлять про факти насилля. Водночас співголова громадської організації «Батьки SOS» закликає не замовчувати  булінг у навчальних закладах. Олена Парфьонова каже: часто адміністрація шкіл  не розголошує такі факти , таким чином знімаючи з себе відповідальність. І додає: що такі дії є непрофесійними, адже  шкільні конфлікти повинні вирішуватись за участі психолога та батьків.

Агресори та жертви

Найчастіше булерами, тобто кривдниками стають підлітки у віці від 11 до 17 років.  Нерідко цькування і навіть побиття однолітків для них є звичним явищем, адже вирішувати суперечки в інший спосіб вони просто не вміють. Причину такої  жорстокості, перш за все варто шукати в сім’ї. Діти без перебільшення копіюють поведінку своїх батьків, стверджують психологи.  Агресори на роль своєї жертви  часто обирають закритих чи талановитих  дітей. Останні зосереджуються на своїх справах і є менш активними у колективі.  За рахунок приниження слабшого булери самостверджуються.  Однак,  приниження в шкільні роки залишає слід на все життя.  «Жертви булінгу в  школі, вони в дорослому житті часто стають жертвами сексуального  насильства», — зазначає Олексій Шевцов.   

Небезпечна реальність

Образи та жорстокі побиття стають мейнстрімом в середовищі українських школярів. Тим часом, дослідження демонструють тривожні цифри. Так, за даними дитячого фонду ООН «UNICEF», тільки у 2017 році близько  70% дітей в Україні ставали учасниками  булінгу у навчальних закладах.  При цьому кожен п’ятий учень був його жертвою. І близько половини жертв ніколи не розповідали про приниження, навіть власним батькам. 

Після колективного психологічного переслідування зафіксовано понад сто тисяч звернень до психологів. Однак, через відсутність нормативно-правової бази, яка б регулювала шкільні конфлікти за ознакою булінгу, колективні утиски залишаються непокараними. Здебільшого правоохоронці мають справу вже з наслідками цькування – тяжкими тілесними ушкодженнями. Тож, виправити ситуацію взялися на законодавчому рівні.

Булінг в законі

Законопроект 8584 «Щодо протидії булінгу» є необхідним, адже  покликаний захистити не лише учнів, але й вчителів. Про це з трибуни Верховної Ради заявила співавтор документу Оксана Білозір.  Булінг це — чума 21-го століття в навчально-освітніх закладах , яка наразі не регулюється законодавством України,  констатує Білозір. Відповідно до проекту закону, в правовому полі вперше з’являється термін «булінг».

Поява відповідного закону – по-справжньому революційне рішення для України, — переконують в громадській організації «Батьки SOS». Ба більше — з офіційним визначенням факт цькування та приниження буде легше довести в суді.

Платитимуть всі

Законопроектом передбачено штрафи – і для винуватців,  й для їхніх батьків, якщо кривдники неповнолітні. Про те, що «сміття із хати не виносять» доведеться забути і вчителям. За замовчування булінгу серед школярів передбачено грошове покарання і для педагогів. За моральне приниження чи побиття доведеться заплатити  від 1700 до 3400 гривень.  Словесні образи та агресія обійдуться від 40 до 800 гривень. Шкільна адміністрація за факт приховування булінгу сплатить від 850 до 1700 гривень.

Ініціатори законопроекту сподіваються, що невдовзі він буде проголосований і в другому читання. Адже булінг інколи стає причиною самогубства. Так у Запоріжжі учениця 8 класу звела рахунки з життям, зістрибнувши з мосту у річку Дніпро. Серед причин самовбивства поліція розглядає і цькування у школі.

Сумнівна перспектива

Між тим, юристи мають сумніви у високій ефективності нового закону, якщо йдеться про його застосування до неповнолітніх. Адвокат Ростислав Кравець переконаний: діюче законодавство здатне боротися зі шкільним булінгом. Його потрібно просто виконувати, а не ухвалювати  у вигляді законів депутатські фантазії. «Кримінальна відповідальність для тих же дітей наступає виключно з 14-ти років. Який би там закон про булінг не був, щоб вони туди не вносили, її нема. Звичайно, всі інші види відповідальності, в тому числі й адміністративна відповідальність буде для батьків”,  — розповідає адвокат.

Боротьба з булінгом

Боротьбу з дитячою жорстокістю розпочала і виконавча влада. Зокрема,  Міністерство освіти та науки уже навчає вчителів виявляти ознаки булінгу. А Міністерство юстиції запустило інформаційну кампанію  ”Стоп булінг”, надаючи громадянам правову допомогу. Не залишилися осторонь і в Національній поліції. У рамках проекту  ”Шкільний офіцер поліції” правоохоронці проводять відкриті уроки для школярів.

В цілому ж зростання безжальності в підлітковому середовищі експерти пов’язують, зокрема, із розповсюдженим насильством в соціальних мережах, на телеекранах й комп’ютерних іграх. Особливим різновидом зухвалості нинішніх підлітків є популярна практика викладати відео з побиттям ровесників в інтернет. Таким чином вони буквально тиражують вірус жорстокості, заражаючи ним інших. То ж, поки законопроект про протидію булінгу готується до другого читання, дорослим слід вчасно реагувати на факти цькування дітей і за потреби звертатися до правоохоронців.

Еспресо

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Щоправда, юристи наразi не радять поспішати вирушати з дитиною за кордон без згоди батька-боржника. Адже досі нові зміни до Сімейного кодексу не узгоджені з нормами закону та підзаконними актами.

Як же діяти в ситуації, якщо один із батьків заборгував аліменти і принципово не дає згоди на тимчасовий виїзд дитини за межі країни?

Розповідає юрист Євген Власов та адвокат Ростислав Кравець.

— У якому випадку не потрібний дозвіл одного з батьків?

Р. Кравець: — Змінами до Сімейного кодексу, які набрали чинності 6 лютого, передбачено: якщо заборгованість за аліментами сумарно становить суму більшу, аніж потрібно заплатити за шість місяців, державний виконавець може видати відповідну довідку тому з батьків, з ким проживає дитина і на користь якого присуджена сплата аліментів. З цією довідкою можна буде тимчасово вивезти дитину за кордон без згоди батька, скажімо, на лікування, навчання чи відпочинок.

Є. Власов: — Для того щоб отримати довідку, необхідно, по-перше, мати судове рішення про визначення місця проживання дитини — або з батьком, або з матір’ю. По-друге, повинні бути присуджені аліменти, по-третє, має відбуватися примусове стягнення аліментів через виконавчу службу.

— На який перiод дитину можна буде вивезти за кордон?

Є. Власов: — Безплатна довідка видається державним виконавцем впродовж 10 днів і є дійсною впродовж місяця з дня видачі. Наразі законодавство не дає відповіді на запитання щодо тривалостi перiоду і куди можна вивозити дитину на підставі такого документа.

— Чи можуть виникнути труднощі на практиці?

Є. Власов: — Поки не буде узгоджено норм закону та підзаконних актів, вивезти дитину ще вкрай проблематично. На сьогодні, зокрема в Постанові КМУ «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27.01.1995 №57, у переліку документів, що дають право на виїзд малолітньої дитини разом з одним iз батьків, немає довідки державного виконавця про наявність заборгованості зі сплати аліментів. Сподіваємося, відповідні зміни буде внесено впродовж місяця, як передбачено прикінцевими положеннями Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 №2234-VIII.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры