На початку лютого Кабмін дозволив бронювати 100% медпрацівників державних і комунальних медзакладів. Проте, за оновленою інформацією МОЗ, деяких з них можуть розбронювати.

Розбронювання медиків: як відбуватиметься процес

“Рішення про розбронювання медиків мають ухвалюватися з урахуванням реальних потреб у фахівцях того чи іншого профілю. Важливо зберігати баланс, щоб медична система працювала ефективно і для фронту, і для тилу”, — сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Так розбронювання відбуватиметься на запит Міноборони та Командування медичних сил. Потім МОЗ у координації з департаментами охорони здоровʼя проводитимуть консультації та формуватимуть списки необхідних працівників. Зокрема, процес організують так, аби забезпечити належне функціонування цивільних медзакладів.

Натомість документи на розбронювання конкретних осіб подаватимуть керівники медзакладів за допомогою “Дії”. Після цього фахівці мобілізуються до ЗСУ або інших військових формувань згідно з потребами з призначенням на медичні посади, тоді як контракти укладатимуться на рік.

Юрист, військовий ЗСУ Алі Сафаров розповів, що наразі в українському законодавстві немає норми про контракт з армією на рік. Він припускає, що, можливо, це буде експериментально.

“Загалом строки контрактів передбачені законом про військовий обовʼязок і військову службу. І вони не закінчуються. Тим більше, що закон про воєнний стан передбачає, що строки продовжуються автоматично до закінчення воєнного стану”, — повідомив Сафаров.

Він не знає, як реалізовуватиметься норма з медиками в такому разі.

Юрист, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець зауважив у розмові з Фокусом, що нині контракт із ЗСУ не укладається на рік, щонайменше — на три роки.

“І як військові, і як будь-яка особа, яка укладає контракт під час дії воєнного стану, має право звільнитися з військової служби, коли закінчиться термін контракту, який був укладений саме під час дії воєнного стану”, — сказав Ростислав Кравець.

Він розповів, що медики та інші особи, що уклали подібний контракт, мають право на демобілізацію, якщо “заднім числом не змінять закон та не виключать цю норму”. Адвокат застерігає, що варто бути уважним, оскільки заяву про звільнення зі служби через закінчення терміну контракту потрібно подати за три-чотири місяці до цієї дати, оскільки в іншому випадку — контракт буде продовжений ще на такий термін.

Які медичні спеціалісти потрібні армії?

Експерт з конституційного права, парамедик Богдан Бондаренко розповів Фокусу, люди з якими медичними спеціальностями потрібні українському війську. Зокрема, у відділеннях, взводах та ротах не потрібні люди з медичними спеціальностями, йдеться про рівень навченості бойових медиків за стандартами ТССС до рівня CLS чи СМС тощо.

“Це навички надання домедичної допомоги. З певними нюансами, можливо, із застосування додаткових навичок по гемотрансфузії тощо, але все-таки це не лікар”, — пояснив Богдан Бондаренко.

Тоді батальйони мають щонайменше декількох лікарів, проте це залежить від того, чи організовує він, наприклад, стабілізаційний пункт, тобто точку, куди привозять поранених, де надають більш кваліфіковану допомогу. Може йтися і про допомогу, яка передбачає хірургічні втручання, а тому потрібні медики на рівні хірургів, анестезіологів, травматологів тощо.

Бригада, за словами Бондаренка, має у своєму складі медичну роту, а тому потрібні лікарі “дуже великого плану”.

“Ключове для роботи з бойовою травмою — це наявність хірургів і анестезіологів. Це найважливіші, дуже необхідні посади. Якщо ми говоримо про необхідність, наприклад, на етапі медичної роти здійснювати роботу із соматичними захворюваннями, то тут і терапевти потрібні, і лори. Але знову-таки це залежить від можливостей бригад — чи є у них ці люди, чи немає”, — наголосив парамедик.

Він розповів, що на етапі первинної евакуації (кейс-евак) достатньо парамедика, проте все залежить від її тривалості. На медевакуацію може бути достатньо досвідченого в бойовій травмі фельдшера. Але якщо медевакуація передбачає тривалий час, то потрібні анестезіологи чи хірурги, які мають великий досвід роботи з бойовою травмою, додав Бондаренко.

Нагадаємо, 6 лютого народний депутат від “Батьківщини” Сергій Євтушок заявив, що існують підприємства, які втратили велику кількість спеціалістів через відсутність статусу критично важливих. Натомість деякі інші компанії легко отримували такий статус та право на бронювання.

Раніше повідомлялося, що деякі компанії стикаються з проблемами під час бронювання. Зокрема, вони не можуть забронювати працівника, це відбувається через те, що той може перебувати в розшуку.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸відповідь від Міністерства оборони України щодо можливості отримання персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи – https://t.me/rkravetsUA/13176

🔸Примітка до ст. 210 КУпАП – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9,%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8.

🔸ст. 426-1 ККУ Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3232

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Уточнити свої дані у військкоматах необхідно до 16 липня. Про це в інтерв’ю “Телеграфу” розповів речник Полтавського ТЦК та СП, майор Роман Істомін.

За його словами, згідно із законом уточнити дані необхідно протягом 60 днів після набрання чинності нового закону – тобто до 16 липня. Також він пояснив, що якщо людина уточнила дані до 18 травня, вона має зробити це знову після 18 травня.

“Перевіряючи дані конкретної особи в базі даних “Оберіг”, оператор бачить дату їхнього оновлення. Якщо громадянин не уточнив їх протягом 60 днів, йому після 16 липня буде виписано штраф”, – сказав представник ТЦК.

Після 19 травня суми штрафів за ухилення від мобілізації становлять від 17 до 25 тис. грн. Для посадових та юридичних осіб передбачено штраф у розмірі від 34 до 59 тис. грн.

Також Істомін підтвердив, що невідповідність даних електронного військового квитка даним з електронного реєстру “Оберіг” є підставою для доставки особи до ТЦК під час перевірки документів. За його словами, у тих, хто оновив свої дані в документі, окремим пунктом стоїть відповідна позначка. В електронному документі вона помітна при скануванні QR-коду. Але якщо з’ясується, що певні пункти пред’явленого документа не збігаються з базою даних “Оберіг”, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Нагадаємо, адвокат Ростислав Кравець зазначив, що всі чоловіки мобілізаційного віку та жінки з медичною чи фармацевтичною освітою мають оновити військово-облікові дані до 16 липня. Однак насправді після настання цієї дати жодного “кінця світу” не настане і, по суті, нічого не зміниться.

Як раніше повідомляв OBOZ.UA, на Хмельниччині чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. На суді він скаржився, що його “бусом завезли на ВЛК”.

Джерело: war.obozrevatel.com

АО «Кравець І Партнери»

Про це в ефірі ДніпроTV розповів електромонтажник Олег Рибалко. За його словами, трагедія можна було б уникнути, якби на розетці було встановлено захист.

“З нормально встановленою розеткою такого не могло статися. Якби на розетці було встановлено захист, то такого не сталося б”, — пояснив Рибалко.

Він також сказав, що якщо немає заземлення та захисту, то не можна купатися у ванній кімнаті, коли працює пральна машина.

Адвокат Ростислав Кравець повідомив, що батьки загиблої дівчинки можуть бути позбавлені волі на строк від 3 до 8 років. Слідство встановлюватиме обставини, за яких сталася трагедія.

За його словами, враховуючи існуючу практику, батьки можуть нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність через таку трагедію.

“Якщо прокуратура та слідчі визнають достатніми докази того, що батьки неналежним чином дбали про дитину і допустили таку трагедію, то їх можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Відповідальність за цією статтею передбачена у вигляді позбавлення волі строком на 3-8 років”, — сказав Кравець.

Деталі події

Як повідомляє “Інформатор”, посилаючись на власні джерела, трагедія сталася в ніч проти 18 червня. Вночі дитина спала з батьками, а вранці вони побачили, що дочка мертва. Правоохоронці розпочали розслідування смерті дівчинки.

Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав про те, що у квітні 2024 року на Дніпропетровщині помер 6-річний хлопчик. Напередодні він поїв полуницю, а потім йому стало погано. У дитини почали розвиватися поліорганна недостатність та шоковий стан. Через два дні він помер у лікарні.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Окрім ревізії збройних сил у пошуках тих, хто ще не був на фронті, й залучення військових пенсіонерів, політики мають власним прикладом демонструвати необхідність мобілізації, зазначає адвокат Ростислав Кравець.

Правки в законопроєкт про мобілізацію не передбачають повноцінного звільнення з лав ЗСУ тих, хто вже перевищив усі норми строкової служби. Таких людей дійсно можуть загнати на контракт через два місяці після своєрідного відпочинку. Про це в інтерв’ю Фокусу розповів голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

На його думку, такі маніпулювання нормами закону неприпустимі, адже звільненні бійці, які два роки ризикували власним життям, мають усі права на освіту, завести родину, дітей і на соціальні гарантії. Такі можливості маніпулювати тільки ще більше зневірюють український соціум у необхідності мобілізації.

“Необхідну кількість людей для мобілізації можна брати в партнерів, адже ми підписали гарантії безпеки з багатьма європейськими країнами, — каже Кравець. — Якщо їхні представники, з того ж самого МВФ, приїздять до нас і розповідають про необхідність підняття податків, то нехай допомогають і солдатами”.

Ростислав Кравець наголошує, що жодна європейська чи інша цивілізована країна не депортуватиме українських біженців, адже це незаконно. Усі подібні розмови не більш ніж політичні балачки, що мають на меті залякати суспільство.

До того ж, щоб проводити ревізію збройних сил у пошуках тих, хто ще не був на фронті та залучати військових пенсіонерів, політики мають власним прикладом демонструвати необхідність мобілізації, зазначає адвокат. У нас депутатів, які пішли в ЗСУ, можна перерахувати на пальцях однієї руки, наголошує він. Те саме стосується й керівництва міністерств чи відомств.

“Що вже говорити про членів родин депутатів, які мають призивний вік. Вони всі виїхали за межі України, — зазначає Кравець. — До того ж виїхали за декілька днів до того, як почалась війна”.

Поки не буде особистого прикладу з боку влади, українці будуть деморалізовані, вважає адвокат. До речі, жодна з українських депутаток не встала на військовий облік, як то має бути, зазначає Кравець.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Що таке публічна повістка, коли її почнуть вручати та як діяти, якщо військовозобов’язаний чоловік отримав публічну повістку — читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Публічна повістка — що це

Юрист та адвокат Ростислав Кравець розповів, що в законопроєкті про зміни до мобілізації депутати планують дозволити вручення не лише особисто під розписку, але і через пошту та рекомендованим листом.

— До цього часу представники ТЦК дуже часто залишали повістки у поштових скринях, дверях тощо. З огляду на судову практику, притягнути осіб за ухилення від мобілізації у цьому випадку важко, бо немає факту підтвердження вручення повістки.

Коли будуть вручати публічні повістки

Самого законопроєкту про вручення публічних повісток на сайті ВР поки що немає, він тільки готується. Тому наразі невідомо, коли почнеться вручення призовних документів у такий спосіб.

Прийшла публічна повістка — що робити

Ростислав Кравець прокоментував, що на сьогодні у разі, якщо особа особисто не отримала повістки, підтверджень того, що людина кудись повинна йти — немає.

В правилах чітко зазначено, що отримання повісток через замовний лист, виходячи з судової практики, як і документів, що стосуються запрошення до суду, направлення претензій тощо, у разі, якщо документ повертається з відміткою Не отримано чи Відмовився від отримання — не є підставою вважати, що особа отримала цей документ.

Адвокат також зазначив, що у разі надсилання повісток електронною поштою потрібно буде принципово змінювати законодавство, зазначати та фіксувати адреси електронної пошти, створювати реєстри електронних адрес громадян України, а це займе дуже багато часу.

Варто пам’ятати, що повістка вважається врученою тільки особисто, або через адміністрацію підприємства, якому вони були направлені.

Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану (з останніми змінами № 836 від 09.08.2023) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text

🔸ЗУ від 28 червня 2023 року № 3161-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3161-20#n52

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Щорічні стрес-тести – основний інструмент контролю над банками, завдяки якому можна оцінити їх стійкість на випадок кризових ситуацій. За даними учасників ринку, Нацбанк уже активно готується до цьогорічних стрес-тестів і збирає відповідну інформацію в частини банків.

Нагадаємо, за останній рік кількість учасників рейтингу життєздатності банків від Mind зменшилася на шість установ. Ще в першій половині року було виключено неплатоспроможний Мегабанк і ліквідовано російські Промінвестбанк та Сбєрбанк. Наприкінці – виведено з ринку банк «Січ». Також через падіння ринкової частки з рейтингу виключені Дойче банк ДБУ, Кристалбанк, Банк Інвестицій та заощаджень, Радабанк і РВС Банк. Завдяки зростанню обсягу активів до рейтингу повернулися банк «Конкорд» і банк «Кліринговий дім».

Mind пояснює, чим воєнні стрес-тести будуть відмінними від традиційних, та чи готові банки до них.

Що таке стрес-тести? Стрес-тест – це перевірка стійкості банку. Регулятор задає сценарії зміни макроекономічних параметрів і якості надходжень від активних операцій. Простіше кажучи, формує штучну кризу в вакуумі і дивиться, як фінустанови з нею впораються.

Як пояснює у своїх документах Національний банк, стрес-тести мають мінімізувати ризики банківської системи, які можуть настати під час криз. «Виконання мінімальних вимог до достатності капіталу не є повною гарантією стійкості в стресових умовах. Оцінити спроможність банків поглинути збитки в разі настання шокових подій покликане стрес-тестування», – йдеться у документах НБУ

«Стрес-тести – це загальна практика, банки проходили їх і до широкомасштабного вторгнення. Це інструмент «обстеження» фінансової системи й виявлення проблем. За результатами стрес-тестів банки складають програми капіталізації та приведення діяльності у відповідність до вимог НБУ. Банки, які не виконують такі програми, можуть бути виведені з ринку», – пояснює Вікторія Страхова, член наглядової ради – представник Президента в Укрексімбанку.

Як проходять стрес-тести? Зазвичай стрес-тести проводяться на початку року за результатами попереднього. Останній раз стрес-тестування українські банки проходили у 2021 році. У 2020-му цей процес було скасовано через локдаун, а у 2022-му – через повномасштабне вторгнення рф. У звіті про стрес-тестування банків за 2021 рік Нацбанк зазначав, що «стрес-тестування проходили 30 банків, що мають 93% активів банківської системи».

Стрес-тести проводять експерти Національного банку, а саме Департаменту банківського нагляду, а також незалежні аудитори.

Основні ризики, які оцінюють у процесі стрес-тестів, – це рівень дефолту банку при складних обставинах, тобто скільки клієнтів при ризикових сценаріях перестануть платити за боргами. «Наприклад, ризики створюють багато валютних зобов’язань та мало активів у валюті. Також, зазвичай, у стрес-тестах використовують сценарій із підвищеним валютним курсом», – розповідає банківський експерт Олена Домуз.

За словами фінансового експерта Анатолія Дробязка, банк повинен розрахувати обсяги резервів, які випливають із умов стрес-тесту, і на основі цього розрахунку визначається достатність рівня адекватності капіталу. «Виходячи з цього, регулятор разом із менеджментом банку визначається із програмою капіталізації банку та її графіком», – каже він.

За результатами стрес-тестів банкам зазвичай дається час, щоб усунути виявлені слабкі місця.

Якими є особливості стрес-тестів у період війни? Подробиць поки що мало – банкіри посилаються на відсутність офіційних рішень регулятора. «Нормальною практикою є те, що послуги з атестації надає зовнішній аудитор банку. Проте жодних вказівок на 2023 рік ми ще не отримали», – каже Пйотр Конечни, заступник голови правління, начальник департаменту фінансів UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

«Формат проведення AQR на цей рік буде відмінним від попередніх», – впевнений Володимир Пономарьов, директор Департаменту ризиків Укргазбанку.

Вважається, що остаточні рішення за стрес-тестами 2023 року прийматимуть залежно від ситуації у сфері безпеки. «Швидше за все, у 2023 році пройдуть непублічні стрес-тести, щоб просто Нацбанк був у курсі стану банків, – розповідає Ростислав Кравець, голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери». – Я думаю, що масового банкопаду не буде. Найімовірніше, 60% банків на ринку пройдуть текст на умовах, що надалі вони усунуть недоліки ліквідності, кредитування тощо».

Коли відбуватимуться стрес-тести? Дар’я Онищенко, член правління Ощадбанку, відповідальна за управління ризиками (головний ризик-менеджер), нагадує, що строки проведення стрес-тестування банку та оголошення його результатів визначає Національний банк. «За інформацією, наявною у нас, Національний банк 26 січня поточного року затвердив технічне завдання для проведення діагностичного обстеження банків у 2023 році та планує розпочати оцінку з ІІ кварталу 2023 року, якщо не завадить безпекова ситуація», – каже вона.

Проте, за даними Mind, НБУ вже збирає від банків необхідну інформацію. Зокрема на зустрічі з керівниками банків, яку було проведено у січні, представники НБУ зазначили, що цього року аудиторські компанії залучатись до проведення діагностичного обстеження не будуть.

«Рада з фінансової стабільності підтримала заходи із забезпечення макрофінансової стабільності та погодила проведення оцінки стійкості банків, яка дасть змогу з’ясувати справжній стан сектору після проходження найгострішої фази поточної економічної кризи, пов’язаної з війною», – каже член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван.

Як банки мають готуватися до стрес-тестів? На цьому етапі – вже ніяк.

«Готуватися до стрес-тестів банки мали весь минулий рік, бо для аналізу беруться дані на 31 грудня 2022 року. Єдине що можуть тепер зробити банки – це показати документи, що заборгованість перед ними погашена у повному обсязі», – уточнює Олена Домуз.

Які найбільш стресовразливі місця у банків? Найскладніше банкам зараз отримувати доходи від кредитного портфелю. «В умовах війни має місце багато форс-мажорів і дисципліна обслуговування боргів падає», – пояснює Анатолій Дробязко.

За словами банківського експерта Станіслава Шлапака, також серед викликів – значна частина коштів до запитання у пасивах банків та якість кредитних портфелів. «Війна неминуче призвела до суттєвого погіршення якості кредитного портфеля, зростання непрацюючих кредитів, показала нежиттєздатність бізнес-моделі деяких банків» – зазначає він.

У той же час банкіри мають побажання і до регулятора. «Оскільки наразі банк працює в дуже нестабільному середовищі, особливу увагу слід приділяти нормативній прозорості та чітким очікуванням регулятора. Цього можна досягти відкритим діалогом і спілкуванням. У той час як банк керує відносинами з клієнтами, регулятором, працівниками під час воєнного стану, існує потреба вирішити питання, як враховувати інтереси акціонерів банку», – каже Пйотр Конечни.

Як самі банкіри оцінюють готовність до тестування? Очікувано високо.

«Ми повністю адаптували всі системи та процеси банку до можливих тривалих загроз. Це стосується як забезпечення безперервності функціонування (BCP план), так і швидкості та можливих реакцій на потенційні негативні зовнішні фактори, – розповідає член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван. – Є питання неупередженого та рівного ставлення до нашого банку, як і до будь-якого іншого українського банку. Це питання реєстрація субборгу, погодження реструктуризації Альфа-лізингу, погодження членів правління тощо».

Укрексімбанк, з урахуванням негативного впливу військових дій, значно доформував резерви під активні операції, що тисне на капітал. «Так, на сьогодні НБУ не застосовує заходи впливу за порушення, спричинені війною, однак банк потребуватиме докапіталізації. Її розмір та строки будуть визначені за підсумками діагностики якості активів та стрес-тестування», – повідомляє директор департаменту з ризик-менеджменту Укрексімбанку Сергій Антонюк.

Тобто за результатами стрес-тестів жоден банк не залишить ринок у 2023 році? Ні, такої гарантії немає. Якщо банк не усуне недоліки, виявлені у процесі стрес-тестів, Нацбанк буде змушений виводити його з ринку. Але загалом картина принаймні в частині основних гравців залишиться без змін, впевненні експерти та банкіри.

«Введення тимчасових адміністрацій я чекаю ще в 1–2 банки. Але більшість банків залишаться на ринку. Це питання економічної безпеки країни», – прогнозує Ростислав Кравець.

«Стрес-тест пройдуть всі, а підсумки виконання програми капіталізації будуть підсумовувати десь через півроку після її підписання. За цей час можуть покращитися макроекономічні параметри, або кредитний портфель фактично краще обслуговуватиметься», – впевнений Анатолій Дробязко. Безумовно, у регулятора є влада на застосування заходів впливу до закінчення угоди про капіталізацію, але в умовах війни навряд чи НБУ здатен робити різкі кроки.

«Навіть якщо окремі банки і будуть виведені з ринку з тих чи інших причин, як то якість активів, ліквідність, структура власності тощо, ми не очікуємо відчутного впливу на стабільність банківської системи. Зокрема, не очікуємо проблем у системно важливих банків», – резюмує Володимир Пономарьов з Укргазбанку.

Mind

АО «Кравец и Партнеры»

Зазначимо, що про верифікацію державних виплат, зокрема пенсій та допомоги, в Україні говорили вже давно. І навіть були спроби здійснити такі перевірки. Але, як зазначає голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець, оскільки не було єдиної методики верифікацій, суди неодноразово скасовували їхні результати. “Конституційний суд свого часу вказав, що немає чіткого порядку – які саме дані потрібно вимагати і звіряти. Навіть якщо людині знімали пенсію, і вона зверталася до Пенсійного фонду, одразу їй не могли відповісти – з якої причини позбавили виплат. Тому появу чіткої методики перевірок — це, з одного боку, плюс, з іншого боку, тепер перевірки можуть поставити на потік, і, зрештою, збільшиться кількість відмовників, — каже Кравець.

У зв’язку з цим є кілька цікавих моментів.

Наприклад, один із пунктів методики – перевірка тих одержувачів, які виїхали за кордон. А це, зокрема, мільйони українських біженців. У методиці зазначено, що перевірять факт “постійного проживання реципієнта за кордоном”, а також чи залишається він жити за кордоном, чи повертається до України. Дані для цього можуть вимагати з Єдиного державного демографічного реєстру.

“Формально для Пенсійного фонду не може бути різниці, де живе людина. Якщо вона заробила пенсію в Україні, її не можуть позбавити цих виплат. Не виключаю, що така перевірка буде спрямована на виявлення фактів отримання людиною одночасно і української, і російської пенсії, а також оформлення українцями, які проживають на тимчасово окупованій території російських пенсій”, – вважає голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

Також, на думку Кравця, можуть дати старт перегляду “космічних” пенсій, наприклад екс-прокурорів і суддів, які отримують по кілька сотень тисяч гривень.

“Можуть перевірити, як ці пенсії призначалися і за підсумком знизити. Тим більше, що нещодавно ЄСПЛ прийняв рішення про те, що якщо в бюджеті недостатньо коштів призначені раніше пенсії та соціальні виплати можуть бути урізані, і це не є порушенням прав людини. Щоб запустити таке урізання виплат, достатньо рішення Кабміну”, – каже Кравець.

Розбиралися, як в Україні перевірятимуть пенсіонерів.

Що і як перевірятимуть

Проект наказу Мінфіну “Про затвердження методики верифікації пенсійних виплат та щомісячного довічного грошового утримання” надійшов на погодження до Федерації профспілок України. Федерація розмістила його на офіційному сайті та просить надсилати пропозиції та зауваження до 21 лютого. Їх врахують у відповіді Мінфіну.

Наказ Мінфіну щодо пенсій набуде чинності з моменту його офіційної публікації. Тобто запустити верифікацію можуть уже у березні. Цього місяця припадає і щорічна індексація пенсій. Щоправда, не факт, що вони цього року будуть у березні та за раніше обумовленою формулою. Але зупинимося на подробицях індексації -2023 трохи згодом.

Що прописали у проекті методики верифікації пенсій?

Якщо говорити коротко, буде велика звірка даних Пенсійного фонду, державних реєстрів, “суб’єктів надання інформації”.

Визначено кілька реєстрів та баз даних (у тому числі з інформацією із закритим доступом), з якими звірятиметься Пенсійний фонд. Зокрема:

1. Державний реєстр фізичних осіб-платників податків, розпорядником якого є Державна податкова служба. Перевірятимуть достовірність реєстраційного номера облікової картки платника податків.

2. Єдиний державний демографічний реєстр (розпорядником є Державна міграційна служба). З цієї частини перевірять дійсність паспортів громадян України, документів, що підтверджують право на постійне проживання, відомостей про серію, номер, дату видачі паспорта. Плюс – відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, інформацію про те, чи залишається людина жити за кордоном чи повертається до України.

3. Централізований банк даних із проблем інвалідності Мінсоцполітики. Тут збираються перевіряти групу інвалідності, категорії, терміни, куди встановлено інвалідність. Саме за цими перевірками експерти прогнозують найбільше складнощів. Адже не секрет, що інвалідністю в Україні активно “торгували” – групу, яка дає право на підвищену пенсію, можна було просто купити. І якщо такі факти спливуть під час перевірок, виплати скасовуватимуть.

4. Державний реєстр актів цивільного стану (утримувач – Мін’юст). Перевірятимуть дати народження, уточнюватимуть, чи живий одержувач виплат.

Тобто, перевірки відбуватимуться без участі самих пенсіонерів – реєстрами та базами даних.

Верифікація буде проводитись у кілька етапів.

1. Перевірка дотримання вимог обміну інформацією між органами, що проводить верифікацію та суб’єктами надання персональних даних. Це технічний момент так званої валідації даних. Дотримання цього пункту в майбутньому може звести нанівець аргументи громадян, які втратять виплати і спробують через суд довести, що перевірки проводилися з порушеннями. Звірці підлягають такі персональні дані: прізвище, ім’я, по батькові людини, ІПН, серія та номер паспорта.

2. Перевірка достовірності персональних даних (паспорт, свідоцтво про народження, ІПН, номер запису в Єдиному демографічному реєстрі)

3. Найцікавішим пунктом є перевірка правомірності надання пенсійних виплат або довічного грошового утримання. Вона передбачає уточнення даних щодо групи інвалідності, смерті, постійного проживання за кордоном.

Як зазначено в записці пояснення до проекту, прийняття методики має удосконалити процес верифікації державних виплат. А її реалізація “сприятиме підвищенню рівня соціальної справедливості (допомогу від держави отримають саме ті, хто її потребує), збільшенню адресності державних виплат.

Таке формулювання має на увазі, що будуть ті, кого за підсумками перевірок можуть позбавити пенсій або як мінімум переглянути їх розмір.

“Можуть урізати чи взагалі зняти пенсію”

Що означає затвердження нової методики верифікації для одержувачів виплат?

По-перше, те, що стартує масштабна кампанія перевірок.

Верифікація проводилася і раніше, але з масштабна. Численні спроби влади взяти під ковпак усіх одержувачів державних грошей постійно закінчувалися в судах – громадяни, яких намагалися позбавити виплат, оскаржували ці рішення, апелюючи до порушення законодавства та неправомірного використання персональних даних.

“Конституційний суд неодноразово вказував на той факт, що немає встановленого законодавчо чіткого порядку – які саме дані і як саме можуть вимагати і звіряти контролери. Наприклад, якщо людину раптом позбавляли пенсії, у самому Пенсійному фонді їй не завжди могли чітко відповісти – що не Так. З прийняттям методики все стає зрозуміло – яку саме інформацію і як стануть моніторити”, – говорить Кравець.

По-друге, зростають ризики потрапити до “чорного списку” – під перегляд або навіть позбавлення пенсій.

Головний пункт, який викликає запитання у експертів – за місцем проживання. Чомусь одним із пунктів верифікації мають стати дані щодо виїзду людини на ПМП за кордон або його повернення в Україну.

Цей пункт є особливо актуальним з урахуванням мільйонів біженців, які виїхали за межі України. Серед них, зокрема, чимало пенсіонерів.

При цьому, як зазначає Олег Пендзін, на право українця на пенсію згідно із законодавством не впливає місце його проживання. Якщо він заробив пенсію в Україні (тобто відпрацював належну кількість років), то йому мають платити.

“Швидше за все, ця норма орієнтована на одержувачів двох пенсій, наприклад, і російської, і української. Стосується вона наших громадян, які виїхали до Росії і, можливо, оформили пенсію там. Або ж подали документи на російські пенсії, проживаючи на тимчасово окупованих”. територіях”, – каже Пензін.

Тобто не виключено, що таких пенсіонерів українських пенсій можуть позбавити. Хоча про особливості застосування даних за місцем проживання пенсіонерів – чи стануть вони підставою для перегляду чи позбавлення пенсій – у методиці нічого не сказано. Швидше за все, щодо цього будуть додаткові роз’яснення.

“Можуть також порушити питання – де людина заробила пенсію. Україна має договори про взаємне визнання трудового стажу з багатьма країнами. Тобто якщо людина довго працювала за межами батьківщини, а пенсію хоче отримувати тут, то “закордонний” трудовий стаж враховується при оформленні української “Пенсії. Але з Росією такий договір розірваний. Це означає, що людям можуть не враховувати в пенсії “російський стаж””, – пояснив Кравець.

Також поки незрозуміло чим закінчаться перевірки даних щодо інвалідності і чи не ставитимуть їх під сумнів (який нерідко може бути цілком обґрунтованим, адже “групу” в Україні за наявності грошей та зв’язків можна було купити). Якщо почнуть обчислювати “липових” інвалідів (або неправильно оформлену групу або термін інвалідності), вони можуть знімати збільшені пенсії.

Але можуть бути й банальніші приводи для припинення виплати пенсій. Скажімо, невідповідність в інформації ПФ та отриманих з реєстрів даних (різних друкарських помилок, помилок тощо). В цьому випадку людині можуть призупинити виплати до з’ясування обставин, – зазначає Кравець.

“Верифікації можуть стати гарним приводом переглянути “космічні” пенсії, які отримують деякі українці, наприклад, прокурори, судді на заслуженому відпочинку. Деякі пенсії по 300-400 тисяч на місяць, що зараз – непомірний вантаж для бюджету. Щоправда, для того, щоб урізати такі пенсії, необхідне рішення Кабміну чи парламенту, але, до речі, у цьому плані вже є прецедент – ЄСПЛ нещодавно ухвалив рішення про те, що скорочення державних виплат через дефіцит коштів у скарбниці не є порушенням прав людини., виходячи з державних інтересів, великі пенсії можуть урізати. Чи стане це підставою для глобального перегляду надхмарних пенсій деяких українців – покаже час”, – каже. Кравець.

Втім, поки що на плани влади урізати виплати “багатим пенсіонерам” нічого не вказує.

Чи є гроші на пенсії і що буде з березневою індексацією

Причина, що змушує владу “розбиратися з пенсіями” лежить на поверхні – нестача грошей. Пенсійний фонд і в минулі роки був збитковим, його дефіцит покривався з держбюджету, а нерідко ПФ ще й “перехоплював” з єдиного казначейського рахунку для покриття касових розривів. Але платити пенсії з огляду на скорочення зайнятості в Україні (Пенсійний фонд наповнюється за рахунок ЄСВ) все складніше.

Наприклад, 2022 року дефіцит ПФ становив рекордні 207,7 млрд гривень.

За даними ПФ, якщо у січні минулого року з держбюджету на виплати пенсій було направлено 14,6 млрд. гривень, то цього року – 20,7 млрд. Тобто бюджетні витрати на підтримку пенсійного фонду постійно зростають.

З хронічним браком грошей пов’язані в тому числі і спроби впровадити обов’язкові накопичувальні пенсії.

Наскільки масштабними будуть “зачистки” пенсіонерів у ході підготовки – сказати складно. Кравець вважає, що позбавлення пенсій навряд чи поставлять на потік, оскільки це може спричинити великий суспільний резонанс. “Спробують виявити випадки неправомірного нарахування виплат, різних махінацій. Добропорядні пенсіонери можуть постраждати через різні технічні помилки (на якийсь час їм зупинять виплати, до з’ясування обставин, але за що жити – незрозуміло – Ред).

При цьому, як заявили в Мінсоцполітики, “березнева індексація” цього року буде.

“Ми працюємо над тим, щоб зробити індексацію пенсій у відповідності до інфляції. Є формула індексації, є відповідний закон. Зараз робимо розрахунки”, – сказала глава Мінсоцполітики в одному з недавніх інтерв’ю Жолнович. При цьому вона не виключила, що індексацію проведуть не в березні, а в квітні.

За формулою, при індексації пенсій враховуються такі складові:

– 50% зростання інфляції за минулий рік

– 50% темпів зростання середньої зарплати за останні три роки

У середньому пенсії мають збільшити на 20,3% (50% інфляції (яка у 2022 році, за даними Мінекономіки, склала 26,6%) та зростання середньої зарплати за три роки (14%). Середня пенсія в Україні становить 4,5 тисячі, тобто можуть доплатити близько 900 гривень, це набагато більше, ніж у минулі роки (наприклад, минулого року в середньому пенсія зросла на 16%).

Але є нюанс. У заключних положеннях закону про бюджет на 2023 рік зазначено, що дія статті 42 закону про обов’язкове державне пенсійне страхування частково припиняється. А питання індексації має вирішити Кабмін. Це означає, що можуть змінити і відсоток індексації та дати її проведення. Приміром, до грудня минулого року заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко озвучував заплановані розміри індексації пенсій лише у 5,4%. Звідки взялася така цифра, він не пояснював.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»