Критики законопроекту вже заявили, що фактично цим законом дозволили іноземним державам, міжнародним організаціям та інвесторам виплачувати українським посадовцям “доплати” в обмін на “здійснення окремих проєктів”. Мовляв, в усьому цивілізованому світі це називається корупцією та лобізмом. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Яку будуть наслідки від ухвалення цього законопроекту? Видання “Коментарі” з такими питаннями звернулося до експертів. 

Даний законопроект – це фактично державна зрада Голова профспілки Український незалежний фонд юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зазначив, що, якщо говорити про даний законопроект, то він, звісно, підтримує вислови його критиків щодо того, що фактично це легалізація тих порушень, які на сьогоднішній день і так відбуваються.

“Ми бачимо вже наодноразово заяви керівників уряду, які почали заявлятися ще за часів Шмигаля. Він вже тоді разом з Федоровим повідомляв, що державний сектор фактично повністю фінансується за рахунок міжнародної технічної допомоги і всі державні установи фінансуються звідти ж, а всі гроші, які отримують з податків, направляються на Збройні сили України. Тобто на сьогодні це і так є вже насправді реальністю”, – прокоментував адвокат.

Що стосується безпосередньо самого законопроекту, то Ростислав Кравець вважає, що ним намагаються легалізувати оці порушення і фактично втручання іноземців, міжнародних інституцій, різних грантових фондів, які невідомо з якою метою в принципі існують.

“Тому що декларувати можна одні цілі, а насправді займатися зовсім іншими справами, що, до речі, ми вже бачимо. Тому це втручання в державне управління і фактична купівля державних службовців іноземними структурами. На сьогоднішній день, знову ж таки, на жаль, в Україні відсутні закони про лобізм, які існують в усіх розвинутих країнах, також відсутні закони про так званих іноземних агентів, які існують в США, Японії, Франції, Німеччині, які досить ретельно захищають власні інтереси цих країн від іноземного втручання. Наразі ж цим законом фактично буде легалізовано це втручання, як до цього було легалізовано виведення з-під будь-якого контролю так званих псевдогромадських організацій, які ними фінансуються, які втручаються фактично в ті ж обрання органів влади, в конкурсні комісії і так далі. Тому вважаю, що на сьогодні насправді цей закон, якщо без перебільшення сказати, це фактично державна зрада”, – зазначив експерт.

Ростислав Кравець наголошує, що парламент не мав би допустити прийняття такого законопроекту, якщо це дійсно український парламент, а не ті особи, які намагаються отримувати гроші від іноземців за виконання завдань, які перед ними будуть ставити іноземні держави. Про корупцію і підкуп тут не йдеться Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко зазначив, що він би хотів почати свою оцінку з відповіді на головне запитання прямо: ні, з твердженням про “легалізацію корупції та лобізму” не можна погодитися. Воно ефектне, але побудоване на підміні понять. Щоб це показати, треба розкласти конструкцію закону на складові й подивитися, що в ній справді є, а чого немає.

“Перше – про що йдеться за змістом. Закон №10284, який Рада ухвалила 27 травня (за нього проголосували 234 депутати), запроваджує надбавку держслужбовцям і посадовцям місцевого самоврядування за додаткове навантаження, пов’язане з підготовкою заявок на гранти та реалізацією проєктів міжнародної технічної допомоги й транскордонного співробітництва. Розмір надбавки обмежено – не більше 50% середньої зарплати посадової особи. Виплачується вона з коштів самої міжнародної допомоги, грантів ЄС, урядів і муніципалітетів інших держав, окрім держави-агресора, що надходять до місцевих бюджетів. Це не “винагорода від іноземця в обмін на проєкт”, а оплата конкретної додаткової роботи в межах легального бюджетного механізму”, – зазначив Ігор Петренко.

Він продовжує, є ще другий момент, який розкриває, чому це не корупція у правовому сенсі.

“Корупція – це неправомірна вигода за дію чи бездіяльність у власних інтересах того, хто платить. Тут немає жодного з елементів складу: гроші йдуть не приватному вигодонабувачу в обмін на рішення, а працівникові за обсяг роботи; джерело – не анонімний “інвестор”, а програми МТД із власними процедурами звітності; виплата проходить через бюджет, а не “в конверті”. Те саме стосується закиду про лобізм: лобізм – це вплив на ухвалення рішень в інтересах замовника, а підготовка грантової заявки громади на ремонт школи чи водогону жодного “замовника-бенефіціара” не має. Порівняння “в усьому цивілізованому світі це корупція” якраз неточне навпаки: у країнах ЄС оплата проєктних менеджерів і грант-менеджерів за рахунок самих проєктів (technical assistance budget lines) – стандартна, рутинна практика. Третє – і тут я буду чесним щодо ризиків, бо об’єктивність вимагає не лише захищати закон. Реальна проблема цього механізму не в корупції за визначенням, а в адмініструванні. Ключові запитання, від яких залежить усе: хто і за якими критеріями визначає розмір надбавки конкретній особі; як уникнути ситуації, коли надбавку “малюють” за фіктивне навантаження; чи буде прозорий публічний облік, хто скільки отримав і за який проєкт. Якщо ці запобіжники пропишуть у підзаконних актах слабко – простір для зловживань справді з’явиться, але це проблема якості імплементації, а не корупційна природа самої норми. Закон набирає чинності через три місяці після опублікування – цей час і треба використати для нормальних правил гри”, – зазначив співрозмовник порталу “Коментарі”.

За його словами, є ще й четверта складова – навіщо це взагалі потрібно. Проблема, яку закон вирішує, цілком реальна: громади хронічно недоосвоюють доступні їм європейські гроші, бо в штаті немає людей, які вміють писати заявки англійською й вести проєктний менеджмент за стандартами донорів. Кваліфікований грант-менеджер на ринку коштує дорожче за ставку посадовця, тож такі люди йдуть у приватний сектор або міжнародні організації. Надбавка – інструмент, щоб утримати й залучити цих фахівців у державний і муніципальний сектор. Для країни, яка входить у фазу масштабного відновлення значною мірою на зовнішні кошти, спроможність освоювати ці кошти – питання не комфорту, а виживання економіки.

“Що з цього випливає для України – конкретно. Перше: ефект закону цілком може бути позитивним, але він на 90% залежить від підзаконної бази. До набрання чинності уряд має ухвалити порядок нарахування надбавки з трьома обов’язковими елементами – об’єктивні критерії навантаження, прив’язка до реального результату проєкту, публічний реєстр виплат. Без цього хороша за задумом норма перетвориться на те, у чому її вже звинувачують критики. Друге: громадянському суспільству й журналістам варто не “ховати” тему під ярлик “корупція ще до запуску”, а взяти механізм під предметний моніторинг після старту – відстежувати співвідношення “сума надбавок чи обсяг реально залучених грантів” по конкретних громадах. Саме цей показник, а не ідеологічні етикетки, покаже, працює закон на освоєння допомоги чи на роздування фонду оплати праці. І це той рідкісний випадок, коли запобігти зловживанням можна не забороною інструмента, а якісним контролем за його застосуванням”, – констатував експерт.

Джерело: society.comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП і стягнення витрат на правову допомогу – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16404-rishennja-dniprovskogo-rajonnogo-sudu-mista-kijeva-pro-viznannja-protipravnoju-ta-skasuvannja-postanovi-pro-pritjagnennja-do-administrativnoyi-vidpovidalnosti-za-chastinoju-3-st-210-1-kupap-i-stjagnennja-vitrat-na-pravovu-dopomogu/

💥 Рішення Вишгородського районного суду Київської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнені витрат на правову допомогу – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16408-rishennja-vishgorodskogo-rajonnogo-sudu-kiyivskoyi-oblasti-pro-viznannja-protipravnoju-ta-skasuvannja-postanovi-po-spravi-pro-administrativne-pravoporushennja-za-ch-3-st-210-1-kupap-ta-stjagneni-vitrat-na-pravovu-dopomogu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

💥 Постанова Сьомого ААС про визнання незаконною мобілізації особи яка була виключена за граничним віком, незаконно затриманої та доставленої в частину без проведення належного ВЛК – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16410-postanova-syomogo-aas-pro-viznannja-nezakonnoju-mobilizaciyi-osobi-jaka-bula-vikljuchena-za-granichnim-vikom-nezakonno-zatrimanoyi-ta-dostavlenoyi-v-chastinu-bez-provedennja-nalezhnogo-vlk/

💥 Постанова Сьомого ААС про зобов’язання ТЦК внести дані про виключення з військового обліку на підставі інформації у тимчасовому посвідчені за наказом №342 та стягнені витрат на правову допомогу – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16405-postanova-syomogo-aas-pro-zobovjazannja-tck-vnesti-dani-pro-vikljuchennja-z-vijskovogo-obliku-na-pidstavi-informaciyi-u-timchasovomu-posvidcheni-za-nakazom-342-ta-stjagneni-vitrat-na-pravovu-dopomogu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Сам огляд містить практику ВС-КГС з земельних спорів, ВС-КЦС та цілу низку рішень щодо виключення з військового обліку та звільнення з військової служби у зв’язку з незаконною мобілізацією, оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-16-po-22-travnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Збільшується кількість груп оповіщення, особливо в Києві. На тлі посилення мобілізації журналісти RegioNews вирішили вислухати думку тих українців, які в силу специфіки своєї роботи мають справу з кадрами, а також думку громадських діячів. 

Активності в питаннях мобілізації

В середині травня з різницею в кілька днів по темі мобілізації сталося кілька важливих інформаційних приводів. Так, 13 травня, у Верховній Раді зареєстрували законопроект №15237, в якому пропонується зобов’язати всіх заброньованих осіб брати участь в обороні держави одним з трьох способів. Зокрема: робота на об’єкті критичної інфраструктури, служба в резерві, а також спеціальні цільові внески на потреби армії.

Також 15 травня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час пленарного засідання Верховної Ради України заявив, що МОЗ анулює бронь частині медпрацівників за запитом Міноборони та Командування медичних сил ЗСУ. Медиків залучать до служби у ЗСУ та інших структурах сектору безпеки та оборони.

Нагадаємо, до цього уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників державних та комунальних медустанов. Також з’ясувалося, що в Києві впродовж останніх трьох-чотирьох місяців на 40% було збільшено кількість груп оповіщення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це 15 травня під час засідання тимчасової слідчої комісії заявив в. о. заступника начальника Київського міського ТЦК та СП Валерій Кравченко.

Порожні прифронтові села

По темі посилення мобілізації існують різні позиції, при цьому найкраще проблематику ілюструє реальність. Ось що розповідають люди, що живуть в прифронтових населених пунктах, в яких спостерігається гостра нестача населення через безпекову ситуацію. Візьмемо село Нова Гусарівка Балаклійської територіальної громади (ТГ) Харківської області про яку ми раніше розповідали.

За словами місцевого старости Володимира Антонова, в селі не залишилося жодного чоловіка призовного віку: багато хто виїхав, але багатьох і мобілізували.

“У селі працюють одні жінки, як це було в 1945 – 1946 роках. Покосом тієї ж трави на чотирьох сільських кладовищах займаються дві жінки яких направив центр зайнятості”, – розповів голова села.

Володимир Антонов сам часто допомагає працівницям з благоустроєм, інакше, каже, їм не впоратися. Іноді староста просить допомогти молодого фермера з інвалідністю, а також багатодітного батька у якого є “бронь” і який працює слюсарем водоканалу.

Аналогічна ситуація склалася в Граківському старостаті Пролісненської (Чкаловської) ТГ Харківської області, до якого входить кілька сіл з центром у селі Граковому.

“У нас чоловічого населення практично немає. У селах потрібно косити траву, тому беремо з центру зайнятості жінок, яких навчили користуватися косою. Розумію, що це не зовсім жіноча справа, а що робити?” – розповів RegioNews староста Гракового Анатолій Коровкін.

Він каже, що якщо чоловіків і вдається найняти на роботу, то найчастіше це люди з інвалідністю або пенсіонери. В результаті їх залучають працювати до кількох сел старостату.

Ще одна причина кадрового дефіциту у Граковому – низькі зарплати. Працівникам готові запропонувати мінімальну зарплату оскільки бюджет Пролісненської ТГ – нижче ніж був до війни. У той же час саме Гракове сильно постраждало від руйнувань так як протягом шести місяців в 2022 році перебувало на лінії фронту. Всі адмінбудівлі в селі в результаті були зруйновані, в тому числі будівля старостату. Знайти донорів які могли б посприяти в будівництві такої будівлі або встановити модульний комплекс, поки не вдається.

Гостра проблема з нестачею працівників спостерігається і в умовно безпечних регіонах. Наприклад, в одному з сіл Шполянської міської громади Черкаської області є великі складнощі із похованням – в населеному пункті фактично нікому копати могили на кладовищі. Про це нашим журналістам розповіли співробітник одного зі старостатів.

“У трудовому договорі зазначено, що в обов’язки працівників благоустрою, крім скошування трави, прибирання, фарбування та ін., також входить обов’язки копати ями на кладовищі. Однак ледве в селі візьмуть кого з чоловіків на роботу в благоустрій, як його незабаром мобілізують. Вже кількох людей так забрали. Зараз працює один чоловік з інвалідністю, але чи багато він зробить? І подібна проблема з працівниками не тільки в даному селі, але і в ряді інших населених пунктах району. Ті хто може – працювати не йдуть, ховаються” – розповів наш співрозмовник.

До речі, гостра нестача робітників благоустрою спостерігається і в самому обласному центрі. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко записав відео, де повідомив, що зважаючи на брак кадрів у комунальному підприємстві, якась частина території у місті залишатиметься некошеною. Про причини дефіциту кадрів Бондаренко не уточнив.

“Обезлюднення” малих фермерських господарств

Про особливості ситуації з кадрами RegioNews повідомив і очільник Галицинівської ТГ Миколаївської області Іван Назар. Він каже, що хоча громада й розташована недалеко від лінії фронту, втім немає проблем з працівниками. ТГ активно співпрацює з обласним центром зайнятості завдяки якому вдалося залучити до робіт 68 осіб, яких адміністрація ТГ з повагою називає “армія порятунку”. У той же час дуже страждає економіка громади, яка тісно зав’язана на аграріях, і які перебувають у вкрай складних умовах.

“З нашої територіальної громади дуже багато забрали людей, особливо з агросектору: трактористів, комбайнерів – ті хто вирощують хліб. Скільки я з цього приводу лаюся і сперечаюся з містом Миколаєвом! Кажу: навіщо берете моїх трактористів? У самому Миколаєві стільки людей і їх не забирають, а наших виловлюють по селах. А потім прийдуть і скажуть, умовно, дай нам їжу. А що я їм дам? Якщо фермери у віці 60 – 70 років самі сідають працювати за трактор оскільки нікого посадити”, – розповів глава ТГ.

Потрібно відзначити, що агпропромисловий комплекс відноситься до найважливіших секторів вітчизняної економіки, при цьому “бронь” можуть отримати далеко не всі підприємства. Відповідно до наказу №3650 Мінекономіки, статус критично важливого зможуть отримати агропідприємства, які обробляють не менше 1 тис. га землі (раніше було 500 га). За словами Івана Назара, більшість фермерських господарств їх громади – невеликі, тому не можуть забронювати працівників. При цьому Галицинівську ТГ він вважає годувальницею міста Миколаєва.

“Має бути регуляція трудових ресурсів. Для молодих людей, які працюють на тракторах, повинні давати відстрочку. Повинна бути якась квота на село, місто, область. Так, великі господарства можуть бронювати працівників, але у нас в основному дрібні фермери у яких від 40 до 200 і 300 га землі. Вони не підпадають під бронювання. Але ж мова йде про критичну інфраструктуру, державний продовольчий запас”, – підсумував Іван Назар.

Думку глави ТГ про ситуацію в сільському господарстві регіонів підтверджують і самі фермери. Іван Макаров, власник СФГ “Росток” що в селищі Олександрівка Краматорського району Донецької області, в інтерв’ю нашим журналістам раніше розповідав, що знайти людину навіть на тимчасову роботу в їх населеному пункті практично неможливо.

Також про гострий дефіцит кадрів говорить і Олександр Босий – директор ТОВ “Донбас” що в с. Мирна Долина Олександрівської ТГ. Через брак працівників, агропідприємству довелося вдвічі скоротити оброблювану площу землі – з 600 до 300 га. Решту фермер віддав більшим агрокомпаніям, які могли надавати своїм механізаторам бронь від мобілізації. Складну ситуацію з кадрами підприємству допомагають вирішити сусідні дружні агрогосподарства, які після закінчення робіт на своїх ділянках надавали техніку та людей. Олександр Босий і сам часто сідає керувати трактором.

Медицина: баланс між армією та цивільним населенням

Заява міністра охорони здоров’я про намір розбронювати частину медиків викликала гаряче обговорення в суспільстві. З одного боку йдеться про необхідність надання медичної допомоги військовослужбовцям та заміну медиків, які зараз перебувають на фронті – про що повідомив очільник МОЗ України Віктор Ляшко. З іншого боку – має місце гостра нестача медичних кадрів у самій системі МОЗ України. Внаслідок медреформи кількість лікарів в Україні за 10 років скоротилася майже на 40%. За даними спеціалізованого медичного порталу health-ua.com, якщо кількість забезпечення лікарями в 2014 році в країні становила 43,5 на 10 тис. населення, то в 2024 році за даними MedReporter – 31,1.

Особливо важка ситуація склалася з дефіцитом сімейних лікарів. За словами заступника голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтина Надутого, сьогодні понад 40% лікарів первинної ланки медицини – це люди пенсійного віку.

“Якщо з первинної ланки заберуть молодих фахівців, а особливо що стосується закладів сільської місцевості, де лікаря, можливо, буде важче захистити, то у нас навантаження по цивільному населенню звалиться на пенсіонерів. І в підсумку вони можуть просто піти і тоді система впаде”, – зазначив він.

При цьому Костянтин Надутий зазначає, що якщо торкнутися комерційної медицини, то питання бронювання там може бути набагато безболіснішим ніж у випадку з комунальними клініками, які виконують соціальну функцію, надаючи медичну допомогу (багато в чому безкоштовно) в тому числі вразливим категоріям населення.

Костянтин Надутий вказав на ще один аспект пов’язаний з розбронюванням медпрацівників – це корупційна складова. Він не виключає, що в ряді медустанов місцева адміністрація буде використовувати бронювання як елемент тиску на неугодних для адміністрації співробітників. Подібні випадки мають місце в інших сферах, наприклад на залізниці, про що нам раніше розповідав глава профспілкової організації. Тому в питаннях мобілізації медпрацівників знайти баланс між потребами армії, цивільного населення і зловживаннями – завдання дуже складне, вважає Костянтин Надутий.

Комплексний підхід

Столичний адвокат Ростислав Кравець – старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери”, присвятив багато часу висвітленню проблеми порушень і зловживань пов’язаних з мобілізацією. Адвокат упевнений, що питання з мобілізацією не можуть розглядатися окремо від національної економіки, коли бездумні підходи призводять до загроз національній безпеці, оборони і роботі економіки.

Ростислав Кравець також звертає увагу, що суспільству постійно намагаються нав’язати думку, що всі чоловіки, які не воюють – є ухильниками, незважаючи на наявність відстрочки або броні. Він вважає, що вирішення цього питання потрібно розглядати комплексно. Наприклад, підійти системно і правильно до здорової пропаганди, щоб пояснювати людям для чого потрібно захищати країну. Водночас військові адміністрації, на його думку, повинні нести відповідальність за надходження податків до бюджету. І якщо дії адміністрацій призводять до того що підприємства закриваються і бюджет страждає, то з цим потрібно розбиратися.

Адвокат вважає, що в питаннях мобілізації є перекоси. І відбувається це у випадках, де перевага віддається виконанню мобілізаційних планів, в той час як надходження податків, збереження інфраструктури на порядку не стоїть.

“Це неправильно. Країна повинна жити і працювати, повинна мати майбутнє. І в питаннях мобілізації все повинно відбуватися індивідуально. Той же фермер, який орендує у десятків людей паї. Давайте його мобілізуємо і в підсумку знищимо фермерське підприємство. Але тоді хто буде обробляти землю і платити людям оренду за паї? І хто в підсумку буде нести відповідальність? Я вважаю, що подібні питання повинні прийматися в комплексі. Не може військова адміністрація існувати окремо від економіки країни. Не буде тих же фермерів, не буде чим годувати армію”, – підсумував Ростислав Кравець.

Джерело: regionews.ua

АО «Кравець І Партнери»

В Україні вже сформувалася послідовна судова практика, яка забороняє прирівнювати лізинг транспортних засобів до роялті. Попри це, Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній, які орендують повітряні судна у нерезидентів, намагаючись трактувати звичайні лізингові платежі як оплату за користування інтелектуальною власністю. Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що правоохоронці зобовʼязані враховувати судову практику під час своєї діяльності. 

Кримінальні справи БЕБ проти авіабізнесу

Слідчі Бюро економічної безпеки відкрили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

Важливо розуміти, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше воно не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Ситуація змінилась після того, як Державна податкова служба України 24 травня 2024 року випустила статтю з розʼясненнями щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці вказують, що лізинг повітряних суден у компаній-нерезидентів необхідно оподатковувати як роялті. При цьому фіскали жонглюють статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що за оренду літаків авіакомпанії повинні сплачувати збори як за використання інтелектуальної власності.

Такий підхід – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина.

Чітка межа між роялті та лізингом транспорту в судовій практиці

Поки слідчі Бюро економічної безпеки намагаються прирівняти лізинг авіатранспорту до використання інтелектуальної власності і вказують, що за нього потрібно сплачувати роялті, в Україні вже сформувалася стала судова практика щодо цього питання.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року суд прямо зазначив: “Поняття “роялті” передбачає платежі за користування або право на використання об’єктів інтелектуальної власності…”. Судді зробили принциповий висновок: транспортні засоби, навіть якщо йдеться про складну техніку, не відповідають критеріям об’єктів права інтелектуальної власності.

Попри те, що податківці намагалися видати лізинг залізничного транспорту за користування інтелектуальною власністю, суд наголосив, що вагони не визнаються об’єктами інтелектуальної власності, а отже не можуть бути джерелом роялті.

Повітряні судна за своєю юридичною природою також є транспортними засобами. Літак не є патентом, як і не є авторським твором чи торговельною маркою, або ж програмним кодом, чи ноу-хау. Повітряне судно виконує транспортну функцію, так само як залізничний вагон, локомотив чи сільськогосподарська техніка виконують свої виробничі функції.

Тому спроби трактувати міжнародний авіаційний лізинг як використання інтелектуальної власності суперечать не лише міжнародній практиці та українському податковому законодавству, а й уже сформованим підходам українських судів.

Показово, що позиція щодо неможливості прирівнювання транспортного лізингу до роялті формується не одним окремим рішенням, а цілою серією судових рішень, прийнятих у різні роки різними інстанціями.

Наприклад, у 2025 році Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що оренда сільськогосподарської техніки не може вважатися роялті. Аргументація суду була доволі прямою: серійна техніка не є об’єктом права інтелектуальної власності.

Ще раніше, у 2022 році П’ятий апеляційний адміністративний суд розглядав справу щодо оподаткування операцій з оренди залізничних платформ. Тоді контролюючі органи намагалися перекваліфікувати лізингові платежі у роялті та донарахувати податки.

Однак суд не підтримав такий підхід. Судді підтвердили базовий правовий принцип: оренда транспортного засобу є господарською операцією користування майном, а не передачею прав інтелектуальної власності.

Ще одним показовим кейсом став спір ТОВ “Рейл Лоджистік” проти Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Податкова намагалася донарахувати податок на доходи нерезидентів за операціями оперативного лізингу залізничних вагонів у нерезидентів, зокрема компаній з Естонії.

Суд у цій справі також став на бік бізнесу, наголосивши, що транспорт не є інтелектуальною власністю.

Ще раніше аналогічну позицію сформував Вищий адміністративний суд України.

Суд прямо наголошував: роялті стосується використання патентів, торговельних марок, ноу-хау, креслень, технологій та спеціалізованих інноваційних рішень. Натомість звичайні виробничі активи та транспортні засоби до таких категорій не належать.

Таким чином українські суди послідовно проводять чітку межу, що оренда транспорту, яким в тому числі є повітряні судна, це господарська операція, а ліцензійні платежі – це зовсім інша правова природа.

Міжнародні конвенції також спростовують підхід БЕБ

Окремо українські суди в своїх рішеннях вказують на необхідність застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, підписаних Україною з низкою іноземних держав.

Саме ці міжнародні договори визначають, де і яким чином мають оподатковуватися доходи нерезидентів, зокрема й лізингодавців.

Українські суди наголошують, якщо доходи нерезидента виникають у межах орендних відносин і не є роялті, вони повинні оподатковуватись у країні податкового резидентства компанії-лізингодавця.

Водночас у своїх ухвалах суди нагадують, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.

Слідчі зобов’язані враховувати позицію судів

Юрист Ростислав Кравець в коментарі УНН прямо вказує, що правоохоронні органи повинні враховувати попередню судову практику у питанні оподаткування лізингу транспорту.

Вони зобов’язані це робити – наголошує юрист. Водночас він критично оцінює сучасний стан правоохоронної системи. За його словами, після реформ останніх років слідчі отримали надмірну процесуальну автономію.

Слідчі фактично, маючи ніби незалежний статус, зловживають своїми правами – переконаний Ростислав Кравець.

На його думку, наслідком можуть ставати арешти рахунків, блокування роботи підприємств, зрив міжнародних контрактів та репутаційні втрати.

Якщо мова йде про юридичних осіб, то блокувати їм рахунки, підривати їм авторитет, зривати їм контракти, угоди мільйонні, і таким чином фактично домагатись того, щоб особи або давали хабарі, або визнавали свою провину і платили штрафи без реального, так би мовити, позбавлення волі. На жаль, це сучасна правоохоронна система, яка потребує негайного відновлення після усіх цих реформ іноземців – зазначив він.

Особливо небезпечним такий підхід є для авіаційної галузі. Адже українська цивільна авіація вже працює в надскладних умовах: закрите небо, утримання флоту за кордоном, висока вартість операційної діяльності та відсутність системної державної стратегії розвитку.

Додатковий податково-правовий тиск може створити ризики не лише для окремих компаній, а й для цілої галузі.

Тож спроби перекваліфікувати міжнародний транспортний лізинг у роялті виходять далеко за межі податкового спору. Зараз йдеться про принцип правової визначеності.

Якщо суди роками формують підхід, який підтверджує, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а лізинг не є роялті, БЕБ повинен враховувати відповідні судові рішення. Інакше бізнес отримує сигнал, що навіть усталена судова практика і чинне законодавство не гарантують правової передбачуваності.

А це вже питання інвестиційного клімату, міжнародної репутації країни, довіри до держави як надійного партнера та економічної і національної безпеки.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Сам огляд містить практику ВС-КГС з земельних спорів, ВС-КЦС та цілу низку рішень щодо виключення з військового обліку та звільнення з військової служби у зв’язку з незаконною мобілізацією, оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС у спорах, пов’язаних із земельними правовідносинами та правом власності

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за квітень 2026 року

🔸 Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо права на відпустки під час дії воєнного стану

💥 Рішення Вишгородського районного суду Київської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнені витрат на правову допомогуу

💥 Рішення Львівського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути заяву та прийняти рішення про виключення офіцера запасу з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби за станом здоров’я

💥 Постанова Сьомого ААС про визнання незаконною мобілізації особи яка була виключена за граничним віком, незаконно затриманої та доставленої в частину без проведення належного ВЛК

💥 Рішення КОАС про зобов’язання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року та витрати на правову допомогу

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КГС у спорах, пов’язаних із земельними правовідносинами та правом власності

Це видання узагальнює актуальні підходи Верховного Суду до вирішення спорів у сфері земельних правовідносин та захисту права власності, а також відображає розвиток судової практики в цій категорії справ за 2018–2025 роки.

Огляд має зручну тематичну структуру, що дозволяє швидко орієнтуватися у ключових правових позиціях Верховного Суду і знаходити відповіді на практичні питання правозастосування. Матеріал систематизовано за основними категоріями спорів у сфері земельних правовідносин та права власності.

У центрі уваги – усталені підходи Верховного Суду щодо:

• оформлення прав на земельні ділянки та переходу права оренди;

• поновлення договорів оренди землі;

• ефективних способів захисту прав на землю;

• правонаступництва у земельних правовідносинах;

• застосування сервітуту як допустимого обмеження права власності;

• набуття та підтвердження права власності;

• застосування негаторного позову;

• правового режиму самочинного будівництва;

• державної реєстрації речових прав;

• набувальної давності та витребування майна;

• приватизації об’єктів державної та комунальної власності.

Окремий акцент зроблено на застосуванні стандартів Європейського суду з прав людини у спорах щодо права власності, забезпеченні балансу між приватними та публічними інтересами, а також реалізації принципу верховенства права у сфері земельних правовідносин.

Огляд містить аналіз статистичних даних за 2018–2025 роки, що дає змогу оцінити динаміку розгляду земельних спорів і спорів щодо права власності, рівень стабільності судових рішень та роль касаційної інстанції в забезпеченні єдності судової практики.

Видання також висвітлює діяльність судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин і права власності КГС ВС у формуванні сучасних правових підходів, забезпеченні однакового застосування норм права та розвитку професійного діалогу між суддями, науковцями, адвокатами, представниками органів державної влади й бізнесу.

Огляд судової практики ВС-КЦС за квітень 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо права на відпустки під час дії воєнного стану

Суд зауважив, що законодавець, унормовуючи умови здійснення конституційного права на відпочинок, має гарантувати мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки для всіх осіб, які працюють, і забезпечувати посилені мінімальні гарантії реалізації цього права, які охоплюють збільшену тривалість оплачуваного часу відпочинку для уразливих категорій осіб, зокрема дітей та осіб з інвалідністю, що сприяє забезпеченню принципів балансу між працею та відпочинком, рівності та недискримінації працівників, що набуває в умовах воєнного стану особливої ваги.

Обмеження конституційного права на відпочинок може бути запроваджене лише домірно, із визначенням чітких строків. У період дії воєнного стану держава має забезпечити принаймні мінімальні гарантії відпочинку для відновлення сил працівників, щоб повністю не позбавити їх відпочинку.

Проаналізувавши приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону, Суд виснував, що ці приписи зберігають сутність права на відпочинок, що полягає в гарантуванні кожному працівникові оплачуваної щорічної основної відпустки, тривалість якої становить 24 календарних дні, а також встановлюють потрібні заходи, які раціонально пов’язані з досягненням легітимної мети цих приписів Закону.

Водночас приписи другого речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону не забезпечують у сфері праці та зайнятості для осіб віком до вісімнадцяти років та осіб з інвалідністю мінімальних гарантій права на відпочинок у вигляді щорічної основної відпустки, мінімальна тривалість якої більше 24 календарних днів, що порушує принципи рівності, домірності та людську гідність, нівелюючи сутність конституційного права на відпочинок.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнені витрат на правову допомогу

Справа № 363/1929/26

Це чергова наша справа про скасування незаконної постанови ТЦК про накладення штрафу за ніби нез’явлення за повісткою для уточнення даних. Суд дослідив матеріали й зазначив, що окрім того, що матеріали не містять інформації та належних доказів про вручення чи відмови від отримання повістки, а також відсутня інформація, що саме хотів уточнити ТЦК та якої інформації у нього не було з державних реєстрів.

Рішення Львівського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути заяву та прийняти рішення про виключення офіцера запасу з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби за станом здоров’я

Справа № 380/5166/26

Це наша справа. Не дивлячись на те, що суд в самому рішенні встановив, що ТЦК фактично визнав позов, але все одно його було задоволено частково і хоч відмова у внесені відомостей визнана незаконною, але замість зобов’язання внести зміни, зобов’язано повторно розглянути заяву про виключення з військового обліку за станом здоров’я.

Постанова Сьомого ААС про визнання незаконною мобілізації особи яка була виключена за граничним віком, незаконно затриманої та доставленої в частину без проведення належного ВЛК

Справа № 560/20373/25

Це наша справа і це дуже важливе рішення, яке доводить можливість звільнення з військової служби осіб, які раніше були виключені з військового обліку у зв’язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, доставленого примусово в ТЦК без повістки та складання протоколу про адмінзатримання, а також на підставі формально проведеного ВЛК, проведеного з порушенням Закону.

Рішення КОАС про зобов’язання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року та витрати на правову допомогу

Справа №320/56254/25

Це чергова наша справа у цій категорії. Практика вже склалась доволі стала і суди задовільняють цю категорію спорів щодо зобов’язання видати паспорт у вигляді книжечки з огляду на позицію Верховного суду.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»