Особливо це стосується тих, хто перебуває за кордоном і дізнається про смерть родичів пізніше встановленого шестимісячного терміну, що може створити неприємну ситуацію для багатьох. Ми розглянемо, які можуть бути підстави для поновлення строку та що не варто робити, щоб уникнути проблем, які можуть виникнути. Це серйозне питання, що потребує уваги.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова ВС-КЦС щодо поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16387-postanova-vs-kcs-shhodo-povazhnosti-prichin-propusku-stroku-na-prijnjattja-spadshhini/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Бюро економічної безпеки (БЕБ) намагається сформувати нову практику, у якій класичні платежі за оренду транспорту українськими компаніями за кордоном намагаються перекваліфікувати у роялті. Така інтерпретація не лише суперечить базовим нормам права, створює ризики подвійного оподаткування, а й може призвести до втрати цілої авіаційної галузі, критично важливої у повоєнному відновленні України.

Бюро економічної безпеки розслідує низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. Слідчі переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Окрім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й в інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

Важливо зауважити, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалось і раніше не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Тож обґрунтованих підстав для зміни трактування законодавства у слідчих Бюро економічної безпеки очевидно немає, а ситуація виглядає виключно як тиск на бізнес, який шкодить державі.

Транспортний засіб не об’єкт інтелектуальної власності

Ключова помилка, яка лежить в основі підходів слідчих Бюро економічної безпеки, – це змішування правової природи матеріальних об’єктів, якими є транспорт, і нематеріальних прав.

Відповідно до законодавства, транспортний засіб – це технічний пристрій, призначений для перевезення людей і вантажів. До цієї категорії належать, зокрема, автомобілі, залізничний рухомий склад, морські та річкові судна, а також повітряні судна, як от літаки та вертольоти. Вони є матеріальними об’єктами цивільного обороту, що можуть передаватися у власність або користування, зокрема й у лізинг.

Натомість інтелектуальна власність – це права на результати творчої діяльності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, авторські твори тощо. Вона має нематеріальний характер і охороняє не сам фізичний об’єкт, а ідею, технічне рішення або форму вираження.

Як наголошують юристи, навіть якщо транспортний засіб створено внаслідок інтелектуальної діяльності, це не означає, що сам об’єкт стає інтелектуальною власністю.

“Тобто для того, щоб визнаватися інтелектуальною власністю, конкретний об’єкт має містити нове технічне рішення чи іншу інновацію, яка є відповідно захищеною у передбаченій законом формі, і за загальним правилом транспорт, а особливо той, що є результатом масового виробництва, не є та не може визнаватися таким об’єктом”, – пояснила в коментарі УНН юристка з питань інтелектуальної власності юридичної компанії “ЛОДЖІК” Аліна Пархута.

Лізинг і роялті – різна правова природа

Відповідно до українського податкового та міжнародного права, роялті – це платіж за користування або надання права користування об’єктами інтелектуальної власності. Ідеться про нематеріальні активи: технології, бренди, програмне забезпечення, патенти.

Натомість лізинг є формою майнових відносин, у межах яких одна сторона передає іншій право користування матеріальним обʼєктом, зокрема транспортним засобом, за грошову оплату.

Таким чином, платежі за лізинг літаків або іншого транспорту за своєю економічною суттю є платою за користування майном, а не за використання об’єктів інтелектуальної власності. Будь-яка спроба прирівняти їх до роялті є юридично некоректною, наголошують правники.
Міжнародні конвенції – пріоритет над національним правом

Окремого значення у цьому питанні набуває застосування міжнародних договорів. Україна є стороною близько сотні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які прямо регулюють порядок оподаткування доходів від експлуатації транспортних засобів у міжнародному сполученні.

Оскільки через війну росії проти України небо над нашою державою закрите, то вся діяльність цивільної авіації наразі зосереджена за кордоном – там здійснюються авіаперевезення і обслуговування повітряних суден. Отже й прибутки генеруються за межами України і податки сплачуються теж в іноземних державах.

“Відповідно до Конституції України і процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, у разі, якщо є відповідний закон, який регулює ті чи інші відносини, і є міжнародні акти, які ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – пояснив в ексклюзивному коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Як правило, Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування передбачають, що доходи від експлуатації повітряних суден оподатковуються в країні резидентства компанії-лізингодавця. Саме тому кваліфікація лізингових платежів як роялті фактично нівелює дію цих міжнародних угод.

“Питання оподаткування авіаційного лізингу – це не абстрактна академічна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю знаходиться за кордоном. Усі українські авіакомпанії – МАУ, SkyUp, “Роза Вітрів” та інші – орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані у юрисдикціях з розгалуженою мережею КПО (конвенцій про уникнення подвійного оподаткування – ред.): Кіпр, Ірландія, Велика Британія. Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі, кваліфікуючи їх як роялті, – це означає зростання операційних витрат авіакомпаній. У підсумку – або дорожчають квитки для пасажирів, або авіакомпанії зазнають збитків, або ж іноземні лізингодавці відмовляються від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден з цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни”, – зазначила керуючий партнер LAW GUIDE, експерт з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.

Окрім того, варто враховувати сучасні інструменти міжнародного податкового регулювання, зокрема Multilateral Instrument (MLI) та положення Модельної конвенції ОЕСР, які уточнюють підходи до визначення джерела доходу та розподілу податкових прав між державами.

Подвійне оподаткування як системний ризик

Практичним наслідком перекваліфікації лізингу в роялті у справах, які розслідує БЕБ, стає подвійне оподаткування. Доходи, які вже оподатковуються за кордоном, у юрисдикціях, де зареєстровані лізингодавці або здійснюється діяльність, додатково обкладаються податками в Україні. Що цікаво, така система діє тільки щодо українських компаній, то їх зараз фактично змушують платити таку собі націнку на прапор, чим позбавляють конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

Як зазначають юристи, за умови належного застосування конвенцій цього не повинно відбуватися. Однак у випадку ігнорування міжнародних норм українські компанії опиняються у ситуації, коли один і той самий дохід обкладається податком двічі.

“Питання оподаткування лізингових платежів, що сплачуються на користь нерезидентів, прямо врегульоване пп. 141.4.1 ПКУ і до останнього часу мало відносно сталу практику застосування. Якщо з державою нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то в багатьох випадках щодо оренди рухомого майна застосовувалася стаття про прибутки від підприємницької діяльності, а отже за відсутності постійного представництва нерезидента в Україні оподаткування в Україні не здійснювалося”, – пояснила в коментарі УНН керуюча партнерка Аудиторської компанії “Капітал Плюс”, членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів Тетяна Шевцова.

Руйнівні наслідки

Авіаційна галузь є одним із найбільш чутливих секторів в умовах війни. Українські авіакомпанії не мають можливості працювати в Україні, а також фактично не мають альтернативи лізингу, адже це глобальна практика швидкого і більш дешевого формування флоту.

Якщо БЕБ усе ж вдасться відстояти позицію щодо перекваліфікації лізингових платежів у роялті попри міжнародне право та українське законодавство, це призведе до руйнівних наслідків для економіки. При чому постраждають усі сектори, де компанії використовують транспорт у лізинг – авіаційна галузь, залізничний транспорт, а також агропромисловий комплекс.

Зростання операційних витрат компаній, зниження конкурентоспроможності на міжнародному ринку, ризик розірвання контрактів із іноземними лізингодавцями, скорочення валютної виручки, яку генерує авіаційна галузь, і це, за словами експертів, тільки початок.

У ширшому контексті це формує негативний сигнал для іноземних інвесторів щодо передбачуваності податкової політики України та бʼє по іміджу нашої держави як надійного партнера.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Проект порядку денного на 1 травня 2026 року:

Скарга представника адвокатів Рівненської області у складі Ради адвокатів України, адвоката Лазарчук Ганни на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 20.02.2026 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Сидоровича Руслана.

Скаржник до КДКА: Ганна ЛАЗАРЧУК

Доповідач: Мурад УСМАНОВ

Час початку розгляду скарги: 10:00

Скарга Ткачука Дмитра на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі дисциплінарної палати від 03.02.2026 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Порхуна Віталія.

Скаржник до КДКА: Дмитро ТКАЧУК

Доповідач: Олександр ПРИХОДЬКО

Час початку розгляду скарги: 10:10

Скарга Ольшанської Людмили на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 23.10.2025 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Гуртовенка Романа.

Скаржник до КДКА: Людмила ОЛЬШАНСЬКА

Доповідач: Олексій КУЗЬМІНСЬКИЙ

Час початку розгляду скарги: 10:20

Скарга селищного голови Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Сергія Хрустовського на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 17.02.2026 року (провадження 1329/26) про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Шелкова Сергія.

Скаржник до КДКА: Сергій ХРУСТОВСЬКИЙ

Доповідач: Ася ТАРАСОВА

Час початку розгляду скарги: 10:30

Скарга адвоката Кушніра Богдана на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області у складі дисциплінарної палати № Д/12-6 від 29.12.2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.

Скаржник до КДКА: прокурор ВАСИЛЬЄВА Олена

Доповідач: Андрій МЯГКИЙ

Час початку розгляду скарги: 10:40

Скарга Марчак Алли на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області у складі дисциплінарної палати № 363/25 від 28.11.2025 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Сендеги Тараса.

Скаржник до КДКА: Алла МАРЧАК

Доповідач: Вікторія ВИШАРОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 10:50

Скарга Брильова Андрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 12.02.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Брильова Андрія та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Скаржник до КДКА: Вікторія ГАЙВОРОНСЬКА

Доповідач: Вікторія ВИШАРОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 11:00

Скарга Горбаньова Андрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області у складі дисциплінарної палати № 399/26 від 30.01.2026 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Іваницьких Юлії.

Скаржник до КДКА: Андрій ГОРБАНЬОВ

Доповідач: Вікторія ВИШАРОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 11:10

Скарга виробничого директора ТОВ «Південь Агро Інвест» Рябцева Вячеслава на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 280 від 12.12.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Єщенко Ольги.

Скаржник до КДКА: Вячеслав РЯБЦЕВ

Доповідач: Олег ПРОКОПЧУК

Час початку розгляду скарги: 11:20

Скарга Орлова Олександра на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Орлова Олександра та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Скаржник до КДКА: Ірина КОВАЛІНСЬКА

Доповідач: Любов КРУПНОВА

Час початку розгляду скарги: 11:30

Скарга Пархоменка Артема на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Гирі Анни.

Скаржник до КДКА: Артем ПАРХОМЕНКО

Доповідач: Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ

Час початку розгляду скарги: 11:40

Скарга Тищенка Дмитра та Тищенко Оксани на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Чуприни Ольги.

Скаржник до КДКА: Дмитро ТИЩЕНКО, Оксана ТИЩЕНКО

Доповідач: Любов КРУПНОВА

Час початку розгляду скарги: 11:50

Скарга Танченко Діани на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2025 року (провадження № 1258/25) про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Усович Злати.

Скаржник до КДКА: Діана ТАНЧЕНКО

Доповідач: Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 12:00

Скарга адвоката Блажиєвої Олени на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 27.01.2026 року (провадження № 1251/25) про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.

Скаржник до КДКА: Ганна БУДІЯН

Доповідач: Мурад УСМАНОВ

Час початку розгляду скарги: 12:10

Скарга адвоката Грекової Лариси на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 35/2026 від 30.01.2026 року про притягнення адвоката Грекової Лариси до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Скаржник до КДКА: ТОВ «Ай-Теко»

Доповідач: Андрій МЯГКИЙ

Час початку розгляду скарги: 12:20

Скарга адвоката Стороженка Дмитра на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 523/2025 від 22.12.2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Скаржник до КДКА: Шацький районний суд Волинської області

Доповідач: Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 12:30

Скарга ВША НААУ на протокольне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі дисциплінарної палати від 05.05.2025 року про зупинення розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката Козара Тараса.

Скаржник до КДКА: ВША НААУ

Доповідач: Андрій МЯГКИЙ

Час початку розгляду скарги: 12:40

Скарга начальника управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області Чукора Богдана на дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області при поверненні його скарги стосовно адвоката Дяків Оксани.

Скаржник до КДКА: Богдан ЧУКОР

Доповідач: Вікторія ВИШАРОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 12:50

Скарга Кірічкової Марини на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Олійник Лілії.

Скаржник до КДКА: Марина КІРІЧКОВА

Доповідач: Олег ПРОКОПЧУК

Час початку розгляду скарги: 14:00

Скарга Маховського Андрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 19.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Стасишина Анатолія.

Скаржник до КДКА: Андрій МАХОВСЬКИЙ

Доповідач: Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 14:10

Скарга Маховського Андрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 19.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Керницької Оксани.

Скаржник до КДКА: Андрій МАХОВСЬКИЙ

Доповідач: Богдан УЛЬЧАК

Час початку розгляду скарги: 14:20

Скарга Костенка Вадима на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 20.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Грязнової Любові.

Скаржник до КДКА: Вадим КОСТЕНКО

Доповідач: Олег ПРОКОПЧУК

Час початку розгляду скарги: 14:30

Скарга Чебан Лариси на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 22.01.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Ягунова Дмитра.

Скаржник до КДКА: Лариса ЧЕБАН

Доповідач: Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ

Час початку розгляду скарги: 14:40

Скарга адвоката Мици Юрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про порушення стосовно нього дисциплінарної справи.

Скаржник до КДКА: Олександр КЛИМЕНКО

Доповідач: Олексій КУЗЬМІНСЬКИЙ

Час початку розгляду скарги: 14:50

Скарга Туреги Романа на дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області при поверненні його скарги відносно адвоката Мундяка Мирона.

Скаржник до КДКА: Роман ТУРЕГА

Доповідач: Вікторія ВИШАРОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 15:00

Скарга Мусієнка Сергія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 17.02.2026 року (провадження № 1281/25) про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Лебедіна Юрія.

Скаржник до КДКА: Сергій МУСІЄНКО

Доповідач: Богдан УЛЬЧАК

Час початку розгляду скарги: 15:10

Скарга Коваля Юрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 469/2025 від 15.10.2025 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Тарали Олексія.

Скаржник до КДКА: Юрій КОВАЛЬ

Доповідач: Олег ПРОКОПЧУК

Час початку розгляду скарги: 15:20

Скарга судді Вищого антикорупційного суду Крикливого Віталія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 20.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Положишника Віталія.

Скаржник до КДКА: ВАКС

Доповідач: Андрій МЯГКИЙ

Час початку розгляду скарги: 15:30

Скарга адвоката Ростолопи Євгенії на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 18/2026 від 30.01.2026 року про порушення стосовно неї дисциплінарної справи.

Скаржник до КДКА: Володимир КАРПЛЮК

Доповідач: Тетяна ДУЛІЧ

Час початку розгляду скарги: 15:40

Скарга Кравця Ростислава на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області у складі дисциплінарної палати № 11/9-2025 від 30.10.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Бандровського Владислава.

Скаржник до КДКА: адвокат Ростислав КРАВЕЦЬ

Доповідач: Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ

Час початку розгляду скарги: 15:50

Скарга Усової Марії на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 12/2026 від 21.01.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Білька Івана.

Скаржник до КДКА: Марія УСОВА

Доповідач: Вікторія ВИШАРОВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 16:00

Скарга АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 527/2025 від 22.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Лисенко Ганни.

Скаржник до КДКА: АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

Доповідач: Богдан УЛЬЧАК

Час початку розгляду скарги: 16:10

Скарга адвоката Киченка Андрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 14/2026 від 21.01.2026 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи.

Скаржник до КДКА: БО «БФ «Охматдит»

Доповідач: Тетяна ПОДОЛЬНА

Час початку розгляду скарги: 16:20

Скарга заступника начальника юридичного управління — начальника відділу правової роботи Міністерства молоді та спорту України Максименка Юрія на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 273 від 16.01.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Сірика Владислава.

Скаржник до КДКА: Юрій МАКСИМЕНКО

Доповідач: Любов КРУПНОВА

Час початку розгляду скарги: 16:30

Скарга Лисаченко Надії на дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області при поверненні її скарги стосовно адвоката Кармазіної Катерини.

Скаржник до КДКА: Надія ЛИСАЧЕНКО

Доповідач: Катерина КОТЕЛЕВСЬКА

Час початку розгляду скарги: 16:40

Джерело: zib.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Тим більше, що і минулий кодекс приймався відносно недавно, це 2003-2004 рік, і ніяких таких принципових змін, які б потребували регулювання, на сьогоднішній день немає. До того ж під час війни вносити таку зміну і ставити все з ног на голову в частині цивільного законодавства — особисто я вважаю, що такої потреби немає. 

Звичайно, є певні нюанси, які наштовхують на думку не тільки про намагання легалізувати незаконні витрати коштів наукових установ на його розробку і абсолютну безпорадність цих розробок, а також і намагання спростити ситуацію з відібранням майна у громадян України, спростити ситуацію з отриманням права власності іноземними структурами чи афілійованими з ним структурами на відповідне як державне, так і приватне майно.

Тобто не було критичної необхідності щось змінювати. Навіть розробники цього кодексу досі не можуть пояснити, що саме їх не влаштовує в діючому цивільному законодавстві. А якщо вони не можуть пояснити, що саме вони хочуть врегулювати, це свідчить про єдине: на мій погляд, це про намагання відмити гроші, які були витрачені на якісь не потрібні нікому наукові розробки. Все це нагадує дуже великі справи, пов’язані з аналогічними випадками: коли науковим установам виділяються гроші на розробки, при цьому значні — а далі виявляється, що ніяких наукових розробок не було.

Я думаю, що тут більше питань до цих наукових установ, які розробляли цей кодекс і що врешті-решт вони отримали. Ну і, звичайно, я не виключаю тут ще одну ситуацію — що розробниками цього нового кодексу, який нікому не потрібен, є люди, які безпосередньо пов’язані з владою, знаходяться зараз у владі, і вони розуміють, що як тільки їх влада закінчиться, то навряд чи їх хтось взагалі згадає. І тепер вони намагаються, як би це не звучало, «вписати себе в історію», хоча роблять тільки гірше.

Автор: Ростислав Кравець

Джерело: ua.news

АО «Кравець І Партнери»

Невиконання цього обов’язку, зокрема через формальний або неповний розгляд заяви, є підставою для скасування відповідного рішення Комітету.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Товариство позивача є виробником напівфабрикатів під торговельною маркою «Ролліні» (з 2017 року). Фізична особа є власником торговельної марки і промислового зразка на відповідні напівфабрикати, а ТОВ отримало виключні ліцензії на їх використання. У 2024 році виявлено, що два інших підприємства продають подібну продукцію зі схожим позначенням і подали заявки на реєстрацію за аналогічними класами торговельних марок МКТП, що й «Ролліні».

ТОВ звернулося до Антимонопольного комітету України (АМК) зі скаргою на недобросовісну конкуренцію, але розпорядженням АМК відмовлено в розгляді заяви, оскільки зовнішній вигляд виробу не визнано позначенням, використання спірного знака не доведено, ознак порушення не встановлено. Надалі фізична особа і ТОВ звернулися з позовом до АМК про скасування зазначеного розпорядження АМК та зобов’язання розглянути заяву.

Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив. Суди попередніх інстанцій встановили, що АМК не дослідив повно і всебічно факти, зокрема першість використання торговельної марки і форми виробу ТОВ; можливе змішування господарської діяльності через схожість продукції; подані заявки третіх осіб на ті ж класи МКТП, що й «Ролліні»; дистриб’юторські договори, що підтверджують комерційне використання спірної форми.

КГС ВС, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій, зазначив, що на стадії вирішення питання про відкриття справи АМК має встановлювати наявність ознак порушення, а не доводити факт правопорушення по суті. Водночас відмова в розгляді справи повинна бути належно вмотивованою та базуватися на повному дослідженні обставин, викладених у заяві.

Суд підкреслив, що АМК зобов’язаний надати вичерпну та обґрунтовану оцінку всім доводам заявника; формальний підхід до аналізу доказів є неприпустимим; відсутність належного дослідження обставин (зокрема щодо використання позначень і схожості продукції) свідчить про порушення вимог законодавства; суди не втручаються у дискрецію АМК, але перевіряють законність її реалізації.

КГС ВС зауважив, що оспорюване розпорядження АМК не відповідало критеріям обґрунтованості та повноти, а тому правомірно було скасоване з обов’язком повторного розгляду заяви.

Таким чином, Верховний Суд підтвердив, що неналежна мотивація та неповне з’ясування обставин при відмові у відкритті справи про недобросовісну конкуренцію є самостійною підставою для скасування відповідного рішення АМК.

Постанова КГС ВС від 19 березня 2026 року у справі № 910/980/25 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/135082697.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Джерело: so.supreme.court.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Без відповідного закону подібні дії з боку НАБУ — будуть перевищенням повноважень. А те, що НАБУ хоче отримати додаткові повноваження та прибрати запобіжники, які існують у будь-якій демократичній країні для правоохоронних органів для запобігання свавілля, вважаю, що це не припустимо. За 10 років діяльності НАБУ побачили фабрикації справ та підробку документів. Фактично НАБУ правоохоронний орган, який також повинен контролюватися та мати відповідний нагляд з боку суду та прокурорів». А повноваження, які вони хочуть отримати щодо всебічного доступу та проведення обшуку без понятих є наділення НАБУ безмежними функціями, які жодним чином не допоможуть проводити розслідування”, — каже адвокат.

За його словами, розмови про розширення повноважень агенції, які підняли уповноважені особи НАБУ, можуть говорити про певний склад кримінального злочину в їх діях.

«Наразі немає обґрунтування для таких пропозицій від НАБУ. І його не може бути, бо в жодній демократичній країні, жодний правоохоронний орган немає таких повноважень. Крім того, аудит НАБУ досі не було проведено належним чином. А той, що було проведено за 1,5 роки діяльності поставив незадовільну оцінку. Тому всі особи, які намагаються просувати наративи, щодо діяльності НАБУ, можуть підпадати під статтю держзрада», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що НАБУ прагне розширити власні повноваження та підслідність, вимагаючи змінити законодавство. Поміж найпомітніших новацій — максимальне збільшення строків досудового розслідування, обшуки без понятих та онлайн моніторинг банківських рахунків. Про це написала Судово-юридична газета, коментуючи відповідний законопроєкт.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

🔸Наказ МО від 14.08.2008 № 402 Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text

🔸Постанова ВС-КЦС про відсутність повноважень суду встановлювати факт непридатності до військової служби – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15293-postanova-vs-kcs-pro-vidsutnist-povnovazhen-sudu-vstanovljuvati-fakt-nepridatnosti-do-vijskovoyi-sluzhbi/

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Залишайтеся з нами, щоб бути в курсі останніх новин та отримати новини з цього важливого питання! 

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рік після ліквідації USAID: звільнені працівники стикаються з браком роботи та значними втратами – https://antiraid.com.ua/news/rik-pislya-likvidatsiyi-usaid-zvilneni-pratsivnyky-stykayutsya-z-brakom-roboty-ta-znachnymy-vtratamy/

🔸Люди, які вбили реформи правосуддя. PRAVO-JUSTICE. Частина 2 – https://antiraid.com.ua/articles/lyudy-yaki-vbyly-reformy-pravosuddya-pravo-justice-chastyna-2/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Не бачу жодного бажання у нардепів примати закон про зброю для самозахисту. Всі ці розмови більше схожі на піар», — каже адвокат.

На його думку, в Україні варто не вигадувати закон про зброю для самозахисту, а взяти за приклад країни ЄС чи Молдову, де успішно працює цей закон.

«Навіщо щось придумувати. Тим більше, що в нас є фахові організації, які давно надали свої пропозиції щодо закону про зброю. Однак їх ніхто не враховує. Нагадаю, що законпроєкт про зброю для цивільних майже 10 років знаходиться в парламенті. І жодного бажання його приймати чи просувати — немає. Його вирішили прийняти виключно з політичною метою — щоб суспільство зкинуло пар», — каже адвокат.

На його думку, щодо закону про зброю для самозахисту, варто зробити пілотний проєкт у певній області.

«Подивитися, як він працює. А вже потім запроваджувати це по всій країні», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що в парламенті бракує фахівців, які можуть розробити потрібній для країни закон про зброю.

Раніше повідомлялося, що найближчим часом в Україні розпочнуться масштабні консультації щодо єдиного законопроєкту про обіг цивільної зброї. До обговорення планують залучити військових, експертів та громадськість, аби документ відповідав викликам воєнного часу. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, чиє видання довгий час залучало міжнародні гранти, опублікував дослідження «Нью-Йорк таймс», присвячене важкій долі працівників державної агенції USAID після того, як Ілон Маск за наказом президента США Дональда Трампа знищив цю структуру. Він вважає, що журналісти NYT зробили невірні акценти. Багато людей підтримали знищення USAID, тому що її співробітники отримували настільки великі гроші, що це викликало обурення.

“В статті розповідають про людей, які отримували зарплати від 10 до 23 тисяч доларів в місяць! Це навіть по американським міркам дуже жирно. Там платники податків платять такі зарплати конгресменам і сенаторам. А тут якісь клерки, чиєю задачею було роздати американські гроші в інших країнах. Але на жаль «Нью-Йорк таймс» не дуже сильно акцентує увагу на цьому. Є тільки один «критичний» абзац: «Інші визнавали, що в агентстві спостерігається роздуття та марнотратство, а також необхідність реформ. Значна частина з 35 мільярдів доларів, якими воно керувало у 2024 році, була спрямована підрядникам, що базуються у Вашингтоні, а не безпосередньо нужденним за кордоном. Успіх багатьох проектів було важко виміряти». Більше того. «Нью-Йорк таймс» вказує, що за рік після розгрому мало хто зі звільнених працівників найшов нову роботу хоча б з нормальною зарплатою. Одна віце-президентка скотилась з річної зарплати 272 тисяч доларів до пошуку роботи в магазині за 19 доларів за годину (це приблизно в сім разів менше від її юсайдівського доходу). Тобто вони нічого не вміють робити чогось такого крутого, щоб їх схантили після відставки хоча б на старі гроші”, – пише Юрій Ніколов.

«Нью-Йорк Таймс» опитала 30 колишніх співробітників, підрядників та партнерів USAID у Вашингтоні, по всій країні та за кордоном, щоб дізнатися, як у них йдуть справи за рік після того, як Ілон Маск з гордістю оголосив, що він «закинув» агентство «у дробарку».

“Коли адміністрація Трампа у 2025 році розформувала USAID, всі 16 000 співробітників агентства були звільнені. За оцінками, 280 000 підрядників, партнерів та місцевих співробітників по всьому світу також втратили роботу. Через рік люди витратили свої заощадження, зняли кошти з пенсійних фондів і переїхали до друзів та родичів. Колишні працівники USAID, які провели неофіційні опитування, оцінюють, що менше половини з них знайшли роботу на повний робочий день, причому багато хто заробляє менше, ніж раніше. За оцінками, третина залишається без роботи. Інші працюють на неповний робочий день. Округ Колумбія наразі має найвищий рівень безробіття в США — 6,7%, значною мірою через значне скорочення федерального персоналу, зокрема в USAID, а також через скорочення державних грантів та контрактів”, – пише«Нью-Йорк таймс».

Наведемо найбільш вражаючі факти про долі екс-працівників USAID:

Емі Учелло працювала в USAID понад два десятиліття і заробляла 175 000 доларів на рік. Її чоловік, який також втратив роботу, коли фінансування USAID для його некомерційної організації вичерпалося. Сьогодня подружжя покладається на продовольчі талони, Medicaid та програму додаткового харчування для жінок і дітей, яка допомагає їхній 19-місячній доньці. Іпотека на їхній будинок у Вашингтоні стала непосильною і банк запропонував подати заявку на участь у програмі іпотечного кредитування для осіб з низьким рівнем доходу. Учелло та її чоловік подали понад 100 заяв на роботу, але безрезультатно.

Адріан Матура, квір, іммігрант з темною шкірою 55-річний, ветеран ВМС і колишній старший радник USAID з питань глобального здоров’я, якого минулого липня примусово відправили на пенсію, досі бореться за належну йому пенсію.

Шеріл Коуен заробляла 272 000 доларів на рік на посаді старшого віцепрезидента в некомерційній організації, що фінансується USAID, коли її звільнили наприкінці березня 2025 року. У березні 2026 року вона пройшла онлайн-співбесіду на посаду з оплатою 19 доларів на годину — менеджера магазину Penzeys Spices. Її заробітна плата не покривала б іпотеку. Вона подала заявки на 60 вакансій. З того часу її запросили на одну особисту співбесіду. З онлайн-вебінарів про пошук роботи вона дізналася, що її тридцятирічний досвід роботи в галузі міжнародного розвитку, зокрема на посаді директора «Корпусу миру» в Беніні, потрібно приховати в резюме.

Аліша Бейєр, яка мала 25-річний стаж роботи підрядником Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і керувала програмами репродуктивного здоров’я в Африці, — одинока мати двох підлітків, минулого року переїхала до сусіда, щоб здати в оренду свій будинок у Роквіллі, штат Меріленд, і покрити іпотеку. З того часу вона повернулася додому, але сказала, що через ускладнення з Medicaid вона відклала біопсію, оскільки її лікар вважає, що у неї неходжкінська лімфома.

Кортні Блейк минулого року працювала в Женеві в бюро гуманітарної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Сьогодні вона мешкає у своєї сестри та її сім’ї в Нью-Палтці, штат Нью-Йорк.

Дон Нісс пропрацював 21 рік в USAID, у тому числі три роки керував мільярдними бюджетами агентства для Афганістану та Пакистану. У 2025 році він заробляв 195 000 доларів на рік як радник з питань розвитку USAID у Пентагоні. У нього є 12-річні сини-близнюки. Його дружина працює вчителькою, але станом на березень 2026 року він вичерпав свої заощадження і почав користуватися пенсійним рахунком 401(k).
Жаклін Девін як підрядник агентства з питань ВІЛ/СНІДу заробляла 200 000 доларів на рік. Зараз її доход 9 000 доларів за викладання двох курсів з громадського здоров’я в Університеті Таусона в штаті Меріленд.

Гай Марторана був співробітником дипломатичної служби USAID у Кот-д’Івуарі, а зараз повернувся додому в Бірмінгем, штат Алабама, разом із дружиною та немовлям-дочкою. Він проводить половину кожного дня, подаючи заявки на роботу — їх уже налічується до 100 — а решту часу працює волонтером у некомерційній організації, яка продовжує частину роботи USAID з сприяння миру на півночі Кот-д’Івуару.

Як повідомляв Інформатор, у лютому 2025 року на сайті Кабінету Міністрів адвокат Ростислав Кравець зареєстрував петицію “Припинення бронювання військовозобов’язаних, які є працівниками представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги”. Крім того, автор петиції пропонує за цей час провести детальний аудит використання цими організаціями міжнародної допомоги та припинити бронювання остаточно тим, чиї кошти використовуються неефективно або не за призначенням. Вона не набрала необхідних 25 тисяч голосів.

Джерело: informator.ua

АО «Кравець І Партнери»