Експерти зазначають, що кардинальних змін, здатних вплинути на підхід до мобілізації, нинішня версія документа не передбачає. Багато раніше озвучених норм у тексті зберегли. Зокрема:

• Усі військовозобов’язані протягом 60 днів із дня набрання законом чинності мають уточнити свої особисті дані для військкомату: адресу проживання, контактний телефон та адресу електронної пошти. Оновити дані можна в ТЦК та СП, ЦНАПі або через електронний кабінет призовника. Реєстрація в ньому добровільна;
• Зазначена норма стосується також військовозобов’язаних за кордоном. Оновити дані можна через електронну пошту ТЦК або телефонний дзвінок за номером, який вкажуть на сайті військкомату;
• Аспірантам і студентам, які здобувають послідовну освіту, пропонують зберегти право на відстрочку.
• Ті, хто раніше отримав позначку “обмежено придатний” до проходження військової служби, мають пройти повторний медичний огляд протягом дев’яти місяців — до лютого 2025 року;
• Те ж саме стосується чоловіків від 25 до 55 років з інвалідністю II або III групи. Якщо висновок медкомісії було видано після 24 лютого 2024 року, вони мають пройти повторний медогляд до кінця 2024 року;
• Військовозобов’язаним за кордоном пропонують надавати консульські послуги тільки за умови пред’явлення військово-облікових документів. Норма стосується, зокрема, 18-річних українців. Ті, хто виїхав із країни до повноліття, будуть змушені стати на облік у ТЦК, щоб оформити в консульстві українські документи.

Серед цікавих нововведень, відзначених експертами — нова норма бронювання від мобілізації. Кожен нардеп може забронювати двох своїх помічників. А також, так званий “мотиваційний пакет” — пропозиції, які покликані переконати українців вступати до лав ЗСУ. Серед них — отримання компенсації 50% від першого внеску за іпотечним кредитом для військових.

Обмеження замість мотивації

“Не можу сказати, що пропозиції в законопроєкті змінюють підхід до мобілізації. Навпаки є норми, які викликають здивування. Наприклад, надання права на бронь категоріям працівників, які не належать до критично важливих [нардепи пропонують дозволити бронювати від мобілізації по два своїх помічники]. Там справді передбачені санкції для тих, хто не з’явиться до ТЦК та СП [обмеження на водіння транспортного засобу, а також блокування банківських рахунків], за моєю оцінкою, вони не будуть дієвими. Було б краще, якби документ містив би мотиваційні правки. Наприклад, про те, що людина, вступаючи на службу в ЗСУ, може виконувати завдання, які близькі до її цивільного життя. Це б змінило підхід до мобілізації. А так істотних норм немає”, — міркує в бесіді з Фокусом адвокатка Катерина Аніщенко.

Серед обмежень, перелічених у документі:

• блокування банківських рахунків і тимчасова заборона на водіння транспорту для тих, хто не з’явиться в ТЦК та СП за повісткою. При цьому в законі є два винятки. Заборонити водити не можна, якщо це основний офіційний заробіток людини. Тобто у таксистів і водіїв, які працевлаштовані легально, або як приватні підприємці не можуть забрати права. А також якщо автомобіль використовується особою з інвалідністю або особою, на утриманні якої є особи з інвалідністю I та II груп або дитина з інвалідністю;
• надання консульських послуг за кордоном тільки за наявності військово-облікових документів;
• неможливість вступити на держслужбу чоловікам до 60 років без проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби, якщо немає звільнення за станом здоров’я.

“Обмеження за кордоном, на мій погляд, торкнуться тих, хто отримує допомогу від держави. Люди стають на облік у консульство, щоб отримувати виплати. Але тим, у кого є гроші, це не потрібно. Що стосується заміни паспорта — це відкрите питання. Якщо ми говоримо про людей, які отримали в ЄС статус тимчасового захисту, вони можуть перебувати там і без паспорта, за наявності інших документів, що підтверджують особу. І за умови, що вони не порушують закон. Паспорт потрібен, щоб перетнути кордон в Україну. Але під час війни навряд чи хтось буде повертатися”, — міркує Аніщенко.

Крім цього, новий законопроєкт вводить низку зобов’язань. Так, наприклад, під час мобілізації чоловіки віком 18-60 років повинні завжди мати при собі військовий квиток і пред’явити його на вимогу поліцейських, співробітників ТЦК і прикордонників — як на пунктах пропуску, так і в прикордонній смузі. Відсутність документа, ймовірно, стане приводом для відмови в перетині кордону, а також підставою для затримання і доправлення в ТЦК для уточнення даних.

Крім того, всі військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання законом чинності мають уточнити свої особисті дані для військкомату: адресу проживання, контактний телефон та адресу електронної пошти. Зазначена норма стосується також тих, хто перебуває за кордоном. Оновити дані можна через електронну пошту ТЦК, за номером телефону, який вкажуть на сайті військкомату, або через електронний кабінет призовника, реєстрація в якому залишається добровільною.

Адвокат Ростислав Кравець у бесіді з Фокусом нагадує, що зовсім нещодавно військкоматам надали доступ до держреєстрів з персональними даними українців, а тому у ТЦК є можливість самостійно оновити інформацію за необхідності.

“Чому військкомати не хочуть виконувати свою роботу, при цьому зобов’язують громадян робити це за них. Вся інформація є в реєстрах. А у ТЦК вільний доступ, без дозволу українців”, — зазначає експерт.

Також усі “обмежено придатні” до проходження служби мають пройти повторну ВЛК упродовж дев’яти місяців від дня набрання законом чинності. Те саме стосується чоловіків від 25 до 55 років з інвалідністю II або III групи. Якщо висновок медкомісії було видано після 24 лютого 2024 року, вони мають пройти повторний медогляд до кінця 2024 року.

Нещодавно в Раді підвищили штрафи за відмову від проходження ВЛК. До цього уряд пропонував ввести кримінальну відповідальність за подібні порушення, але нардепи відмовилися від цієї норми.

Відстрочка по догляду за родичем з інвалідністю

Право на відстрочку зберегли студентам, які здобувають послідовну освіту, а також аспірантам. Однак у новому законопроєкті є зміни щодо інших категорій громадян.

Так відстрочку можуть отримати жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Але якщо в них немає заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За словами адвоката Святослава Михайлова, імовірно, ТЦК та СП перевірятимуть реєстр боржників або “Оберіг”, якщо там буде відповідна інформація, щоб з’ясувати, чи немає в людини боргів. Якщо з’ясується, що відкрито провадження щодо стягнення аліментів, проситимуть пред’явити довідку від державного чи приватного виконавця про заборгованість.

Також військовозобов’язані зможуть оформити відтермінування, якщо здійснюють постійний догляд за хворою дружиною, дитиною та/або своїм батьком чи матір’ю, а також тещею чи тестем, у разі відсутності інших невійськовозобов’язаних родичів.

“Якщо дружина жива, або в тещі й тестя є інша рідня — відхід не даватиме чоловікові права на відстрочку”, — зазначає юрист.

Якщо у родича, за яким потрібен догляд, I і II група інвалідності, військовозобов’язаний може оформити відстрочку. Якщо III група інвалідності — відстрочку дадуть тільки за наявності у родича конкретних захворювань: онкології, відсутності кінцівок, відсутності кистей рук, стоп ніг, одного з парних органів, психічного розладу, церебрального паралічу, інших паралітичних симптомів.

“Якщо дружина має третю групу інвалідності, то відтермінування виключно за зазначених умов отримання такої інвалідності або наявності певних захворювань на додачу до інвалідності. Але якщо дружина має ІІІ групу інвалідності, напівсліпа, має сколіоз, ходить на милицях, немає пальців, немає зубів — відстрочки не отримати. Натомість якщо буде встановлена лікарем депресія — навіть разовий епізод, або якась фобія, — будь ласка, психічний розлад МКТ 40, і буде відстрочка”, — додає експерт.

Якщо військовозобов’язаний здійснює догляд за родичами другої лінії — братом, сестрою, бабусею чи дідом — відстрочку можна оформити тільки в тому разі, якщо в цих людей немає родичів першої лінії.

Мотиваційний пакет

У документі також є низка пропозицій, які мають, на думку нардепів, мотивувати українців вступати до лав ЗСУ. Серед них:

• можливість самостійно обирати підрозділ для проходження служби, після підписання контракту з Міноборони;
• додаткова відпустка і винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки росіян, розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів;
• час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
• щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року і основна безперервна частина становитиме не менше 15 календарних днів;
• право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом і додатково 100 тис. грн після першого року військової служби та ще 100 тис. грн після другого;
• військовослужбовцям не нараховуватимуть відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виняток становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
• право протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень;
• врахування до вислуги років одного місяця служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
• у разі необхідності тривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення;
• додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини, за бажанням, після звільнення з полону зі збереженням грошового забезпечення;
• розмір одноразової допомоги в разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 мільйонів.

“Будемо чесними, ті, хто хотів приєднатися до ЗСУ, вже це зробили. І “мотиваційний пакет” їм не знадобився. Єдине, що там справді важливе — під час проходження тривалого лікування за кордоном дистанційно отримати висновок ВЛК, щоб зберегти грошове та матеріальне забезпечення. А також право для тих, хто повернувся з полону, добровільно приймати рішення про продовження служби. При цьому повністю прибрали питання про демобілізацію і деякі норми про грошове забезпечення військовослужбовців переглянуті”, — резюмує Аніщенко.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

Тож до другого читання продовжується пошук балансу між інтересами військового командування, бізнесу та громадян. Які норми збираються доопрацьовувати й чому – розбиралась Олена Логінова.

Олена Логінова, кореспондентка:

Без законопроєкту про посилення мобілізації рухатися далі у боротьбі з ворогом просто неможливо. Про це говорять і урядовці, і народні обранці, і громадськість. А найважливіше – самі військовослужбовці…

Іван, військовослужбовець ЗСУ:

В армії не хватає людей взагалі, чесне слово.

Дмитро, військовослужбовець ЗСУ:

Я вважаю що держава повинна змотивувати людей. Дати мотивацію дуже просто – грошове забезпечення, пільги і хоч якийсь відпочинок – це три слони, на яких тримається вся ланка військових.

Як же мотивує і що саме передбачає законопроєкт? Торкнемося головних пропозицій. Скасувати строкову службу, а замість неї запровадити обов’язкову базову військову підготовку, знизити призовний вік з 27 до 25 років. А щодо вручення повісток, розсилати їх через електронний кабінет військовозобов’язаного. Прописано в документі також причини для неявки в ТЦК, відповідальність для ухилянтів. І найважливіше – демобілізація: за бажанням після 36 місяців безперервної служби.

Денис Попович, військовий оглядач:

Мобілізація – це обов’язок законодавство повинно бути таким, щоб максимально сприяти проведенню мобілізаційних процедур для того, щоб не викликати збурення, для того, щоб не було цих питань з представниками ТЦК.

Поки що питання до законопроєкту є у всіх! Омбудсмен Дмитро Лубінець взагалі знайшов у законопроєкті щонайменше 5 дискусійних норм, які за його словами порушують Конституцію та права людини. Про спірні питання говорять і народні обранці…

Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки:

З моєї точки зору в цьому проєкті в першу чергу не вистачає питань саме мотивації – там є питання обмеження прав, питань норм, які не б’ються з Конституцією. Але там немає ніякої мотивації. Там прописано було чітко – навіть 36 місяців – ми не завжди були з цим згодні. Але 36 – це була норма, зараз її розмили – 36, але за рішенням “Ставки”.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки:

Питання щодо використання для роздачі повісток електронний кабінет військовозобов’язаного, то яким чином вони мають працювати? Чи це є обов’язок? Чи це є альтернатива того, щоб людина могла піти в ТЦК оновити дані або кабінеті, тому що якщо це все ж таки обов’язок, то ми маємо надати людині можливість доступу до Інтернету і девайсу, через який цей доступ надається. Тобто ми хочемо почути тут позицію Міністерства оборони. Є спірні питання щодо аспірантів на контрактній формі навчання, які за новою редакцією цього законопроєкту позбавляються права на відстрочку по мобілізації.

І от якраз щодо питання освіти. У законопроєкті пропонується забрати відстрочку від мобілізації для аспірантів які навчаються за контрактом, а от для бюджетників навпаки залишити.

Що з цього приводу думають самі аспіранти, нам розказав Назарій Перепічка з Івано-Франківська. Торік він подав документи й вступив до аспірантури за спеціальністю математика. Для написання наукової роботи дається чотири роки. Добровільно обрав контрактну форму, навчання сплачує за нього працедавець.

Назарій Перепічка, аспірант:

Я пішов на платний. За мене сказала що буде платити компанія, на яку я працюю. Я – ФОП, працюю на європейську компанію, мені це ніяк не заважає навчанню.

Згідно з новим урядовим законопроєктом, щодо таких як Назарій, котрі вчаться за контрактом, діятиме норма про призов без можливості відстрочки. І це – вважає чоловік – несправедливо.

Назарій Перепічка, аспірант:

Це є дискримінація по критерію того, на якій формі вони навчаються – за державні кошти чи за власні – буде дискримінація по факту надання їм відстрочки. Це момент прописаний тільки для аспірантів. Для бакалаврату, магістратури це не прописано в цьому законопроєкті. Але навіть якщо для них це буде прописано – це все одно дискримінація по тому, за чиї кошти вони навчаються.

Крім того, будь-яке переривання навчання в аспірантурі – недопустиме, вважає Назарій.

З тим, що ця норма дійсно порушує право людини на освіту погоджуються і юристи.

Ростислав Кравець, юрист:

Взагалі питання, що стосується освіти прямо передбачено заборону обмежувати право на освіту навіть під час воєнного чи особливого стану.

Наступна дискусійна норма – обов’язкова реєстрація військовозобов’язаного в електронному кабінеті призовника. Повістки пропонують вручати не лише особисто або як це подекуди трапляється в громадських місцях, а безпосередньо надсилати до “Електронного кабінету призовника”

Денис Попович, військовий оглядач:

Стосовно електронного кабінету – були питання, яким чином це можна провести. Бо людина може “знести” електронний кабінет, до нього не звертатися – це одна крайність. А друга крайність – у людини його може не бути взагалі, і інтернетом він може не оперувати так, як ми це робимо ми. А виявляється про повістку він дізнається, коли йому заблокують рахунки або поліція його спіймає на цьому.

Багато суперечок викликає і заходи щодо потенційних ухилянтів: блокування банківських карток військовозобов’язаних та заборона на керування автотранспортом.

Ростислав Кравець, юрист:

Сама відповідальність встановлюється за нереєстрацію електронного кабінету протягом 60 днів – виглядати це буде наступним чином, тобто спочатку представник ТЦК буде звертатися до суду, наприклад, про блокування рахунків, заборону виїзду за кордон. Однак я не думаю, що це якимось чином реально вплине на ситуацію з мобілізацією, військовим обліком.

Нині законопроєкт чекає внесення правок протягом двох тижнів – до 21 лютого. І потім – друге читання. Якщо все піде за планом, то імовірно документ приймуть в цілому в останній тиждень лютого.

Подробиці

АО «Кравець І Партнери»

У Верховній Раді представники Кабміну зареєстрували 30 січня новий проєкт закону про мобілізацію. У ньому, як і в попередньому варіанті, за неявку до Територіальних центрів комплектування (ТЦК) до громадян пропонується застосовувати низку покарань. Крім того, зміни до закону про мобілізацію передбачають відміну відстрочки для низки державних службовців, правоохоронців. Є низка моментів щодо призову інвалідів, обмежено придатних, щодо демобілізації. Які перші враження від другої спроби мобілізаційних змін? Які перспективи проходження цього варіанта через парламент? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Видно, що оновлений законопроєкт про мобілізацію до ладу не вичитували і не готували

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець вважає, що принципових змін у новому варіанті законопроєкту не відбулося.

“Ті ж абсолютно необґрунтовані норми, лише подекуди згладили кути, – зазначає він. – Прописано й санкції щодо осіб, які самі не з’являться до військкомату для уточнення облікових даних. Що здається абсурдним, оскільки вже ухвалено закон про реєстр військовозобов’язаних, в якому, по ідеї, і так будуть утримуватися всі дані про українців”.

Досить спірно, на думку експерта, виглядає новація про виїзд за кордон.

“Порушуючи норми Конституції, пропонується, щоб не закон, а Кабмін регулював питання про заборону виїзду за кордон, – уточнює Ростислав Кравець. – Крім того, встановлюється зобов’язання для чоловіків віком від 18 до 60 років мати при собі військово-облікові документи. Військовозобов’язаних жінок це не стосується. Надаються повноваження представникам ТЦК перевіряти документи (на сьогоднішній день вони не мають на це права). А представники Нацполіції можуть перевіряти наявність в українців військово-облікових документів”.

Експерт припускає, що в такому вигляді законопроєкт навряд чи буде ухвалено.

“Видно, що його до ладу не вичитували і не готували, принаймні, ті, хто реально розуміється на питаннях військового обліку та мобілізації. Колишній директор Фонду держмайна, який став міністром оборони Умєров, запевняє, що законопроєкт не вимагає додаткових фінансових вкладень. Це не відповідає дійсності, – запевняє Ростислав Кравець. – Адже запроваджуються обов’язкові електронні кабінети військовозобов’язаних, їх повідомлення, з’являються резервісти, базова військова підготовка. Все це потребує витрат із держбюджету. На мій погляд, законопроєкт більше має політичний характер. І виглядає спробою перекласти провал мобілізації та абсолютно бездумні норми на військових, включаючи головкома Залужного”.

Люди не вважають запропоновані норми справедливими

Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко вважає, що перспективи цього варіанта законопроєкту, як і його попередника, – невисокі.

“Сприйняття суспільством цього законопроєкту – негативне. Люди не вважають запропоновані норми справедливими. Хоча це навряд чи змінить рішення влади провести через Раду цей документ. Вона шукає можливість посилювати обороноздатність країни, проводити ширші мобілізаційні заходи, залучати більше громадян до служби у ЗСУ”, – пояснює експерт.

Він звертає увагу, що запропоновані норми дещо покращують військовий облік. Але не є абсолютно справедливими, не включають мотиваційних моментів.

“А, коли звичайні громадяни бачать, що діти чиновників, самі чиновники уникають служби та власне ефективної роботи на країну, а десь навіть саботують такі процеси, виникає логічне обурення. Чому ми повинні залишати свої сім’ї, свої роботи – і вирушати на фронт, а чиновники залишаються в тилу, ще й багато проблем? Та й складна економічна ситуація не покращує загального сприйняття того, що відбувається, включаючи намір влади посилити мобілізацію”, – констатує Сергій Войченко.

Таке враження, що цей варіант, як і попередній, писали “на коліні”, поспіхом

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розмірковує так:

“Пропоновані мобілізаційні нововведення поки що не виглядають справедливими, як обіцяв президент. Не проглядається у них і ставка на діджиталізацію. Натомість продовжується акцент на покаранні, а не заохоченні”.

Так, продовжує експерт, прописується ймовірність зняття “броні” із частини держслужбовців та поліцейських. Але поки, наголошує він, немає зрозумілої концепції – як саме має відбуватися ефективна мобілізація.

“Таке враження, що цей варіант, як і попередній, писали “на коліні” поспіхом. А тому і він виглядає “сирим”. І навряд чи змінить негативне ставлення суспільства до мобілізації. На жаль, понад рік цей негатив нагромаджувався неправомірними діями представників ТЦК. І переламати цей тренд буде вкрай складно”, – запевняє Віталій Бала.

Крім того, зазначає він, українці бачать ставлення держави до воїнів, поранених, інвалідів, родин загиблих. І це, вважає він, є однією з основних причин масового ухилення від мобілізації.

“Адже, якщо людина бачить, що родина її сусіда, родича, де є загиблий воїн, оббиває пороги чиновників, намагаючись добитися коштів, це точно не сприяє бажанню вирушати до ТЦК, а звідти на фронт”, – констатує політолог.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»