Адвокат припускає, що в разі глобального залучення поліції до пошуку ухилянтів, погіршиться розкриття більш тяжких злочинів.

АО «Кравець І Партнери»

Раніше для отримання допомоги ВПО достатньо було довідки про взяття на облік, тобто мав значення сам факт внутрішнього переміщення. Та віднедавна в уряді та парламенті почали розробляти чіткий перелік підстав для відмови у призначенні чи скасування допомоги на основі майнових критеріїв. Що це означатиме для тих, хто через агресію РФ став біженцем у власній країні?

Українці, які через бойові дії змушені були покинути домівки, мають право на допомогу від держави. Умови надання державної допомоги цим категоріям населення з часу початку широкомасштабного вторгнення зазнавали змін. Крім того, у Раді зареєстрували новий законопроєкт №9653, що також пропонує відкоригувати критерії скасування виплат переселенцям. Фокус дізнався, як зараз відбувається призначення допомоги, що зміниться в разі ухвалення ініціативи та яка допомога від держави дійсно покращить життя тим, хто опинився в складній життєвій ситуації.

Хто в Україні має право на отримання виплати ВПО

Державна допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на проживання регламентуються постановами КМУ від 20 березня 2022 року № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” та від 11 липня 2023 № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб”. Виплата допомоги на проживання надається тим ВПО, які

• перемістилися з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії;
• тимчасово окупованих Російською Федерацією;
• мають зруйноване або непридатне для проживання житло.

“Щоб отримати цю допомогу, перш за все, потрібно мати докази факту внутрішнього переміщення, які засвідчуються довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб“, — каже юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова Фокусу.

• для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 гривень;
• для інших осіб – 2 000 гривень.

Згідно з постановою №709, з 1 серпня виплати допомоги ВПО автоматично продовжили тим, хто її вже отримував, на один шестимісячний період, за винятком тих, хто:

• перебував за кордоном понад 30 календарних днів поспіль;
• відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджений за окремі види злочинів проти основ національної безпеки або оголошених в розшук;
• повернувся до покинутого місця проживання.

Крім того, ця постанова передбачила верифікацію за “майновими критеріями”. “Стало важливо враховувати майновий стан отримувача при призначенні допомоги. Це означає, що фінансова ситуація особи тепер впливає на рішення про надання допомоги”, — сказала Катерина Голубцова.

• діти з інвалідністю;
• особи, які доглядають за особою з інвалідністю;
• особи пенсійного віку;
• особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років;
• неповнолітні та малолітні діти, які прибули без супроводу законного представника;
• якщо сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів (на 1 січня 2023 — 10 356 грн).

Закріплення критеріїв та збільшення лімітів на покупки: що пропонує законопроєкт №9653

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкту №9653, його метою є закріплення на рівні закону України основних критеріїв для отримання внутрішньо переміщеними особами допомоги на проживання. Загалом ідея закріпити критерії в законодавстві раціональна. “Адже закон не можна так швидко змінювати в ручному режимі, як це роблять в Кабінеті міністрів. Це певна гарантія стабільності у визначенні підстав відмови у наданні допомоги”, — сказав Фокусу юрист Ростислав Кравець.

Крім того, нині не враховується можливість допомоги громадянам, які стали ВПО через техногенну катастрофу на Каховській ГЕС, оскільки частина територій Херсонської області є деокупованою. Проєктом закону пропонується внести зміни до ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, зокрема:

• доповнити категорії ВПО, які мають право на отримання допомоги на проживання, особами, які перемістилися з територій техногенних аварій та катастроф, спричинених збройною агресією РФ проти України;
• визначити, що допомога призначається на кожного члена сім’ї у закріпленому розмірі без обмеження максимального розміру;
• не враховувати розмір отриманої допомоги під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Отже, депутати пропонують закріпити такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

Так, законодавець пропонує не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Консолідація даних та переїзд за вимогою ринку праці: як уряд може покращити підтримку переселенців

Загальна кількість ВПО в країні — 4,9 млн, зокрема 3,6 млн — з початку широкомасштабного вторгнення. З них 2,6 млн отримують виплати. Загалом цьогоріч на фінансування програм для підтримки ВПО було виділено понад 82,7 мільярда гривень, на наступний рік сума приблизно така ж. Формування критеріїв для непродовження виплат продиктоване потребою попередити зловживання серед отримувачів допомоги — з одного боку, а також актуалізувати перелік осіб, які дійсно потребують підтримки.

На думку економіста Бориса Кушнірука, чинні та запропоновані майнові критерії не показові. “В умовах проблем з фінансуванням державного бюджету, намагаємося скоротити кількість осіб, які потребуватимуть соціальних виплат. Але за великим рахунком, 200 тисяч гривень – це невеликі кошти, як і 100 тисяч. Наприклад, 100 тисяч лежить на депозиті під 15% річних. Ці 15 тис. гривень забезпечують покриття людині на рік? Навряд. Думаю, потрібно “танцювати” не від суми депозиту, а від доходу людини“, — сказав він Фокусу.

При цьому, експерти наголосили: дохід варто співставляти з реальним прожитковим мінімумом та обраховувати не один показник інфляції, а три – для трьох соціальних груп. “Бо структура споживання у малозабезпечених людей геть інша, ніж загалом. Для них окремо потрібно розраховувати індекс споживчих цін і виходячи з цього переглядати прожитковий мінімум”, — розповів у коментарі Фокусу економіст Борис Кушнірук.

• громадам — створити адекватний реєстр ВПО з даними про те, хто ці люди, з якими спеціальностями;
• співставляти їх профілі з потребами на ринку праці в громаді і рекомендувати переїзд у регіони, де в них є потреба;
• уряду — запровадити квоти на працевлаштування ВПО.

АО «Кравець І Партнери»

Пише АНТИРЕЙД з посиланням на газету Експрес.

“ШВИДКА” ДО ВАС НЕ ПРИЇДЕ

“Заклади охорони здоров’я повинні щодня до 11-ї години ранку інформувати місцеві ТЦК про госпіталізацію військовозобов’язаних віком від 18 до 59 років у разі надання їм ургентної невідкладної допомоги”, — процитував документ чиновник.

Посадовець також додав, що чоловіки, які не стоять на обліку в ТЦК, не зможуть викликати навіть швидку допомогу. Крім того, Любомир Глушков зауважив, що на блокпостах правоохоронці затримуватимуть усіх чоловіків без документів і доправлятимуть до відділків поліції для встановлення особи. А допомагатимуть їм у цьому члени громадських організацій та формувань.

Скандальна заява чиновника спричинила шквал обурення серед громадськості. А юристи назвали це рішення антиконституційним.

“Режим воєнного стану допускає тимчасове обмеження конституційних прав та свобод на період його дії, але і тут є нюанс: перелік таких обмежень встановлюється указом Президента України про запровадження воєнного стану та повинен бути вичерпним, — зауважує Христина Стельмащук, юристка. — До слова, чинним указом Президента не передбачено обмеження конституційних прав і свобод на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, тому таке рішення прикарпатської ради оборони протизаконне. Уявляєте, які додаткові кола пекла доведеться пройти онкохворим та пацієнтам з нирковою недостатністю, які здебільшого госпіталізуються планово, вимолюючи погодження начальника ТЦК? Це навряд чи сприятиме їхньому одужанню.

Проблема неспроможності територіальних центрів комплектування нормально провести мобілізацію не повинна вирішуватися за рахунок пацієнтів, які потребують планової госпіталізації. Такі рішення не розв’яжуть проблеми з ухилянтами, а навпаки — додадуть зайвого клопоту. І прикро, що керівник військової адміністрації замість того, щоб вжити заходів щодо недопущення порушень конституційних прав громадян, сам їх і припускається”.

Адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Роман Лихачов додає, що право на медичну допомогу та на належне медичне забезпечення за кожною особою закріплене як на міжнародному, так і на національному законодавчому рівні. За словами співрозмовника, йому не зрозуміло, як саме особа має взяти дозвіл у ТЦК перед госпіталізацією.

“Для цього потрібна хоча б якась затверджена процедура, — каже Роман Лихачов. — Бо виходить так — привезли людину швидкою допомогою і вона потребує негайної госпіталізації. То що — їй чекати ТЦК?! І хто буде видавати той дозвіл? Чи є в них якась на це уповноважена людина? Такі заяви вкрай небезпечні, бо їх уже активно цитує наш ворог, заявляючи, що “українські нацисти не будуть лікувати людей”.

Після розголосу скандальних “правил госпіталізації” в Івано-Франківській обласній військовій адміністрації почали виправдовуватися. Мовляв, заборони на госпіталізацію чоловіків призовного віку без відома ТЦК насправді немає, просто документ неправильно трактували через нечіткість формулювання.

“На Раді оборони розглядалося вказане питання, — коментує Віталій Ільчишин, заступник голови ОВА. — Підставою був лист обласного ТЦК. Ми розглянули його 13 червня і доручили департаменту охорони невідкладно підготувати й довести до відома всіх медичних закла­дів своє рішення щодо госпіталізації. Наразі це питання опрацьовується. В області є непоодинокі випадки, коли військовозобов’язані чоловіки, маючи бойові повістки та рішення ВЛК про придатність до служби, звертаються до медичних закладів і знаходять лазівки, аби не йти на фронт. Саме це й стало причиною для запиту щодо тимчасової заборони госпіталізації військовозобов’язаних від територіального центру комплектування. Погоджуюся з тим, що пункт, який викладений у рішенні Ради оборони, не до кінця конкретизований, до нього є питання і зауваження, що викликало таке двояке трактування. Але зауважу, що на сьогодні будьяких заборон на госпіталізацію немає. Усім місцевим мешканцям і гостям Прикарпаття надається належна медична допомога”.

ТО ЩО РОБИТИ ЛЮДЯМ?

“Якщо військовозобов’язаний іде в лікарню, а йому відмовляють у госпіталізації, бо є наказ РВА чи ТЦК, то він має право все зафіксувати й звернутись до суду, — радить військовий юрист Михайло Густяк. — А вже потім служителі Феміди можуть зобов’язати як медичний заклад, так і військкомат чи ту ж адміністрацію відшкодувати збитки. Якщо ж людина померла, бо їй відмовили у госпіталізації, ці установи нестимуть кримінальну відповідальність вже за цим фактом. До мене масово звертаються українці й цікавляться, що їм потрібно зробити, аби госпіталізуватись. Тобто люди наперед хочуть перестрахуватись”.

“Зауважу, що ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником карається штрафом до 850 гривень з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до двох років, — додає юрист Роман Лихачов. — А якщо ненадання допомоги спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, то медичному працівникові може загрожувати обмеження волі на строк до чотирьох років”.

НЕГАЙНО З’ЯВІТЬСЯ ДО ТЦК

Не менше обурення викликали й інші накази начальників військкоматів. Так, у кількох областях усім військовозобов’язаним дали 10 днів, щоб прибути до ТЦК. А своєчасне оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а також забезпечення їх виклику до ТЦК, поклали на органи державної влади, виконавчі комітети сільських, селищних рад, територіальних громад, підприємства, установи, організації, навчальні заклади та житлово-експлуатаційні організації.

Правозахисник Ростислав Кравець вважає, що працівники ТЦК, які відповідають за мобілізацію, провалили її й тепер намагаються вдати хоч якусь видимість роботи.

“У цьому випадку йдеться більше про спробу психологічного тиску на чоловіків, — каже пан Кравець. — У ТЦК військовозобов’язаний повинен прибути лише в разі, коли він особисто розписався в отриманні повістки або був з нею ознайомлений на роботі. А за невиконання якихось загальних письмових вказівок ТЦК військовозобов’язаних ніхто не покарає. Бо немає на це юридичної підстави”.

А от військовий експерт Олег Жданов вважає, що в подібних наказах немає нічого протизаконного. “Вони цілком виправдані, адже в нас далеко не всі громадяни законослухняні. І досі є категорії чоловіків, котрі не з’явилися у ТЦК для уточнення своїх даних, незважаючи на те, що війна триває майже півтора року, — каже Олег Жданов. — Однак я не погоджуюся з термінами явки — 10 днів. Як засвідчили перші дні мобілізації після повномасштабного вторгнення, ТЦК просто були не в силі пропустити велику масу людей. Однак цього прикрого досвіду не врахували й досі продовжують діяти за старою радянською системою у режимі паніки — “а давайте всіх зберемо, а там далі буде видно”. Такий підхід не покращить справ, а, навпаки, призведе до ще більшого хаосу. Сподіваюся, що запровадження електронного реєстру призовників та військовозобов’язаних поліпшить ситуацію”.

АО «Кравець І Партнери»

Раніше проєкт було розміщено на сайті Федерації профспілок з метою обговорення. Delo.ua вирішило з’ясувати, що саме планує Міністерство фінансів і наскільки запропонована перевірка пенсій є законною.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД.

У самому Пенсійному фонді (ПФУ) нам прокоментувати документ не змогли, пославшись на те, що це зона відповідальності Мінфіну (нормативно-правовий акт належить перу міністерства). Однак, один із представників фонду поскаржився нам на те, що в медіа, мовляв, з приводу документа “розганяють” незрозумілу паніку, для якої немає жодних підстав.

У самому ж Мінфіні нам пояснили, що йдеться лише про рекомендації.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“За результатами верифікації Мінфін надає ПФУ рекомендації щодо проведення додаткової перевірки правомірності отримання пенсійних виплат та щомісячного довічного грошового утримання або усунення невідповідностей даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних”, – пояснили нам.

Рішення ж щодо неправомірності та припинення державних виплат приймає орган, що здійснює виплати, з урахуванням законодавства. “Отже Мінфін під час здійснення верифікації не втручається в процедуру нарахування пенсій і грошового забезпечення та не приймає рішень щодо позбавлення або скорочення таких виплат”, – відповіли у міністерстві на запит delo.ua.

Що, кого і як саме планують перевіряти

Наявну в Пенсійному фонді (ПФУ) інформацію щодо пенсійних виплат в Мінфіні будуть звіряти з даними з інших джерел. Серед них згадуються такі:

• Державний реєстр фізосіб;
• Єдиний державний демографічний реєстр;
• Централізованого банку даних з проблем інвалідності, держателем якого є Мінсоцполітики;
• Державний реєстр актів цивільного стану громадян.

Інакше кажучи, Мінфін вирішив перевірити актуальність персональних даних пенсіонерів у ПФУ, які впливають на розмір щомісячних виплат. І ця верифікація гіпотетично передбачатиме передовсім перевірку дотримання вимоги обміну інформацією щодо особистих даних пенсіонерів.

Перевірити також мають те, наскільки наявна інформація про персональні дані отримувачів пенсій, що міститься в Пенсійному фонді, автентична. А також те, чи правомірні нарахування конкретним українцям грошових виплат і щомісячного довічного грошового утримання.

На практиці це може стосуватися випадків, коли рідні померлого отримують за нього пенсії. Це можливо, якщо дані в ПФУ про смерть відсутні, але є в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Йдеться також і про перевірку груп і строків  інвалідності отримувачів доплат.

Перевірять пенсіонерів і щодо постійного проживання за кордоном, рішення громадян залишитись за кордоном на тривалий термін або повернутися до України згідно з даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Останній пункт стосується саме тих, хто отримує дві пенсії. Насамперед, звісно, це може стосуватися пенсіонерів, які або отримують пенсію від України та ФР, або мають дві пенсії на окупованих територіях. Хоча формально для ПФУ місце проживання отримувача не повинно мати жодного значення.

Якщо за підсумком перевірок буде виявлено порушення в нарахуванні виплат чи невідповідність даних, то виплату пенсії або припинять, або пенсіонера змусять повернути переплату, яку він отримав незаконним шляхом.

Як каже у коментарі delo.ua керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець, проведення такої верифікації – річ цілком можлива. Це робиться з метою скорочення витрат держбюджету і відновлення справедливості.

“Але справа в тому, що таких порушників дуже мало. Можуть постраждати тільки пересічні громадяни. Декому з них можуть вказати нібито на порушення при нарахуванні пенсій, а їм лишиться доводити, що вони “не верблюди”, – застерігає адвокат.

Чи діє Мінфін у межах своїх повноважень

Як стверджує колишній міністр соціальної політики Андрій Рева в коментарі delo.ua, якби такий наказ з боку Міністерства фінансів передбачав саме втручання в позбавлення або скорочення виплат, то його справді можна було б визнати цілком незаконним.

“Згідно зі ст. 19 Конституції, держоргани і посадові особи мають діяти лише в межах визначених повноважень. У Мінфіна таких повноважень щодо втручання у виплати пенсій немає. Закон щодо пенсійного забезпечення йому таких прав не дає”, – нагадує він.

Як нагадує ексміністр, пенсії виплачує ПФУ, який підпорядкований Мінсоцполітики. “У будь-якому випадку позбавляти людину пенсії може тільки суд”, – додає він. Тому в Мінфіні і пояснили, що йдеться тільки про надання рекомендацій Пенсійному фонду.

“Згідно з законодавством, правильність призначення пенсій перевіряють відділи управління соціального захисту населення. Існують відділення на місцях Пенсійного фонду, які призначають пенсії. І контроль за цим покладено на органи соцзахисту, а не на Мінфін”, – резюмував експерт.

АО «Кравець І Партнери»

Так звана «судова реформа», що наразі відбувається в Україні, фактично призводить до узурпації влади і повного знищення незалежності судової гілки влади. Саме конкурс з обрання кандидатів на посади суддів до Верховного Суду яскраво це продемонстрував.

Окрім цього, наглядним прикладом узурпації влади є дії членів Вищої ради правосуддя, обраних зі значними порушеннями українського законодавства та склад якої не відповідає вимогам Венеціанської комісії. Зокрема, це проявилось у так званій люстрації, а фактично переслідуванні суддів за політичними мотивами та бізнес-інтересами окремих її членів.

Саме дії членів Вищої ради правосуддя та їх поведінка наносять непоправну шкоду та підривають довіру до судової гілки влади.

Дійсним на цей час Законом України «Про Вищу раду правосуддя» передбачена можливість звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади за грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом члена Вищої ради правосуддя або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя та судової влади.

За повідомленням Ради суддів України, було вирішено визначити дату продовження ХІV позачергового з’їзду суддів України після перерви – 13 листопада 2017 року о 10 год. 00 хв., у Міжнародному центрі культури та мистецтв профспілок України (м. Київ, Алея Небесної Сотні,1).

У зв‘язку з цим, для збереження незалежності судової гілки влади та відновлення довіри до неї пропоную поставити на з‘їзді для обговорення та голосування питання щодо звернення до Вищої ради правосуддя з вимогою про направлення подання до З‘їзду суддів України про звільнення членів Вищої ради правосуддя, обраних з‘їздом суддів. Це практично єдиний шанс в законний спосіб зупинити узурпацію влади.

З великою повагою,
Адвокат Кравець Р.Ю.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры