Прошлый месяц из-за массированных ракетных ударов выдался беспрецедентным в истории страны по количеству и продолжительности отключений потребителей от электроэнергии, перебоям с водой и отоплением. При этом в квартирах холодно, даже если никаких ЧП в системе нет. Естественно, что многие ожидают хоть и вынужденной, но экономии на коммуналке.

Впрочем, “скидки” в платежках будут далеко не у всех граждан. По крайней мере, те, на которые они рассчитывали.

“По ощущениям, учитывая, что свет давали в основном на полдня, а во время недавнего блэкаута и вовсе сидели без электроэнергии больше двух суток, рассчитывала на минус 50% в начислениях за электроэнергию. Но в итоге получилось только около минус 20%”, — говорит нам киевлянка Татьяна.

Понятно, что цифры в платежках у каждого разные. Но в целом эксперт энергорынка Олег Попенко оценивает снижение счетов за электричество до 20-25%.

Электроэнергия оплачивается по счетчику. То есть списать цифры на аферы коммунальщиков вряд ли можно. Получается, экономия и денег, и электроэнергии (на последнюю рассчитывают энергетики, для чего, собственно, и вводят отключения) оказывается не такой уж и большой.

С отоплением тоже есть нюансы. О том, что в квартирах украинцев этой зимой будет прохладно, власти предупреждали уже давно. Собирались даже снизить новый температурный минимум с плюс 18 до 16 градусов. Хотя на практике во многих домах сейчас плюс15-17 градусов, а некоторые украинцы и вовсе жалуются на плюс 12. Это без учета возможных аварий или отключений, когда отопления вообще нет.

При этом, как отмечает Попенко, на снижение платежки могут рассчитывать только те, кто получает тепло по счетчику.

“Если счетчика нет, возникает коллизия: начисления будут по норме на квадратный метр. И в этом случае непонятно, как будут делать перерасчет”, — говорит Попенко.

Разбирались, как блэкаут меняет коммунальные платежки.

Прожорливые приборы

В ноябре было несколько массированных российских атак на украинскую энергосистему, в том числе первый блэкаут. Большинство регионов жили в условиях постоянных отключений электроэнергии – по графикам и в аварийном порядке. В связи с этим многие граждане рассчитывали на снижение платежек. Но на деле оно оказалось не таким уж и большим.

Киевляне, с которыми пообщалась “Страна”, называют разные цифры экономии на свете за ноябрь: от 15% до 25%.

Олег Попенко говорит, что в среднем цифры в платежках за электроэнергию уменьшились на 20-25%. В деньгах это совсем немного. Например, если ранее среднестатистическое домохозяйство платило за свет около 500 гривен в месяц, то теперь 350-400.

Почему энергопотребление оказалось таким большим, хотя света нет в лучшем случае по полдня? Это вопрос сейчас интересует многих.

Отметим, что за электроэнергию украинцы платят по счетчику, то есть все прозрачно, и какие-то эксперименты на уровне коммунальщиков исключаются.

Эксперты поясняют довольно высокие ценники в платежках несколькими причинами.

Во-первых, часть электроэнергии съедают разного рода устройства “на случай отключений света”: бесперебойники, пауэрбанки, фонари с подзярядкой. Когда нет света, люди всеми этими устройствами пользуются. А как только электричество включают, ставят “парк” техники на зарядку.

“Предположим, потребитель использует в час X электроэнергии. Отключили его, и он ничего не потребляет, а работает от инверторов. Но когда обратно включают электроэнергию, ставит гелиевые аккумуляторы на зарядку и потребляет вдвое больше электроэнергии, чтобы потом при отключении света вновь перейти на инверторы. Где логика?” — написал на своей странице в Фейсбуке глава Всеукраинской ассоциации автомобильных импортеров и дилеров Олег Назаренко.

Аналитик Института стратегических исследований Юрий Корольчук отмечает, что большинство приборов бесперебойного питания потребляет относительно немного электроэнергии. Но заряжать их нужно долго (скажем, по схеме “8 часов зарядки – 4 часа работы”), поэтому свой вклад в платежку дополнительная техника дает.

При этом КПД тех же инверторов составляет до 80%, а у многих моделей еще ниже, нередко всего 60%. То есть, получая из сети киловатт электроэнергии, прибор затем выдает всего 0,5-0,8 киловатт. Другими словами, ценное электричество, которое и так в дефиците, уходит в никуда. Но платить за него тем не менее нужно. И это без учета средств, которые уже потрачены на разного рода бесперебойники – с ними счет идет на тысячи гривен.

Если же учесть и дополнительные затраты на технику, то киловатт для украинцев рекордно подорожал.

Например, полученный за счет генератора киловатт электроэнергии стоит в разы дороже сетевого – до 12-18 гривен вместо 1,68 гривны.

Во-вторых, сказываются отложенный спрос на электроэнергию и особенности бытового энергопотребления.

Отсидев несколько часов без света, граждане пытаются по максимуму решить свои бытовые вопросы, пока электроэнергию снова не отключили: запускают стиральные машины, посудомойки, бойлеры и прочее.

“Но, например, если при работе в постоянном режиме тот же бойлер просто поддерживает температуру воды на заданном уровне, то на разогреве после отключения электричества тратит в среднем на 20% энергии больше. То же самое касается котлов, систем теплого пола и др. Скажем, если в режиме постоянной работы электрический котел потребляет примерно 20 киловатт, то при повторном запуске после отключения и прогреве дома расход будет на 5-10 киловатт больше”, — пояснил Корольчук.

Света нет, счетчик мотает?

Отдельный вопрос – что делать, если вы не успели передать показания счетчика. Обычно делать это нужно до 5 числа каждого месяца. Но с учетом перебоев с электроэнергией и связью уложиться в эти сроки не всегда реально. А если показания счетчика от вас не пришли, поставщик может начислить сумму, исходя из среднего потребления. То есть, даже если света у вас не было, счет могут выставить как за обычный месяц.

На этот случай НКРЭ придумало новую схему: обещают при начислении за свет без свежих показаний счетчика применять так называемый коэффициент качества подачи электроэнергии. В начале декабря прошли общественные слушания, на которых обсуждали несколько проектов по тарифам.

Как сообщили в НКРЭ, понижающий коэффициент должен учитывать весь период, в течение которого потребитель не получал электроэнергии. Данные о размере таких коэффициентов будут рассчитывать операторы системы распределения.

Но такая норма если и будет работать, то уже в последующие месяцы. За ноябрь придется заплатить по действующим правилам. То есть, если не успели передать показания счетчика, начислят как будто и не было никаких отключений.

Как платить за плюс 12

Какими будут платежки за отопление?

Во многих квартирах сейчас, мягко говоря, прохладно. Нардеп и экс-министр ЖКХ Алексей Кучеренко на свой странице в Фейсбуке выставил фото градусника с отметкой в +17 градусов, отметив, что это уже привычная температура в доме. Пост собрал больше 200 комментариев. Люди пишут, что и у них в квартирах холодно. Например, Елена Ковтун отмечает, что в Святошино есть дома, где всего плюс 12. Михаил Дяченко отметил, что и раньше с отоплением в Киеве были проблемы. На левом берегу в домах фиксировали плюс 16 и даже плюс 13, а поставщик тепла перерасчет не делал.

По словам Олега Попенко, если установлен домовой счетчик тепла, расчет идет по нему: сколько гигакалорий сожгли, за столько и придется платить (в столице гигакалория тепла стоит 1654,41 гривны). Но если счетчика в доме нет, могут начислить по нормативам (в Киеве это 38,5 гривны за квадратный метр).

“Как будут учитывать температуру в помещении, вопрос пока открытый”, – отмечает Попенко.

В “Киевтеплоэнерго”, куда мы обратились за пояснениями о том, как изменятся платежки, эту тему пока не комментируют.

По словам Душенко, помимо тарифа на квадратный метр при начислении нужно учитывать также температурный фактор, энергоэффективность дома и др.

“Но в реальности все зависит от позиции местных властей и наличия денег в городском бюджете”, — добавил он. То есть могут начислить просто по метражу (и тогда за квартиру в 50 квадратов получится 1925 гривен) или со скидками за несоблюдение температурного режима.

В стране война, и плюс 15 в квартире всегда есть на что списать.

“Платежки сейчас больше, чем когда-либо, на совести коммунальщиков и чиновников”, — говорит Корольчук.

В некоторых городах уже пояснили, как будут корректировать платежки. Например, мэр Лубнов Полтавской области Александр Грицаенко обещает горожанам перерасчет.

“Котельные не могут разогреться (из-за отключений электроэнергии – Ред.) и подать качественный теплоноситель в дома потребителей. Но “Лубнытеплоэнерго” проведет перерасчет стоимости отопления в связи с тем, что не обеспечивает качественным теплом”, — отметил Грицаенко.

При этом “Житомиртеплоэнерго”, судя по всему, собирается закручивать гайки.

Недавно вышло разъяснение, как жителям многоэтажек в квартирах с автономным отоплением оплачивать отопление общедомовых площадей: платежку поделят на всех жильцов, в том числе тех, кто установил свои системы отопления (которые без электроэнергии, к слову, не работают).

В Умани уже был скандал с платежками за октябрь. В городе запустили новую методику расчета для домов без счетчиков. Стали учитывать такой параметр, как максимальная тепловая нагрузка. Он зависит от даты постройки дома, его общей площади, общего количества квартир и количества квартир с индивидуальным отоплением. Чем больше жильцов ранее отсоединились от общей трубы, тем больше нужно платить всем остальным.

Отметим: тариф на отопление менять не будут – его зафиксировали на весь период военного положения.

Но, что интересно, в законодательство так и не внесли анонсированное снижение нормы минимальной температуры — ее хотели снизить до +16 градусов, но оставили на уровне +18. Также, как отмечает глава КП “Тепловик” Александр Душенко, в законодательство по ЖКХ не внесли изменений с учетом особенностей военного положения.

То есть норма о минимуме в +18 градусов тепла в квартире или о бесперебойной подаче горячей воды сохраняется. И если температура ниже, должны минусовать от счета на отопление по 3,3% за каждые холодные сутки.

Что касается нормы подогрева горячей воды, то она должна быть не ниже +50-75 градусов. Если реальная температура составляет +45-49 градусов, должны вычитать 10%. Если +40-45 градусов — 30%.

Хотя на практике коммунальщикам из-за атак на энергосистему и отключений электроэнергии в котельных выполнить эти мирные требования нелегко.

“Если котельная работает с отключениями 4/4 или 2/6, мы не можем выполнить требование о том, что перерыв в подаче горячей воды допускается не больше, чем суммарно на 24 часа в месяц. У меня за неделю такой период набежал. Поэтому тем, у кого нет счетчиков, мы эту горячую воду просто подарили – вообще не начисляли платежей. Понятно, что для предприятия это огромные убытки”, — говорит Душенко.

По словам главы адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислава Кравца, по закону, если не соблюдаются нормы (скажем, в квартире ниже плюс 18), нужно вызвать комиссию, которая зафиксирует нарушение. Затем можно требовать перерасчета.

“До войны такие прецеденты тоже были, и получить перерасчет могли далеко не все, так как комиссии попросту не выезжали на вызовы. Согласно законодательству, в этом случае можно составить акт самостоятельно, призвав не менее трех соседей. Впрочем, как показывает судебная практика, суды воспринимают подобные акты довольно скептически. Да и в целом добиться компенсации за некачественные коммунальные услуги крайне сложно. Суммы по конкретной платежке не такие большие, чтобы люди за них годами судились. В такой ситуации многие просто перестают платить”, — отметил Кравец.

Коммунальщики же говорят о росте расходов на теплообеспечение, которые не покрывают власти.

“У меня в тарифе заложено 200 литров дизеля на неделю, трачу 4 тонны. На затраты это не переложить нельзя, то есть компенсацию мы вряд ли получим. И так по многим статьям”, – говорит Душенко.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Суть закону та “небезпечні” виправлення 

На сайті Кабміну йдеться, що закон допоможе убезпечити цілісність фінансової системи України від дій Росії та Білорусі. Він, за заявами Мінфіну, реалізує рекомендації Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі та націлений на відповідність національного законодавства міжнародним стандартам. Так, росіяни та білоруси більше не зможуть бути допущені до керівництва й управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Крім того, політики та чиновники повинні обов’язково звітувати до Держфінмоніторингу про порогові операції (400 тисяч гривень і більше) із суб’єктами, пов’язаними з Росією та Білоруссю.

Але схвальні відгуки уряду поділяють не всі. Як заявляють у ЦПК, до закону потрапили “небезпечні” правки, внесені депутатами від “Платформи за життя та мир” та “ЄС” Григорієм Мамкою та Артуром Герасимовим. Нібито вони заклали скорочення терміну перебування чиновників у статусі “національного публічного діяча” до трьох років після звільнення з посади. За словами голови ЦПК Віталія Шабуніна, цією правкою політики знищили систему фінансового моніторингу “себе улюблених”.

“Знаєте, я не відчуваю на собі жодних атак цих антикорупціонерів, я просто не читаю Шабуніна. Є закон і загальноприйняті норми. Світова банківська система видає загальну інструкцію щодо критеріїв ризиків у цьому питанні. А вже кожна держава окремо у боротьбі з легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом, сама вдосконалить свої правила. Я просто не розумію, із чим або з ким борються ці активісти. Гадаю, проблема у мізках”, – заявляє Григорій Мамка, депутат “Платформи за життя та мир”.

Варто зазначити, що насправді редагування було внесено не лише двома згаданими ЦПК депутатами, на сайті Верховної Ради ще згадується прізвище нардепа Ростислава Павленка (ЄС) а на профільному комітеті свої зміни до документа пропонували Ольга Василевська-Смаглюк (“Слуга народу”) та Ніна Южаніна (ЄС). У результаті парламентарі дійти згоди так і не змогли, і щодо спірного питання вирішили голосувати. Дилема була в тому, скільки має тривати фінмоніторинг чиновника після його звільнення: три роки чи довічно.

“О, диво, за правки проголосувала більшість депутатів – представники всіх політичних сил у Раді. Зокрема й окремі депутати “Голосу”. І правка проходить до сесійної зали, жодного голосу “проти”. Ніхто тоді не обурювався. Отже, відповідальність несуть усі парламентарії. Є й інший цікавий момент, ще одну правку щодо скасування фінмоніторингу олігархів також підтримали всім комітетом, а вона була внесена Герасимовим і Павленком, обидва з “Європейської солідарності” Порошенка”, – поділився юрист та аналітик Андрій Вігірінський.

Дуже зручно, каже Шабунін, наприклад, для депутатів, яким потрібно легалізувати кеш, що кілька років отримують у конвертах. Проте, за словами юристів, суть закону головою ЦПК перекручено, оскільки не лише парламентарі внесені до категорії ПЕП (фізична особа, яка відіграє визначну громадську роль усередині країни або на міжнародному рівні). До цього списку також включені представники міжнародних організацій або суб’єкти, які представляють інтереси таких організацій. І ще одна маніпуляція від ЦПК, додають юристи, бо далеко не кожен чиновник в Україні є корупціонером, тож під такий контроль потраплять одиниці.

“Є офіційна статистика від Нацбанку. Вони вказують кількість порушень щодо фінансового моніторингу чиновників, які виявляє НБУ. Так от серед 100% порушень усієї банківської системи штрафують лише 1-4% окремих фінансових установ”, – розповідає Вігірінський.

Крім того, Шабунін наполягає, що довічний фінансовий моніторинг діє практично у всьому світі. Він наводить як приклад Австрію, Бельгію, Данію, Грецію, Іспанію та Британію. Насправді ж, за словами юристів, схожої практики немає в жодній із цих країн. У Австрії цей термін становить 12 місяців. Тому трьох років в Україні цілком достатньо, щоб відповідні органи змогли притягнути винного до відповідальності у разі, наприклад, виявлення надхмарних доходів.

 “Це вигадка найчистішої води, насправді такої практики у світі немає і не може бути. Довічно звітувати про свої прибутки – це нонсенс. На мою думку, це фантазії наших антикорупціонерів. До цього не варто навіть дослухатися. Жодного смислового та юридичного навантаження у цьому не знайдете”, – каже юрист та адвокат Ростислав Кравець.

Сім вимог України від ЄС

23 червня Європейська рада надала Україні статусу кандидата в члени ЄС. Тепер для того, щоб розпочати переговори, Київ має виконати низку рекомендацій Єврокомісії, а їх на сьогодні сім. Це посилення боротьби з корупцією, проведення реформи Конституційного суду, продовження судової реформи, антиолігархічний закон, боротьба з відмиванням грошей, закон про медіа (приведення медіазаконодавства у відповідність до європейського), а також зміна законодавства про національні меншини.

У ЦПК впевнені, що підписаний Зеленським документ шкодить європейському майбутньому України. Закон, кажуть вони, суперечить стандартам Міжурядової комісії фінансового моніторингу та директивам ЄС. Також, запевняють, це була одна із семи умов для вступу України до Європейського Союзу.

“Вони можуть публічно не коментувати і не критикувати через ситуацію в країні. Але це дуже сумний крок. Результатом цього може бути просто затягування переговорів щодо вступу України до ЄС”, – кажуть у ЦПК.

Що стосується конкретно відмивання грошей, то, як ідеться у рекомендаціях ЄС, Україні потрібне вдосконалення законодавства про Державну службу фінансового моніторингу: розширити її повноваження та надати більше прав. Про конкретні терміни жодного слова.

“Наші антикорупціонери влаштували бурю у склянці води. У фінансових системах світу поняття довічного контролю за публічно значущими особами після того, як вони закінчують активну фазу своєї трудової діяльності, немає. Кожна країна має чітко встановлені терміни. У Європі це від трьох до п’яти років. Тому було логічно запозичити українському законодавству норми європейського. Абсолютно нормальна логічна практика”, – поділився економіст Олег Пендзин.

Антикорупціонер Шабунін 

Віталій Шабунін – один із засновників Центру протидії корупції, української громадської організації, створеної 2012 року. Вона фінансується завдяки підтримці міжнародних донорів. На своєму офіційному сайті антикорупціонери звітують про успіхи в роботі: збережено 4,8 млрд грн державних коштів, до НАБУ направлено 879 справ, а чиновниками подано 6,5 млн декларацій.

У вересні 2020 року Печерський районний суд Києва визнав Шабуніна винним у несвоєчасному поданні щорічної декларації, його оштрафували на 850 грн. А у 2017-му суд розпочав розгляд справи про побиття Шабуніним відеоблогера Всеволода Філімоненка. У липні 2020 року в будинку антикорупціонера під Києвом сталася пожежа. Сам Шабунін та очолюваний ним ЦПК розцінили підпал як “посягання на його життя та членів його родини”. Представництво ЄС в Україні висловило стурбованість і закликало до об’єктивного розслідування. У результаті активіст оголосив збір коштів на ремонт будинку, зумівши зібрати понад 42 тис. доларів від своїх прихильників.

“Я впевнений, що історія з ЦПК про фінмоніторинг фінансується іноземними донорами. Хто б казав узагалі… Шабунін сам собою корупціонер, він свого часу порушив закон. І лише за втручання та тиску на судову систему його змогли виправдати. Зараз це сто відсотків замовна кампанія – просте бажання різних іноземних розвідок впливати на владу в Україні”, – висловив думку юрист і адвокат Ростислав Кравець.

VESTI

АО «Кравец и Партнеры»

Житлово-комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Формування та регулювання цін/тарифів базується на принципах відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості; відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил.

Відповідно до ст.13 Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

В  свою чергу, відповідно до ст. 20 Закону, Споживач має право:

1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг;

2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;

4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;

6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведеннязатверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 та Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, затвердженого  постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151, одним із обов’язків виконавця (суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг) є проведення перерахунку розміру плати за надання послуг у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання. Виконавець може доручити іншій організації виконувати такі роботи, проте перед споживачем несе відповідальність за здійснення перерахунку саме виконавець, а не підрядні організації.

Перерахунок розміру плати за фактично надані послуги з постачання центрацізованого опалення та гарячої води здійснюється шляхом зменшення розміру плати за надання послуг. Виконавець зобов’язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги.

Порядок дій у разі ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої водита необхідності здійснення перерахунку вартості таких послуг

Важливим є те, щоб споживач в обов’язковому порядку дотримувався послідовності вказаної інструкції, оскільки кожен попередній спосіб захист своїх прав створює надійну доказову базу для наступних способів захисту прав. Тобто в разі подання позовної заяви аргументованої відповідними доказами: копіями Актів-претензій про неякісне надання послуг, копіями скарг до органів місцевого самоврядування, територіальних відділень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та територіальних органів Антимонопольного комітету України, платіжними дорученнями по сплаті за надані комунальні послуги, змусити виконавця здійснити перерахунок в судовому порядку виявиться не так вже й складно.

У додатка перелік документів, які знадобляться для захисту порушених прав споживачів централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

ДОДАТОК:

АКТ-ПРЕТЕНЗІЯ
про неналежне надання або ненадання послуг
________________________________
(назва населеного пункту) __________________ 200_ р.
(дата складення)

Згідно з договором № _____________________________________________
споживач _____________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
______________________________________________________________________
висловлює претензії виконавцю щодо якості надання послуг
______________________________________________________________________
(види послуг)
за відхилення __________________________________________________________
(види порушень, кількісні та/або якісні показники надання послуг
______________________________________________________________________
згідно з умовами договору)
______________________________________________________________________
період порушень _______________________________________________________
з __________________________ 200_ р. до ___________________________ 200_ р.
період порушень _______________________________________________________
з ____________________________ 200_ р. до _________________________ 200_ р.
У зв’язку з викладеним виконавець повинен забезпечити відповідний рівень надання послуг, зробити перерахунок розміру плати за неналежно надані або ненадані послуги та сплатити неустойку споживачам згідно з умовами договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Інші умови: ______________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________

Цей акт склали
виконавець _______________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові)
__________________________________
адреса ____________________________
телефон __________________________
________________________
(підпис)
М.П. споживач _______________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові)
__________________________________
адреса ____________________________
телефон __________________________
________________________
(підпис)

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі:
споживач, що проживає у будинку
№ ___________ кв. ________________
_________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
______________________
(підпис) споживач, що проживає у будинку
№ ___________ кв. ________________
_________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
______________________
(підпис)

Адвокатская компания Кравец и Партнеры