Методика нехтування

В Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?». 

Відкриваючи захід, голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова зазначила, що проблема не є новою і бере початок з 2019 року, коли фактично «обнулили» одну із ключових інституцій суддівського врядування – Вищу кваліфікаційну комісію суддів. «Якщо подивитись на історичний контекст цієї проблеми, то вона, певною мірою, полягає у боротьбі за державний суверенітет. Ми, як інституція, втратили безпосередність обрання на з’їзді членів ВККС», — додала Л.Ізовітова

Голова НААУ нагадала, що у 2019 році Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до закону «Про судоустрій та статус суддів» та деяких законів щодо діяльності органів суддівського врядування». Конституційний Суд, в свою чергу, навіть визнавав деякі положення цього закону неконституційними.

Протягом 2019—2022 років ВККС не працювала, утворився вакуум. В 2021 році була внесена Пропозиція Президента про відновлення діяльності ВККС. На розвиток цієї ініціативи 14 народних депутатів, членів Комітету ВР з питань правової політики, внесли законопроект щодо відновлення роботи ВККС.

Не без змін і дискусій, але закон зрештою було прийнято. Модель формування раніше діючі ВККС була повністю змінена. Закон встановив формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС, яка за результатами конкурсу має відібрати та рекомендувати Вищій раді правосуддя кандидатів на призначення членами ВККС. Перший склад конкурсної комісії строком на два роки формувався за участі міжнародних експертів. Після закінчення 2-х річного терміну повноважень, який обчислюється з дня початку її діяльності, конкурсну комісію формують — Рада суддів України, Рада прокурорів, Рада адвокатів України і Президія Академії правових наук.

Оскільки повноваження першого складу конкурсної комісії завершились 1.06.2025, тож з цього дня мав розпочатися старт формування конкурсної комісії у новому складі іншими суб’єктами формування.

Законодавець, переконана Л.Ізовітова, свідомо передбачив, що перший склад з участю міжнародних експертів виконає свою місію з формування оновленої ВККС, передає досвід, а потім українські суб’єкти формування будуть відбирати членів конкурсної комісії для обрання членів ВККС самостійно. Це буде принциповим кроком до відновлення державного суверенітету України в судовій сфері.

Це вже історія, наш законодавець, допустивши міжнародних експертів до формування судової гілки влади на короткий перехідний період, а надалі спрямовував свої дії на відновлення власного суверенітету, оскільки формування конкурсної комісії мало здійснюватися виключно національними суб’єктами.

Між тим, швидко промайнули два роки, і 1 червня закінчились повноваження у першого складу конкурсної комісії. Відповідно до вимог закону, як тільки закінчились повноваження у членів конкурсної комісії, протягом 5 днів ВРП повинна зробити відповідне повідомлення в «Голосі України», направити повідомлення формуючим суб’єктам і розмістити повідомлення на сайті, що формується новий склад КК. У свою чергу, суб’єкти формування протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення мають надати своїх кандидатів до складу комісії. Через 5 днів ВРП має сформувати із цих кандидатів нову конкурсну комісії.

«Ми призначили Раду адвокатів України на 6—7 червня, очікуючи, що до 6 червня отримаємо таке повідомлення. Однак жодного повідомлення дотепер не отримали. 13 червня я направила голові ВРП лист з проханням повідомити про причини такої затримки. 17 червня розгляд цього питання пропонувалось включити до проєкту порядку денного, але цього не трапилося, до порядку денного не включили. Жодного рішення ВРП з цього приводу не приймала», — розповіла Л.Ізовітова.

Згодом у НААУ отримали лист за підписом заступника голови ВРП про те, що обговорюється питання з приводу того, аби розробити відповідну методику. Однак законом жодна методика не передбачена, а всі строки — сплинули.

Голова НААУ зазначила, що 18 червня у ВР був зареєстрований законопроект про вдосконалення процедури конкурсу на посади в судовій владі, мається на увазі конкурсних процедур. Законопроєктом передбачено продовження повноважень конкурсної комісії за участі міжнародних експертів.

Утім, вочевидь, що конкурсна комісія за участю міжнародним експертів завершила свою роботу 1 червня. А законопроєкт про продовження її діяльності подано майже через 3 тижні. А тому відсутні жодні передумови, аби у такий спосіб подовжити повноваження першого складу КК.

Умаслити іноземців

Своє бачення проблеми, що склалась, висловив і адвокат Ростислав Кравець.

Спікер розповів, що він звернувся до РАУ, а також всіх суб’єктів, які формують склад комісії, яка повинна добирати членів ВККС, щодо необхідності обговорення цього питання.

«Питання буксує за пропозицією члена ВРП Романа Маселка, який, як відомо, пов’язаний з різними грантовими організаціями, в які входять і депутати — автори згаданої законодавчої ініціативи. Складається жахливе і загрозливе для національної безпеки питання щодо впливу іноземців на формування органів державної влади в Україні», — обурився Р.Кравець.

За словами адвоката, пояснити участь іноземців у першому складі конкурсної комісії можна тим, що народні обранці таким чином вирішили отримати допомогу і досвід. «Хоча, як бачимо за результатами, нічого нового нам ці іноземні експерти не продемонстрували. Якщо законом чітко передбачена ситуація, яка встановлює строки, то жодних підстав для відкладення немає. А ВРП чомусь вирішила переступити закон і погодитись на пропозицію одного із членів ВРП почекати. Чого почекати? Незрозуміло. Почекати, поки ВР прийме закон і дозволить іноземцям знову формувати склад конкурсної комісії? Наразі

є закон, який потрібно виконувати», — наголосив Р.Кравець.

Та ще більше адвоката вразила позиція Ради прокурорів, які надіслали відповідь, що вони не бачать жодних проблем, як і не бачать себе в цьому процесі. За словами спікера, сьогодні йдеться про те, що ВРП як конституційний орган порушує закон і при цьому настільки зухвало це робить.

Також адвокат розповів, що у ВР є пропозиція прийняти норми щодо відкликання членів ВРП, бо наразі зробити це неможливо. Р.Кравець зазначив, що існують численні рішення від Великої палати ВС, якими встановлено порушення членами ВРП власного закону, а саме, коли притягають суддів за те, що суддя діяв так, як прямо в законі написано. Це, на його думку, говорить або про умисні дії або про низький професійний рівень членів ВРП.

Також Р.Кравець нагадав, що вирішальне право голосу стосовно призначення членів ВРП застережене за іноземними експертами до 14 липня 2027 року. «Дивно, що люди, які не знають українських законів, не знають української мови, намагаються оцінювати чиюсь доброчесність. З іншого боку, ми взагалі нічого не знаємо про цих міжнародних експертів», — додав Р.Кравець.

В свою чергу спікер НААУ Олексій Шевчук зазначив, що, оскільки проходив етичну раду і відповідну процедуру, може підтвердити той факт, що міжнародні експерти не володіють українським законодавством, не володіють процедурними регламентними моментами щодо обрання членів і не володіють фаховою базою, щоб оцінювати кандидатів на ті чи інші посади. Більше того, матеріали міжнародним експертам готує секретаріат ЕР, який формується за грантові кошти і всі подання достеменно перевіряються представниками грантового корпусу — як то Р.Маселко та Віталій Шабунін, перед тим, як вони подаються усім без виключення міжнародним експертам.

***

Відтак, складається враження, що коли приймався чинний закон, представникам грантових організацій майбутнє здавалось настільки далеким, що всі рішення у ньому мали прийматись колись «потім» і «самі собою». Але, майбутнє настало вже, а втрачати міцні зв’язки з іноземцями так не хочеться, що доводиться вигадувати нові казки про українську меншовартість, тотальну недоброчесність громадян України та уявні «методички» щодо формування незалежних органів.

Джерело: unba.org.ua

АО «Кравець І Партнери»

Законопроект, під яким підписалися десятки депутатів із різних фракцій (на чолі з Давидом Арахамією, Петром Порошенком, Іриною Геращенко, Євгенією Кравчук та іншими), вже пройшов схвалення профільного комітету з нацбезпеки та оборони, і буде винесений до зали на розгляд найближчим часом.

Законопроект пропонує відкрити для Міноборони доступ до відомостей про всіх військовозобов’язаних громадян України у різних державних реєстрах та базах даних. А у кожного військовозобов’язаного у реєстрі з’явиться електронний кабінет.

Все це дуже нагадує шлях, яким пішли в Росії, де вже ввели електронний реєстр, а також, на його основі – і розсилку повісток в електронній формі. Причому врученими вони вважаються з моменту появи інформації про них у реєстрі. І з цього моменту починається звіт часу, протягом якого військовозобов’язаний має з’явитися до військкомату. Якщо він не з’явиться, настає відповідальність і різні санкції.

Власне, саме через податки з Росією ідея створення електронного реєстру в Україні вже викликала великий резонанс у суспільстві.

У той же час варто сказати, що в запропонованому законопроекті про електронні повістки нічого не сказано. Понад те, їх застосування необхідно змінити чимало нормативних актів. Однак, поява електронного реєстру створить технічну базу, на основі якої норма про електродні повістки може бути швидко впроваджена, у разі, якщо таке політичне рішення ухвалить владу.

Реєстр наповнять усіма персональними даними

Ще під час голосування щодо кандидатури нового міністра оборони України Рустема Умерова той заявив, що ставить перед собою завдання цифровізації військового обліку. “Завдання: цифровізувати всі процеси, запустити єдиний реєстр призовників, який виключить будь-які корупційні ризики. Все, що можна оцифрувати, має бути оцифроване., звіт для військових”, – сказав Умеров із трибуни парламенту.

І невідкладно під цю програмну заяву міністра депутати виписали законопроект, яким урегулюється питання створення та наповнення електронного реєстру призовників та військовозобов’язаних. Під проектом підписалися й інші фракції, включаючи “Євросолідарність” Порошенка.

Незважаючи на те, що основною суттю проекту є цифровизація військового обліку (читай, прискорення та спрощення мобілізації), в документ були додані норми про спрощення отримання статусу учасника бойових дій в умовах військового стану, які самі автори проекту і подали як його головну ідею та мотив для ухвалення такого закону.

Проте найважливіший момент викладено вже у першій статті законопроекту. Це створення в Україні електронного реєстру військовозобов’язаних.

Його власником буде Міноборони. Реєстр зможе отримувати інформацію в електронному вигляді про військовозобов’язаних, призовників та резервістів від цілої низки держвідомств, зокрема Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Держміграційної служби та інших. Важливо, що цей список відомств не є вичерпним.
Тобто всі персональні дані про будь-якого громадянина будуть відкриті для реєстру. І синхронізуватимуться автоматично.

Міністерство охорони здоров’я зможе передавати до Реєстру номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти військовозобов’язаних та відомості про їхній стан здоров’я. Нагадаємо, що електронні пошти та номери телефонів збиралися під час підписання декларацій із сімейними лікарями, а також для вакцинації від коронавірусу. При чому Кабмін вже дозволив передачу даних про стан здоров’я з медичних баз, що зберігаються в системі E-Health, до військово-лікарських комісій.

МВС передасть дані про наявність або відсутність судимості, дозвіл на володіння зброєю, інформацію про посвідчення водія.

Мін’юст передасть дані про боржників та виконавчі рішення.

Податкова подасть дані про зайнятість військовозобов’язаного (включаючи місце роботи та посаду військовозобов’язаного, його дохід та інше).

Міносвіти передаватиме дані про дипломи, курси, сертифікати військовозобов’язаного, і навіть про володіння іноземними мовами.

Законопроект створює електронний кабінет військовозобов’язаного, де буде вся ця інформація.

Причому важливо оформлення документів військового обліку громадян України здійснюватиметься при використанні цього реєстру. Це означає, що отримати військово-обліковий документ можна буде лише на підставі даних із реєстру.

З’являться у реєстрі також документи, що дають право громадянину виїхати за кордон, а також документи про тимчасове або постійне проживання за кордоном або посвідку на проживання.

Також у цьому реєстрі буде інформація про статус ветерана війни. І, нагадаємо, саме це становище автори законопроекту вважають головною суттю всього цього документа.

Ось наприклад, як пояснили необхідність ухвалення закону в “Євросолідарності”: “Коли військовий намагається отримати статус УБД, ветерана війни або пройти військово-лікарську комісію і демобілізуватися з армії за станом здоров’я, то він чи члени сім’ї, якщо військовий загинув, змушені “оббивати пороги “Кабінетів і збирати паперові документи. Це призводить до довгих черг, в яких змушені стояти люди, перед якими держава в боргу. Це неправильно, з погляду моральності, адже далеко не кожному такі очікування дозволяють стан здоров’я або психологічний стан”.

Крок до електронних повісток

На даний момент (поки проект готують лише до 1 читання) у законопроекті немає чітко прописаної норми, що через цей електронний кабінет військовозобов’язаним розсилатимуть повістки.

Наразі в Україні діє норма, за якої повістка вважається врученою, якщо військовозобов’язаний її отримав особисто під розпис.

Це прописано у постанові Кабміну №1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. Там йдеться, що “оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис повісток”.

Крім того, суди, які розглядають справи про неявку на порядок денний, на даний момент посилаються на постанову Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 759/5435/16-к, в якій йдеться, що “за відсутності даних про вручення особі повістки (…) – відсутні дані щодо доведеності винності особи”. Верховний суд вважає, що “порядок денний повинен бути вручений військовозобов’язаному особисто”.

Втім, не виключено, що у разі ухвалення закону про електронний реєстр військовозобов’язаних у нинішньому вигляді Кабмін надалі може змінити свою ж ухвалу, скасувавши необхідність “особистого підпису” при врученні повістки.

Тобто, для того, щоб запровадити норму про електронні повістки, а також про те, що вони вважатимуть врученими після появи відомостей про них в електронному кабінеті військовозобов’язаного, потрібно змінити як мінімум зазначену вище постанову Кабміну. Або навіть з огляду на позицію Верховного суду прописати цю норму в законі (як це, до речі, зробили в Росії).

Поки що, повторимося, у законопроекті про електронний реєстр про електронні повістки нічого не йдеться.

Але він створює технічну базу, необхідну для їхнього запуску, якщо таке рішення буде прийнято владою. А про те, що воно може бути прийняте, чутки ходять вже давно.

Тим більше на тлі затягування війни, втрат на фронті та проблем з мобілізацією через ухилення від неї багатьох військовозобов’язаних (минулого тижня, наприклад, полтавський облвоєннком заявив, що план мобілізації по Полтаві виконано лише на 13%).

Щоправда, офіційно, наміри запустити електронні повістки влада не підтверджує.

Кого занесуть до реєстру

Важливе питання, кого занесуть до цього реєстру. За текстом проекту всіх громадян України віком від 17 до 60 років. Щоправда, згідно з висновком профільного комітету з нацбезпеки, нижній поріг все ж таки піднімуть до 18 років. Таким чином, електронні кабінети військовозобов’язаних будуть у всіх осіб від 18 до 60 років.

Цікаво, що у законопроекті немає поділу за статтю. Тобто, можна припустити, що до реєстру потраплять і жінки. Як мінімум ті, які здобули медичну чи фармацевтичну освіту – адже вже з 1 жовтня вони повинні (в обов’язковому порядку) стати на військовий облік.

Зазначимо, що Головне наукове експертне управління Ради, проаналізувавши цей проект, зазначило, що передача даних із усіх державних реєстрів до нового електронного реєстру призовників та військовозобов’язаних ставить під загрозу захист персональних даних осіб.

Цілком очевидно, що людина, звертаючись до сімейного лікаря, явно не розраховує, що його діагноз та особисті дані з’являться автоматично в іншому реєстрі.

“Відомості, які збиралися повноважними на те органами державної влади у фізичних осіб (суб’єктів персональних даних) на певні законні цілі (зрозумілі та очікувані для самих осіб), будуть вільно оброблятися іншими органами державної влади для реалізації інших цілей, несумісних з цілями, для яких їх спочатку збирали”, – пише у своєму висновку ДНЕУ.

Тим часом адвокат Ростислав Кравець вважає, що вкрай небезпечно створювати такий реєстр, у якому буде зібрано всю інформацію про людину.

“Сам закон, на мій погляд, веде до встановлення тоталітарного режиму. Вся інформація про людину, її здоров’я, доходи, родичі будуть зібрані в одній базі. А що якщо ця база потрапить до рук зловмисників? Інші країни, які мають сильніший захист” персональних даних, і то не створюють такі реєстри, де буде абсолютно вся інформація про людину.Робити таке під час війни вкрай небезпечно.Особи, які лобіюють ухвалення такого закону, посилаються на те, що цей закон потрібен суспільству, але це фікція, вони намагаються маніпулювати громадською думкою”, – вважає він.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

За інформацією від нашого джерела, ТСК – це швидше інструмент для точкових рішень в окремо взятих питаннях, ніж спроба системно вирішити давно перезрілі проблеми у земельних відносинах на місцях.

Як прокоментував ситуацію для AgroPolit.com старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, робота ТСК може суттєво нашкодити не лише АПК чи вдарити по підсиленню державних інститутів. Якщо комісія почне зловживати своїми функціями, це може спричинити розкол та спробу федералізації окремих регіонів.

З огляду на те, що сьогодні багато нардепів не демонструють бажання виконувати навіть присягу, яку вони давали народу України, то особисто я бачу загрози, які може нести громадам ця комісія. Комісія може стати інструментом, який дозволить віднімати землю у громад або тиснути на осіб, які не хочуть виконувати якісь угоди поза законом або не хочуть співпрацювати з людьми, які можуть стояти за депутатами. Наприклад, комісія може визначити, що якась громада неналежним чином використовує землі, і тому потрібно ці землі передати у держвласність. Або вона може встановити, що певна ділянка забруднюється і, відповідно до закону, законсервувати цю землю, не даючи можливість використовувати угіддя у подальшому. Механізмів є дуже багато, включаючи і прямий тиск за допомогою правоохоронних органів. Якщо такі зловживання виникнуть, це може призвести до протидії з боку громади за допомогою територіальної оборони. Що, у свою чергу, може призвести до розпаду країни на невеликі анклави. І такий крок може стати шляхом до роз’єднання країни», – повідомляє про ризики Ростислав Кравець.

Наостанок варто додати, що відкриття ринку землі та впровадження реформи децентралізації сприяло передачі з державної до комунальної власності територіальних громад значного обсягу земель. Поряд з цим існує низка фактів про незаконну передачу у власність та користування земель державної власності, а також повідомлення про незаконне та неефективне користування та розпорядження комунальними землями сільськогосподарського призначення.

AgroPolit.com

АО «Кравец и Партнеры»

Таку думку висловив юрист Ростислав Кравець на прес-конференції, передав кореспондент АСН.

«Заборонено Конституцією України створення особливих судів. У нас є спеціалізовані суди, але антикорупційний суд не є спеціалізованим — він якраз і є особливим. Ми відразу ж закладаємо ось цю бомбу», — зазначив експерт.

За його словами, нинішня влада заради чергового кредиту МВФ знайде голоси за закон про створення антикорупційного суду. Однак ті ж депутати внесуть подання до Конституційного суду, який після чергової зміни влади в Україні винесе постанову про те, що такий антикорупційний суд створений незаконно.

«Уже зараз можна про це говорити, а не через чотири або п’ять років, коли нам доведеться виправдовувати корупціонерів, та ще їм і компенсацію платити», — додав Кравець. При цьому він додав, що такий особливий суд не потрібен країні, а реформатори, які ініціюють створення подібних інституцій, не компетентні і далекі від реалій України.

Нагадаємо, згідно з «поправкою Лозового», з 15 березня морги не зможуть брати трупи без спеціальної постанови суду. В очікуванні таких постанов тіла померлих будуть кілька діб перебувати вдома.

АСН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Телеканал ZIK

Адвокатская компания Кравец и Партнеры