АО «Кравець І Партнери»

Оштрафують 6 млн осіб

16 липня закінчився період, який держава дала оновлення військово-облікових даних закінчився. За даними міністерства оборони, станом на 16 липня, свої дані оновили 4,2 млн громадян. При цьому, як каже перший заступник парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук, всього підпадає під оновлення чоловіків в Україні близько 11,1 млн осіб.

“Відповідно, нескладна арифметика говорить про те, що у нас щонайменше 6 мільйонів людей підпадають під автоматичне притягнення до адміністративної відповідальності “, — сказав нардеп.

Тим, хто не оновився, все ще потрібно це зробити — через візит до ТЦК, ЦНАП або додатку Резерв+. Однак тепер військовозобов’язаним, які не оновили свої дані у строк, загрожує штраф.

До речі, очні штрафи працівники ТЦК виписували і раніше. Причому цього року із подвійною силою. За даними Opendatabot, з початку 2024 для примусового стягнення було передано майже 12 тис. штрафів. Що більше, ніж за минулий рік.

“Сьогодні ми спостерігаємо значне зростання кількості звернень громадян про порушення військового обліку. Це пов’язано з низкою чинників, зокрема, змінами у законодавстві, мобілізацією та загальним загостренням ситуації “, — каже нам юрист практики банкрутства юридичної компанії “Приходько та партнери” Анастасія Шаховець.

Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, штрафи за порушення військового законодавства можуть бути винесені як у присутності порушника, так і заочно. Причому у другому випадку людина може дізнатися, що стосовно неї було виписано постанову вже після порушення виконавчого провадження та блокування рахунків банківських рахунків.

За процедурою, якщо військовозобов’язаний, наприклад, не оновив свої дані, він підпадає під відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), що передбачає штраф від 17 тис. грн, а за повторне порушення – 25,5 тис. грн.

Потік штрафів розпочнеться з вересня

Відповідно до Закону алгоритм такий: якщо людина не уточнила дані, то насамперед ТЦК направить на адресу військовозобов’язаного рекомендований лист із вимогою з’явиться до ТЦК з метою оновлення даних та проходження медогляду. Після прибуття до ТЦК буде винесено штраф. Якщо людина не прийшла на пошту і не отримала листа, то через 2 тижні воно вважатиметься отриманою та повернуто до ТЦК. Це буде підставою для передачі справи до поліції з метою приводу військовозобов’язаного до ТЦК. Після цього поліцейські можуть нагрянути додому до правопорушника.

Якщо людину доставити вдасться, то ухвала знову-таки буде виписана очно. Інакше, якщо доставити людину не вдалося, то ще через два тижні ТЦК зможе подати до суду на ухилятна з метою позбавлення водійських прав, або ж скористатися можливістю винесення постанови заочно. У другому варіанті, згідно з процедурою, працівники ТЦК повинні будуть направити правопорушнику повістку із зазначенням дати та часу розгляду справи. А це ще 2 тижні. Отже, перші заочні штрафи варто очікувати не раніше за початок — середини вересня.

Наслідки несплати штрафу та процедура стягнення

У разі, якщо особа не сплачує штраф, накладений ТЦК та СП протягом встановленого законом строку, запускається механізм примусового стягнення. Згідно з КУпАП, постанова про накладення штрафу передається до виконавчої служби для подальшого стягнення. Процедура стягнення починається з відкриття виконавчого провадження. Першим кроком у цьому є накладення арешту на банківські рахунки боржника.

“Процедура стягнення починається з відкриття виконавчого провадження. Першим кроком у цьому процесі є накладення арешту на банківські рахунки боржника, тобто користуватися власними коштами особа не може. Блокуються всі відкриті рахунки, навіть соціальні та зарплатні. Для зняття арешту з рахунку, що використовується для отримання заробітної плати чи пенсії, боржник має надати виконавцю документи, що підтверджують спеціальний статус цього рахунку “, — каже нам Шаховець.

При цьому, як розповів старший партнер адвокатського об’єднання “Кравець і Партнери” адвокат Ростислав Кравець, у таких справах виконавча служба працює сьогодні без зволікань. “Блокують рахунок повністю. Причому все відбувається дуже швидко. Списують гроші та розблокують “, — каже нам Кравець.

До речі, до моменту розблокування громадянин зможе витрачати з арештованого рахунку не більше 13,4 тис. грн на місяць. Також з нього можна здійснювати пожертвування та сплачувати податки. При арешті кількох рахунків людина може вибрати один з якого йому дозволено буде витрачати гроші.

Якщо арешт наклали, наприклад, на зарплатну картку, виконавцю потрібно надати довідку від роботодавця з реквізитами рахунку для зарахування зарплати.

“Виконавець може також запросити витяг з рахунку за весь період його дії для перевірки цільового призначення надходжень. Закон передбачає можливість вирахування до 20% від заробітку боржника для погашення штрафу”, — зазначає Шаховець.

Чи можна оскаржити?

Оскаржувати блокування рахунку неможливо, адже КУпАП встановлює, що громадянин має 10-денний термін на оскарження ухвали про притягнення до адміністративної відповідальності з моменту її винесення.

У разі пропуску встановлених законом термінів для звернення до суду необхідно подати додаткову заяву з докладним обґрунтуванням причин пропуску.

“Після того, як суд почне розглядати вашу справу, стягнення штрафу буде призупинено до остаточного рішення суду. Якщо суд позов задовольняє, то тоді штраф сплачувати не потрібно, адже постанова скасовується. Якщо особа отримує відмову в задоволенні позову, то як наслідок отримує виконавче провадження з блокуванням рахунків, що своєю чергою не дає можливості на оскарження”, — каже нам Шаховець.

При цьому, як розповідає Кравець, судова практика щодо розгляду заяв про скасування постанов досить позитивна.

“По-перше, співробітники ТЦК часто складають постанови з порушеннями: без встановлення підстав, обставин, без зазначення часу, з порушенням строків притягнення тощо. Але найголовніше – це те, що всі штрафи винесені за не оновлення даних є незаконними. Міністерство оборони має доступ до всіх реєстрів. А відповідно, згідно з нормами Закону, якщо ТЦК може отримати дані про військовозобов’язаного з інших державних реєстрів, штраф не може бути виписаний”, — сказав Кравець, додавши, що суди досить часто стають на бік громадян та виносять рішення на користь. громадян.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

При цьому протягом усієї кампанії з амністії капіталів влада обіцяла: ті, хто “засвітить” кошти та заплатить відсоток державі, зможуть далі жити спокійно, а от відмовникам варто готуватися до складних часів.

Але тепер виходить зворотна ситуація: громадян, які повірили державі та вирішили почати жити “по-білому”, “пустили ланцюжком”. А ті, хто нічого не декларував і не платив, навпаки, не мають проблем – принаймні поки що.

“Такий результат кампанії з амністії капіталів багато юристів прогнозували ще на етапі ухвалення закону про легалізацію коштів. Він виписаний таким чином, що не дає жодних гарантій “амністованим”. Мало того, виходить, вони фактично самі визнали, що багато років не сплачували податки. І показали всі свої гроші та майно, і тепер правоохоронці навіть знають адреси, до кого йти в першу чергу, коментує — адвокат Ростислав Кравець.

Розбиралися, як амністія капіталів запустила маховик кримінальних переслідувань декларантів.

Мільйони гривень замість мільярда доларів

Кампанія з амністії капіталів проходила в Україні з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2023 року. Її ініціатором став президент Володимир Зеленський , анонсувавши як “унікальну можливість” для громадян легалізувати все своє майно: показати гроші та активи, сплатити з них податки за пільговою ставкою та “спати спокійно”. А голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев заявляв, що участь у податковій амністії дозволить уникнути складнощів під час перевірки законності походження коштів у майбутньому.

Пізніше Рада ухвалила спеціальний закон з цієї теми №1539-IX. У ньому прописано, що будь-який громадянин може подати спеціальну декларацію, в якій потрібно вказати доходи та активи, з яких свого часу не було сплачено податків. У такій декларації можна було згадувати валютні заощадження, нерухомість, авто, літаки, яхти, мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби, частку в капіталі компаній, корпоративні права, цінні папери. Також прописувалися ставки пільгового податкового збору: 2,25% для тих, хто вже в ході кампанії набував державних ОВДП, 5% для фізосіб, які задекларували валютні цінності та активи на території України, 9% – на майно та активи за кордоном. Для тих, хто платив збір, не відразу, а трьома рівними частинами податкові ставки були вищими – 3%, 6% і 11,5% відповідно.

Спочатку передбачалося, що кампанія з амністії капіталів завершиться до 1 вересня 2022 року (тобто триватиме рік), але через війну її продовжили ще на півроку.

Однак очікуваного ефекту вона все одно не дала. Як писав у своєму телеграм-каналі голова профільного податкового комітету Ради Данило Гетьманцев, “станом на 1 березня 2023 року подано 845 декларацій, загальна сума задекларованих активів – 8,82 млрд гривень. Загальна сума зедекларованого збору – 547,5 млн гривень”. 

Тобто бюджет отримав лише трохи більше півмільярда гривень податків, хоча спочатку прем’єр-міністр Денис Шмигаль чекав “хоч би мільярдів”, а на етапі підготовки законопроекту про амністію говорили, що під легалізацію піде майно на 20 млрд доларів, а бюджет отримає близько мільярда доларів .

За даними Гетьманцева, під кінець кампанії – за два тижні до закінчення – люди активізувалися, задекларували майна одразу на 2,6 млрд, тобто внесли майже третину обсягів, “засвічених” за півтора роки. І “багато хто не встиг скористатися унікальною можливістю”.

Сам Гетьманцев пояснював фактичний провал кампанії з амністії капіталів кількома чинниками.

По-перше, війною.

По-друге, “своєрідну конкуренцію амністії склав пільговий режим оподаткування єдиним податком за ставкою 2%” (його запровадили на початку повномасштабного вторгнення Росії, але вже скасували).

Але були й інші чинники, що пояснюють провал кампанії.

Ще на етапі обговорення законопроекту про податкову амністію та бізнесмени, і багато юристів розмірковували про підводні камені: не сталося б так, що люди, які повірять державі та заплатять податки, зроблять собі лише гірше та потраплять у поле зору правоохоронців.

“Законопроект був виписаний таким чином, що фактично не давав жодних гарантій декларантам. Він дозволяв задекларувати активи та заплатити податки. Але не гарантував, що в майбутньому цими коштами не виникне жодних питань. Хоча до проекту подавалася безліч поправок, у підсумковій версії розпливчасті формулювання збереглися”, – каже Кравець.

Почасти цим він і пояснює обережність багатьох громадян, які воліли нічого не декларувати та не сплачувати податки. І, як показує практика, чуття їх не підвело.

Фактично явка з повинною

Буквально за кілька місяців після закінчення кампанії з амністії капіталів до українців, які заповнили декларації та сплатили податки, почали приходити правоохоронці.

Відразу кілька бізнесменів розповіли “Країні”, що вони пройшли процедуру амністії та заплатили відсоток, але тепер до них постали питання у Бюро економічної безпеки. БЕБ почало розслідувати законність походження “амністованих” коштів, суди виписують ордери на обшуки, люди чекають на підозри і почуваються обдуреними.

Гетьманців на запитання, як таке може бути, відповів, що “здивований” і про подібні прецеденти не чув. Нібито до нього з подібними скаргами ніхто не звертався. І закликав скаржитися йому особисто, аби розбиратися з кожним випадком.

Юристи, з яким ми поспілкувалися, кажуть, що проблема все ж таки є, і називають її “очікуваною”.

“Що сталося під час кампанії з амністії капіталів? Фактично ті, хто пройшов процедуру, по-перше, показали все своє майно (яке без цього не факт, що знайшли б), по-друге, визнали, що роками ухилялися від сплати податків. Це фактично явка з повинною.Закон про амністію гарантує таким людям звільнення від штрафів та пені за несплату податків у попередні періоди.І це все.В свою чергу БЕБ може порушити питання про законність походження вже амністованих коштів та почати копати у цьому напрямку, приходити з обшуками, вилученням документів, залучати в рамках розслідування інших осіб – наприклад, якщо у декларації фігурувала частка у бізнесі, то керівництво компанії та бухгалтера. Таким особам може загрожувати стаття 212 КК, яка передбачає серйозні штрафи та навіть конфіскацію майна”, – пояснив Кравець. .

Втім, пункт 6 статті 212 КК свідчить, що ухилення від податків не вважається навмисним, якщо активи були зазначені у декларації та пройшли процедуру амністії, але лише в тих випадках, якщо такі діяння (ухилення від податків) здійснювалися до 1 січня 2021 року та були пов’язані з придбанням (створенням) об’єкта декларування.

Тобто в рамках кампанії, що розпочалася 1 вересня 2021 року, кошти, на які декларант потім купував майно, “прощали” лише до 1 січня цього року. А якщо сліди коштів, з яких не було сплачено податки, виявлять пізніше, виходить, до декларанта вже можуть виникнути питання.

Наприклад, ті, хто декларував нерухомість чи автомобілі у лютому цього року, незадовго до закінчення кампанії, тепер мають бути готовими відзвітувати щодо грошей, на які все це купили.

“Можуть запитати про джерела походження коштів, особливо “свіжих” активів, і донарахувати податки, якщо вони свого часу не були сплачені, але вже не за пільговою, а за повною ставкою. Думаю, кількість подібних справ лише зростатиме, тому що вони досить прості для БЕБ, адже вже є навіть адреси, куди потрібно йти, крім того, якщо люди вже самі зізналися, що роками не платили податки, може виникнути резонне питання, а що і де вони порушили, тож таких громадян можуть пустити по колу. різноманітних перевірок”, – каже Кравець.

Він також додав, що не радить українцям, до яких тепер приходять правоохоронці, незважаючи на амністію капіталів, намагатися “вирішувати питання”.

Зрозуміло, що багато хто почне шукати зв’язки, пропонувати гроші, щоб уникнути розглядів. дуже слабка, багато процесуальних порушень)”, – каже Кравець.

“Проводячи одноразове (спеціальне) декларування активів, держава надала декларантам гарантії та звільнення від відповідальності за певні порушення законодавства, зокрема щодо несплати податків. Так, на відомості спецдекларацій та документи, що додаються до них, поширюється спеціальний режим конфіденційності та доступу до них, а за розголошення останніх до винних застосовується юридична відповідальність За загальним правилом дані декларації не можуть бути використані як докази у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, тому випадки використання відомостей спецдекларацій не тільки підривають довіру до держави, а й викликають питання щодо можливого порушення режиму конфіденційності. і притягнення осіб до відповідальності, також можна порушувати питання допустимості доказів та інших відомостей, отриманих на підставі згаданих документів, у межах кримінальних проваджень, разом із цим слід згадати практику Європейського суду з прав людини, яку також підтримала Велика Палата Верховного Суду та сформувала правові висновки. з урахуванням доктрини “плодів отруєного дерева” (“fruit of the poisonous tree”): “якщо джерело доказів неналежне, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж”, – каже “Країні” Іван Маринюк, керівник практики податкового права юридичної фірми “Ілляшев та Партнери”. 

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Тепер фонд буде виплачувати грошi не тiльки громадянам, а й фiзичним особам-пiдприємцям, пише газета «Експрес».

— Iз 1 сiчня гарантiї Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб поширюються й на фiзичних осiб-пiдприємцiв, коментує Ростислав Кравець, керуючий партнер АК «Кравець та партнери». Вiдповiдна норма була включена в закон ще пiвтора року тому, але набула чинностi лише нещодавно.

Якщо у фiзичної особи-пiдприємця вiдкрито рахунок у банку, який передано на лiквiдацiю, вiн також має право на компенсацiю за вкладами на суму до 200 тисяч гривень.

До того часу будь-якi кошти фiзичних осiб-пiдприємцiв на рахунках фiнансових установ не пiдпадали пiд гарантiї. Вони потрапляли в сьому чергу, тобто вiдшкодування могло бути лише пiсля продажу майна банку. На практицi це означає, що пiдприємцi своїх грошей бiльше не бачили.

— Йдеться лише про компенсацiю грошей iз депозитних рахункiв?

— I з поточних, i з депозитних, як у гривнях, так i у валютi. Тобто про всi кошти, що перебувають на рахунках фiзичних осiб-пiдприємцiв, крiм вкладiв у банкiвських металах, якi фонд не вiдшкодовує.

Але зауважу, що ця практика поширюватиметься тiльки на вклади в банках, що збанкрутують пiсля 1 сiчня 2017 року. Вона не стосується депозитiв у банках, що «луснули» до нового року.

— Чому ухвалили цi змiни до закону?

— За останнi два роки збанкрутувало понад 80 банкiв. Величезний обсяг коштiв, якi перебували там, малi пiдприємцi втратили. Тобто фактично їх ошукали недобросовiснi банкiри. Було багато обурення, судових процесiв. Щоби якось заспокоїти їх, вдалися до цього кроку. Але навряд чи це поверне довiру до банкiвської системи.

За рiзними даними, загальний обсяг коштiв, якi фiзособи-пiдприємцi довiрили банкiвськiй системi, становить майже 13 мiльярдiв гривень, додає фiнансовий аналiтик Микола Карпенко. Є прогнози, що цього року з ринку можуть пiти ще кiльканадцять невеликих банкiв через нестачу капiталу. До липня на ринку не повинно залишитися установ, чий статутний капiтал менш як 200 мiльйонiв гривень. Нинi такого капiталу немає майже у п’ятдесяти банкiв.

— Що можна порадити пiдприємцям, якi, попри все, вирiшили вiдкрити рахунок у банку?

— На депозит в однiй фiнустановi варто класти не бiльш як 200 тисяч гривень, якi в разi чогось держава обiцяє компенсувати. Але радив би взагалi не довiряти нашим банкам доти, доки в банкiвському секторi не наведуть ладу. Бо є багато прецедентiв, коли Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб визнавав договори нiкчемними, щоб не повертати фiзособам кошти. На жаль, це стало радше практикою, анiж винятком.

Леся ЯСИНЧУК, газета Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры