ТСН.ua разом з адвокатом Ростиславом Кравцем розбирався, чи реально та чи законно викликати до військкоматів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) через месенджери в Україні.

Навіщо розсилати повістки через месенджери

Член оборонного комітету Верховної Ради України Федір Веніславський 30 березня в ефірі “5 Каналу” заявив, що в парламенті зараз триває активне обговорення — як дозволити розсилати повістки через месенджери. Мовляв, існують технічні способи переконатися, що людина прочитала і таким чином отримала повістку.

За словами Веніславського, ідея виникла у зв’язку з певною проблемою з мобілізаційними заходами в Україні. Він пояснив, що значна частина військовозобов’язаних через повномасштабне вторгнення Росії опинилася в статусі внутрішньо переміщених осіб. Ті, хто проживав на території Запорізької, Харківської, Донецької, Луганської та частково Чернігівської областей поїхали до центральних і західних регіонів.

“Далеко не завжди військовозобов’язані виконують вимогу законодавства і стають на військовий облік за місцем свого фактичного перебування. Ми маємо багато конфліктних ситуацій, коли на тому ж блокпосту представники територіальних центрів можуть вручити повістку, а людина говорить “я тут не прописаний, я поїду в Харків чи Суми і там отримаю повістку”. Ми розуміємо, що є певна проблема, яку потрібно вирішувати”, — сказав Веніславський.

Він підкреслив, що жодних законодавчих ініціатив щодо цього ще немає, а це лише одна з можливих ідей удосконалення мобілізаційних заходів.

Що кажуть у Міністерстві цифрової трансформації

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Liga.net зазначив, що наразі розсилати повістки через месенджери неможливо технічно та юридично.

“Цього неможливо зробити, поки немає якісного реєстру військовозобов’язаних, поки до ідентифікатора в реєстрі не прив’язаний верифікований номер телефону. А у нас немає верифікації номера телефону та особи в державі. Тому технічно, я не говорю зараз про Конституцію, постанови, технічно це неможливо зробити в цьому році, десятилітті, столітті. Я жартую, колись можливо зробити“, — сказав Федоров.

Розсилати повістки через месенджери реально

Насправді розсилати повістки військовозобов’язаним через месенджери в Україні реально, пояснив ТСН.ua адвокат Ростислав Кравець. Однак для цього необхідно внести зміни до законодавства. Потрібно щонайменше зобов’язати громадян мати офіційні номери телефонів та зафіксувати їх.

“Месенджери в більшості своїх випадків прив’язані саме до номерів телефонів. На сьогоднішній день в Україні існує безконтрактна форма обслуговування абонентів, тобто необов’язково укладати контракт з оператором. Тому фактично з юридичної точки зору це наразі запровадити буде неможливо“, — зазначив Кравець.

На думку адвоката, проблема з мобілізаційними заходами, озвучена Веніславським, дещо перебільшена. Адже інструментів для інформування військовозобов’язаних в українському законодавстві достатньо.

“Наприклад, якщо людина працює, то повідомити про необхідність цій людині з’явитися до військкомату можна безпосередньо через роботодавця. Тоді роботодавець буде нести відповідальність, якщо людина не з’явиться”, — пояснив ТСН.ua Кравець.

Що стосується внутрішньо переміщених осіб, вони мають ставати на військовий облік за новим місцем проживання протягом семи днів після приїзду. Відповідно там їм можуть вручати повістки.

“Якщо людина не виконує вимогу і не стає на військовий облік за новим місцем перебування, за це, звичайно, передбачена адміністративна відповідальність”, — додав Кравець.

ТСН

АО «Кравець І Партнери»

12 січня Богданові Покітку вручили повістку на автобусній зупинці в Тернополі. Наступного дня він пішов у військкомат. За словами близьких, 16 січня, у день свого народження, він розпочав службу в Тернопільському міському ТЦК СП, у роті охорони. А вже 16 лютого Богдан Покітко загинув біля населеного пункту Роздолівка, що в Бахмутському районі.

“Богдан працював на різних роботах — на меблевій фабриці, на складі. В армії не служив, — розповідає Мар’яна Яцкевич, двоюрідна сестра загиблого. — Отримавши повістку, не шукав шляхів, щоб “відкосити”. Він був готовий служити, проходити навчання, щоб набратися досвіду й захищати Україну”.

За словами сестри, до 11 лютого Богдан служив у роті охорони в Тернополі (бойових задач, очевидно, не виконував), а у неділю 12 лютого виїхав на навчання.

“Був на них лише один день, — продовжує сестра. — І опинився у 10-й гірсько-штурмовій бригаді, яку відправляють на фронт”.

“Рідний брат Богдана, Михайло, який теж пішов служити, написав мені, що брата треба укомплектувати, бо його кидають у гарячу точку на донецькому напрямку. Казав, що Богдан у шоці — як так швидко і без підготовки опинився під Бахмутом? — каже Оксана Огородник, подруга загиблого, волонтерка. — Я одразу ж почала збирати для нього все необхідне. Та через деякий час Михайло написав мені зупинити збір, бо Богдана вже немає…

Рідні кажуть, що напередодні виїзду на схід Богдан лише один раз був на полігоні, відстріляв не більше одного магазину. Іншої підготовки не було. Чому в такому разі його відправили в гарячу точку?..”

Оксана розповідає, що Богдан був людиною принципу й честі. “Він був спокійним, не революціонером. Хтось інший відстоював би себе, вимагав навчань, але не він. Якщо йому дали наказ — він не міг з цим сперечатись, — каже волонтерка. — Був дуже добрим, безкорисливим, чесним…

Мама бійця вимагає справедливості. Їй дуже важко…

Сподіваюсь, що випадок Богдана і розголос цієї історії врятує життя іншим. Випадок Богдана — не єдиний. Тепер у соцмережах мені багато людей розповідають страшні історії — про те, як мобілізованих без підготовки кидають на фронт. Так не можна робити. Ми — не Росія!”

Тим часом у Тернопільському ОМТЦК призначено службову перевірку, за результатами якої буде встановлено осіб, які відповідали за підготовку та навчання особового складу.

“Військкомат вразив мене своїм цинізмом, — каже Оксана. — Вони замовчують те, що Богдан служив у штурмовій бригаді. А як він там опинився? Також вони пишуть, що величезну увагу приділяють навчанню бійців… Якщо один день на полігоні — це належне проходження навчань, то у мене немає слів. Ми переконані: винні у загибелі Богдана мають бути покарані”.

Якщо один день на полігоні — це належне проходження навчань, то у мене немає слів.

У Тернопільській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону вже встановлюють причетність осіб, ймовірна недбалість яких призвела до загибелі військовослужбовця Богдана Покітка.

“Кримінальне провадження зареєстрували за статтею 425 ККУ (недбале ставлення до військової служби), — розповідає Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. — Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі”.

“Вина за те, що сталось, передусім покладається на командира частини, до якої було зараховано бійця. Той командир, який підписав бойовий наказ, направив його на виконання бойового завдання, знаючи, що особа не підготовлена, і є винним у ситуації, — каже адвокат Ростислав Кравець. — Вважаю, що слід посилювати відповідальність для командирів, які порушують приписи, внутрішні статути.

Скільки б мали тривати навчання? Усе залежить від підготовки бійця для бойових завдань, він має здати відповідні тести, нормативи. Зазвичай вони тривають упродовж трьох місяців”.

Юлія Голодрига, ЕКСПРЕС

АО «Кравец и Партнеры»