Минулого тижня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про зрив реалізації плану ФСБ Росії «російська зима» в Києві за допомогою акцій, організованих партією «Рух нових сил». А також він звинуватив Саакашвілі в отриманні коштів бізнесмена з оточення екс-президента України Віктора Януковича Сергія Курченка. Саакашвілі всі звинувачення заперечив і заявив про фальсифікацію запису відповідних телефонних розмов. Заяву генерального прокурора він назвав «брехнею з метою дискредитації всього протестного руху в Україні».

Перший подив викликає позиція генпрокуратури. Нещодавно там відкрили справу проти директора НАБУ Артема Ситника за розголошення таємниці слідства. Але 5 грудня очільник ГПУ Юрій Луценко сам же порушив цю норму, опублікувавши записи начебто розмови лідера партії «Рух нових сил» Міхеіла Саакашвілі з Сергієм Курченком.

Зміна обвинувачення

Більше того, Юрій Луценко звинуватив Саакашвілі у спробі захоплення влади через організацію масових акцій протесту. Найцікавіше тут те, що попри заяви генпрокурора обвинувачення за статею 109 кримінального кодексу (КК), яка і передбачає злочин щодо захоплення державної влади, не було офіційно висунуте проти Саакашвілі. Йому інкримінують геть іншу статтю кримінального кодексу. А саме частину 2 статті 256 КК — сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їхньої злочинної діяльності. «Ці заяви генерального прокурора і часткове оприлюднення записів говорять про певну некомпетентність з боку ГПУ і спробу вплинути на громадську думку та ухвалення судом рішення», — говорить юрист Ростислав Кравець. На його думку, є достатньо прикладів, коли Європейський суд з прав людини називав такі висловлювання власних позицій посадовими особами правоохоронних органів грубим порушенням.

Чи був намір злочину?

На думку експертки-кримінолога та юристки Анни Маляр, з опублікованих генпрокуратурою записів розмов вкрай складно виявити змову задля захоплення держвлади. Зокрема, голос, схожий на представника Саакашвілі Северіона Дангадзе, навпаки переконує співрозмовника у небезпечності захоплення будівлі Верховної Ради. «Якщо ми розкладемо окремо кожну фразу, то побачимо, що сторони, які ведуть цю розмову, не домовилися про конкретні кроки у вчиненні будь-якого злочину, у них немає плану вчинення цього злочину, вони не домовились про засоби вчинення злочину», — говорить Анна Маляр. Тобто, за словами юристки, навіть якщо двоє людей обговорюють, чи не захопити будівлю Верховної Ради, закон не визначає це складом злочину. Хіба що у них є детальний план і засоби, які реально можуть призвести до захоплення влади. Саме влади, а не просто будівлі Верховної Ради.

Яка сама злочинна організація?

Очільник ГПУ Юрій Луценко підозрює Міхеіла Саакашвілі у сприянні злочинній організації Януковича-Курченка. Принаймні, про це він заявляв неодноразово під час брифінгу минулого тижня. Але тут у юристів виникають одразу кілька питань. По-перше, злочинна організація — це стійке об’єднання п’яти і більше осіб, але ГПУ називає лише двох. Хто ж інші? По-друге, офіційно ГПУ досі не визнавала режим Віктора Януковича злочинним. Тоді звідки взялося формулювання «злочинна організація», про яку злочинну організацію йдеться?

Фінансування акцій протестів

ГПУ посилається на те, що має доказ фінансування масових акцій протесту. І це начебто є на відео, опублікованому під час брифінгу Юрія Луценка. Але на думку юристки це не є злочином. «Вітчизняне законодавство не забороняє допомагати фінансово учасникам мирних зібрань», — говорить Анна Маляр.

Окрім того, на думку Ростислава Кравця, немає чіткого доказу того, що Міхеіл Саакашвілі брав гроші. «Що стосується отримання фінансування через третїх осіб, то, знову ж таки, це важко довести у суді», — говорить юрист. Утім, обидва юристи не виключають наявності інших, більш вагомих, доказів ГПУ у цій справі проти Міхеіля Саакашвілі, але тоді, запитують вони — чому ці докази досі не були оприлюднені? «Вже не можна говорити про абсолютну таємницю слідства, — пояснює Анна Маляр. — Бо спарва вже набула резонансу, і якщо суспільство не буде довіряти цій справі, воно не буде довіряти і рішенню суду в цій справі, а це підриває авторитет правоохоорнців і суду».

Тим часом західні експерти вже натякають: якщо справа проти екс-президента Грузії виявиться пустишкою, влада України втратить довіру і всередині країни, і за кордоном.

Азад Сафаров, DW

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Про це в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» (щобудня 13:00–15:00 та 17:00–19:30 на телеканалі ZIK) сказав адвокат і юрист Ростислав Кравець.

«Те, що Генпрокуратура наразі закидає Олесю Довгому для розслідування кримінального провадження, ніяких перспектив немає. Його персонально звинувачують у зловживанні владою в інтересах третіх осіб. А саме приписують те, що він підписав відповідні папери і приймав участь у голосуваннях. Але рішення у махінаціях із землею ухвалювалось виключно у колегіальному складі. Тому, закидати звинувачення тільки Олесю Довгому – повне безглуздя», – переконаний адвокат.

Юрист вважає, що у Генеральної прокуратури нема шансів довести вину Олеся Довгого. І додає, що термін цього злочину давно вичерпався.

«Минуло майже 10 років. І це тоді, коли є встановлений термін для таких злочинів – не більше п’яти років. Довести вину практично не можливо. Тому що, якщо вже на це пішло, треба буде притягувати до відповідальності і пана Парубія за те, що відбувається у ВРУ», – говорить гість програми.

На сьогоднішній день існує декілька судових рішень у справі, звертає увагу юрист. Але суд відмовляє Генпрокуратурі визнати їх незаконними. Тому в останньої нема змоги довести вину Олеся Довгого, вважає Ростислав Кравець.

ZiK

Адвокатская компания Кравец и Партнеры