🔸Рішення Господарського суду Києва про стягнення основної заборгованості та пені з компанії із групи Ельдорадо та відсутність підстав посилатись на форс-мажор – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15101-rishennja-gospodarskogo-sudu-kijeva-pro-stjagnennja-osnovnoyi-zaborgovanosti-ta-peni-z-kompaniyi-iz-grupi-eldorado-ta-vidsutnist-pidstav-posilatis-na-fors-mazhor/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

1. Загальні поняття та нормативне регулювання форс-мажору

З початком повномасштабного вторгнення рф на території України питання щодо форс-мажорних обставин стало доволі гостро. Для всіх є очевидним, що війна стала для всіх українців великою трагедією та зачепила всі сфери – соціальну та економічну. Бізнес не став виключенням та зазнав значних збитків, враховуючи окупацію територій, ракетні обстріли та інші жахи війни. А отже, питання щодо форс-мажорних обставин стало одним із мейнстримів як у медіа-просторі, так і в судовій практиці.

Регулювання форс-мажору здійснюється одразу декількома нормативно-правовими актами. Це, зокрема, Цивільний кодекс, Господарський кодекс, Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні». Визначення форс-мажору міститься в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 14¹ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Також визначення щодо форс-мажору наявне в Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (надалі – Регламент). Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно впливають на виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків за законодавчими та іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:

– винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);

– непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);

– умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

Відповідно до п. 3.2 Регламенту не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Відповідно до Регламенту саме торгово-промислові палати уповноваженні на засвідчення настання обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 14¹ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Таким чином, у разі виникнення форс-мажорних обставин слід звертатись до торгово-промислової палати задля отримання сертифіката про форс-мажорні обставини. Звертаємо увагу, що відповідно до Регламенту існує розмежування у компетенції Торгово-промислової палати України та регіональних ТПП. Розмежування відбується у такому порядку: Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини із зовнішньоекономічним елементом або міжнародні договори, регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини за договорами/угодами між резидентами. Виключенням є передбачення в угоді (договорі), яка саме ТПП має засвідчувати форс-мажорні.

2. Форс-мажор як інструмент допомоги бізнесу

Так у чому ж саме полягає допомога бізнесу від форс-мажору? Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Подібні положення наведені в ч. 2 ст. 218 ГК України: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, ч. 1 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають звільнення особи від відповідальності за невиконання зобов’язання у разі настання обставин непереборної сили.

Як і зазначалось вище, ведення господарської діяльності несе у собі багато ризиків, у тому числі ризик не виконати належним чином своє зобов’язання перед контрагентом, що знову ж таки є передумовою настання відповідальності та інших несприятливих наслідків у вигляді судових спорів, а можливо навіть і банкрутства.

Настання форс-мажорних обставин хоча і не припиняє зобов’язання, проте рятує суб’єкта господарювання від сплати, наприклад, неустойки (штрафу та пені), що значно полегшує процес відновлення після настання несприятливих обставин. Відсутність загрози необхідності сплати штрафних санкцій надає необхідний час і простір задля відновлення становища, яке було до настання обставин непереборної сили. Окрім того, відсутність загрози необхідності сплати штрафу позбавляє контрагента важеля впливу та можливості погроз настання відповідальності передбаченою договором або законом.

Обставини непереборної сили також звільняють суб’єкта господарювання від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень (несплата податків тощо). Відповідно до пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Більше того, відповідно до пп. 6 п. 2 Розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 220 від 28.07.2022) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), – станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов’язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Таким чином, окрім відповідальності за договірними відносинами, обставини непереборної сили (форс-мажор) звільняє особу також від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, а також є підставою для списання податкової заборгованості, яка виникла внаслідок дії обставин непереборної сили.

3. Позиції Верховного Суду щодо форс-мажору

Після початку повномасштабного вторгнення рф до України посилання на неможливість виконати свої зобов’язання у зв’язку із війною набули значного поширення. Не можна стверджувати, що це дивно, адже війна дійсно зачепила абсолютно всіх українців. Проте, як це завжди буває, знаходяться ті, хто може зловживати цим.

Так, листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) для всіх суб’єктів господарської діяльності.

У перші дні війни такий підхід був виправданий і обумовлений невизначеністю та нерозумінням, що роботи надалі із наявними зобов’язаннями перед контрагентами. Однак, зі стабілізацією ситуації така позиція мала змінитись у зв’язку з тим, що багато суб’єктів господарювання сприйняли вищевказаний лист як законний спосіб не виконувати свої зобов’язання. Надалі ситуація була взята під контроль, що відобразилось у актуальній судовій практиці.

Так, Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі № 911/589/21 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 30.05.2022 по справі № 922/2475/21 Верховний Суд констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таким чином, судова практика вкотре підтвердила висновок, що саме по собі введення воєнного стану та війна не є і не може бути правовою підставою для звільнення особи від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов’язань.

Окремо слід звернути увагу на ст. 625 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 914/1033/17).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань (зазначений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

При цьому у ст. 617 ЦК України встановлені загальні підстави для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов’язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов’язання.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16. Згідно з наявною судовою практикою стягнення визначених у судовій практиці платежів підтверджується. Подібні висновки Верховний Суд робив неодноразово (постанова КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 915/2095/19, постанова КГС ВС від 05 липня 2019 року № 905/600/18).

Зазначаємо, що наразі суди перших інстанцій застосовують по різному положення ст. 625 ЦК України. У деяких випадках, наприклад у справі за № 756/2960/23, суд першої інстанції відмовив у стягненні інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на те, що в силу настання форс-мажорних обставин, відповідно до статті 617 ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності за прострочення грошових зобов’язань. Разом з тим, у справі № 756/10138/22 суд першої інстанції за аналогічних обставин задовольнив позов та у тому числі стягнув інфляційні втрати та 3 % на користь позивача.

4. Висновки

Як підсумок слід зазначити, що у випадку, коли суб’єкт господарювання не може виконати своє зобов’язання за договорами або податкові зобов’язання (сплата податків та мита) через настання обставин непереборного характеру, то в такому випадку до нього не будуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені договором або законом. Звільнення від відповідальності дозволяє суб’єктові господарювання ретельно та ґрунтовно підійти до виправлення ситуації та поновлення становище задля ефективного виконання своїх зобов’язань перед контрагентами, не побоюючись при цьому за настання негативних наслідків у вигляді штрафних санкцій. Якщо говорити про договірні відносини, то слід зазначити, що відповідно до фундаментальних принципів чинного законодавства форс-мажорні обставини хоча і звільняють від відповідальності за невиконання /неналежне виконання зобов’язань, проте не звільняють від виконання самого зобов’язання. Водночас, кажучи про фінансову відповідальність, яка настає за порушення норм податкового законодавства, слід зазначити, що форс-мажор не тільки звільняє від відповідальності, але є може бути підставою для списання податкового боргу, що значно полегшує подальше відновлення після настання обставин непереборної сили.

Антон Сідяк,

адвокат адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» для ЮРЛИГИ

АО «Кравець І Партнери»

За невиконання договірних зобов’язань, цивільним та господарським кодексом передбачена відповідальність, тому вкрай важливо чітко сформулювати розділ договору про форс-мажорні обставини, який в умовах війни має особливу актуальність.

Так, статтею 617 ЦКУ зазначено, що підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання є обставини непереборної сили. Схожі положення містяться у статті 218 ГКУ, яка передбачає обов’язок доведення, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Визначення форс-мажорних обставин, як обставин непереборної сили міститься у ч.2 ст.14¹ ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, де форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Тобто, форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій суб’єкт господарювання не має можливості. Відповідно, неналежне виконання договору не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов’язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язання (штрафів/пені), а не від виконання самого зобов’язання. Тож, форс-мажор не дає змоги уникнути виконання зобов’язань. Верховний Суд у постанові по справі №922/2394/21 від 14.06.2022 року наголошує, що: «форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку».

У договірних відносинах під час дії воєнного стану, в першу чергу слід приділити увагу критеріям розділу договору про форс-мажорні обставини, а саме:

– чи конкретизовано визначення і зміст допустимих воєнних форс-мажорних обставин у договорі;

– чи зазначено опис наслідків випадку воєнного форс-мажору у договорі;

– наявність і зміст положень про односторонню відмову від договору через форс-мажорні обставини, що тривають;

– строк повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин;

– процедури, які повинні бути дотриманні в разі випадку форс-мажору;

– зазначення форми та умов повідомлення про форс-мажор (повідомлення вважається доведеним до відома контрагента, якщо його надіслано за допомогою певних засобів зв’язку, передбачених договором, якщо неможливо реалізувати договірний порядок повідомлення, то це слід зробити одним із доступних на цей момент способів із подальшим належним повідомленням, який дозволяє зафіксувати факт надсилання листа (електронна пошта або за  допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram тощо));

– зазначення доказів про настання форс-мажорних обставин (документи на підтвердження обставин, наприклад, «персональний» сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини);

– розглянути питання внесення змін до договору в частині відстрочення (розстрочення) сплати платежів або перенесення строків виконання робіт (надання послуг) у разі настання форс-мажорних обставин. Сторона договору, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору в 20-денний строк після одержання пропозиції, повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

– також, як варіант, можна розглянути та вказати у договорі альтернативні способи виконання зобов’язання, зокрема, договір про зарахування зустрічних однорідних вимог (зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення); припинення зобов’язань переданням відступного (зобов’язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо), розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами); заміна боржника у зобов’язанні (нагадаємо, що боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом).

Так як, форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язання, а не від виконання самого зобов’язання, варто звернути увагу на момент підписання договору між контрагентами. Наприклад, якщо договір було підписано під час дії воєнного стану, то зобов`язання контрагентів по укладеному між сторонами договору, виникло навіть не до настання форс-мажорних обставин, які не можливо було врахувати, а в період дії цих форс-мажорних обставин, коли сторона усвідомлювала причино-наслідковий зв’язок від укладення подібних угод у період дії воєнного стану в країні і свідомо вчиняла дії передбачені предметом договору та ухилялась від виконання зобов’язання.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифікатів про такі обставини протягом 7 днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов’язання.

З метою позбавлення обов’язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних ТПП  і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 року розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (Постанови Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Господарські суди встановлюють наявність чи відсутність факту форс-мажору лише на підставі всієї доказової бази, детально аналізуючи кожну ситуацію окремо та поведінку сторін, зазначаючи у своїх рішеннях, що «введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що боржник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Боржник не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану».

Отже, саме застереження у договорі про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не є підставою для звільнення від відповідальності. Форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов’язань.

Вікторія Ямнюк, Юрист АО Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Саме зараз, як ніколи, став актуальним розділ у договорах, який, за звичай вважали лише формальною необхідністю, – розділ з приводу застування форс-мажорних обставин як підстави звільнення від відповідальності за не виконання договірних відносин.

Хоч сторони договору вільні у визначенні обставин непереборної сили, однак досить рідко вони виходять за межі обставин визначених звичаями ділового обороту.

В українському законодавстві перелік форс-мажорних обставин містить в ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», до яких віднесено наступні: надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха.

Відповідно до цієї ж норми Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

В той же час, в даних умовах – неоголошеної війни в Україні, Торгово-промислова палата України прийняла безпрецедентне рішення, яким 28 лютого 2022 року відразу для всіх засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військової агресії РФ. Дане рішення до того ж було розміщено у відкритому доступу на офіційному сайті ТПП України.

https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf

Таке рішення ТПП України значно спростило процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та їх застосування на практиці у договірних відносинах, оскільки воно розміщено на сайті та може бути вільно надано сторонами договору, які тепер не зобов’язані самостійно ініціювати питання отримання сертифікату та відповідно звільнені від обов’язку самостійного доведення та надання доказів настання обставин непереборної сили.

Варто також відзначити, що рішення ТПП України від 28 лютого 2022 року відразу стосується засвідчення форс-мажорних обставин як для договорів, так і для податкових зобов’язань.

Наслідки встановлення та тривалості дії форс-мажорних обставин, знову ж таки можуть бути по-різному визначені в конкретних договорах, однак загальним правилом це може призводити до припинення договірних відносин, а також може бути використано як підставу для звільнення від застосування санкцій.

Так, відповідно до ст. 607 ЦК України зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Аналогічна норма містить і в ст. 205 ГК України, яка передбачає, що господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. При цьому, слід наголосити на тому, що на відміну від цивільного законодавства, господарське законодавство вказує на те, про настання таких обставин сторона має повідомити негайно, договором може бути чітко визначений строк та спосіб повідомлення.

Як відомо, невиконання договору чи зобов’язання вважається порушенням, за яке може бути застосована відповідальність, однак форс-мажорні обставини є якраз винятком з даного правила.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Такі самі наслідки передбачені і в ст. 218 ГК України, яка передбачає, що суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, загальним наслідком дії в Україні на даний час форс-мажору є можливість припинення зобов’язання неможливістю його виконання без застосування при цьому наслідків порушення зобов’язання, що звісно захищає українських підприємців, однак, на жаль, не рятує від значних втрат, зумовлених неможливістю виконання договорів, а відповідно неможливістю отримання прибутку.

Варто зазначити, що останніми змінами до Податкового кодексу та інших нормативних актів, держава сама визнала такі обставини і звільнила підприємців, самозайнятих осіб, ФОПів та громадян України від цілого ряду обов`язків та сплати штрафів за їх порушення, чим самостійно зняла непотрібне навантаження на суди, а також принципово змінила систему оподаткування, щоб реально підтримати громадян та бізнес в умовах воєнного стану.

Це, мабуть, такий перший такий випадок в історії України сумісних зусиль громадян та держави для збереження економічної стабільності та максимального поштовху для роботи економіки у цей період.

Дуже сподіваємось, що і бізнес, замість безперспективного з`ясування взаємовідносин з контрагентами в судах під час дії форс-мажорних обставин, підійде до ситуації конструктивно та зважено й разом з державою займеться відбудовою економіки України.

Варто пам`ятати, що під силу кожному змінити світ на краще. Вже дуже скоро Україна переможе і почне відроджуватись та відбудовуватись, а це можливо тільки сумісними зусиллями.

Адвокати Анна Мартиненко, Ростислав Кравець АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»

В этом видео Вы узнаете какие есть законодательные основания для отказа в оплате аренды, а также возможности применения форс-мажора. Кроме того разъяснено и порядок прекращения договор аренды жилья.

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Відповідно до Закону який скоріше за все буде завтра надрукований та набере чинності внесено зміну в КУпАП, ККУ, Закон про відпустки та КЗпП, Податковий та Митний кодекси та інші:

— введено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей;

— збільшено відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням;

— спрощені державні закупівлі, митне оформлення та скасовано оподаткування ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

— до форс-мажору віднесено карантин;

— звільнено від відповідальності та відстрочено подача декларації та зміни майнового стану суб’єктами уповноваженими на виконання функцій держави;

— дозволено переведення держслужбовців та службовців органу місцевого самоврядування на роботу додому;

— заборонено здійснювати перевірки (за виключенням передбаченим в іншому законі);

— зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг;

— може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб;

— забороняється прийняття рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

— забороняється зупинення публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» видаткових операцій за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації;

— забороняється здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування;

— забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

— забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

— забороняється примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Більш детально та строки дії цих норм Ви можете дізнатись з відео.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры