Міністерством цифрової трансформації України наказом №150 від 26.08.2025 року затверджено Принципи відповідальної гри (10 принципів), метою яких є здійснення організаторами азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків участі фізичних осіб в азартних іграх, а також заходів, стосовно організації самоконтролю та самообмеження для гравців.

Статтею 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» встановлено, що гравцями не можуть бути особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх – база даних, що містить інформацію про фізичних осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх. (далі – Реєстр).

Порядок формування і ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участі в азартних іграх (далі – Порядок) передбачає три шляхи внесення відомостей до реєстру, при цьому зазначений порядок визначає уповноваженим органом ще Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, однак, 25.03.2025 року постановою Кабінету Міністрів України №336 останню було ліквідовано, а правонаступником майна, прав і обов’язків Комісії є Державне агентство ПлейСіті:

1. Письмова заява про самообмеження – це заява встановленого зразка, яка подається виключно від імені заявника до організатора азартних ігор або Уповноваженого органу з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу.

Строк обмеження: від шести місяців до трьох років.

Варто зауважити, що при поданні заяви обов’язковим є зазначення строку  в якому особа просить обмежити відвідування гральних закладів та в участі в азартних іграх.

У разі якщо строк обмеження в участі в азартних іграх не буде зазначений у поданій заяви або такий становитиме менше шести місяців, заява буде розцінюватись як такою, що подана на строк шість місяців.

Заява може бути подана нарочно, з використанням ЕЦП або на офіційному сайті Державного агентства України ПлейСіті: https://pc.gov.ua/.

Строк розгляду: не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання заяви відомості вносяться до Реєстру.

2. Обґрунтована заява про тимчасове обмеження – заява відповідної форми, що може бути подана членами сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені), або законними представниками особи, якій має бути обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Ключовим у даному порядку звернення є те, що подана заява членами сім’ї має бути обґрунтованою, тобто містити чіткий виклад обставин, що зумовлюють звернення із відповідною заявою та неможливість гравця до самоконтролю, також бажано долучити відповідні докази, якими підтверджуються обставини викладені у заяві (такі докази подаються в оригіналах або в копіях, які належним чином засвідчуються заявником).

До заяви долучаються підтвердження ступеня спорідненості члена сім’ї/повноваження законного представника (копія свідоцтва про шлюб/про народження/про усиновлення тощо).

Підстави необхідність встановлення обмеження доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх:

• Витрати на гру перевищують доходи гравця;
• Витрати на гру перевищують доходи гравця, яке здійснюється з використанням коштів, отриманих у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;
• Наявності боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян (320 900,00 грн у 2026 році);
• Ухилення особи від сплати аліментів впродовж більше трьох місяців;
• Особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг.

Строк обмеження: тимчасово до ухвалення рішення суду, але не більше шести місяців.

Заява може бути подана нарочно, з використанням ЕЦП або на офіційному сайті Державного агентства України ПлейСіті: https://pc.gov.ua/.

Строк розгляду: не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання заяви здійснюється розгляд такої заяви та за наявності підстав відомості про особу вносяться до Реєстру.

3. Рішення суду про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх, яке набрало законної сили та направлено на адресу Уповноваженого органу судом, який ухвалив таке рішення.

Коли прийняття рішення про самообмеження у залежності від гри в азартні ігри неможливе, таке обмеження може бути ухвалено рішенням суду.

У випадку існування підстав необхідність встановлення обмеження доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх члени сім’ї першого ступеня споріднення або законні представники можуть звернутись із заявою про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх до суду за місцем проживання особи, обмеження щодо якої буде розглядатись.

Пунктом 1¹ частини 2 статті 293 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що категорія справ  про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх розглядається в рамках спрощеного провадження.

Строк обмеження за рішенням суду: від шести місяців до трьох років.

Строк розгляду: не пізніше наступного робочого дня з моменту рішення суду відомості вносяться до Реєстру.

Варто пам’ятати, що виражена ігрова залежність (лудоманія) – патологічна або проблемна ігрова залежність гравця, яка проявляється втратою контролю за грою та неконтрольованими витратами, неможливості критично ставитись до свого стану та поведінки, що руйнує не лише психічний стан людини, а й фінансовий та найчастіше має наслідком доведення до скрутного становища себе та своєї сім’ї.

Саме з цією метою діючим законодавством України запроваджені механізми самообмеження та обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх шляхом внесення відповідних відомостей про особу до Реєстру.

Так відповідно до відомостей, що були розміщені на сайті ПлейСіті, станом на 1 березня 2025 року Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, з моменту створення Реєстру, тобто з 2021 року було зареєстровано 195 обмежень, в березні 2025 – 12807, а станом на 2026 рік близько 16000 осіб. Наразі ПлейСіті обробляє близько 1 000 заяв про самообмеження щомісяця.

Саме внесення особи до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участі в азартних іграх, є стимулом організаторам азартних ігор унеможливлювати допущення особи до гри в азартні ігри (тим більш до програшу) з огляду на те, що порушення імперативних заборон призводить до настання негативних наслідків, а законодавством чітко визначений перелік осіб, які не можуть бути гравцями і до таких віднесено (частина 2 статті 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»):

1) недієздатні та обмежено дієздатні особи;

2) особи, які не досягли 21-річного віку;

3) особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;

4) особи, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;

5) особи, визнані організатором азартних ігор небажаними;

6) особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Щодо негативних наслідків, то у випадку якщо організатор азартних ігор таки допустив до участі осіб, участь яких в таких іграх заборонена  частиною 2 статті 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», настає відповідальність у вигляді обов’язку відшкодувати таким особам на їх вимогу або на вимогу членів сім’ї таких осіб витрати на відповідну азартну гру в десятикратному розмірі програшу.

Звісно такі ситуації не є розповсюдженими і скоріше становлять виняток з правил. Але у випадку настання такої негативної ситуації кожен має право захистити своє порушене право шляхом звернення із відповідною заявою про відшкодування витрат до організатора азартних ігор, а також до суду.

Також, Кабінет Міністрів України постановою від 17 червня 2026 року №804 затвердив Порядок обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх (далі – Порядок).

Зазначений порядок визначає механізм обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”. Строк технічної реалізації механізму займе, зі слів заступниця міністра цифрової трансформації, займе близько 6 місяців.

Важливо: дія Порядку поширюється виключно на військовослужбовців, які відповідно до закону внесені до Державного реєстру військовослужбовців (далі – Реєстр військовослужбовців).

Пункт 4 Порядку визначає, що обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх під час дії воєнного стану в Україні передбачає недопуск військовослужбовців до відвідування гральних закладів та до участі в азартних іграх і здійснюється шляхом автоматизованого обміну даними між Реєстром осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх (далі – Реєстр), та Реєстром військовослужбовців.

Відтепер для військовослужбовців запроваджують відповідні обмеження та останні будуть віднесені до осіб, які не допускаються до участі в азартних іграх.

Василевська Каріна

CEO, старший адвокат АО Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Несмотря на то, что азартный рынок не запустится еще минимум до осени, шкуру медведя поделили заранее: в госбюджете на 2020 год прописали нехилые финансовые поступления от легализации “игорки” – 4,5 миллиарда. Законодатели впопыхах приняли инициативу, в которой смешались “и кони, и люди”: казино, лотереи, игровые автоматы, букмекерский бизнес.

Эксперты предполагают, что бюджет может заработать на легализации “игорки” гораздо меньше ожидаемых сумм. С чем связаны такие прогнозы, и кто на самом деле может заработать на рынке – в материале 112.ua.

Причина 1. Дорогостоящие лицензии

Допустим, вы хотите открыть свое казино. Помимо того, что у вас не должно быть судимости в сфере хозяйственной деятельности и резидентства в РФ, у компании-юридического лица должен быть уставный капитал больше 30 миллионов гривен. Такие требования прописаны в законе.

Если вы собираетесь открыть казино примерно через 2,5 года, лицензия обойдется в миллион долларов в год (2 миллиона – для столицы). Если же стартовать раньше, придется заплатить от 3 до 6 миллионов за одно только разрешение. Нардепы решили: пока не будет запущен онлайн-мониторинг и, фактически, отследить выигрыши в казино будет нельзя, стоит наполнить бюджет хотя бы увеличенными ставками за лицензии.

В соседней Польше лицензия стоит 330 тысяч долларов – в 9 раз дешевле, чем в Украине. А польским букмекерам лицензия обходится в 21 тысячу долларов, в то время как в Украине ставки после запуска составят 600 тысяч. Даже по истечению переходного периода разрешительные документы в Украине будут одними и самых дорогих в мире.

Отсюда – первый “звоночек”, почему масштабного запуска “игорки” может не быть. Елена Мочалова, глава общественной организации “Поддержка легализации игрального бизнеса в Украине” предполагает, что часть бизнеса из-за дороговизны лицензий будет работать полулегально. Люди, которые получат лицензии, параллельно будут открывать незаконные учреждения, приносящие им прибыль.

Большие лицензионные платежи – это гарантия того, что на рынке не укрепятся компании-однодневки, которые будут нарушать закон, тем самым дискредитируя всех остальных участников рынка. Но, кроме этих платежей, ведь есть еще лицензии на технику. Документ на игорный стол обойдется в 30 тысяч долларов, на один игровой автомат – более тысячи долларов.

Капиталовложения в казино приличные. Закон не предусматривает возможность аренды или лизинга оборудования. Каждая рулетка обходится примерно в 3 800 долларов, игровой автомат нового типа – в 25 тысяч евро. Для большого заведения их необходимо хотя бы 300. При этом “срок годности” оборудования – не больше 2-3 лет. Кроме того, нужно еще и платить заоблачные суммы за аренду помещений.

Поэтому, скорее всего, более экономически слабые участники рынка захотят сэкономить на лицензиях. Скорее всего, будет распространена так называемая “франшиза”. За использование лицензии другой компании “теневики” ранее платили около четверти “черной” прибыли, то есть примерно 40 тысяч гривен в месяц. Плюс – еще решали вопрос с полицией: кто за сколько договорится.

“Нельзя сказать, что франшиза – подходящее слово. Скорее всего, теперь “теневики”, которые просто не смогут себе позволить приобрести лицензию, сбросятся на нее и будут заниматься бизнесом вместе. Что же касается онлайн-лицензий, вряд ли там будет франшиза. Участникам рынка это неинтересно”, – объясняет эксперт по игорному бизнесу.

Причина 2. Высокие налоги и компенсации

Для отслеживания транзакций в казино установят кассовое оборудование. Но, пока не внедрена система онлайн-мониторинга, налогообложение валового дохода бизнеса (ставки минус выигрыши), по сути, находится в “слепой зоне”. В течение 2,5 лет переходного периода проверить, какие суммы люди проигрывают в казино и на онлайн-покере будет нельзя.

Экономический эксперт Олег Пендзин говорит, что представители сферы не смогут все это время отчитываться о “минусе” – хотя бы о минимальной прибыли они уведомить должны. Однако в том, что бюджет от этих сумм и оплаты лицензий действительно существенно наполнится, есть большие сомнения. Что будет с репутацией страны, запустившей такой полулегальный бизнес – вообще отдельный вопрос.

Что касается самих налогов на валовый доход, GGR, то в нашей налоговой системе вообще еще нет такого термина. Необходим отдельный закон, которым нардепы внесли бы изменения в Налоговый кодекс, иначе деньги с бизнеса собрать будет нельзя. Этим же законом определят, какими будут ставки. Законодатели в этом вопросе балансируют, словно канатоходцы. Слишком низкие налоги не дадут наполнить бюджет, а слишком высокие сделают более выгодными оплату “откатов”.

Есть несколько вариантов соответствующего законопроекта №2713. Последний предусматривает, что за игры в интернете и лотереи заплатят 10%, владельцы казино и автоматов – 12,5%. Самые выгодные условия для букмекерки – всего 5%. Вероятно, для этой сферы пошли на уступки, так как блокировки нелегальных сайтов не помогают, а отследить операции на онлайн-кошельки крайне трудно. Помимо всего прочего, бизнесу нужно оплатить и налог на прибыль в 18%.

В мире применяются самые разные подходы. Обычно, когда стартует легализация, ставки низкие – около 5-7%. В Венгрии налог составляет 15%, зато необходимости приобретать лицензию вообще нет. А Великобритания, Италия, Грузия и вовсе не облагают валовую игорную прибыль. Так что Украина с дорогими лицензиями и высокими налогами – далеко не самая привлекательная страна для ведения азартного бизнеса.

Правда, законопроект еще даже не принят в первом чтении. Скорее всего, он будет приниматься на срочной сессии Верховной Рады, в первом или втором созыве. Серьезная работа над инициативой начнется в начале сентября. Налоги могут оказаться и ниже, когда наших законодателей проконсультируют люди, которые уже занимались игровым бизнесом в других странах.

Впрочем, эксперты не верят в то, что даже при более низких ставках действительно удастся наполнить бюджет, так как в Украине традиционно стараются не платить налоги. Кроме того, даже после запуска онлайн-мониторинга полностью проконтролировать сферу будет невозможно.

“Мы однозначно не сможем обелить этот бизнес. Даже самые мощные заведения в мире страдают тем, что не могут контролировать обороты. В “тени” как минимум остаются чаевые крупье,” – подчеркивает Пендзин.

Кроме высоких лицензионных и налоговых игроков слабо мотивируют работать “в белую” и другие нормы нового закона. Например, если не уследить и допустить к игре человека из реестра лудоманов, нужно будет компенсировать ему проигранные средства в десятикратном размере.

Скорее всего, часть бизнеса займет выжидательную позицию.

Причина 3. Низкая платежеспособность украинцев

Обычно на легализации азартных игр зарабатывают крупные богатые города: Шанхай, Монако, Монте-Карло. Игроки там могут позволить себе проиграть за вечер миллион. В Украине же платежеспособный спрос крайне низкий. Рассчитывать же на приток в страну иностранцев, желающих сделать ставки на деньги, приходится слабо. В Украине не самые лучшие условия для туризма, да и сфера обслуживания “хромает”, говорит Олег Пендзин.

“Я очень сильно сомневаюсь, что мы, легализируя этот бизнес, сможем приобщить богатых иностранцев, которые будут тут играть. Это легализация бизнеса для внутреннего рынка. Богатые люди едут в другие места играть, давайте будем откровенны”, – подчеркивает он.

Что же касается депрессивных регионов страны, из которых хотят сделать зоны для азартной игры, то российский опыт показывает, что со стороны платежеспособных иностранцев высокого спроса на поездки в неблагополучные зоны нет. Аналитики сферы азартных игр предполагают, что иностранцев может привлечь разве что отсутствие модуля онлайн-мониторинга, благодаря которому богатые особы будут отмывать деньги, отчитываясь, что заработали их в казино в Украине.

Эксперты не верят в то, что азартный легалайз приведет и к развитию гостиничного бизнеса, так как его обычно запускает туристическая, бизнесовая отрасль, а не желание проиграть деньги. Учитывая жесткие условия в виде налогов, лицензий, компенсаций, для отелей наличие казино будет просто статусной вещью. Они могут не гнаться за прибылью, а просто в качестве статуса купить лицензию для богатых клиентов.

Причина 4. “Крышевание”

В законе прописана возможность не платить за лицензии 10 лет, если “с нуля” построить пятизвездочный отель. Для бюджета такая норма крайне положительна, ведь приведет к созданию дополнительных рабочих мест. Несколько инвесторов уже заявили о планах на строительство новых гостиниц в столице. Однако все может напороться на отсутствие правового регулирования в стране.

Выписаны и наказания для “теневого” бизнеса. За допуск до игры тех, кому игра запрещена – штраф более 2 миллионов гривен. За ведение игорного бизнеса без лицензии – штраф в размере от 170 до 680 тысяч гривен. В США, для сравнения, штраф составляет 100 тысяч долларов.

Однако высокие штрафы, и даже существенные тюремные сроки – это не всегда гарантия наполнения бюджета и страха нарушителей перед преступлением закона. Украинская правоохранительная система уже сегодня предлагает выгодные “индивидуальные” варианты несмотря на то, что в законе прописано наказание в виде тюремного заключения от 6 до 8 лет. Елена Мочалова, к примеру, делится информацией о том, что ставки “крышевания” бизнеса со стороны правоохранителей выросли в 2,5 раза.

“Отсутствие контроля дает все возможности для того, чтобы работать полулегально. В рамках почти криминальной логики наших правоохранительных структур, чтобы не рисковать, они будут предоставлять возможность им открывать такие полулегальные учреждения. Под гарантией того, что это уже известные люди, там все понятно. Надеяться на то, что Украина пополнит бюджет и экономически вырастет за счет легализации закона не нужно и невозможно. Этот закон более имиджевый, он о полноценности власти, а не о том, чтобы наполнить бюджет“, – подчеркивает эксперт.

Придет ли инвестор на рынок, где, помимо заоблачных ставок лицензий есть “планшетная” схема? Модель работает с 2012 года, и на нее есть большой спрос. Посетителям ресторанов предлагают поиграть на планшетах с другими клиентами по сети. Новым законом такая деятельность никак не регулируется. На возбуждение против “предпринимателей” уголовных дел нет воли правоохранительных структур, которые обычно в доле на 50%, или в фиксированной ежемесячной оплате за крышевание.

Перед внедрением закона необходимо было привести в порядок правоохранительную систему. А не просто создавать дополнительный закон по методу “не можешь побороть – возглавь”. В связи со всеми этими факторами эксперты не верят, что спорт и культура получат достаточно средств из бюджета от азартных игр. Сама по себе идея урегулирования сферы азартных игр позитивна. Но строить воздушные замки о том, что это станет источником существенного дохода казны, не стоит. И есть предпосылки полагать, что законодатели это понимают.

Автор инициативы, “слуга народа” Олег Марусяк планирует получить прибыль от 20 казино, 2 тысяч букмекерских пунктов и строительства новых игровых заведений. По словам Мочаловой, по одной только Киевской области есть более 36 казино. Букмекерских же пунктов – примерно в 5 раз больше, чем указывает автор законопроекта. Возможно, автор недостаточно посвящен в детали работы украинского подпольного бизнеса. А возможно, оценки занизили как раз из понимания всех озвученных выше скользких моментов в законе.

Кто на самом деле получит прибыль от легализации

По мнению адвоката Ростислава Кравца, смысл закона – не в наполнении казны.

“Нужно понимать, что легализация проталкивается не для вливаний в бюджет, а для создания ручного управляющего органа, который будет дерибанить потоки. Учитывая количество пробелов в законе, он направлен на легализацию преступных доходов, а не на поступления в бюджет от азартных игр”, – говорит Кравец.

Речь о специально созданном Уполномоченном органе, комиссии по азартным играм. Эта комиссия будет принимать решение, кому выдавать лицензии (их количество ограничено). Это касается даже лотерей, которые азартными играми не считаются.

“И снова-таки, выписано, что может действовать 3 лотерейных оператора. Не 7, не 5, не 9, а почему-то 3. Наверное потому, что у нас их и есть 3 действующих. Похоже на чью-то хотелку. Если мы хотим пополнять госбюджет, то как раз лотерея наименее токсична в данном случае и наиболее социально привлекательна. Пусть люди покупают лицензии, а рынок сам себя то регулирует. Удержался лотерейный оператор или нет – это уже его дело”, – говорит Елена Мочалова.

Уполномоченный орган будет мониторить все финансовые операции на рынке, а также создаст инспекцию по контролю игорных заведений. Она будет проводить проверки, по результатам которых можно будет лишить операторов лицензий. Как именно они будут проходить, какими могут быть для них причины – неясно. Механизм такого контроля не прописан. Эксперты ВР писали, что нужно урегулировать полномочия этого органа, при чем неоднократно. Вероятно, данные инспекторы вскоре могут стать одними из самых богатых людей в Украине.

Выбирать кандидатов в уполномоченный орган будет конкурсная комиссия из семи членов, сформированная Кабмином. Но подавать кандидатуры на места в ней будет профильный комитет Верховной Рады. Эксперты считают, что в конкурсах возможны злоупотребления. Вопрос создания комиссии как один из самых провокационных в законе вызвал большое количество разных правок. Нардепы проголосовали за взаимоисключающие, поэтому даже возникла “юридическая неопределенность”.

Пока персона главы регулирующей комиссии неизвестна. Ходят слухи, что комиссию может возглавить Борис Баум, советник главы НБУ Кирилла Тимошенко и, по данным СМИ, владелец офшорной компании First National Lotteri Ltd., которая владеет Первой национальной лотереей России.

Эксперты предполагают, что закон также будет выгоден тем, кто захочет отмыть нелегальные доходы. Казино испокон веков зарабатывали за счет своей работы как коррупционных “конвертационных центров”. Также норма о казино при пятизвездочных гостиницах может спровоцировать коррупцию со стороны инспекции отелей, которая будет выдавать им дополнительные “звезды”.

Остается надеяться, что все эти коррупционные риски будут минимизированы, иначе идея легального игорного бизнеса будет профанирована и перед лицом инвесторов, и перед лицом украинцев.

Анна Пешкова, 112.UA

АО «Кравец и Партнеры»