Тонкощі, які важливо пам’ятати щодо фінансової спадщини.

Які загальні правила вступу у спадщину?

Прийняти спадщину можна за заповітом або якщо ви є рідною людиною померлому навіть без заповіту. З моменту, як людина пішла у засвіти, у її спадкоємців є шість місяців, щоб подати заяву на прийняття спадщини, розпочавши процедуру передачі майнових прав. Першочергове право успадкування – у дітей спадкодавця, того з подружжя, хто його пережив, і батьків.

Заява про прийняття спадщини пишеться в нотаріуса, проте набуває чинності лише тоді, коли минуть 6 місяців після смерті спадкодавця (про це читайте в колонці для Mind юриста Максима Боярчукова).

Нотаріус видає свідоцтво про спадщину, у якому зазначає майнові права та активи, які перейшли у спадок. Якщо відомо про кошти в банках чи страховиків, вони наслідуються як і все інше майно.

За українським законодавством, спадкоємець успадковує не лише майно, а й борги спадкодавця. «Якщо спадкоємець приймає майно, то приймає і зобов’язання. Якщо відмовляється від спадку, зобов’язань перед кредитором, наприклад банком, не виникає», – зазначає Крістіна Дрогозюк, юристка Громадського центру правосуддя в Одеській області.

Як пояснюють у Незалежній асоціації банків України (НАБУ), якщо власник вкладу при житті не зробив розпорядження щодо своїх коштів, то підставою звернення в банк є нотаріально оформлений документ про право на спадщину, де зазначається спадкоємець, частка в загальній сумі спадщини та реквізити рахунку. Отже, для банківських рахунків у свідоцтві про право на спадщину будуть вказані реквізити із зазначенням сум, аналогічно – для коштів накопичувального страхування.

З цим нотаріальним свідоцтвом про право на спадщину та паспортом треба звертатися до банку чи страховика, де лежать гроші, що переходять у спадок. Після перевірки всіх документів банк має перерахувати кошти на рахунок спадкоємця або видати їх готівкою.

До речі, якщо спадкоємець перебуває за кордоном, йому для оформлення спадщини не обов’язково приїздити до України. Можна надати нотаріальну довіреність своєму юристу або іншій довіреній особі, яка оформить прийняття спадщини в Україні. Саму нотаріальну довіреність видає, наприклад, українське консульство.

Як визначається місце відкриття спадщини?

Координатор Комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів НАБУ Інна Пушкар розповідає, що місцем відкриття спадщини вважатиметься останнє місце проживання спадкодавця.

«Якщо воно невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місцезнаходження основної частини рухомого майна», – пояснює вона, маючи на увазі депозит. Отже, звертатися треба до нотаріуса за місцем проживання спадкоємця чи місцем відкриття банківського або страхового накопичення, а потім зі свідоцтвом про право на спадщину – до філії банку чи страховика, де відкрите накопичування.

У період дії воєнного стану законодавство спростили. Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться бойові дії, заява про прийняття спадщини подається будь-якому нотаріусу.

Що і коли може повідомити банк спадкоємцям?

Банківські вклади є банківською таємницею. Тому фінустанова надає спадкоємцям довідки щодо рахунків, у тому числі про наявність грошей, у разі смерті їх власників для подальшого оформлення свідоцтва на спадщину лише у двох випадках:

якщо клієнт залишив для банку відповідне заповідальне розпорядження з вказанням імен спадкоємців;
якщо до банку від імені спадкоємця із запитом звернувся нотаріус, який оформляє спадщину.

Запитати можна про наявність рахунків, вкладів, електронних гаманців і залишку коштів на них, індивідуальних банківських сейфів. Також можна звернутися із запитом про рухоме майно, що перебуває на збереженні або в заставі банку: предмети мистецтва, вироби з коштовних металів тощо.

Навіть якщо банку стало відомо про смерть клієнта, він самостійно не має права шукати спадкоємців і повідомляти їм про рахунки померлого. Тому, якщо родина не знає про стан таких рахунків, а заповідального розпорядження померлий не зробив, рідним доведеться самим шукати інформацію. Це можна робити через нотаріальні запити банкам.

«Перелік спадкоємців відповідно до чинного законодавства встановлює виключно нотаріус. Без розпорядження клієнта банк не має юридичного права вчиняти такі дії. Наявність грошей на рахунку клієнта – це банківська таємниця. Про факт смерті клієнта фінансова установа може дізнатися, наприклад, внаслідок звернення спадкоємця або нотаріусів спадкоємця для встановлення наявності коштів на рахунку загиблого», – пояснюють процедуру у пресслужбі Sense Bank.

«Банки та страховики не мають шукати спадкоємців померлих клієнтів. Процедуру прийняття спадщини ініціюють спадкоємці. Відповідно фінансова установа дізнається про факт смерті клієнта при зверненні спадкоємців або при надходженні запиту від нотаріуса», – підтверджує заступник виконавчого директора, голова Проєктного офісу НАБУ Дмитро Глінський.

Які є обов’язки у страхових компаній?

Страхова компанія (СК) повідомляє спадкоємців про відповідні активи померлого, якщо в договорі страхування його життя чи накопичувального страхування вигодонабувачами вказані спадкоємці. У інших випадках СК не мають обов’язків, а головне – підстав для пошуку рідних померлого клієнта.

«Якщо за накопичувальним договором перестали надходити чергові платежі та клієнт не вимагає припинення договору, то може бути ситуація, що страхова сума буде зменшуватися до закінчення строку договору. Зі свого боку СК завжди спробує знайти клієнта, щоб повідомити йому про необхідність сплачувати черговий платіж. Якщо людина померла, то такі листи можуть побачити її рідні», – каже голова Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняхівський.

За його словами, СК не має доступу до реєстрів померлих громадян. Щоб прийняти спадщину необхідно підтвердити свою спорідненість із померлою особою. А саме надати: паспорт або паспортний документ; документи, що підтверджують родинні стосунки з померлою особою. Наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

Звісно, тут, як і у випадку з банками, можна звертатися через нотаріуса.

Щоб не було проблем із набуттям спадщини, треба скласти відповідні розпорядження в банку чи СК, надавши детальну інформацію про спадкоємця: ФІО, номер паспорта, адресу тощо. А також заздалегідь повідомити спадкоємцям про всі рахунки з назвою банків чи СК та суми на рахунках.

Що відбувається, коли за грошима загиблого ніхто не звернувся?

У рідкісних випадках банк може запідозрити, що клієнт помер, наприклад, якщо тривалий час немає жодних операцій. Зазвичай строки давності – це декілька років. Тоді спочатку рахунок переводиться в категорію неактивних.

Як пояснює адвокат Ростислав Кравець: «У разі відсутності спадкоємців і наявності інформації про смерть власника рахунку, рахунок буде закритий, а кошти перераховані на спеціальний рахунок у банку».

Віктор Гальчинський, спікер Кредобанку, каже, що спадщина, яка не має спадкоємців, має бути визнана відумерлою (безгосподарним майном, яке не переходить до його спадкоємців. – Mind) та перейти у власність територіальної громади. Спадщина визнається відумерлою в разі відсутності спадкоємців (немає заповіту або рідні не звернулися самі), усунення їх від права на спадкування, а також відмови ними від прийняття спадщини.

Хто визнає спадщину відумерлою?

Зазвичай це відбувається за двома сценаріями.

За першим сценарієм, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням рухомого майна зобов’язаний після спливу одного року з дати відкриття спадщини подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Як про це дізнається орган місцевого самоврядування?

Відділ реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) передає інформацію про факт смерті до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ЄДРАЦС), Єдиного державного демографічного реєстру (паспортна система), а також у деяких випадках – до виконавчого комітету місцевої ради, якщо це передбачено процедурою в конкретному населеному пункті.

У невеликих громадах РАЦС і виконком зазвичай співпрацюють, тому орган місцевого самоврядування відразу дізнається про смерть мешканця. Місцева влада має право отримати кошти померлого при відсутності або бездіяльності інших спадкоємців.

Якщо в померлого були пенсійні чи зарплатні рахунки, то про них автоматично дізнається місцева влада, отримуючи право зробити нотаріальні запити у відповідні банки.

«Банк не може просто перерахувати кошти померлого до місцевого бюджету – це можливо тільки після визнання судом спадщини відумерлою та на запит відповідної територіальної громади. До визначення спадкоємців і визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти на рахунках померлої особи», – каже Віктор Гальчинський.

Другий сценарій – заява кредиторів. Гальчинський уточнює, що заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. Кредитор має право на розшук майна боржника за законом, тобто може подати відповідні нотаріальні запити.

До звернення спадкоємців або ж органу місцевого самоврядування з рішенням суду про визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти померлого клієнта. Рахунки з такими коштами блокуються.

Що робити родичам із грошима, які перераховані до місцевого бюджету?

Якщо сповіщення про смерть рідного та/або інформація про існування в нього банківського рахунку прийшло родині із запізненням, і банк уже перерахував гроші до місцевого бюджету, то можна ініціювати процедуру їх повернення.
«Якщо банк здійснив перерахування коштів до місцевого бюджету, то рідні мають звертатись до органу, якому були перераховані кошти з рахунку клієнта», – запевняють в Ощадбанку.

Крістіна Дрогозюк розповідає, що, коли спадкоємці не звернулись яз заявою про відкриття спадщини в шестимісячний строк, а суд ухвалив рішення про визнання спадщини відумерлою, спадкоємці спочатку повинні звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

«Якщо нотаріус відмовить у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з пропущенням строку на прийняття спадщини, та при наявності поважних причин для поновлення цього строку, спадкоємці мають звернутисья до суду з відповідним позовом про поновлення строку на прийняття спадщини», – каже Дрогозюк.

Щоб повернути майно також потрібно подавати позов до суду. У випадку описаному вище (якщо нотаріус відмовив у відкритті спадкової справи) в одній судовій справі розглядаються обидві позовні заяви. Але позитивне рішення суду для спадкоємців можливо лише в разі наявності дійсно поважних причин.

Причинами для поновлення строку на прийняття спадщини може бути тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України тощо.

«Із судової практики – необізнаність про існування майна не є поважною причиною. Якщо родичі, які рідко спілкувалися, не знали про смерть і не прийняли спадщину вчасно – це не є поважною причиною», – зазначає юрист Катерина Гутгарц.

«Наприклад, якщо спадкоємцем є військовозобовʼязана особа, яка тривалий час перебувала за кордоном, була обізнана про смерть спадкоємця, але не вступила у спадок через те, що не хотіла перетинати кордон через проведення мобілізації в Україні, суд може визнати таку причину пропущення строків на прийняття спадщини неповажною», – попереджає Дрогозюк.

Які наслідки при користуванні кредитним лімітом померлого?

Часто в рідних є доступ до кредитних карток одне одного. Після смерті людини родина може продовжити користуватися кредитними грошима. Проте бажано цього не робити.

Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних продуктів Кредобанку акцентує, що «при отриманні документально підтверджених відомостей про смерть клієнта, у якого наявна кредитна заборгованість, банк блокує кредитний ліміт і встановлює його на нульовому рівні».

За його словами, вся заборгованість, що існувала на момент смерті, з погашення кредиту переходить до спадкоємців у повному обсязі в разі прийняття ними спадщини.

Як було сказано вище, до моменту прийняття спадщини спадкоємець не має зобов’язань за коштами позичальника. У разі ж вступу у спадщину він переоформлює на себе заборгованість у сумі, що зафіксована на день смерті спадкодавця.

«Банк вживає передбачених законодавством заходів, спрямованих на погашення заборгованості, зокрема направляє спадкоємцям вимоги про задоволення вимог банку як кредитора. Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, згідно зі статтею 1282 Цивільного кодексу України», – уточнюють в Ощадбанку.

До моменту вступу спадкоємців у володіння боргом відсотки за кредитом не нараховуються. «У разі отримання інформації про смерть клієнта банк визнає заборгованість за кредитом проблемною та припиняє нарахування процентів», – пояснюють в Ощадбанку.

«Якщо кредитним лімітом померлої людини випадково користувалися спадкоємці – відповідальності немає. Банк скасує і не нараховуватиме відсотки на борг у період від смерті позичальника до прийняття спадщини спадкоємцем», – каже Віктор Гальчинський.

Але водночас він попереджає: «Якщо кредитним лімітом користувався не спадкоємець – можливі варіанти».

Що робити, якщо депозити відкриті за кордоном?

«Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», – уточнює Інна Пушкар.

Як пояснюють у Sense Bank, коли в загиблого спадщина перебуває за кордоном, то спадкування відбувається за законами тієї держави, де перебуває об’єкт спадкування: «Якщо ми говоримо про банківські рахунки, то для одержання коштів доцільно звертатися до банку, у якому перебували кошти, за отриманням переліку необхідного пакету документів».

Що відбувається, якщо спадкоємцями є малолітні та неповнолітні діти?

«Малолітні та неповнолітні діти спадкодавця вважаються автоматично такими, що прийняли спадщину, без будь-яких дій з їхнього боку», – наголошує Катерина Гутгарц.

За її словами, спадщина оформляється на дитину її рідними. Проте якщо дитина сирота, то їй призначається опікун або піклувальник. З 14 до 18 років дитина вже може розпоряджатися майном за згоди піклувальника.

Борги дитина теж успадковує, проте лише в розмірі вартості іншого успадкованого майна. Якщо жодного майна, крім боргів, немає, пишеться відмова від спадщини.

Джерело: mind.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«За весь час існування НАЗК не призвело до запобігання рівня корупції чи її зменшення. Тому НАЗК можна ліквідувати, а декларації чиновників, нардепів та їх родин мають перевіряти правоохоронні органи. Зокрема, якщо бачать порушення у набутті майна. Це можна робити в рамках кримінального кодексу та закону про боротьбу з корупцією, а не отримувати величезний апарат на бюджетні кошти. Він не дає жодних позитивних наслідків для України. Що зробило НАЗК на весь час своєї роботи?», — каже адвокат. 

Він нагадав, що наразі розгорівся скандал з суддею Касаційного кримінального суду Верховного Суду Антонюк.

«У 2017 році вона стала суддею, а у 2020 році придбала квартиру в Києві за 200 тисяч доларів. В неї, так її батька таких доходів немає. І весь час нічого не робилося. Ніхто нічого не бачив, і ніхто нічого не робить. Тому є підстави для цивільної конфіскації майна. Бо особа не може підтвердити походження коштів. Чому це не робиться? Чому НАЗК не звертається до правоохоронних органів з цти питанням? Де весь час було НАЗК? Все відбувається лише за політичної волею.

Саме тому правоохоронні органи МВС мають контролювати та слідкувати за незаконним збагаченням. Якщо людина живе не за коштами, які отримує, правоохоронці можуть все це перевірити”, — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що у травні парламентарі зареєстрували одразу три законопроєкти, що фактично унеможливлюють Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) виявляти у сімей чиновників необґрунтовано набуті активи.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Бюро економічної безпеки арештувало мільйонні активи, рахунки та понад 700 тисяч товарів компаній парфумерної імперії Brocard: про її російське коріння журналісти повідомляли ще у квітні.

Бюро економічної безпеки України повідмило про арешт активів, коштів на рахунках та великих партій товарів компаній відомої бізнесвумен – власниці косметично-парфумерної мережі Brocard Тетяни Володіної. Це сталося лише на шостому місяці повномасштабної війни з рф, хоча російський паспорт власниці не був таємницею від самого початку.

Про арешт майна компаній повідомили на офіційному сайті БЕБ 8 вересня 2022 року.

Йдеться про корпоративні права – 100% часток статутного капіталу двох суб’єктів господарювання загальною сумою 881 тис. грн, понад 700 тисяч одиниць продукції та активи на банківських рахунках у сумі понад 420 млн грн.

“Ці компанії через підконтрольні офшорні підприємства та компанію з росії, згідно з структурою власності, належать відомій російській бізнесвумен. Основний вид діяльності цих компаній – імпорт косметичних засобів та парфумів, які в подальшому реалізуються гуртом та в роздріб через мережу магазинів та Інтернет. Аналітики Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ встановили порушення службовими особами цих товариств вимог податкового, валютного та іншого законодавства України“, – йдеться у повідомленні.

За інформацією “СтопКору”, йдеться про знану косметично-парфумерну мережу ТОВ “Брокард-Україна”. Про її російський шлейф журналісти нашого інформаційного порталу повідомляли ще у квітні цього року.

Оператор парфумерно-косметичного ринку України у сегменті luxury посів “почесне” друге місце в антирейтингу “СтопКору” – топ-5 компаній, що належать громадянам росії й збагачують країну-агресора.

Бізнес-структура, що володіє 99 магазинами у 26 містах України та має понад 1,6 млн постійних клієнтів й заробила у 2021 році 3,5 млрд грн чистого прибутку, на 100% належить кіпрському офшору Indenon Holdings Limited, бенефіціарною власницею якого є ​​росіянка Володіна Тетяна Володимирівна.

Володіна також має частку 57,99% в іншій кіпрській компанії-прокладці “Невіоко Холдингс Лімітед”, яка є засновником українського ТОВ “Егзагон”. Компанія Hexagone позиціонується як один з провідних імпортерів на ринку косметики та парфумерії в Україні, що співпрацює з роздрібними мережами Brocard, Cosmo, Watsons тощо.

Згідно з оприлюдненою БЕБ інформацією, співробітники рітейлінгової мережі сформували штучний податковий кредит за рекламні послуги від пов’язаного суб’єкта господарювання, “нагрівши” держбюджет України на 50 млн грн податків.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, наразі провожиться детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Нагадаємо, аби позбутись російського сліду та вберегти майно від арешту, косметично-парфумерну мережу Brocard намагались перепродати французькій компанії, але АМКУ і суд заблокували сумнівну угоду.

АО «Кравец и Партнеры»

Як заявив прем’єр міністр Денис Шмигаль, українська влада забере усе, чим володіє країна-агресор в Україні, а кошти направить на посилення української армії, підтримку громадян та відновлення країни. Рішення Уряду ухвалено на виконання закону, прийнятого Радою ще 3 березня (№2116-IX).

І забирати активи будуть як у громадян Росії та Білорусі, так і у власників паспортів інших країн, якщо ті підсобили в агресії РФ. Як окремо підкреслив у коментарі Delo.ua керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько, вилучено може бути будь-яке майно.

“Йдеться про грошові кошти, валютні цінності, вклади у банках, рухоме та нерухоме майно, майнові права, корпоративні права, цінні папери, криптовалюта. Конфіскація здійснюється з мотивів суспільної необхідності в рахунок майбутніх репарацій РФ на користь України”, – уточнює він.

Шлях закону був плутаним, але лишились останні акорди

Майже за місяць опісля прийняття закону №2116-IX, 1 квітня, парламент спробував внести до нього зміни (проєкт закону №7169), поширивши його дію на майно не лише юр-, а й фізичних осіб, а також осіб, які не є громадянами РФ, але мають з нею найбільш тісний зв’язок.

Цей документ президент так і не підписав. І навряд це станеться взагалі, зазначає у коментарі Delo.ua голова аналітичного центру Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор. Натомість, найвірогідніше, президент підпише інший проєкт закону, де буде враховано його ж пропозиції.

“Ухвалений Радою законопроєкт №7169 президент не підписав. Натомість парламент прийняв інший проєкт закону (№7194), який був “конкуруючим” першому. І саме він запровадив конфіскацію активів пов’язаних з РФ фізосіб, якщо ті навіть не є її громадянами”, – пояснює вона.

Зараз документ вже направлено на підпис президенту після вето. Найвірогідніше, перший законопроєкт №7169 президенту не сподобався, оскільки автори пропонували запровадити у ньому конфіскацію активів без судового рішення. А згідно з Конституцією, така конфіскація цього вимагає.

По-друге, додає Тетяна Хутор, у цьому проєкті закону не були забезпечені процесуальні права якраз власників активів, що в майбутньому могло б стати підставою для оскарження конфіскації в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

Справедливість її слів підтверджує у розмові з нами і старший партнер АО “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

“У супротивному випадку власники такого майна підуть у суди, бажаючи його повернути. І ймовірність виграти справу буде високою, оскільки йдеться про націоналізацію не тільки російської державної власності, а й власності приватних осіб”, – стверджує він.

У другому законопроєкті суд гратиме основну роль, оскільки саме за його рішенням буде відбуватися ця конфіскація. Цим займатиметься Вищий антикорупційний суд (ВАС), а позов до нього подаватиме, найвірогідніше, Мінюст (у законі цей орган прямо не зазначено, але рішення буде за урядом).

Як виглядатиме механізм конфіскації майна

Тетяна Хутор докладно пояснює, що механізм конфіскації пов’язаних з РФ осіб виглядатиме наступним чином.

“РНБО накладає санкції на власників такого майна і блокує активи, а вже потім Мінюст має право після блокування активів подавати позов до ВАС про їх конфіскацію. РНБО накладає основні санкції, а Мінюст продовжує справу”, – говорить експерт.

Такий суворий захід застосовуватиметься лише на час дії воєнного стану і стосуватиметься лише тих осіб, до яких були попередньо застосовані санкції РНБО у вигляді блокування активів.

Втім, повноцінна націоналізація активів, про яку говорив Денис Шмигаль, не змогла б розпочатися без ухвалення Кабміном ряду необхідних документів, серед яких – рішення про ту саму передачу відібраних активів до “Національного інвестфонду”.

До слова, тиждень тому Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) надіслало до Офісу Генпрокурора та МЗС списки з більше 11 тис. фізичних та майже 3 тис. юридичних осіб, які так чи інакше допомогли РФ у війні проти України.

Але конфіскація буде стосуватися лише тих фізичних осіб, чиї дії суттєво загрожували національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, а також значно сприяли таким діям.

До таких належать керівництво країни агресора, військові, що беруть участь у нападі на Україну, пропагандисти, благодійники, що робили пожертви держорганам РФ та представники крупного бізнесу, які за останній рік сплатили до держбюджету податків більше як на 3 млн рублів.

Для юридичних осіб загроза розпрощатися з активами в Україні постає, якщо за минулий рік вони сплатили до російського держбюджету понад 170 млн рублів.

Конфіскацією російських активів займається не одна РНБО

Як відомо, 11 травня РНБО вже прийняла рішення про подібне вилучення активів, яке було введено в дію указом президента. Йдеться про націоналізацію корпоративних прав і фінансових активів українських “дочок” російського “Сбєрбанку” і “ВЕБ.РФ”.

Як підкреслив у коментарі нам виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін, конфіскацією активів банків з російським корінням справа не завершиться: будуть забирати усе, що є в реєстрах власності.

“Росіяни як власники ще замішані у нашій металургійній промисловості. Були навіть питання про запорізькому алюмінію. Росіяни також володіли вагонами на нашій залізниці, але їх вже передали до державної власності”, – каже Пендзін.

Експерт має на увазі те, що Бюро економічної безпеки (БЕБ) встановило 17,8 тис. вагонів з РФ та Білорусі, які оцінюються у 15 млрд грн – їх заарештували та передали в користування “Укрзалізниці”. Але, за його словами, відчуження активів може торкнутися навіть торгівельної сфери.

“Не знаю, як це зараз відображено у реєстрах, оскільки право власності переоформлювалось дуже швидко, але відомо, що росіяни володіли в Україні помітною кількістю торгівельно-розважальних центрів. Якщо це має місце і зараз, ТРЦ у них просто відберуть”, – припускає Пендзін.

Втім, як акцентує Тетяна Хутор, не варто плутати конфіскацію російського майна БЕБ та РНБО.

“БЕБ все одно працює у межах ряду процедур, проваджень. БЕБ розслідує склад певних правопорушень. Що ж до РНБО, то тут йдеться про конфіскацію активів не на підставі правопорушень, а з огляду на дані, що підтверджують наявність загрози національній безпеці”, – додає вона.

Російський слід, між іншим, нещодавно знайшло і Державне бюро розслідувань (ДБР) у будівельному комплексі, як з’ясувалось, російського олігарха Андрія Молчанова, наближеного до Кремля. Йдеться про українське підприємство з виготовлення будівельних матеріалів.

Як уточнили в ДБР, сам Молчанов є колишнім членом Ради Федерації та сплачує великі податки до бюджету країни-агресора. В ДБР вже провели обшуки за місцями проживання директора та бухгалтерів, офісних приміщень та промислових об’єктів підприємства, пов’язаного із російським капіталом.

Наостанок відмітимо, що сьогодні в Україні кожен охочий може повідомили про компанію, що, на його думку, має російське коріння або власників, наближених до керманичів РФ, написавши на чат бот ВЕБ. Займається виявленням таких компаній і YouControl.

Остання створила міжнародний інструмент для виявлення прихованих російських та білоруських активів – RuAssets.

ДЕЛО

АО «Кравец и Партнеры»

Україна не ввела санкції проти «Сбєрбанку Росії» Україна оприлюднила перелік антиросійських санкцій. Виглядає він приблизно так: мертві бойовики, російські чиновники, які чхати хотіли на Україну, та кілька іноземних журналістів, які чимось не догодили українській владі.

Про це йдеться в сюжеті програми «Гроші» на «1+1».

Під час анексії Криму росіяни вправно покрали й українське державне майно. Найбільш відомий кейс – із вишками для підводного буріння, так званими «вишками Бойка», за які бюджет сплатив майже півмільярда доларів. Здавалося, а що заважає українській владі відібрати щось і у держави Росія? Наприклад, три російські банки – «Промінвест», ВТБ та «Сбєрбанк», які разом володіють на території України активами в розмірі 150 млрд грн.

150 мільярдів грошей Кремля могли б опинитися в заручниках української влади. Але, як виявилося, голова Нацбанку Валерія Гонтарева дуже не хоче націоналізації цих активів. Передусім через те, що в неї з росіянами, як і в її «патрона», – бізнес.

Як не дивно, але чимала кількість російських банкірів досі заробляють в Україні. Санкційний список мав би виправити це недбальство. Чи то заради галочки, чи то просто не помітили, але у список потрапили всього-на-всього 30 маловідомих російських банків, в яких тимчасово заблокують активи. «Агроінвестиційний комерційний банк», «Банк Москви», «Байкал-Банк», «Комерційний банк «Бізнес для бізнеса», «Комерційний банк «Верхньоволзький». І решта назв, які українцям мало про що говорять.

«У цьому списку є «Банк Москви», який також представлений в Україні. Однак немає банку ВТБ, який фактично є власником цього «Банку Москви». Також немає «Сбєрбанку Росії», – говорить експерт банківської галузі Ростислав Кравець.

І це далеко не всі фінансові заклади, роботу яких антиросійські санкції, за логікою, мали б заборонити.

«Україна здійснила певні кроки в бік фінансових санкцій проти певних банків. Це, можна сказати, ну, один відсоток від того потенціалу, який вона могла», – говорить фінансовий експерт Олексій Кущ.

Україна могла задіяти ще один фінансово-санкційний важіль – членство в організації FATF. Вона бореться з відмиванням грошей.

«Якщо говорити про Крим, наприклад, або про окуповані території Донеччини та Луганщини, то всі фінансові транзакції на цих територіях Україна могла б заблокувати саме через систему FATF», – зазначає фінансовий експерт Олексій Кущ.

І якщо бути об’єктивним, то до санкційного списку мали б потрапити й ті компанії, що ведуть подвійну гру: роблять бізнес в Україні, а разом із тим сплачують податки в країні-агресорі.

ТСН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры