Ініціатором внесення законопроекту став член депутатської групи “Відновлення України” Олександр Лукашев. Фактично українців хочуть зобов’язати виплачувати борги за померлих родичів. Про що говорить ця ініціатива? Чи може вона втілитись у життя? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Бачимо просто бажання піару Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився таким коментарем:

“Я відношу цю ініціативу до чергового законодавчого сміття та бажання окремих депутатів просто пропіаритися, побачити у ЗМІ більше згадок про себе (як робили деякі парламентарі, просуваючи проекти про демобілізацію, які не реалізуються в нинішніх умовах). Цей законопроект не має, навіть якщо буде прийнято (а прийнято його не буде) жодних юридичних наслідків”.

За словами експерта, способів оформлення спадщини – безліч. І обмеження, які пропонується запровадити, ні на що не вплинуть. Відповідно до цивільного кодексу, можна оформлювати дарування, довічне утримання та безліч інших способів, зазначає адвокат.

“До того ж, – продовжує він, – запровадження додаткових вимог для того, щоб отримати право на спадщину, порушить не лише чинне законодавство України та власне здорову логіку, а й – міжнародне законодавство. Плюс може призвести до великої кількості зловживань, збільшення рівня корупції”.

Ростислав Кравець резюмує: бачимо просто бажання піару, що зрештою дуже дорого обходиться не лише українцям, а й Україні загалом.

Необхідно шукати інший шлях погашення боргів покійного

Аналітик “Центру розумних рішень” В’ячеслав Черкашин звертає увагу, що у більшості випадків діє правило, згідно з яким спадкоємець має безумовне право відмови від спадщини.

“Це базовий елемент особистої та економічної свободи будь-якої людини, – пояснює він. — Будь-які спроби обмеження свобод повинні мати дуже вагомі підстави (стаття 29 загальної декларації прав людини відносить до таких грубі порушення базових прав інших громадян, моральних заборон, соціального порядку). Ніщо з перерахованого немає прямого відношення до проекту 11220”. Відтак необхідно шукати інший шлях погашення боргів покійного, без покарання його родичів і близьких, які потрапили до заповіту, вважає В’ячеслав Черкашин.

Краще б парламент ухвалив закон про відповідальність родичів корупціонерів

На думку засновника “Студії здорового глузду”, підприємця, громадського діяча Павла Себастьяновича, складно сказати, чим керуються сьогодні депутати у своїй роботі.

“На фронті – критична ситуація, в економіці – не краще. А ось про проблему боргів померлих я жодного разу не чув, – зізнався експерт. – Невже це якась значна сума? Чи йдеться про борги загиблих воїнів?”. Краще парламент прийняв би закон про відповідальність родичів корупціонерів, про колективну відповідальність сімей корупціонерів, які користуються результатами злочинної діяльності родича-чиновника, вважає Павло Себастьянович.

Джерело: comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

На таку суму могли розраховувати ФОП, які сплатили ЄСВ за 4 квартал 2021 року, наймані працівники, за яких сплачено ЄСВ за 4 квартал, крім працівників організацій, які отримують кошти з Державного бюджету України, а також фізособи-підприємці, які не перебували у стані припинення, реорганізації чи ліквідації.

Проте, як повідомляють «Вести», під час проведеної Мінфіном перевірки з’ясувалося, що державну допомогу отримали й бюджетники, що суперечить умовам програми. Тож у Мінекономіки попросили терміново повернути неправомірно отримані кошти. У разі неповернення міністерство може звернутися до суду.

Однак адвокат Ростислав Кравець упевнений, що якщо людина отримала допомогу, то, згідно з чинним законодавством, з неї навряд чи зможуть стягнути її навіть через суд.

«Змусити повернути гроші вони не зможуть. Тому що всі громадяни України постраждали від військової агресії, незалежно від національності, соціального статусу тощо», — зазначив він і додав, що дії міністерств виглядають як спроба порушити Конституцію України, основні засади якої — рівність всіх перед законом.

«Якщо гроші цим людям перерахували, якщо це зробили у цифровому вигляді, то питання — до розробників цифрових програм. Людина подала заявку, її прийняли, не відхилили через те, що громадянин — бюджетник і не підпадає у категорію під виплати. Якщо програмісти помилилися, тоді вони повинні за це відповідати, повинні повернути зі своєї кишені кошти до держбюджету. У державній владі ніхто не має права на помилку, особливо під час війни», — додав адвокат.

Нагадаємо, що по 6500 гривень виплачували мешканцям регіонів, в яких велися активні бойові дії. Заявки перестали приймати 31 березня.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»