Що з цього вийде і чому ця ініціатива порушує Конституцію України Ви дізнаєтесь з відео.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ст. 426-1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3232

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це розповів відомий адвокат Ростислав Кравець. Він пояснив, чим завершуються справи по т.зв. “бусифікації”.

Державне бюро розслідувань (ДБР) має розслідувати випадки побиття, затримання і незаконної мобілізації громадян військовослужбовцями терцентрів комплектування (ТЦК) і соцпідтримки. У противному разі безкарність породжуватиме наступні факти насильства стосовно цивільних осіб.

За його словами, люди не доводять ситуацію до логічного завершення.

– Якщо людину відпускають, то ніхто чомусь не звертається в ДБР, не вимагає від ДБР розслідування, на якій підставі людину туди доставили, – каже юрист. – Затримувати людину може тільки поліція. Якщо ви не хочете нікуди їхати, то поліція повинна скласти протокол про адмінзатримання.

А ми ж бачимо, що людей ногами забивають, б’ють, заламують, кидають… Це викрадення людини. Це перевищення службових повноважень. Під час дії воєнного стану за це передбачено позбавлення волі для військових строком від 8 до 12 років. Хоч один вирок бачили? Кожен день ми бачимо ці відео і жодного вироку немає, – наголошує Ростислав Кравець.

За його словами, через те, що ця безкарність набула космічних масштабів, так і відбувається.

– Були б один-два вироки і, я думаю, одразу був би порядок в Україні, – каже він. Першу причину, чому ДБР не реагує на такі випадки, він вбачає у відсутності політичної волі.

– Друга ситуація – відсутність військової юстиції. Питання, що пов’язані з військовими, повинні вирішуватися виключно військовими судами та прокурорами. А у нас нема військової прокуратури. У нас є прокуратура в оборонній сфері. Військова прокуратура в 2019 році була, а завдяки нашим активістам, ліквідована, – підсумував юрист.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Важлива та перевірена інформація від адвоката Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект №11469 від 07.08.2024 Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44687

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Раніше для отримання допомоги ВПО достатньо було довідки про взяття на облік, тобто мав значення сам факт внутрішнього переміщення. Та віднедавна в уряді та парламенті почали розробляти чіткий перелік підстав для відмови у призначенні чи скасування допомоги на основі майнових критеріїв. Що це означатиме для тих, хто через агресію РФ став біженцем у власній країні?

Українці, які через бойові дії змушені були покинути домівки, мають право на допомогу від держави. Умови надання державної допомоги цим категоріям населення з часу початку широкомасштабного вторгнення зазнавали змін. Крім того, у Раді зареєстрували новий законопроєкт №9653, що також пропонує відкоригувати критерії скасування виплат переселенцям. Фокус дізнався, як зараз відбувається призначення допомоги, що зміниться в разі ухвалення ініціативи та яка допомога від держави дійсно покращить життя тим, хто опинився в складній життєвій ситуації.

Хто в Україні має право на отримання виплати ВПО

Державна допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на проживання регламентуються постановами КМУ від 20 березня 2022 року № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” та від 11 липня 2023 № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб”. Виплата допомоги на проживання надається тим ВПО, які

• перемістилися з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії;
• тимчасово окупованих Російською Федерацією;
• мають зруйноване або непридатне для проживання житло.

“Щоб отримати цю допомогу, перш за все, потрібно мати докази факту внутрішнього переміщення, які засвідчуються довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб“, — каже юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова Фокусу.

• для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 гривень;
• для інших осіб – 2 000 гривень.

Згідно з постановою №709, з 1 серпня виплати допомоги ВПО автоматично продовжили тим, хто її вже отримував, на один шестимісячний період, за винятком тих, хто:

• перебував за кордоном понад 30 календарних днів поспіль;
• відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджений за окремі види злочинів проти основ національної безпеки або оголошених в розшук;
• повернувся до покинутого місця проживання.

Крім того, ця постанова передбачила верифікацію за “майновими критеріями”. “Стало важливо враховувати майновий стан отримувача при призначенні допомоги. Це означає, що фінансова ситуація особи тепер впливає на рішення про надання допомоги”, — сказала Катерина Голубцова.

• діти з інвалідністю;
• особи, які доглядають за особою з інвалідністю;
• особи пенсійного віку;
• особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років;
• неповнолітні та малолітні діти, які прибули без супроводу законного представника;
• якщо сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів (на 1 січня 2023 — 10 356 грн).

Закріплення критеріїв та збільшення лімітів на покупки: що пропонує законопроєкт №9653

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкту №9653, його метою є закріплення на рівні закону України основних критеріїв для отримання внутрішньо переміщеними особами допомоги на проживання. Загалом ідея закріпити критерії в законодавстві раціональна. “Адже закон не можна так швидко змінювати в ручному режимі, як це роблять в Кабінеті міністрів. Це певна гарантія стабільності у визначенні підстав відмови у наданні допомоги”, — сказав Фокусу юрист Ростислав Кравець.

Крім того, нині не враховується можливість допомоги громадянам, які стали ВПО через техногенну катастрофу на Каховській ГЕС, оскільки частина територій Херсонської області є деокупованою. Проєктом закону пропонується внести зміни до ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, зокрема:

• доповнити категорії ВПО, які мають право на отримання допомоги на проживання, особами, які перемістилися з територій техногенних аварій та катастроф, спричинених збройною агресією РФ проти України;
• визначити, що допомога призначається на кожного члена сім’ї у закріпленому розмірі без обмеження максимального розміру;
• не враховувати розмір отриманої допомоги під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Отже, депутати пропонують закріпити такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

Так, законодавець пропонує не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Консолідація даних та переїзд за вимогою ринку праці: як уряд може покращити підтримку переселенців

Загальна кількість ВПО в країні — 4,9 млн, зокрема 3,6 млн — з початку широкомасштабного вторгнення. З них 2,6 млн отримують виплати. Загалом цьогоріч на фінансування програм для підтримки ВПО було виділено понад 82,7 мільярда гривень, на наступний рік сума приблизно така ж. Формування критеріїв для непродовження виплат продиктоване потребою попередити зловживання серед отримувачів допомоги — з одного боку, а також актуалізувати перелік осіб, які дійсно потребують підтримки.

На думку економіста Бориса Кушнірука, чинні та запропоновані майнові критерії не показові. “В умовах проблем з фінансуванням державного бюджету, намагаємося скоротити кількість осіб, які потребуватимуть соціальних виплат. Але за великим рахунком, 200 тисяч гривень – це невеликі кошти, як і 100 тисяч. Наприклад, 100 тисяч лежить на депозиті під 15% річних. Ці 15 тис. гривень забезпечують покриття людині на рік? Навряд. Думаю, потрібно “танцювати” не від суми депозиту, а від доходу людини“, — сказав він Фокусу.

При цьому, експерти наголосили: дохід варто співставляти з реальним прожитковим мінімумом та обраховувати не один показник інфляції, а три – для трьох соціальних груп. “Бо структура споживання у малозабезпечених людей геть інша, ніж загалом. Для них окремо потрібно розраховувати індекс споживчих цін і виходячи з цього переглядати прожитковий мінімум”, — розповів у коментарі Фокусу економіст Борис Кушнірук.

• громадам — створити адекватний реєстр ВПО з даними про те, хто ці люди, з якими спеціальностями;
• співставляти їх профілі з потребами на ринку праці в громаді і рекомендувати переїзд у регіони, де в них є потреба;
• уряду — запровадити квоти на працевлаштування ВПО.

АО «Кравець І Партнери»

У Раді зареєстрували законопроєкт №9653, який передбачає перелік підстав для відмови у виплаті допомоги переселенцям. Фокус з’ясував, хто не зможе отримати виплату у разі його ухвалення.

З 1 вересня деяким категоріям внутрішньо переміщених осіб (ВПО) виплату допомоги на проживання, яка становить 3 тисячі гривень особам з інвалідністю й дітям і 2 тисячі гривень для всіх інших, — припинили. 

Зокрема, у допомозі відмовили, якщо після верифікації було встановлено, що особа:

• придбала транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа);
• здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку);
• має на депозиті в банку кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень.

“Допомога тепер надається строково. Вона призначається на 6 місяців, але може бути продовжена ще на півроку, але тільки з урахуванням ступеня вразливості ВПО. Це можуть бути особи похилого віку, інваліди, незабезпечені особи або особи, які утримують трьох і більше дітей”, — зауважила Фокусу юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова.

Більші ліміти на покупки: як пропонують змінити критерії для допомоги ВПО

Як зазначають автори ініціативи, діючі норми не беруть до уваги той факт, що “певна особа протягом трьох місяців перед зверненням могла здійснити суттєві витрати чи оплатити послуги на суму від 100 тис. грн одним платежем, однак в цей самий період внаслідок збройної агресії, наприклад, потраплянням ракети в будинок, може втратити власне рухоме чи нерухоме майно, інші матеріальні цінності”. Тож пропонують не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Отже, депутати ініціюють такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

“Законопроєкт №9653 у разі його прийняття внесе певні зміни для ВПО. Даний законопроєкт передбачає розширення Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо гарантування права внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання” новою статтею, яка передбачає конкретний список підстав, наявність яких необхідна для отримання виплат ВПО, окрім вже того, що особа включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. У разі прийняття законопроекту будуть чітко прописані підстави, при яких виплати щомісячної допомоги не призначаються та можуть бути припинені”, — резюмувала Голубцова.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

У Раді з’явився законопроект №8401, який передбачає внесення цілого переліку змін до Податкового кодексу. Йдеться фактично про скасування податкових пільг, які дали бізнесу на початку війни. У тому числі, щодо переходу на сплату податку в 2% від обороту та податкових перевірок.

Сам законопроект не став особливим сюрпризом. Його розробку раніше анонсував голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев. Адже на відміну податкових послаблень українська влада підписалася у меморандумі з МВФ.

“Мета законопроекту – виконання Україною зобов’язань у рамках меморандуму про економічну та фінансову політику, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання якнайшвидше відновити довоєнний стан податкової політики”, – написав у своєму Телеграм постійний представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук.

Тобто особливі проблеми із ухваленням цього проекту навряд чи будуть. Очікується, що його норми почнуть діяти із липня цього року.

Що це означає для бізнесу?

“Для великого бізнесу, імпортерів, які свого часу перейшли на “спрощенку” під 2% великої катастрофи не буде. Багато хто вже й так повернувся на колишню схему зі сплатою ПДВ, а ті, хто не повернувся, може платити. А от дрібний бізнес може серйозно постраждати, адже доведеться вираховувати вдвічі більше податків”, – каже аналітик АЦ “Об’єднана Україна” Олексій Кущ.

“А що, війна хіба вже закінчилася, чи ми можемо розраховувати на довоєнні умови ведення бізнесу? Підприємці й так ледве виживають. Багато хто, попрацювавши кілька місяців на генераторах, уже закривається – не тягне витрат на паливо, а цінники на свій товар підвищити не можуть “Якщо ще за податками доведеться платити більше, буде масове закриття дрібного бізнесу”, – зазначив голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич.

Розбиралися у ситуації з податками.

Скасування пільг, повернення податкових перевірок та касових апаратів

Законопроект №8401 розробив і подав до парламенту Кабмін.

У пояснювальній записці необхідність вносити зміни до Податкового кодексу пояснюють тим самим меморандумом з МВФ. “Зобов’язання, зокрема, передбачають внесення змін до законодавства щодо обмеження з 1 липня 2023 року дії мораторію на проведення податкових перевірок, особливостей застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку у розмірі 2%, норм про незастосування відповідальності за порушення вимог закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо”, – наголошується в пояснювальній записці. В уряді підрахували, що тільки скасування схеми з податком 2% дозволить додатково залучити до бюджету цього року близько 8 млрд гривень. Загалом очікується велике зростання надходжень як до місцевих, так і до державного бюджету.

Які саме зміни прописані у проекті? Зазначимо ключові пункти.

1. Скасується можливість сплати податку 2% від обороту. Підприємства повертаються на колишні схеми зі сплатою прибуток і ПДВ. У проекті прописано, що для фізосіб-підприємців 1 та 2 груп зберігається можливість до закінчення військового стану сплачувати єдиний податок у розмірі 2% від обороту. Але наступна приписка – “але не пізніше 1 липня 2023 року” практично ставить хрест на можливості збереження пільг. Якщо, звісно, війна не закінчиться до липня. “Бізнес чекає на дворазове підвищення єдиного податку – платили 2% від обороту, буде 5%. Зараз, коли на рахунку буквально кожна копійка, ці витрати для багатьох можуть стати критичними. Тим більше, що зростуть і інші податки”, – каже Сергій Доротич.
2. Скасовується можливість для ФОПів 1 та 2 груп не платити ЄСВ.
3. Скасовується мораторій для проведення документальних перевірок. Зазначимо, що податківці вже активно готуються до поновлення перевірок. Є план більш ніж на 4 тисячі рейдів.
4. Повертаються обмеження щодо термінів подання податкової звітності, адміністративного опротестування тощо. Такий фактор, як, наприклад, перебої з електроенергією, через які підприємець може не встигнути подати звіт вчасно, у новій податковій реальності, схоже, не враховується.
5. Скасовується мораторій на штрафи. На початку війни з бізнесу зняли штрафи за багато порушень з податків та ЄСВ, а також за невикористання касових апаратів. З липня усі ці “бонуси” знімуть.
6. По касових апаратах окремо прописано поновлення заборони працювати офлайн – без виданих фіскальних номерів (чеків).
7. За штрафами – за порушення, виявлені під час перевірок з 1 липня 2023 року та протягом 30 днів після закінчення військового стану, будуть штрафи, але не буде пені. Але сума податкового зобов’язання не підлягає оскарженню.

“А що – війна вже закінчилася?”

Однією з найсерйозніших змін експерти вважають скасування “схеми 2%”. Вона працювала з початку війни, і, по суті, дозволила багатьом компаніям “стати ФОПами”, перейти на спрощенку і платити лише 2% від обороту.

Поступово цю схему почали блокувати, зокрема, для імпортерів, яким повернули ПДВ на продукцію, що поставляється. Але на податку 2% і зараз залишається багато компаній.

За даними “Опендатабот”, на ставку 2% перейшло понад 160 тисяч фізосіб-підприємців та близько 40 тисяч компаній. Згідно з опитуваннями цього ресурсу, 26% підприємців вказали, що така податкова модель сильно допомогла їхньому бізнесу.

Тому зараз чимало противників скасування цієї схеми.

“Незважаючи на те, що це одна з домовленостей з МВФ, в умовах війни бізнес потребує підтримки, у тому числі, за рахунок фіскальних механізмів та мінімального втручання у господарську діяльність. Тому потрібно шукати інші компенсаторні механізми, особливо для дрібного та середнього бізнесу”, – каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

“Платили 2% від обороту, з липня доведеться знову платити 5%. Плюс – повертається ЄСВ. Тобто зростання з податків для бізнесу – більше ніж удвічі. А у нас що – війна закінчилася вже? Сьогодні бізнесу і так важко – повітряні тривоги, перебої з електроенергією, і все це на тлі зниження купівельної спроможності людей. Дивлюся, як гасне ейфорія з приводу генераторів. Багато хто знайшов гроші на покупку, попрацював пару місяців, а зараз розуміє, що не тягне: витрати на паливо, обслуговування різко знизили прибутковість бізнесу. Декого взагалі в мінус загнали. А “генераторна націнка” не скрізь можлива – люди просто не готові платити більше. Тому і без підвищення податків зростає кількість підприємців, які або вже закриваються, або думають зробити це найближчим часом. “Зайві” податки тільки прискорять цей процес. Я вже не кажу про те, що за традицією податкові новації у нас чомусь плануються не з початку нового звітного періоду, а якраз у середині року”, — обурюється Сергій Доротич. Він також дивується, що не зробили послаблень із податків навіть для підприємців-переселенців. “Вони і так усі втратили, і їх з податками потрібно дати спокій на найближчі п’ять років. Але про це чомусь не подумали”, – додав Доротич.

“Податкові послаблення і вводили дивно, і скасовують так само. На початку війни дозволили перейти на податок у 2% торговим мережам та імпортерам, які і так навряд чи закрилися б. При цьому така схема не підходить для виробничих підприємств, тому вітчизняні товари відразу стали програвати імпорту. Те, що зараз 2%-й податок для компаній скасовують, на мою думку, правильно. Вони цілком в змозі платити. Але ось для ФОП скасування податкових пільг може стати просто вбивчою, так як податки зростуть більш ніж у два рази. При цьому очікуване зростання податкових надходжень на 8 млрд на рік це не так і багато – менше відсотка видаткової частини бюджету, які ризики “вбити ФОПу” є.

Думаю, скасування “схеми 2%” було запропоновано МВФ нашим Мінфіном, щоб продемонструвати “радикальні реформи”. Як відомо, для МВФ наша спрощенка у будь-якому вигляді вже давно є сильним подразником, оскільки вони бачать у ній спосіб тінізації економіки”, – зазначив Олексій Кущ.

М’яко кажучи, не тішить підприємців та повернення податкових перевірок.

Зазначимо, що фіскали вже активно готуються до перевірок. У плані ДПС на 2023 рік зазначено 2225 документальних планових перевірок юридичних осіб, 1461 – ФОПів, 328 перевірок щодо правильності нарахування ЄСВ. Усього – близько 4 тисяч перевірок.

“Бізнес побоюється, що буде справжній колапс”, – каже Доротич.

“Вже пішли перевірки. На Рівненщині, зокрема, відновили перевірку заправок. Подібні накази з’явилися і в інших регіонах. Відпрацьовують, збирають данину, загалом, усе у найкращих традиціях”, – розповів власник мережі “Прайм” Дмитро Леушкін.

Щодо касових апаратів, то ще до війни їхнє масове запровадження викликало паніку у дрібних підприємців. Адже РРО – це необхідність найму бухгалтера, обслуговування апарату, звітності перед податковою. Тобто мікропідприємець, який працює сам чи з членами сім’ї, мають готуватися до додаткових витрат – на першому етапі близько 100 тисяч гривень. Така сума, особливо зараз, по кишені не всім.

“Особливе питання – як враховуватимуть проблеми з електроенергією, адже під час відключень світла касові апарати – офлайн”, – додав голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець. У законопроекті про перебої з електроенергією нічого не сказано. Але можливо з’являться доповнення під час роботи над документом у парламенті.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Одночасно із заявою ? про зміну імені до відділів ДРАЦС необхідно подати наступні документи:

? паспорт і свідоцтво про народження заявника;
? свідоцтво про шлюб (у разі коли заявник перебуває у шлюбі) або про розірвання шлюбу (у разі коли шлюб розірвано);
? свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
? свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
? свою фотокартку;
? квитанцію про сплату державного мита.

Відділи ДРАЦС розглядають заяву про зміну імені у 3-місячний термін. Цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці і за наявності на це поважних причин.
Висновок про можливість зміни імені надає територіальний орган Національної поліції ? за місцем проживання заявника.

❗️Після отримання дозволу заявникові необхідно звернутися у відділ ДРАЦС для складання актового запису про зміну імені або прізвища. Якщо не зробити цього протягом 3 місяців без поважних причин — дозвіл втратить силу.

Втім існують причини, коли вам можуть відмовити ⛔️ у зміні імені. А саме – у разі:

▪️ здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
▪️ наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
▪️ офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
▪️ подання заявником неправдивих відомостей.

АО «Кравец и Партнеры»

– Ростиславе, з чим Ви можете порівняти правову систему України?

– В практичному аспекті аналог дуже важко знайти. На сьогодні, за моїм переконанням, правова система України зруйнована завдяки стороннім експертам, українським активістам і дилетантам. Постійні експерименти призвели вже до того, що новообрані судді Верховного Суду (без України) визнають недійсним рішення Конституційного Суду України, а сам Конституційний Суд України взагалі віднесли до політичного органу.

– Що особисто може зробити український юрист, який прагне наблизити нашу державу до еталону правової?

– На мій погляд, не тільки юрист, а будь-який громадянин України може це зробити. У нашої компанії навіть девіз такий – «Кожен може змінити світ на краще».

Просто потрібно діючу владу, в першу чергу, змусити дотримуватись тих законів, які вони приймають. Коли керівники країни, урядовці, народні депутати почнуть виконувати закони, що вони самі й приймають, тоді той безлад,  який виник у правовому полі, буде впорядковано. На жаль, коли не виконують існуючі закони, намагаючись для цього прийняти нові, які також не виконуються, – навести лад не вдасться.

– У Вас дуже активна громадська позиція. Чи не боїтеся тиску з боку влади?

– Якщо боятись, тоді не варто навіть думати про будь-які зміни. Питання в тому, що як такої, влади в Україні не існує. Натомість є купка осіб, які виключно у власних інтересах воюють та дружать, в залежності від ситуації, один з одним. Нікого з них не цікавить їх майбутнє та майбутнє їх дітей в Україні. Вони купують собі нерухомість за кордоном, вчать своїх дітей за кордоном, лікуються за кордоном, відпочивають за кордоном. Вони себе не бачать в Україні, тому і боятись їх не треба.

– Як така бурхлива діяльність поєднується з керівництвом юридичною компанією, адвокатською практикою?

– Все дуже просто – я люблю свою роботу. І саме за цим критерієм я і підбираю команду.

Відносно недавно я прочитав дуже цікаву книгу Антуана де Сент-Екзюпері «Цитадель». Вважаю, що той, хто хоче бачити далі та розуміти світ, повинен обов’язково її прочитати. У цій книзі є така думка: «Якщо  ти хочеш побудувати корабель, не треба скликати людей, планувати, ділити роботу, діставати інструменти. Треба заразити людей прагненням до нескінченного моря. Тоді вони самі побудують корабель». Саме так ми з моїми колегами і діємо, тому все і встигаємо.

– Навіщо Ви подавали свою кандидатуру до членів Вищої ради юстиції?

– Якщо відверто, то на той час я ще не до кінця розумів, що саме повинен робити цей орган і які завдання на нього покладені. Моя мета на той час, як і зараз, – це не дати узурпувати владу та побудувати незалежний і професійний судовий корпус за допомогою якого можна навести в Україні лад. Однак, з огляду на те, що відбувається в Україні, на сьогодні я вважаю, що можу зробити значно більше, не будучи членом Вищої ради правосуддя.

– У певний період Ви отримали популярність як експерт у питаннях банківського права, а яка сфера зараз найулюбленіша?

– Банки я не залишаю. Спорів з банківськими та фінансовими установами у нас дуже багато. Можу сказати словами з реклами мережі Макдональдс – я це люблю!

Окрім цього, так сталось, що останні чотири роки я дуже багато часу приділяю саме захисту суддів – з метою побудови незалежної суддівської гілки влади.

– Ви й досі хочете стати Генеральним прокурором? Місце вакантне.

– Це більше жарт, однак, як говорять, в кожному жарті є частка жарту. Будь-яка державна посада – це в першу чергу відповідальність. Наразі Генеральна прокуратура все ще має можливість зупинити це правове безладдя і змусити виконувати закон.

– Чи відомі Вам випадки, коли людина залишала адвокатуру та починала успішно працювати у правоохоронних органах?

– Знову ж таки, якщо відверто, я таких прикладів не шукав. На сьогодні є адвокати, які пішли в народні депутати, є ті, хто пішов у Нацполіцію, НАБУ та антикорупційну прокуратуру, є навіть ті, хто пішов у судді. На скільки це буде вдало – покаже час.

– Адвокатів часто запитують, кого вони не стали би захищати в жодному разі. Але поставимо інше питання – який тип клієнта для Вас є найбажанішим? Чи буває так, коли щось «клацає» і Ви розумієте: ось це «моя» справа, «мій» клієнт?

– Я трошки по-іншому підхожу до цього питання. Моя робота – захищати порушене право, і саме цим ми займаємось з колегами. Звичайно, є цікаві справи, коли ти розумієш, що тобі ніхто не заважає і все в твоїх руках, – тоді ти починаєш творити для клієнта і для держави. Найбільше мене збуджує, якщо можна так сказати, коли мова йде про захист від великих банків, держави та й взагалі, недосконалої державної машини.

– Чому Ви підтримуєте законопроект № 9055 про адвокатуру?

– Це дасть змогу припинити свавілля та узурпацію влади в адвокатурі, а також дасть змогу розвиватись адвокатурі та збільшить гарантії адвокатської діяльності. На сьогодні, на мій погляд, після прийняття нікому не потрібної адвокатської монополії адвокатура фактично втрачає незалежність при існуючому стані речей. Законопроект 9055 це може виправити.

– Якщо Ваші сини висловлять бажання стати юристами – відмовлятимете?

– Я вважаю, що діти повинні прожити своє життя, а не життя, до якого їх підштовхують, а іноді і примушують батьки. Тому, якщо хотітимуть бути юристами – я проти не буду, а якщо ні – то підтримаю будь-які прагнення для їх розвитку та досягнення поставленої мети.

FEMIDA.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Проблематика, яка була притаманна останніми тижнями валютно-фінансовому ринку України, минулої п’ятниці та понеділка 10 листопада ще більше загострилася. 7 листопада гривня перейшла рубіж, який вважався психологічним, — 15 гривень за долар. Як тільки Нацбанк установив, за підсумками свого аукціону, середньозважений курс на рівні 14,52 гривні за долар, його вартість на міжбанку злетіла до 15,20 гривні за одиницю американської валюти.

Але ще більшого падіння наша гривня зазнала 10 листопада.

Так, котирування нацвалюти до долара на міжбанківському валютному ринку 10 листопада на 12:30 досягли значень 14,1—15,5 гривні за долар.

Як сказала голова правління Нацбанку Валерія Гонтарева одному з телеканалів, Україна вже ніколи не житиме за фіксованим курсом долара. «Коли наша країна підписувала меморандум з МВФ, ми заявили, що курсоутворення у нас буде гнучке. Що було потім, ви всі знаєте, — курс досяг 11,70. Далі ми не збиралися його штучно фіксувати. Потім почалися активні військові дії.

І коли на початку вересня ситуація стала розвиватися катастрофічно і противник почав знищувати нашу інфраструктуру, ми вирішили її змінити. Спробували відпускати курс і шукати нову для нього врівноважену ситуацію», — зазначила вона.

Низка гучних заяв

Проте в іншому, схоже на те, що саме в ці непрості дні Нацбанк та його керівники вирішили додати адміністративних методів.

Зокрема глава регулятора зробила низку гучних заяв. Це можна вважати тактичними планами, які українці повинні «відчути» вже найближчим часом.

Передусім Нацбанк боротиметься з так званою доларизацією чи єврозацією населення. За словами керівника НБУ, «перше, що ми будемо робити надалі, — сприятимемо ухваленню законопроекту про обмеження готівкових розрахунків на суму не більш ніж 1000 євро».

Так, цей метод можна вважати досить прогресивним, навіть європейським (жителі всіх розвинутих країн не носять із собою «торбу» готівки, як у нас). Проте буде дієвим він чи ні в такий важкий для нашої держави час, можна сперечатися.

Другим тактичним планом Нацбанку стане заборона розірвання депозитних договорів та їх скасування раніше обумовленого в угоді з банками терміну. «У нас повинні бути збалансованими активи та пасиви. А такого не станеться, якщо люди зніматимуть свої кошти, коли їм заманеться. Ми маємо ствердно сказати: ідемо ми в Європу чи ні?! Саме в цивілізованих країнах цей сегмент ринку є в певному порядку. Задля досягнення нашої мети, ми повинні провести зміни в Цивільному кодексі», — констатувала Валерія Гонтарева.

Знову дії є запізнілими

Нагадаємо читачам, що «УК» вже звертався до цієї теми, правда, йшлося там про неповернення депозитів, строк дії яких закінчився.

Як зазначив кореспонденту нашого видання старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, справді, така норма є в багатьох країнах Заходу (про заборону дострокового зняття вкладів. — Авт.), проте ці обмеження — дуже запізніла процедура. «Крім негативу такі дії нічого хорошого ані банкам, ані країні не принесуть. Потенційні вкладники або взагалі не нестимуть свої кошти до фінустанов, або відкриватимуть там вклади на дуже короткі терміни — приміром, на один місяць», — зазначає він.

При цьому юрист додає ще одну важливу деталь: такі обмеження суперечать Конституції Україні в частині прав на власність.

А ось Валерія Гонтарева не поділяє думку відомого юриста. Вона зазначає, що такими діями регулятор та банки не відштовхнуть від себе потенційних та реальних вкладників. Глава НБУ також додає, що регулятор робить чимало добрих справ, які спрямовані саме на вдосконалення роботи системи — розчищення банків. Так, уже на сьогодні виведено з ринку 26 фінустанов, які були неплатоспроможними. Заради справедливості слід додати, що Нацбанк також активно закриває ті фінустанови, які були звичайними конвертаційними центрами і нічого спільного з банківською діяльністю не мали.

Р. S. Вчора, 10 листопада, банкіри, яких зібрала на чергову зустріч Валерія Гонтарева, після багаточасових консультацій домовилися не вводити нові обмеження для стабілізації курсу нацвалюти, а утримувати його на рівні 15—16 гривень за долар.

Олег Громов, Урядовий кур`єр

Адвокатская компания Кравец и Партнеры