Збільшується кількість груп оповіщення, особливо в Києві. На тлі посилення мобілізації журналісти RegioNews вирішили вислухати думку тих українців, які в силу специфіки своєї роботи мають справу з кадрами, а також думку громадських діячів. 

Активності в питаннях мобілізації

В середині травня з різницею в кілька днів по темі мобілізації сталося кілька важливих інформаційних приводів. Так, 13 травня, у Верховній Раді зареєстрували законопроект №15237, в якому пропонується зобов’язати всіх заброньованих осіб брати участь в обороні держави одним з трьох способів. Зокрема: робота на об’єкті критичної інфраструктури, служба в резерві, а також спеціальні цільові внески на потреби армії.

Також 15 травня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час пленарного засідання Верховної Ради України заявив, що МОЗ анулює бронь частині медпрацівників за запитом Міноборони та Командування медичних сил ЗСУ. Медиків залучать до служби у ЗСУ та інших структурах сектору безпеки та оборони.

Нагадаємо, до цього уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників державних та комунальних медустанов. Також з’ясувалося, що в Києві впродовж останніх трьох-чотирьох місяців на 40% було збільшено кількість груп оповіщення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це 15 травня під час засідання тимчасової слідчої комісії заявив в. о. заступника начальника Київського міського ТЦК та СП Валерій Кравченко.

Порожні прифронтові села

По темі посилення мобілізації існують різні позиції, при цьому найкраще проблематику ілюструє реальність. Ось що розповідають люди, що живуть в прифронтових населених пунктах, в яких спостерігається гостра нестача населення через безпекову ситуацію. Візьмемо село Нова Гусарівка Балаклійської територіальної громади (ТГ) Харківської області про яку ми раніше розповідали.

За словами місцевого старости Володимира Антонова, в селі не залишилося жодного чоловіка призовного віку: багато хто виїхав, але багатьох і мобілізували.

“У селі працюють одні жінки, як це було в 1945 – 1946 роках. Покосом тієї ж трави на чотирьох сільських кладовищах займаються дві жінки яких направив центр зайнятості”, – розповів голова села.

Володимир Антонов сам часто допомагає працівницям з благоустроєм, інакше, каже, їм не впоратися. Іноді староста просить допомогти молодого фермера з інвалідністю, а також багатодітного батька у якого є “бронь” і який працює слюсарем водоканалу.

Аналогічна ситуація склалася в Граківському старостаті Пролісненської (Чкаловської) ТГ Харківської області, до якого входить кілька сіл з центром у селі Граковому.

“У нас чоловічого населення практично немає. У селах потрібно косити траву, тому беремо з центру зайнятості жінок, яких навчили користуватися косою. Розумію, що це не зовсім жіноча справа, а що робити?” – розповів RegioNews староста Гракового Анатолій Коровкін.

Він каже, що якщо чоловіків і вдається найняти на роботу, то найчастіше це люди з інвалідністю або пенсіонери. В результаті їх залучають працювати до кількох сел старостату.

Ще одна причина кадрового дефіциту у Граковому – низькі зарплати. Працівникам готові запропонувати мінімальну зарплату оскільки бюджет Пролісненської ТГ – нижче ніж був до війни. У той же час саме Гракове сильно постраждало від руйнувань так як протягом шести місяців в 2022 році перебувало на лінії фронту. Всі адмінбудівлі в селі в результаті були зруйновані, в тому числі будівля старостату. Знайти донорів які могли б посприяти в будівництві такої будівлі або встановити модульний комплекс, поки не вдається.

Гостра проблема з нестачею працівників спостерігається і в умовно безпечних регіонах. Наприклад, в одному з сіл Шполянської міської громади Черкаської області є великі складнощі із похованням – в населеному пункті фактично нікому копати могили на кладовищі. Про це нашим журналістам розповіли співробітник одного зі старостатів.

“У трудовому договорі зазначено, що в обов’язки працівників благоустрою, крім скошування трави, прибирання, фарбування та ін., також входить обов’язки копати ями на кладовищі. Однак ледве в селі візьмуть кого з чоловіків на роботу в благоустрій, як його незабаром мобілізують. Вже кількох людей так забрали. Зараз працює один чоловік з інвалідністю, але чи багато він зробить? І подібна проблема з працівниками не тільки в даному селі, але і в ряді інших населених пунктах району. Ті хто може – працювати не йдуть, ховаються” – розповів наш співрозмовник.

До речі, гостра нестача робітників благоустрою спостерігається і в самому обласному центрі. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко записав відео, де повідомив, що зважаючи на брак кадрів у комунальному підприємстві, якась частина території у місті залишатиметься некошеною. Про причини дефіциту кадрів Бондаренко не уточнив.

“Обезлюднення” малих фермерських господарств

Про особливості ситуації з кадрами RegioNews повідомив і очільник Галицинівської ТГ Миколаївської області Іван Назар. Він каже, що хоча громада й розташована недалеко від лінії фронту, втім немає проблем з працівниками. ТГ активно співпрацює з обласним центром зайнятості завдяки якому вдалося залучити до робіт 68 осіб, яких адміністрація ТГ з повагою називає “армія порятунку”. У той же час дуже страждає економіка громади, яка тісно зав’язана на аграріях, і які перебувають у вкрай складних умовах.

“З нашої територіальної громади дуже багато забрали людей, особливо з агросектору: трактористів, комбайнерів – ті хто вирощують хліб. Скільки я з цього приводу лаюся і сперечаюся з містом Миколаєвом! Кажу: навіщо берете моїх трактористів? У самому Миколаєві стільки людей і їх не забирають, а наших виловлюють по селах. А потім прийдуть і скажуть, умовно, дай нам їжу. А що я їм дам? Якщо фермери у віці 60 – 70 років самі сідають працювати за трактор оскільки нікого посадити”, – розповів глава ТГ.

Потрібно відзначити, що агпропромисловий комплекс відноситься до найважливіших секторів вітчизняної економіки, при цьому “бронь” можуть отримати далеко не всі підприємства. Відповідно до наказу №3650 Мінекономіки, статус критично важливого зможуть отримати агропідприємства, які обробляють не менше 1 тис. га землі (раніше було 500 га). За словами Івана Назара, більшість фермерських господарств їх громади – невеликі, тому не можуть забронювати працівників. При цьому Галицинівську ТГ він вважає годувальницею міста Миколаєва.

“Має бути регуляція трудових ресурсів. Для молодих людей, які працюють на тракторах, повинні давати відстрочку. Повинна бути якась квота на село, місто, область. Так, великі господарства можуть бронювати працівників, але у нас в основному дрібні фермери у яких від 40 до 200 і 300 га землі. Вони не підпадають під бронювання. Але ж мова йде про критичну інфраструктуру, державний продовольчий запас”, – підсумував Іван Назар.

Думку глави ТГ про ситуацію в сільському господарстві регіонів підтверджують і самі фермери. Іван Макаров, власник СФГ “Росток” що в селищі Олександрівка Краматорського району Донецької області, в інтерв’ю нашим журналістам раніше розповідав, що знайти людину навіть на тимчасову роботу в їх населеному пункті практично неможливо.

Також про гострий дефіцит кадрів говорить і Олександр Босий – директор ТОВ “Донбас” що в с. Мирна Долина Олександрівської ТГ. Через брак працівників, агропідприємству довелося вдвічі скоротити оброблювану площу землі – з 600 до 300 га. Решту фермер віддав більшим агрокомпаніям, які могли надавати своїм механізаторам бронь від мобілізації. Складну ситуацію з кадрами підприємству допомагають вирішити сусідні дружні агрогосподарства, які після закінчення робіт на своїх ділянках надавали техніку та людей. Олександр Босий і сам часто сідає керувати трактором.

Медицина: баланс між армією та цивільним населенням

Заява міністра охорони здоров’я про намір розбронювати частину медиків викликала гаряче обговорення в суспільстві. З одного боку йдеться про необхідність надання медичної допомоги військовослужбовцям та заміну медиків, які зараз перебувають на фронті – про що повідомив очільник МОЗ України Віктор Ляшко. З іншого боку – має місце гостра нестача медичних кадрів у самій системі МОЗ України. Внаслідок медреформи кількість лікарів в Україні за 10 років скоротилася майже на 40%. За даними спеціалізованого медичного порталу health-ua.com, якщо кількість забезпечення лікарями в 2014 році в країні становила 43,5 на 10 тис. населення, то в 2024 році за даними MedReporter – 31,1.

Особливо важка ситуація склалася з дефіцитом сімейних лікарів. За словами заступника голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтина Надутого, сьогодні понад 40% лікарів первинної ланки медицини – це люди пенсійного віку.

“Якщо з первинної ланки заберуть молодих фахівців, а особливо що стосується закладів сільської місцевості, де лікаря, можливо, буде важче захистити, то у нас навантаження по цивільному населенню звалиться на пенсіонерів. І в підсумку вони можуть просто піти і тоді система впаде”, – зазначив він.

При цьому Костянтин Надутий зазначає, що якщо торкнутися комерційної медицини, то питання бронювання там може бути набагато безболіснішим ніж у випадку з комунальними клініками, які виконують соціальну функцію, надаючи медичну допомогу (багато в чому безкоштовно) в тому числі вразливим категоріям населення.

Костянтин Надутий вказав на ще один аспект пов’язаний з розбронюванням медпрацівників – це корупційна складова. Він не виключає, що в ряді медустанов місцева адміністрація буде використовувати бронювання як елемент тиску на неугодних для адміністрації співробітників. Подібні випадки мають місце в інших сферах, наприклад на залізниці, про що нам раніше розповідав глава профспілкової організації. Тому в питаннях мобілізації медпрацівників знайти баланс між потребами армії, цивільного населення і зловживаннями – завдання дуже складне, вважає Костянтин Надутий.

Комплексний підхід

Столичний адвокат Ростислав Кравець – старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери”, присвятив багато часу висвітленню проблеми порушень і зловживань пов’язаних з мобілізацією. Адвокат упевнений, що питання з мобілізацією не можуть розглядатися окремо від національної економіки, коли бездумні підходи призводять до загроз національній безпеці, оборони і роботі економіки.

Ростислав Кравець також звертає увагу, що суспільству постійно намагаються нав’язати думку, що всі чоловіки, які не воюють – є ухильниками, незважаючи на наявність відстрочки або броні. Він вважає, що вирішення цього питання потрібно розглядати комплексно. Наприклад, підійти системно і правильно до здорової пропаганди, щоб пояснювати людям для чого потрібно захищати країну. Водночас військові адміністрації, на його думку, повинні нести відповідальність за надходження податків до бюджету. І якщо дії адміністрацій призводять до того що підприємства закриваються і бюджет страждає, то з цим потрібно розбиратися.

Адвокат вважає, що в питаннях мобілізації є перекоси. І відбувається це у випадках, де перевага віддається виконанню мобілізаційних планів, в той час як надходження податків, збереження інфраструктури на порядку не стоїть.

“Це неправильно. Країна повинна жити і працювати, повинна мати майбутнє. І в питаннях мобілізації все повинно відбуватися індивідуально. Той же фермер, який орендує у десятків людей паї. Давайте його мобілізуємо і в підсумку знищимо фермерське підприємство. Але тоді хто буде обробляти землю і платити людям оренду за паї? І хто в підсумку буде нести відповідальність? Я вважаю, що подібні питання повинні прийматися в комплексі. Не може військова адміністрація існувати окремо від економіки країни. Не буде тих же фермерів, не буде чим годувати армію”, – підсумував Ростислав Кравець.

Джерело: regionews.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на Pro Гроші.

У цивільному шлюбі чоловік на жінка можуть мати ті ж самі права, що у зареєстрованому, але за однієї умови.

В сучасному світі цивільний шлюб дуже розповсюджене явище. Люди, які за різноманітних обставин не можуть або не хочуть реєструвати шлюбні відносини, просто проживають разом та будують сім’ю. Однак, щоб мати певні права, таке подружжя має підтвердити факт сумісного проживання в суді.

Голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець розповів журналісту Pro Гроші про те, як чоловіку та жінці отримати майнові права.

Чим відрізняється цивільний та зареєстрований шлюб?

В Сімейному кодексі є інститут сумісного проживання, який майже прирівняв незареєстрований шлюб до офіційного, але не зробив їх рівнозначними. Проте, співмешканці отримали деякі права, які раніше були доступні тільки після штампу в паспорті. Йдеться про розподіл майна, аліменти тощо.

Чому потрібно встановити факт сумісного проживання та як це зробити?

Насправді всі права, які передбачає Сімейний кодекс для офіційного шлюбу, поширюються й на цивільний шлюб. Однак потрібно довести, з якого моменту особи перебували у фактичних шлюбних відносинах, аби почали діяти всі права та обов’язки.

Для цього потрібно звернутися до суду, аби встановити юридичний факт щодо дати, з якої чоловік та жінка перебувають у фактичних шлюбних відносинах. Однак варто звернути увагу, якщо чоловік або жінка вже перебувають в зареєстрованому шлюбі з іншою особою, то вони не можуть отримати юридичний факт щодо нових шлюбних відносин.

Буває, що люди одружилися, розійшлися та вже 15-20 років проживають в іншій родині не розірвавши попередній шлюб. Однак, у такому разі встановити факт сумісного проживання не можна, відповідно жінка та чоловік, що перебувають у цивільному шлюбі не зможуть захистити якісь матеріальні претензії. Це дуже важливо.

Ростислав Кравець — Голова профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голова АТ “Кравець і партнери”

Перед тим, як суд встановить юридичний факт сумісного проживання, він має врахувати показання свідків та інші докази. Наприклад, сумісний відпочинок, проживання, дітей тощо. Тобто, просто сумісних фото буде недостатньо. Потрібно серйозно поставитися до цього питання, аби отримати бажаний результат.

Які майнові права є у цивільного подружжя?

Якщо в суді не підтвердити юридичний факт сумісного проживання, то жінка матиме право на те майно, що знаходиться у її власності, а чоловік матиме право на те, що у його власності.

Проте, якщо хтось із подружжя подасть відповідний позов та встановить цей факт, то з того моменту все майно, яке вони придбали разом, стане сумісною власністю подружжя.

Наприклад, 20 років прожили у цивільному шлюбі та купували якесь майно, а потім хтось подав позов про встановлення факту проживання однією сім’єю протягом цих 20 років тому. Якщо в суді все буде доведено, то все, що було придбано за це період, автоматично стане сумісною власністю подружжя та зможе ділитися між чоловіком та жінкою, – зазначив адвокат.

Тобто, виходить, що цивільне подружжя може мати ті ж самі права та обов’язки, як у зареєстрованому шлюбі, але для цього потрібно докласти дуже багато зусиль.

АО «Кравець І Партнери»

Пологи при свічках, у ванні чи з духовною акушеркою, яка допомагатиме породіллі шоколадом, термальною водою та кавуном? Я зараз не жартую. Це нові тенденції народження дітей в Україні.

Замість пологового будинку – вдома! Хоча це незаконно, у гонитві за ілюзорним комфортом жінки йдуть на цю авантюру. У Рівному такі пологи закінчилися смертю. Чи покарають когось за це? Галина Якушко – питала.

Народи сама. Чому в Україні стають популярними домашні пологи? І що це: данина моді чи недовіра до лікарень?

Це є пологи, вони не завжди передбачувані.

Ми поспілкуємося і з лікарями, і з тими хто народжував удома!

Та приводом до цього матеріалу стала історія – трагічна. У Рівному жінка померла після домашніх пологів через сильну кровотечу. Доросла жінка, яка вже мала дитину, чомусь вирішила народжувати не в лікарні, а вдома з чоловіком, сестрою та духовною наставницю. І коли почалися ускладнення, швидку викликали надто пізно. Дитину – врятували, а от матір – ні.

Світлана Муравська, головна лікарка Рівненського пологового будинку:

У жінки після пологів розвинулась масивна акушерська кровотеча і вона втратила, я би сказала, практично всю свою кров.

У жінки була анемія, і їй не можна було народжувати не в лікарні. То чому рівнянка зважилася на такий ризик? За словами лікарів, вона вірила в альтернативну медицину і пологи, ймовірно, приймала відома в Києві духовна наставниця – Джаміля.

Світлана Муравська, головна лікарка Рівненського пологового будинку:

Це людина без медичної освіти, яка ніби супроводжувала дані пологи. Ця духовна акушерка приїхала швидкою допомогою так само з жінкою. Вона мала такий мусульманський, я би сказала, одяг.

В інтернеті Джаміля відкрито рекламує свої послуги. Займається кровопусканням та пологами. Свого обличчя не показує. Записатися на прийом – непросто: у повідомленнях відповідають помічники. Ми ще повернемося до цієї історії. Наша кореспондентка у Рівному знайшла свідка!

А зараз про те, хто ж взагалі такі духовні наставниці для породіль? Їх ще називають доулами. І чи мають право вони – приймати пологи?

Марина Шимкова, доула:

Багато доул користують арбузом для того, щоб робити масаж.

Термальна вода, шоколад та навіть вогники. Цим користується доула Марина. Вона має спеціальний сертифікат і працює тільки в команді з лікарями та акушерами. Під час пологів її завдання морально підтримувати жінку: тримати її за руку, заспокоювати, робити знеболювальний масаж і навіть гіпнотизувати.

Але в жодному разі не приймати пологи! І тим більше вдома. Хоча такі пропозиції пані Марина отримує регулярно. І звісно, відмовляє. Бо це – злочин!

Вони працюють в команді, і медичні жодні втручання, рекомендації не надають.

Чому ж тоді багато жінок хочуть народжувати вдома? По-перше, це модно. В інтернеті є багато відео успішних пологів різних блогерок, наприклад, у воді, у басейні чи у ванні. По-друге, жінки бояться так званого акушерського насильства. Яке часто плутають зі звичайною лікарською заклопотаністю.

Марина Шимкова, доула:

На наших лікарів на них теж лежить не тільки велика відповідальність, але і так як вони працюють дуже часто на виснаження іноді немає часу відповісти на мільйон запитань.

Насправді домашні пологи в Україні поза законом. Але довести вину домашніх акушерів, у разі щось піде не так – украй складно.

Ростислав Кравець, юрист:

Для того, щоб притягнути акушерку до відповідальності, потрібно все ж таки зрозуміти: ця акушерка надавала меддопомогу чи ця акушерка сприяла отримала гроші за то, що вона організувала ці пологи і саме в домашніх умовах.

***

У мене 5 дітей, перший хлопчик Єремій, йому скоро буде 10, дівчинка Весна, дівчинка Меліса, хлопчик Єлисей і ще одна дівчинка Хлоя.

Вікторія – мама зі стажем. Дітей вона народжувала і в державних, і в приватних пологових, і вдома.

Вікторія Михайлова, мама:

Першу дитину Єремія я народила вдома тоді в нас з чоловіком були такі переконання і нам здавалося що в пологовому неможливо народити природно без втручань. У той час нас не дуже бентежило що приймати пологи вдома це незаконно зараз, наприклад такий момент є, і це мене турбує.

Жінка розповідає: тоді вони з чоловіком жили не в цій затишній оселі. А значно в гірших умовах, навіть без гарячої води.

Утім Вікторія каже: якби не нюанс із законністю, вона знову народжувала б удома, а не в лікарні.

Вікторія Михайлова, мама:

Просто така трохи суматоха навколо відбувається, от вдома цього немає, вдома все спокійно, ніяких ламп, ніякої там біганини, для пологів важливі три умови: тиша, темрява і тепло. Немає взагалі ніякої апаратури, тут немає ніяких інструментів, тут немає яскравого світла, якщо ми йдемо в пологи то, звісно, світло ми вимикаємо, і ми притримуємося трьох Т – це темно тепло та тихо.

Свічки, люстри та навіть ванна. Якщо дуже кортить народити “як вдома”, то ось тут, у київському пологовому,  створили весь необхідний антураж. Сюди можна брати й чоловіка, і родичів, і доулу чи одразу всіх. І народжувати із цілою групою підтримки. Та головне, що все під наглядом лікарів.

Світлана Рудченко, керівниця програми “Домашні пологи” Київського пологового будинку №5:

Вони хочуть просто, щоб їх не чіпали, бо пологи – це природний процес і щоб ніхто не заважав, і не спішив.

З яким комфортом народжувати – вибирати жінці. Але не варто забувати, що пологи це завжди ризик. І ще сто років тому, саме це було головною причиною жіночої смертності. Навіть зараз кожні десяті пологи – екстрені. І навіть бездоганні аналізи та чудове самопочуття під час вагітності не запорука того, що найважливіший день мине легко.

Владислав Берестовий, акушер-гінеколог Київського пологового будинку №5:

Саме грізне в акушерстві – це є кровотеча. У нас є небагато часу, щоб з цим справитися із послідуючим переливанням крові, послідуючим інфузією препаратів. це як оркестр, де вся бригада – анастезіологи і педіатри – надають допомогу одному пацієнту, бо час йде на хвилини.

***

І такого “оркестру” в Рівному не було. Лікарям забракло часу, щоб урятувати породіллю. Чому ж швидку викликати так пізно? Моя колега Сніжана Сидорук поїхала туди, де все сталося. Там її зустрів ось цей чоловік на позашляховику. Свого імені та ролі в ситуації не назвав, спілкувався вкрай емоційно.

– Идите в больницу и ее спросите, че она в реанимации умерла за час. На столе, кровью истекла. – Ну нам сказали, що її пізно привезли…- Какое пизно. Я сам знаю и видел, что ее взяли, она живая нормальная была и говорила еще…

Виявилося, що в батька новонародженої дитини є інша сім’я. І немовля через тиждень після трагедії та розголосу, забрали родичі.

Домашні пологи це дуже ризикована справа. А в Україні й поготів. Бо в нас бракує і реанімобілів, і навіть лікарень – аби доїхати швидко! Тож чи виправдовує цей домашній комфорт – ту небезпеку, на яку жінки наражають і себе, і дитину?

Подробности-ТВ

АО «Кравец и Партнеры»