Оскільки замість документів, має лише пеньки від зрубаних дерев на подвір’ї, розповіла пані Катерина Суспільному.

78-річна пенсіонерка Галина Данько цьогоріч самотужки заготовляє дрова на зиму. Розповіла, що пиляє стару шовковицю з власного подвір’я.

“Ну це все з двору тут. Не купувала, а торік як похолодало, то я газ включила”, — розповіла пані Галина.

Пенсіонерка живе в будинку одна, як і її сусідка — 75-річна Катерина Петраш, яка під час холодів теж рятується теплом з печі.

“На піч поліз, так тепленько тобі на рядні отому. Дуже приємно так полежать погрітись”, — розповіла пані Катерина.

Додала, що дрова для обігріву хати заготовляє теж самотужки, як і її сусідка:

“Абрикос гарненький був, на три великих гілки. Упав до сусіда, то я дерево порубала, це було весною”.

А ще горіх, шовковиця, слива та вишня — ці дрова із дерев, які росли на її подвір’ї, розповіла Катерина Петраш:

“Для того, щоб розігріти кров, я беру оце колун, такий він важкий і ото ще й розминаюся і от пеньків з десять рубаю”.

Розповіла, що купувати дрова не планує, адже для неї це задорого.

“Ми так зараз живемо, що та нещасна пенсія — це аптечка, лікарня і в крайньому разі в магазин”.

Та тепер переймається, аби за свої дрова не довелося платити штраф.

“Хай вони трошки подивляться отам, де йде деревина: дуб, де ще яке великими може об’ємами випилювалося. Ну тільки не село, не нас нещасних людей під цей закон підводить. Ну документи, я не знаю. У нас в селі дрова — це оте, що в дворі десь”.

Законопроєкт, у якому йдеться про зберігання дров без документів, Верховна рада ухвалила 10 жовтня 2024 року. Нині він чекає на підпис президента. Та адвокат Ростислав Кравець сподівається, що законопроєкт не підпишуть:

“Я сподіваюся, що не буде підписаний з огляду на його абсурдність як з погляду адміністративної відповідальності, так і з погляду кримінальної відповідальності. Адміністративні штрафи там будуть від 34 тисяч гривень, а кримінальна відповідальність може бути від п’яти до семи років в’язниці”.

Таке покарання закон передбачає за перевезення, зберігання чи збут деревини без документів про їх законне походження, пояснив Ростислав Кравець:

“Ми усі розуміємо, що за дрова ніхто не надає документи, тим більше у разі, якщо намагаються перекласти відповідальність на кінцевого споживача. Це все одно, що купівля краденої речі. Ми бачимо, що законопроєкт призвів до ще більшого підриву довіри суспільства до влади і це дуже погано під час війни. Він наносить більше шкоди, чим дозволяє зберегти ті ж самі зелені насадження”.

Джерело: suspilne.media

АО «Кравець І Партнери»

Фокус з’ясував, чим обернеться нова ініціатива влади для жителів українських сіл.

Влада приготувала українцям чергове нововведення — купівля легальних дров. Багатьом жителям сіл через це загрожують штрафи і навіть тюремне ув’язнення. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9665, що посилює відповідальність за незаконне зберігання деревини. Якщо його підпише президент України, доведеться підтверджувати законне походження дров.

За вирубку та зберігання дров без документів передбачаються такі види покарань:

• зберігання дров на суму менше 30 тисяч гривень – адміністративна відповідальність, штраф від 510 до 1020 гривень;
• якщо ціна дров перевищує 30 тисяч гривень — штраф від 34 тисяч гривень або ув’язнення на строк до п’яти років (у разі суттєвої шкоди);
• знищення дерев та чагарників з тяжкими наслідками – від 7 до 10 років в’язниці.

Підтвердити законне походження дров можна чеком або накладною від продавця, дозволом на заготівлю дров від місцевих органів влади або документами про купівлю на офіційних лісових складах.

Законопроєкт №9665 все ж таки спрямований проти чорних лісорубів, які щодня знищують ліси, а не з метою нашкодити населенню, переконаний головний автор законопроєкту, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк.

“Вкрадений ліс продають у країні щодня, що породжує недобросовісну конкуренцію. Працює державний інтернет-магазин “ДроваЄ”, де можна купити дрова за реальною ціною, вони законно спиляні, сплачено всі податки”, — коментує народний депутат Фокусу.

Дрова, як правило, виготовляють із бука, дуба або сосни, такі дерева ростуть не в приватних дворах, а в лісах. Будь-який лісник відрізнить їх від вишні або яблуні, спиляної на власній ділянці, продовжив він.

“Доводи, що звичайних людей саджатимуть до в’язниць за заготівлю дров на власній ділянці — приклади зловживань. Підтвердження походження деревини не обмежується документами. Доказом слугуватимуть пояснення сусідів, пень, що залишився від дерева на подвір’ї, фото сім’ї на тлі спиляного дерева. Ніхто не притягне людину до відповідальності за зберігання дров із дерев, зрубаних на її особистій ділянці”, — пояснює Павлюк.

Кримінальна відповідальність настає при зберіганні від 30 кубометрів дров. Обсяги вельми великі, оскільки за тривалості опалювального сезону до п’яти місяців у середньому йде до 10 кубометрів на опалення житлового будинку. Держоргани також не зможуть вимагати документи на дрова, придбані до набуття законом чинності. Усі обмеження, за словами Павлюка, запрацюють до наступного опалювального сезону.

Вриватися на територію приватних володінь правоохоронці не мають права. Тільки за рішенням суду можна отримати доступ до чужої території. Адміністративний штраф на місці за зберігання дров поліцейські також не зможуть виписати, додає співавтор ініціативи, нардеп від “Слуги народу” Юрій Камельчук.
“Мотивація законопроєкту полягає в покаранні за незаконну вирубку і вона стосується всіх без винятку. Чорні лісоруби примудряються вирубувати дерева і продавати їх армії”, — зауважує він у бесіді з Фокусом.

Гірше за наркотики та зброю: чому за заготівлю дров дають до 7 років в’язниці

Юристи кажуть, що жителям сіл ускладнять життя, для багатьох із них дрова стали основним видом опалення взимку. Фактично всі вони купують і зберігають дрова без офіційних документів. Браконьєри, які займаються масовою вирубкою лісів на продаж, продовжать відкуповуватися від переслідувань.

За вирубку та зберігання дерев, виходячи з тексту законопроєкту, можна отримати триваліший тюремний термін, ніж за зберігання зброї, вибухівки або наркотиків. Статті Кримінального кодексу України передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років за зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних речовин і від 3 до 7 років — за зберігання та передачу вогнепальної зброї або вибухівки.

“Якщо прибрати із законопроєкту пункт про зберігання дров — будь ласка. Ті, хто незаконно вирубує дерева, мають нести відповідальність. Але покарання за зберігання виглядає абсурдно. За збут крадених речей передбачено обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років”, — пояснює Фокусу старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери” Ростислав Кравець.

Адвокат наголошує на неможливості оформлення документів на старі випиляні дерева на власній будинковій території. Інший парадокс у тому, що за крадіжку тих самих дров відповідальність буде меншою.

“Умисне порушення закону карається менше, ніж бажання законослухняного громадянина отримати тепло взимку. Дрова заготовляють не для спорудження будинків в Іспанії, купівлі яхт, земельних ділянок і останніх моделей iPhone. Мета жителів села — обігріти сім’ю, за це його саджають на 7 років?”, — ставить юрист запитання.

Водночас правоохоронцям добре відомі браконьєри, які вирубують ліси в Карпатах та інших регіонах. Проєкт NGL.media у жовтні 2024 року презентував розслідування, в якому з’ясувалося, що за останні 20 років в українській частині Карпат браконьєри вирубали 161 тисячу гектарів лісу. Це майже 10% усього лісового покриву і площа Києва, Харкова, Одеси, Львова, Івано-Франківська та Тернополя разом узятих. В Україні нелегально відбуваються до 70% великих рубок.

“Але якщо у жителя села знайдуть дрова, він стане злочинцем. Простежуються історичні аналогії із “законом про п’ять колосків” (ухвалений 7 серпня 1932 року закон став провісником Голодомору, за розкрадання колгоспного майна, зокрема колосків, що перезимували під снігом на полі, передбачався розстріл на місці з конфіскацією майна. Пом’якшувальні обставини давали право на 10 років ув’язнення в таборах. — Ред.)”, — зауважив Кравець.

Як вижити людям у селі без дров?

Перевіряльники на місцях після набуття законом чинності отримають додаткові повноваження. Якщо вони захочуть оштрафувати людей, то просто вимагатимуть документи на дрова, зазначає експерт із питань ЖКГ, тарифів і питань комунального господарства Олег Попенко.

“Спробуй, доведи, що дрова вирубані на своїй ділянці, а не вкрадені. Нагадаю, в липні цього року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє безкоштовно заготовляти дрова для домашніх потреб без шкоди для лісів і збирати залишки після заготівлі деревини лісгоспами”, — пояснює експерт Фокусу.

Можливо, українцям не дозволять тепер збирати гілки або стовбури дерев на узбіччях для обігріву житла. У будь-який момент до них прийдуть правоохоронці і попросять документи на дрова.

Попенко звертає увагу, що нелегальні лісопильні заводи, які продають дрова і проти яких спрямований законопроєкт 9665, належать державним лісгоспам.

“Без дозволу лісгоспу не поставиш лісопилку. Може треба не людей штрафувати? Налагодьте функціонування програми “ДроваЄ”. Не забезпечили людей дровами на зиму, то хоча б не караєте, якщо самі про себе дбають”, — підсумував Попенко.

Фокус раніше писав про субсидію на дрова для українців: одній сім’ї виділяють 16 234 гривні на опалювальний сезон. Для отримання субсидії потрібно звернутися до органів соцзахисту та подати дані про доходи сім’ї.

Нагадаємо, в Україні вже розпочався опалювальний сезон. Експерти прогнозують, що газу в країні вистачить, якщо зима буде відносно тепла.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Документ передбачає зміни до закону “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”, який надав цивільним особам у період дії воєнного стану право отримати зброю для стримування агресії рф. Зміни, зокрема, стосуються поводження з трофейною або знайденою зброєю. Що саме дозволяє цей закон, а що – забороняє, про це розповідає адвокат Ростислав Кравець.

Про що закон

Головна мета закону – унормувати обіг зброї, яку населення офіційно отримало після великого вторгнення РФ та знайденої зброї ворога. “Це легалізація і так би мовити звільнення від відповідальності осіб, які знайшли трофейну зброю”, – коментує юрист Ростислав Кравець.

Згідно з документом, вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, отримані цивільними особами у період дії воєнного стану, підлягають декларуванню в органах Національної поліції України. Ця зброя є власністю держави і її застосування передбачене для стримування ворога на період воєнного стану.

Задекларувати зброю або боєприпаси потрібно і в разі їх знайдення. Про такий факт слід повідомити за номером 102 або 112 та впродовж 24 годин здати їх до органів Нацполіції чи задекларувати.

Декларуванню не підлягає:

1) нарізна вогнепальна зброя калібру від 12,7 мм та більше і боєприпаси до неї;

2) гладкоствольна вогнепальна зброя калібру більше 23 мм і боєприпаси до неї;

3) кулемети, гранатомети, міномети, вогнемети, переносні зенітно-ракетні комплекси, ствольні артилерійські системи і боєприпаси до них та інша зброя і боєприпаси, що не можуть перебувати у власності цивільних осіб;

4) вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, що є засобом або знаряддям вчиненого кримінального правопорушення;

5) вогнепальна зброя із видаленим чи незаконно зміненим маркуванням;

6) вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, закріплені за військовослужбовцями та правоохоронцями;

7) боєприпаси окремо від вогнепальної зброї.

Така зброя вилучається правоохоронцями.

Передача цивільними особами вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, отриманих або знайдених та задекларованих відповідно до цього закону, іншим особам, крім передачі органам Нацполіції, заборонена. Знайдена зброя теж може застосовуватись для відсічі ворожої агресії.

Хто має здати зброю

Цивільні особи не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану зобов’язані здати отриману та знайдену вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Нацполіції. Проте на відміну від отриманої, знайдену зброю можна набути у власність після перевірки. Цивільна особа, яка знайшла та задекларувала вогнепальну зброю, набуває право власності на неї після спливу трьох місяців з дня здачі знайденої вогнепальної зброї для перевірки до органу Національної поліції України, сказано в документі.

Право власності на знайдену вогнепальну зброю не набувається, якщо:

1) цивільна особа, яка знайшла та задекларувала вогнепальну зброю, не відповідає вимогам, встановленим законом до фізичних осіб для набуття права власності на вогнепальну зброю;

2) вогнепальна зброя не підлягає декларуванню;

3) вогнепальна зброя належить іншій фізичній або юридичній особі, у тому числі є державною власністю;

4) вогнепальна зброя відноситься до видів вогнепальної зброї, що не може перебувати у власності фізичної особи.

У таких випадках знайдена вогнепальна зброя переходить у державну власність, а боєприпаси до неї підлягають вилученню та утилізації в установленому порядку.

Юрист Ростислав Кравець звертає увагу на те, що в попередній редакції йшлося про вилучення зброї, причетної до вчинення кримінальних правопорушень, тоді як вся трофейна зброя росіян сама по собі є такою. Проте у фінальній редакції цієї норми немає.

Закон також передбачає, що знайдена та задекларована вогнепальна зброя, що не може перебувати у власності фізичної особи, за її рахунок може бути перероблена у вогнепальну зброю, що може перебувати в її власності.

Коли почнуть діяти норми

Задекларувати зброю і боєприпаси цивільні особи повинні протягом місяця з дня введення в дію цього Закону, звернувшись до органів Національної поліції. Закон вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, що відбувається з дня, наступного за днем його опублікування. Передбачено, що Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з дня набрання чинності має прийняти необхідні нормативно-правові акти.

Порядок декларації, правила носіння, зберігання, перевезення зброї цивільними має розробити МВС.

“Як правило, такі закони миттєво президент не підписує. Думаю, що вони будуть притримувать підписання до готовності МВС”, – зауважив в інтервʼю “Апострофу” перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, депутатом від партії “Голос” Андрій Осадчук.

Оскільки президент вже його підписав, можна припустити, що відомство має відповідні напрацювання.

Як ведеться облік зброї на фронті

Як розповів “Апострофу” начальник служби звʼязків з громадськістю 110 ОМБр Іван Сєкач, законна процедура декларування трофейної зброї ЗСУ передбачена, але вона вимагає великих бюрократичних зусиль. “Тому практика така є, але не часто [застосовується]. Бо треба ресурсів дуже багато паперових і людських, щоб провести все це документарно. Трофейна зброя з’являється, коли є бойові дії. Чесно кажучи, займатися постановкою її на озброєння… Танки – так, бо їм треба технічне забезпечення, заправляти. Але у нас більше половини автопарку в частинах, у бригадах – це машини на “бляхах”, не поставлені на облік. Бо є великі питання по списанню технічних засобів, озброєння. Навіщо ставити машину, якщо вона “проживе” три тижні треба буде її списувати?”, – зауважив співрозмовник видання.

За словами голови підкомітету з держбезпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, закон поширюється на всю трофейну зброю, здобуту громадянами України, в тому числі, за межами держави.

“Воно поширюється на будь-яку трофейну зброю громадян України, тобто питання не де, а хто. Якщо громадянин України отримав трофейну зброю на Курщині і він з нею зараз перебуває на території України, він має ті ж можливості, що й інші громадяни України в легалізації”, – зазначив “Апострофу” нардеп.

Те, що окремої законодавчої бази для трофейної зброї, отриманої за межами України, прийматись не буде, підтвердив і нардеп Андрій Осадчук.

Джерело: apostrophe.ua

АО «Кравець І Партнери»

В якості відповідальності за порушення зазначеного вище обов’язку, законодавець встановив штраф у розмірі – 500 000 гривень.

Законом передбачено, що Ліцензія суб’єктам господарювання видається за їх заявою до якої необхідно додатки конкретно визначений перелік документів.

Однак, на практиці, виявилось, що велика кількість підприємств не мають деяких документів з відповідного переліку, а їх отримання займає досить багато часу.

У зв’язку із вказаним, статтю 18 Закону № 481/95-ВР доповнено частиною, яка відтерміновує застосування до суб’єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності Ліцензії.

Таким чином, рекомендуємо вам вже зараз розпочати процес отримання Ліцензії на право на зберігання пального аби уникнути неприємностей (накладення штрафних санкцій) в 2020 році.

При визначенні необхідності отримання Ліцензії, підготовки та подачі відповідного пакету документів, необхідно врахувати наступне.

Місцем зберігання пального відповідно до Закону № 481/95-ВР є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

При цьому законодавцем не визначено навіть загального переліку таких споруд, обладнання, ємностей та їх характеристик (зокрема їх об’єм, можливість транспортування та ін.).

Під поняттям «пальне» розуміються нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

Разом з тим, Законом № 481/95-ВР визначено випадки, коли отримувати Ліцензію не потрібно. Такі випадки можна умовно поділити на дві групи: залежно від суб’єкта та місця зберігання пального.

Ліцензія не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
• суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відносно місця зберігання пального Законом № 481/95-ВР передбачено, що суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання Ліцензії в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Після того, як буде встановлено, що суб’єкта господарювання та відповідне місце зберігання пального відповідають умовам ліцензування, необхідно розпочати процес підготовки заявки та документів, які додаються до неї.

Заява на отримання Ліцензії має конкретно визначену форму, яка є додатком до листа Державної фіскальної служби України від 30.05.2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17.

Разом із заявою до органу ліцензування необхідно подати завірені копії:

• документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального (такими документами можуть бути: інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договори оренди та ін.);
• акту вводу в експлуатацію об’єкта або акту готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
• дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (у разі, якщо такі дозволи не потрібно отримувати, відповідно до видів діяльності суб’єкта господарювання, то надається відповідний лист-підтвердження цього від Головного управління Держпраці за місцем розташування місць зберігання пального);

Також, разом із заявою необхідно подати оригінал квитанції, яка підтверджує сплату 780 грн. річного збору за Ліцензію. Такий платіж здійснюється на рахунок ДПІ відповідного районного де знаходиться місце зберігання пального.

Вказаний перелік документів є виключним та відповідно до положень Закону № 481/95-ВР вимагати представлення інших документів забороняється.

Зазначені документи необхідно подавати до відповідного Головного управління ДФС в областях або м. Києві за місцем розташування місць зберігання пального.

Орган ліцензування повинен розглянути заяву не пізніше 20 календарних днів з дня отримання заяви та видати суб’єкту господарювання Ліцензію або рішення про відмову в її видачі із зазначенням підстав для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Як свідчить досвід, процедура отримання Ліцензії є кропіткою та займає досить багато часу. В свою чергу, спеціалісти АО «Кравець і партнери» готові надати вам детальнішу консультацію по вказаному питанню та взяти на себе весь тягар процесу оформлення Ліцензії аби ви мали можливість займатись іншими поточними справами свого бізнесу.

Олексій Куропата,

Юрист АО «Кравець і партнери»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры