Накануне президент Владимир Зеленский подписал соответствующий закон. Он и вступает в силу уже завтра.

Важная “инновация” по сравнению со штрафами образца весны – их будут выписывать сразу, без суда. Цена вопроса – от 170 до 255 гривен.

Разбирались, как это будет происходить.

Было 17 000, стало 170

Штрафы за маски в Украине уже были, и достаточно серьезные — 17 тысяч гривен. Их вводили на волне жесткого локдауна весной. Одно время правоохранители выписывали громадные штрафы пачками, но суды их точно так же массово отменяли.

После ослабления карантина об этих штрафах все как-то забыли, а в правительстве заговорили о том, чтобы уменьшить штрафы за неношение масок, зато выписывать их сразу же на месте.

“Решение о наложении таких штрафов должен был принимать суд. Однако из-за загруженности судей они просто не успевали рассматривать соответствующие протоколы. Иногда правоохранители допускали ошибки при составлении самого протокола. Во-вторых, штрафовать прохожего, который зашел в магазин без маски, на сумму от 17 000 гривен было психологически непросто. Чаще всего у человека пришлось бы забирать последние деньги. А у многих их и вовсе не было”, – пояснял министр юстиции Денис Малюська. Не поясняя, правда, зачем тогда эти неадекватные штрафы вообще нужно было вводить.

В итоге Верховная Рада приняла законопроект № 3891 о внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях – касающихся предотвращения Covid-19.

Он подразумевает штрафы за пребывание в общественных зданиях, сооружениях, общественном транспорте во время действия карантина без надетых средств индивидуальной защиты – в том числе респираторов или защитных масок, закрывающих нос и рот, в том числе изготовленных самостоятельно.

Размер штрафа составит от десяти до пятнадцати необлагаемых минимумов доходов граждан (170-255 гривен).

За закон 6 ноября проголосовали 262 народных депутата. 19 ноября его подписал президент. 20 ноября текст законопроекта был опубликован в парламентской газете “Голос Украины”. Штрафовать по новому закону начнут с 21 ноября – на следующий день после публикации.

Как и кого будут штрафовать за маски

Штрафовать будут совершеннолетних украинцев (от 18 лет), которые находятся в общественных местах, зданиях с публичным доступом и транспорте без масок.

Ранее мы уже писали, что такое “общественное место”, где украинцы обязаны носить маску. Это магазины, кафе, кинотеатры, спортзалы, учебные заведения, детские площадки, подъезды, подземные переходы, стадионы, лифты, стационарно оборудованные остановки транспорта, здания органов государственной власти и местного самоуправления, других государственных учреждений, скверы, парки.

Кроме того, в законе прописано, что маски должны закрывать нос и рот, поэтому оштрафовать могут и за маску на подбородке.

При этом не будут штрафовать за отказ носить маску на улице, а также несовершеннолетних. Об этом заявил министр юстиции Денис Малюська.

Налагать штраф сможет полицейский, представитель Госпродпотребслужбы, а также работник муниципальных служб (например, “Муницпальная варта”). Причем, сразу же на месте. Но это не значит, что им придется платить им деньги. Речь о том, что штрафник получит квитанцию для оплаты.

Ранее механизм был другой: полицейские выписывали протокол и направляли его в суд. И тот уже решал – налагать взыскание или нет. В итоге только 4% таких дел решались в пользу полиции. В остальных случаях суды отказывали.

Обжаловать штраф можно будет в течение десяти дней. Но министр юстиции уже предупредил, что лучше заплатить штраф и не идти в суд, поскольку его обжалование обойдется дороже. Впрочем, это вопрос – поскольку в случае выигрыша суд может переложить издержки на государство.

Что не так с новыми штрафами?

К схеме, придуманной властями, есть три основных вопроса.

Во-первых, непонятно, как доказать, что человек был без маски или носил ее “неправильно”. Его будут фотографировать или снимать на видео? В законе об этом ни слова. Но, видимо, в случае полицейских это будут нагрудные камеры, которыми, впрочем, оснащены далеко не все копы в Украине.

В остальных же случаях – вопрос открытый. Критерии установления нарушения в законопроекте не выписаны. Фото с частного телефона суд может и не принять в качестве доказательства. Но, как уже говорилось, закон выписан так, чтобы в суд идти никто не стал.

То есть по факту штраф могут выписать на кого угодно – даже если человек был в маске. И это будет его головная боль – доказать, что все было в порядке.

Во-вторых, закон не содержит исключений для ресторанов.

Сейчас, по нормам Минздрава, сидеть за столиком и принимать пищу можно без маски. Однако в документе, который вступает в силу завтра, подобных исключений не прописано: в любом публичном месте нужно быть в маске.

Закон имеет приоритет над постановлениями и приказами правительства. Поэтому уже с понедельника, когда общепит выйдет из карантина выходного дня, людей, сидящих за столиками, смогут штрафовать за принятие пищи без маски.

Очевидно, что соблюдать эту норму, скорее всего, никто не станет. Но крайне странно писать законы, которые рассчитаны на адекватность проверяющих и совершенно не совпадают с реальностью.

В-третьих, непонятно, как полиция, а уж тем более госпотребслужба будет идентифицировать, кого она штрафует.

Адвокат Ростислав Кравец рассказал “Стране”, что будет непросто составлять протоколы на граждан, которые откажутся показывать свои документы.

“Больше трех часов их задерживать не имеют права. Что будет с гражданами, которые откажутся показывать свой паспорт? Им должны либо предъявить обвинение и предоставить бесплатного защитника или отпустить.

Вот вы идете в общественном месте, вам говорят, что вы идете без маски и хотят составить на вас админпротокол. Вас спрашивают – ваша фамилия, имя, отчество. Вы говорите – Зеленский Владимир Александрович. Ваше место жительства? Больница “Феофания”, Академика Заболотного, корпус 2, палата 8. Вам говорят – это же не вы. А вы в ответ – докажите, что это не я. В крайнем случае, всегда можно сказать, что просто коронавирус так повлиял. Не думаю, что эти штрафы будут выписывать налево и направо”, – считает Кравец.

Будут ли штрафовать бизнес?

Закон, который начнет работать с 21 ноября, бизнесменов не касается. Но планы штрафовать и предприятия существуют – за несоблюдение масочного режима их клиентами.

В июле в парламент подали сразу два законопроекта на тему масок. Один из них – уже подписанный Зеленским №3891, второй №3890.

Последний касается юрлиц, которые “допустили в общественные места, сооружения, транспорт во время действия карантина лиц без надетых средств индивидуальной защиты, которые закрывают нос и рот”.

То есть наказывать собираются за клиентов без масок или в неправильно надетых масках. Изменения предусматривают штраф 3400-5100 грн.

Этот законопроект еще до конца не принят – но депутаты уже проголосовали за него в первом чтении. Чтобы он вступил в действие, необходимо еще пройти второе чтение и подписание президентом.

Тем временем предприниматели уже опасаются, что для них все закончится банально – очередным вымогательством, как это уже было во время предыдущих рейдов, когда проверяющие предлагали не выписывать штраф “за половину” суммы, а в случае отказа – составляли протоколы буквально на пустом месте, придираясь буквально к каждой мелочи.

Злоупотребления заложены в саму формулировку законопроекта. Получается, достаточно одному из посетителей снять маску – или хотя бы убрать ее с носа – то заведение можно штрафовать. То есть, достаточно привести провокатора, который снимет маску, и дальше можно предложить заведению “решить вопрос”.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Оставляют без выплат учителей и врачей из-за «неправильного» стажа, переселенцев, якобы, по причине утери документов, срезают размер пенсий военным, милиционерам, — рассказал «Стране» глава адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

По его словам, суды сейчас завалены пенсионными делами. «В Едином реестре судебных решений по таких дел — больше половины. Как и в ЕСПЧ, куда украинцы подали более 12,5 тысяч исков», — отмечает он. Но в суды идут далеко не все пенсионеры, так что в реальности проблемных случаев — сотни тысяч, — говорит юрист.

И это при том, что, по словам юристов, пенсионное законодательство в Украине выписано достаточно четко. Включают креатив уже в местных подразделениях Пенсионного фонда. «Создается впечатление, что власти дали негласное распоряжение ПФ платить как можно меньше, поэтому чиновники ищут малейшие зацепки, чтобы отказать, уменьшить сумму, а то и вовсе попросить человека вернуть уже полученную пенсию. Причем, даже выигранный пенсионером суд не всегда спасает — в ПФ попросту отказываются выполнят его решения», — говорит юрист.

В «пенсионный кейсах» у юристов сейчас недостатка нет. Случаи — самые разные. «Страна» собрала несколько категорий наиболее показательных дел.

Не могут договориться по возрасту и стажу

В пенсионных делах очень много неразберихи с возрастом и стажем.

В Украине практикуется модель выхода на пенсию по достижению пенсионного возраста. До 2011 года для женщин эта планка составляла 55 лет, для мужчин -60 лет. С 2011 года пенсионный возраст для женщин стали постепенно повышать — на 6 месяцев каждый год. В итоге сейчас он составляет 58,5 лет. Но женщины, родившиеся до 30 сентября 1956 года по-прежнему могут выходить на пенсию в 55 лет, с 1 октября 1956 года по 31 марта 1957 года — в 56 лет и т.д.

При должен быть определенный трудовой стаж. До недавнего времени засчитывали стаж не менее 25 лет, а с начала этого года его повысили на год — до 26 лет. Если стажа не не хватает или его нет вовсе, получать пенсию по возрасту можно только с 63 лет.

При этом некоторые категории работников (учителя, врачи, рабочие на вредных производствах и др.) имеют право на так называемый льготный выход на пенсию — по выслуге лет, то есть, наработав нужный стаж. Скажем, учитель или врач, начав трудиться сразу после вуза, имеют стаж уже к 48-49 годам, и теоретически, могут идти на пенсию.

«Но Пенсионный фонд всегда ставил в приоритет в таких случаях именно возраст , а не стаж. И, получается, что люди работали «лишние» годы, не получая положенных им денег», — говорит Кравец.

Украинские суды были завалены исками от недовольных пенсионеров. В начале октября этого года Конституционный суд принял решение о приоритете выслуги лет перед возрастом. То есть, теперь врачи, учителя, актеры и др. могут выходить на пенсию до 55 лет, а, к примеру, летчики и представители других вредных профессий — и вовсе до 50 лет. Теперь вопрос — прислушается ли ПФ к решению суда. «Только в нашей практике было 4 случая наложения штрафов на Пенсионный фонд за невыполнение им судебных решений. В целом же таких случаев — масса», — говорит Ростислав Кравец.

Но летом этого года правила по пенсионному возрасту и стажу снова подкорректировали.

Так, выйти на заслуженный отдых при достижении пенсионного возраста в 60 лет можно лишь при условии, что у вас есть стаж не менее 26 лет. Чтобы стать пенсионером в 63 года, нужно отработать от 16 до 26 лет. 65 летние пенсионеры должны иметь стаж от 15 лет. Причем, ежегодно требования по стажу будут увеличиваться на 12 месяцев. Цель — достичь соотношения, когда при выходе на пенсию в 60 лет человек должен иметь трудовой стаж не менее 35 лет. Государство преследует две цели. Во-первых, уменьшить армию пенсионеров по возрасту, разгрузив и без того дефицитный ПФ. Во -вторых, заставить украинцев работать официально. В Минсоцполитики подсчитали, что если сохранится текущая ситуация с трудоустройством без записи в трудовую книжку, то уже к 2028 году пенсию с 60 лет сможет получать только 48% украинцев. Как в эту новую схему впишется выход на пенсию по выслуге лет — непонятно. Так что на подходе — новая порция проблем, когда люди пойдут оформлять пенсии, а им предложат поработать еще.

Предпринимателей просят доплатить

Отдельная проблема — с пенсионерами-предпринимателями. Глава Союза защиты предпринимательства сергей Доротич рассказал «Стране», что многие физлица- предприниматели (ФЛП) не могут выйти на пенсию, так как им не подтверждают стаж.

Есть также нюанс с налогами. Все физлица- предприниматели должны отчислять ЕСВ (918 гривен в месяц), только в этом случае они имеют право на пенсию. Но, как рассказал «Стране» Кравец, ЕСВ нередко насчитывают не только работающим предпринимателям, но и тем, кто давно закрыл свой бизнес.

«Есть случаи, когда человек закрыл ФЛП, уведомил об этом налоговиков и думать забыл. Но, по каким-то неведомым техническим причинам или злому умыслу их из базы не убрали и налоги продолжают «капать». Когда человек начинает оформлять пенсию, ему «выкатывают» счет по просроченным налогам за последние пять лет в 18-20 тысяч гривен. И без уплаты этих денег на пенсию можно не рассчитывать», — говорит Кравец. Также массово отказывают предпринимателям, которые начинали работать в 90-е годы прошлого века. Якобы, подтвердить уплату ими налогов документально крайне сложно. В местных подразделениях ПФ говорят об утере архивных данных. «На некую утерю данных или невозможность что-то подтвердить в пенсионных фондах ссылаются и в других случаях, скажем, в делах со стажем. А потом уже в судах оказывается, что все данные есть, просто их почему-то умышленно не предоставили», — говорит Кравец.

Потерянные годы

Чиновники «теряют» не только сведения об уплате налогов предпринимателями, но и стаж наемных работников. Многие украинцы, особенно сельские жители, выходя на пенсию вдруг обнаруживают, что определенные периоды их трудовой биографии просто «потерялись». Чтобы подтвердить стаж требуется немало усилий, а иногда это и вовсе нереально. Чаще всего в пенсионном фонде ссылаются именно на «утерю архивов».

Экономист Алексей Кущ говорит, что старые архивные данные — головная боль для ПФ.

«Дело в том, что до 2000 года не было разницы между трудовым и страховым стажем. То есть, если сейчас в стаж засчитываются только те годы, когда работодатель платил за вас налоги, либо вы делали это сами, то раньше можно было годами формально числиться на каком -то заводе и все это шло в стаж. А так как у нас немало пенсионеров трудилось еще в советские времена, им без труда удалось накопить хороший стаж и получать сегодня пенсии до 5-6 тысяч гривен», — отмечает Кущ. Понятно, что такая категория пенсионеров — обуза для ПФ.

Если стаж «потерялся» и его не хватает для выхода на пенсию — в ПФ предлагают «докупить» недостающие годы. Цена считается по формуле: каждый месяц — размер ЕСВ, то есть, за год придется выложить порядка 10 тысяч гривен.

Специальные и переселенческие

По словам Кравца, много нюансов также по специальным, чернобыльским пенсиям, пенсиям по инвалидности и для переселенцев.

Как правило, к их получателям государство предъявляет менее завышенные требования по возрастут и стажу, а сами суммы зачастую выше, чем «обычные» пенсии.

Но на страже государственных денег стоят пенсионные клерки, которые скрупулезно выискивают малейшие лазейки для отказа в льготной пенсии и пытаются перевести человека на стандартную модель.

К примеру, на днях СМИ подхватили историю одесского судебного дела между ПФ и инвалидом второй группы. Последний зарегистрировался как частный предприниматель, не уведомив об этом Фонд. Тот же решил, что раз инвалид может работать, то и льготная пенсия ему не положена, и потребовал вернуть 68 тысяч гривен. Только после судебных разбирательств претензии были сняты. А вот во Львове суд по похожему делу стал на сторону ПФ, постановив, что инвалид должен вернуть государству 5,7 тысяч гривен.

Вернуть «лишние» деньги астр просят также тех, кому положена пенсия по утрате кормильца. Пока дети учатся — все нормально. Но как только они устраиваются на работу и забывают сообщить об этом ПФ, включается «счетчик».

«У нас был вопиющий случай с переселенцами. Несколько луганских врачей после начала военных действия на Донбассе спешно уехали в Киев. Понятно, что о трудовых книжках тогда никто не думал — их оставили на работе, в местной больнице. Когда пришло время оформлять пенсии, они запросили трудовые книжки. И получили их с формулировкой, что уволены за прогулы и печатью «ЛНР». В нашем пенсионном фонде такие трудовые книжки вовсе отказались принимать, следовательно, вопрос со стажем и перспектива пенсии повисли в воздухе», — рассказал Кравец. Другим переселенцам, по его словам, отказали в выплатах на том основании, что чиновники нашли у них старый депозит на 400 тысяч гривен в уже лопнувшем банке.

Силовикам — пенсии «в рассрочку»

Уже несколько лет пенсионеры силовых структур (военные и бывшие милиционеры) ведут свою пенсионную войну с государством. Как уже писала «Страна», они не попали под общую пенсионную реформу, поэтому когда всем пенсионерам выплаты повысили, некогда завидные пенсии военных и милиционеров оказались мизерными.

Позже, после массовые акций протеста пенсионеров-силовиков, правительство провело перерасчет. Но оказалось, что денег на выпит старых долгов в бюджете нет, поэтому в этом году платят только половину от пересчитанной суммы, при этом еще и разбив ее на части. «Получается по 1-2 тысячи гривен сверху, такая себе «пенсия в рассрочку», — говорит бывший милиционер из Тернополя Игорь Сухарь. Дополнительная проблема — размер пенсии. Если ранее начисляли до 90% от бывшей зарплаты, то потом этот показатель снизили до 50-70%.

По словам Игоря Сухаря, сейчас пенсионеры выбивают положенные им пенсии исключительно через суды.

Но и они с недавних пор заблокированы, так как ВСУ рассматривает показательное дело по иску Житомирского управления пенсионного фонда к пенсионеру, который ранее отсудил себе пенсию в размере более 80% от прежней зарплаты и добился вердикта, что вся задолженность должна быть погашена не в «рассрочку», а одним платежем.

«Так что пока ничего никому вообще не пересчитывают», — говорит Сухарь.

Кравец добавляет, что традиционный прием чиновников — отказать бывшему милиционеру в пересчете на том основании, что «милиции сейчас вообще нет».

Денег нет и не будет

Причины, по которым государство пытается отсечь «лишних» получателей пенсий, лежат на поверхности. Дефицит ПФ просто огромный — на следующий год на его погашение из госбюджета пойдет 180 млрд гривен. И с каждым годом эта сумма только растет.

«Мы попали в так называемую демографическую пирамиду: хотя отчисления ЕСВ в этом году вырастут на 20-30%, денег все равно не хватает — получателей пенсий у нас слишком много. Поэтому власти сделают все, чтобы и дальше уменьшать этот список или хотя бы сокращать сумму выплат. Скажем, без пенсий могут остаться трудовые мигранты, которые сейчас не платят ЕСВ, многие предприниматели и пр. да и усердно работающему украинцу накопить страховой стаж в 35 лет будет не так легко. То есть, существенно измениться структура получателей — многие будут сидеть на минимальных социальных пособиях», — говорит Кущ.

По словам Ростислава Кравца, во многих случаях украинцы могут отстоять свои права в суде, но далеко не все туда обращаются. «Нужно потратить от 10 тысяч гривен, если идти в суд без адвоката и до нескольких тысяч долларов, если с адвокатом, а далеко не у всех есть такие деньги. Да и длятся такие суды долго — от года до 7-8 лет. На это, собственно, государство и рассчитывает — что люди попросту смиряться с лишением их денег, и будут выживать кто как может», — считает юрист.

Государство сможет еще активнее отсекать лишних получателей пенсий после запуска закона о верификации (проект уже есть в парламенте). Там предусмотрена трехуровневая проверка получателей, в том числе, пенсионеров, причем, если выясниться, что вам платили незаконно — деньги придется вернуть. Сейчас верификации не проводятся, так как их заблокировал Конституционный суд, — сообщила «Стране» глава профильного парламентского комитета Галина Третьякова. Впрочем, как видно это не мешает чиновника охотиться на пенсионеров.

Реальным выходом и для государства, и для людей был бы запуск накопительной пенсионной системы. Но и этим пока тоже проблемы, так как нужно предусмотреть гарантии сохранности средств. «Никто не может гарантировать, что завтра новый ПФ не лопнет, или деньги будущих пенсионеров попросту не разворуют», — говорит Кущ.

Людмила Ксенз, СТРАНА.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Від захоплення не застрахована жодна фірма. Якщо сама компанія, її активи або перспективи викликали чийсь особистий інтерес — схему захоплення для нього підготують. Масштаби проблеми вже такі, що вона обговорюється на найвищому рівні.

З недавнього часу задля протидії хвилі шахрайства з нерухомістю була створена «нова» система реєстрації угод і прав на майно, яка перетворила всіх власників в заручників, оскільки зі створенням цієї «нової» системи ніхто не захищений. Позбавитися бізнесу — справа кількох годин. Ще ніколи рейдерство не було настільки простою і безкарною справою.

Дійсно, у зв’язку з проведеною реформою системи державних реєстрів парламент перетворив рейдерство в абсолютно легальній бізнес. Ще минулого року Верховна Рада України прийняла закони, які, з точки зору уряду і законодавців, повинні були спростити реєстрацію бізнесу і операцій з нерухомістю. Як виявилося, закони працюють значно краще, ніж можна було собі уявити. Завдяки новому законодавству змінилася діяльність і приватних нотаріусів, які тепер отримали всі права державних реєстраторів, що дало їм можливість здійснювати різноманітні операції без нотаріальної дії. Також ці законодавчі акти і норми поширилися і на реєстрацію приватного бізнесу і юридичних осіб.

Уряд впорався з поставленим завданням — черги зменшилися, значно скоротилися відмови в реєстрації прав власності. Тут би інвесторам і зрадіти, але, як з’ясувалося, тепер права власності часто перереєстровують і без бажання власників.

Наслідком проведених (на перший погляд — дієвих) реформ у сфері децентралізації та спрощення державної реєстрації бізнесу і прав на нерухоме майно є те, що Україну накрила четверта хвиля рейдерства, головною ознакою якої є масове використання підроблених документів.

Дійсно, для зміни власника або керівника юридичної особи достатньо підробити підписи і подати реєстратору підроблений протокол, складений в простій формі. Вдосталь буде і підробленого судового рішення для зміни власника нерухомого майна. На підставі поданих документів реєстратором за лічені години вносяться зміни до відповідного реєстру.

Цікавим залишається той факт, що для скасування рішення про державну реєстрацію прав необхідно пройти процедуру оскарження з наявністю відповідних доказів, тривалість якої коливається від 30 днів (якщо подана скарга до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації) до 2-х та більше років (якщо подано позовну заяву до суду, з урахуванням того, що заінтересована особа зацікавлена у затягуванні розгляду справи).

Саме це і потрібно рейдерам, які за цей час встигають відчужити незаконно привласнене майно низці «добросовісних» набувачів.

Сьогодні схему рейдерського захоплення можна відобразити наступним чином:

1) у відповідному реєстрі видаляються відомості про справжнього власника майна, натомість вносяться відомості про належність майна невідомій особі (все це робиться реєстратором на підставі підроблених документів або за рішенням суду);

2) в свою чергу, невідома особа під виглядом реалізації своїх законних повноважень здійснює фізичне насильницьке захоплення об’єкта;

3) кінцевим етапом рейдерського захоплення є відчуження об`єкта новому набувачеві, який в подальшому відчужує об`єкт низці «добросовісних» набувачів.

Звісно, головним завданням для рейдера було таємне отримання потрібного йому судового рішення, на підставі якого він міг би внести до державних реєстрів зміни і почати переоформлення нерухомості або корпоративних прав через ланцюг «добросовісних» набувачів.

Отже, потерпіла особа, майнові права якої порушені у зв’язку з незаконним рішенням реєстратора, може:

— по-перше, звернутися з позовом до суду;

— по-друге, звернутися із заявою про вчинене кримінальне правопорушення;

— по-третє, звернутися зі скаргою на дії реєстратора до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Звичайно, звернення до суду залишається основним засобом захисту, серед недоліків якого можна виділити тривалий термін розгляду справи, особливо якщо протилежна сторона має намір всіляко його затягувати.

Водночас, однією з перших дій, яку необхідно зробити у разі рейдерського захоплення — звернутися із заявою про вчинене кримінальне правопорушення до правоохоронних органів. Всі вищевказані дії можна спробувати описати як один окремий склад злочину, проте, це дуже складно, як з точки зору теорії кримінального права, так і з точки зору практики розслідування. Неможливо визнати протиправним факт звернення до суду або факт подачі документів для внесення змін до реєстру. В такому випадку об’єктивна сторона дій рейдерів не відрізнятиметься від аналогічних законних дій, а відмінності будуть існувати тільки в частині умислу.

Одночасно з раніше існуючими способами захисту з 2016 року у потерпілого, права якого порушені шляхом незаконної реєстрації прав, з`явилася можливість звернутися зі скаргою до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка була створена і діє відповідно до «Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5. Основним завданням Комісії є розгляд скарг на законність дій державних реєстраторів. Позитивним наслідком впровадження механізму розгляду скарг вказаною Комісією є дійсно швидкий розгляд скарг. Так, загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Серед недоліків впровадження механізму розгляду скарг вказаною Комісією можна вказати те, що вона досліджує тільки законність здійснення державним реєстратором реєстраційних дій. Тобто, в ситуації, коли перереєстрація прав власності відбулася на підставі підроблених документів, Комісія не зможе встановити справжності підписів і взагалі реальності існування самих відносин, на підставі яких було прийнято відповідні рішення, оскільки, це виходить за рамки її компетенції.

Також необхідно звернути увагу, що відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заінтересована особа має долучити до скарги засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. Однак, дійсно, існують складнощі в отриманні доказів, які підтверджують факт порушення, що вбачається з наступного.

Відомості про дії, вчинені стосовно юридичної особи або нерухомого майна, фіксуються в електронній формі у відповідних державних реєстрах. Крім того, в бази даних відповідних реєстрів включаються скан-копії документів, на підставі яких здійснювалися відповідні реєстраційні дії. У зв`язку з проведеною реформою системи державних реєстрів законодавчо урегульований публічний доступ до інформації державних реєстрів через кабінет електронних сервісів. Однак, слід зазначити, що така інформація є доступною лише щодо актуальних прав і обтяжень. Тобто, після скоєння двох або більше реєстраційних дій з нерухомістю користувач позбавляється можливості отримати відомості, які необхідні йому для підготування документу про оскарження дій реєстратора.

Більше того, залишається незрозумілим, яким чином законодавець наділив Міністерство юстиції правом скасовувати реєстраційні записи в державних реєстрах у позасудовому порядку, якщо такі дії не узгоджуються ні з Конституцією України, ні з Європейською Конвенцією з прав людини. А тому, в подальшому, досить очевидним буде і те, що оскарження висновків та рішень Комісії може бути предметом розгляду судових спорів.

Дійсно, за результатами розгляду скарг Комісією зазвичай приймаються рішення про необхідність скасування реєстраційних дій. Разом з тим, цікавим залишається і те, що діяльність Комісії є непрозорою. Засідання Комісії не є публічними, а висновки та рішення, прийняті за результатами цих висновків, не оприлюднюються. Така непрозорість сама по собі створює передумови для корупції. Побоюючись певних зловживань зі сторони діяльності Комісії, деякі нотаріуси публічно оголошують про свій намір відмовитися від виконання функцій державного реєстратора.

Крім усього зазначеного, заслуговують на увагу і наявні в законодавстві прогалини щодо притягнення нотаріуса до відповідальності. На сьогодні в Україні немає жодного прецеденту, коли б хоч когось із «чорних нотаріусів» притягнули до кримінальної відповідальності, адже реальні механізми просто відсутні. Були випадки позбавлення ліцензії, але, в подальшому, ці ліцензії поновлювалися, оскільки, в діях нотаріусів не знаходили складу кримінального правопорушення.

Тож узагальнивши практику, вважаємо, що з моменту проведення реформи в сфері децентралізації та спрощення державної реєстрації бізнесу і прав на нерухоме майно необхідним сьогодні залишається термінове вдосконалення законодавства в сфері державної реєстрації шляхом внесення змін до профільних законів.

Більше того, потребує змін і Кримінальний кодекс України, оскільки, офіційно навіть немає такого злочину — рейдерство. У кращому випадку можливо притягнути до відповідальності «чорних рейдерів» за шахрайство, вимагання, підроблення документів.

Підсумовуючи, хочеться зазначити, що кримінальне законодавство не встигає за змінами в суспільстві, і рейдерство, як і раніше, залишається безкарним. Необхідно, щоб правоохоронні органи були в силах не тільки виявити такі злочини, а й розкрити і притягнути до відповідальності винних осіб. Кримінальне законодавство також повинне утримувати рейдерів від ведення такої діяльності: необхідно не просто ввести рейдерські склади в Кримінальний кодекс України, а й передбачити жорсткі санкції за вчинення подібних злочинів. На практиці таке вдосконалення Кримінального кодексу України, звичайно, розкриє безліч спірних моментів, оскільки, український кримінальний закон не адаптований до специфіки даної категорії злочинів, але без внесення відповідних змін до діючого законодавства п’ята хвиля рейдерства в Україні є неминучою.

Мар’яна Назаренко, старший юрист АК «Кравець і партнери» для Юрліги

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Если в прошлый раз члены комиссии продлили срок своей работы, то в этот раз от них требовали сократить его.

Мінус 8 днів

Питання повноважності комісії порушив її частий гість — адвокат Ростислав Кравець, який у ТСК представляє інтереси значної частини суддів. На початку засідання 9 червня він повідомив, що має відводи для кожного члена тимчасового орга-ну.

Причина цього — завершення річного строку діяльності ТСК. Р.Кравець звернув увагу на той факт, що відповідно до ч.8 ст.4 закону «Про відновлення довіри до судової влади в Украї­ні» комісія вважається «утвореною за умови призначення до її складу не менше 9 членів, про що робиться повідомлення на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції та в газеті «Голос України».

Як повідомляв «ЗіБ», оголошення про формування ТСК було оприлюднене 12 червня минулого року, але необхідний для початку роботи склад сформувався дещо раніше. Спершу 25 квітня Пленум Верховного Суду обрав до органу 5 членів, а 3 червня зі своїми представниками визначився урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики. На думку адвоката, закон пов’язує момент формування ТСК саме з появою 9-х членів, а не з повідомленнями про це у ЗМІ.

«Комісія була сформована 3 червня минулого року, і, на моє переконання, наразі її повноваження припинені. У зв’язку з тим, що комісія продовжує розглядати справи, я вважаю, що ставлення членів комісії є упередженим», —наголосив Р.Кравець.

Водночас у ТСК з такою точкою зору передбачувано не погодились і відхилили заяви. В комісії домінує інша позиція, за якою тимчасовий орган може працювати не тільки до 12 червня, а й 4 місяці після цього.

На минулому засіданні комісія внесла зміни до регламенту. Вони передбачають, що до відведеного законом строку не враховується час, упродовж якого ТСК не могла виконувати своїх повноважень через відсутність кворуму. Тобто з кінця жовтня до перших чисел березня.

Нині зміни до регламенту офіційно опубліковані, й комісія має формальну можливість посилатися на них. «Члени комісії з розумінням поставились до позиції Р.Кравця, він виконує свою роботу захисника і вважає, що комісія неправомочна. Наша думка зовсім інша. Ми переконані, що регламент ТСК і зміни, ухвалені до нього, правильні. Захисник же може мати іншу позицію», — прокоментував вимогу відводу голова комісії Володимир Мойсик.

Вийшли на другий рівень

Якщо відкинути як помилкову думку адвоката не так уже й складно, то на позицію Вищої ради юстиції комісії доведеться зважати. Адже саме вона вирішуватиме, чи дійсно судді, щодо яких тимчасовий орган зробив висновки, порушували присягу. Як наслідок, саме їй потрібно визначатись з датою завершення повноважень ТСК.

Щоправда, поки що прогнозувати експерти не готові.

Так, міністр юстиції Павло Петренко зазначив, що тимчасовий орган вже ухвалив значну кількість рішень і ВРЮ могла б розпочати роботу з них. На пряме ж запитання щодо 4-місячного подовження строку роботи ТСК міністр відповів: процедура буде проаналізована, аби не допустити можливості оскарження рішень ВРЮ.

У свою чергу новообраний заступник голови Ради Олексій Муравйов розповів «ЗіБ», що право комісії працювати додатковий час вони розглянуть на колегіальному засіданні.

Якою буде позиція ВР, говорити зарано. Але не виключено, що вона не погодиться з додатковим терміном діяльності ТСК. Передусім через те, що рішення тимчасового органу про внесення змін до регламенту виявилося більш ніж суперечливим. Проти нього виступив член комісії, суддя у відставці Микола Лавренюк, різко негативно оцінили таке «самоправство» й деякі судді. Тому навряд чи новосформована ВРЮ погодиться, аби тінь вільного трактування закону впала і на неї.

До того ж всі не розглянуті ТСК заяви перейдуть у спадок Раді. А значить, якщо у ВРЮ вважатимуть, що законник порушив присягу, в будь-якому разі відповідальності він не уникне. Зникне лише тимчасова проміжна ланка.

Схоже, певне розуміння логічного завершення своєї діяльності є і в самій ТСК. Так, орган уперше за час існування вирішив провести відразу 2 засідання — 9 і 10 червня, а на розгляд винесли скарги на 22 суддів. Теж своєрідний рекорд.

Таким чином, видається, що передати естафету від ТСК до ВРЮ нічого не заважає. Крім хіба що бажання членів комісії працювати якнайдовше.

АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ, ЗіБ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры