Домовленість України та росії щодо припинення вогню не означатиме скасування воєнного стану. За словами нардепа від “Слуги народу”, члена комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, ця домовленість не означатиме, що противник відведе свої війська з тимчасово окупованих територій чи засоби ураження, які можуть ударяти по Україні.

Скасування воєнного стану: коли це може статися

“Припинення вогню не означає скасування воєнного стану. Скасування воєнного стану можливе тоді, коли зникнуть загрози, які передбачені законом про правовий режим воєнного стану. А сам факт тимчасового припинення точно не усуває ті загрози, які послугували у введенні правового режиму воєнного стану”, — сказав Федір Веніславський.

Він зазначив, що терміни можливого скасування воєнного стану залежать від низки обставин, а саме від відведення російських військ, гарантій безпеки й результатів міжнародних переговорів.

“З огляду на психічний стан Путіна, я думаю, ми можемо очікувати будь-якого розвитку подій. Тому без гарантій того, що це матиме наслідком довготривалий мир, я не думаю, що воєнний стан може бути скасований”, — повідомив депутат.

У розмові з Фокусом Веніславський зауважив, що згідно з законом України “Про правовий режим воєнного стану”, цей режим вводиться не лише в разу збройної агресії чи загрозі нападу, але й у випадку небезпеки державного суверенітету, територіальної цілісності України, незалежності.

“Можна буде говорити про скасування правового режиму воєнного стану або про непродовження його лише після того, як ці загрози зникнуть. А коли вони можуть зникнути? Коли ми отримаємо ті гарантії, які не дозволять, унеможливлять будь-які напади з боку росії на територію України”, — сказав Федір Веніславський.

Він наголосив, що сам факт припинення вогню не може бути підставою для скасування воєнного стану. Натомість має бути комплексно розвʼязане питання, забезпечення безпеки й неповторення того, що було 24 лютого 2022 року.

Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець розповів Фокусу, що нині є підстави для дії воєнного стану. Стаття 64 Конституції України передбачає перелік прав і свобод громадян, які можуть бути обмежені під час дії воєнного стану.

“Якщо воєнного стану немає, то і цих обмежень немає. Звичайно, Верховна Рада може в турборежимі прийняти якийсь інший закон і заборонити громадянам чимось користуватися, вільно висловлювати свої думки, виїжджати за кордон”, — сказав Ростислав Кравець.

Коли в Україні дозволять демобілізацію та виїзд чоловіків за кордон?

Веніславський зауважив, що дозвіл на виїзд за кордон та демобілізація будуть дозволені після скасування воєнного стану. Проте за умови, якщо не буде введено жоден інший правовий режим.

“Свобода пересування і вільне пересування за межі країни пов’язані виключно з продовженням або непродовженням правового режиму воєнного стану”, — пояснив народний депутат.

За його словами, питанням демобілізації займатиметься президент України. Він визначатиме рішення щодо демобілізації та вноситиме його на затвердження Верховній Раді. Депутат повідомив, що існує багато процедурних моментів, які потребують злагодженої діяльності РНБО, президента, ВР.

“Щонайменше має бути дійсно підписана якась мирна угода, яка буде відповідати міжнародному праву, інтересам України й Конституції. Тому що будь-яку мирну угоду ми ж не можемо, як народні депутати, ратифікувати, якщо вона буде суперечити Конституції України. Конституцію ми змінити не можемо. Тут дуже багато невизначених моментів, які не дозволяють чітко й однозначно сказати, коли, що відбудеться”, — підсумував Федір Веніславський.

Своєю чергою Кравець наголосив, що в Україні немає жодного закону, який би забороняв громадянам виїзд за кордон. Натомість, за його словами, дії ДПСУ є “перевищенням влади й службовим становищем”.

Адвокату складно сказати, коли завершиться процес мобілізації, він проводиться на час воєнного стану. Проте, для демобілізації достатньо одного дня, переконаний Кравець.

“Зі строкової служби за місяць всіх звільнили. Що не можна звільнити всіх військовослужбовців, які не укладали контракти й не хочуть продовжувати служити за один день? Я думаю, брати, чоловіки, дружини самі приїдуть і їх заберуть, навіть не треба чекати автобусів”, — додав він.

Нагадаємо, 10 лютого речник ГУР Андрій Юсов повідомив, що воєнний стан, який продовжено до 9 травня, не буде скасовано через три місяці, попри заяви деяких нардепів. Він зазначив, що чекати на завершення війни в Україні поки не варто, проте необхідно над цим працювати.

18 лютого у ЗМІ розповіли, західні політики не хочуть, аби Україна погоджувалася на припинення вогню, поки не буде мирної угоди.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Активизируется противостояние по линии «Банковая — группа «Приват». Последняя, потеряв банк, затаилась: Игорь Коломойский и другие акционеры остались должны государству $ 6 млрд. Но намерения реструктуризировать сумму не проявили. В начале недели НБУ перешел в наступление.

Долг платежу кратен

На днях назначенный НБУ руководить ПриватБанком Александр Шлапак ушел в отставку. В понедельник, 3 июля, Минфин обнародовал письмо от декабря 2016-го: Коломойский и его партнер Геннадий Боголюбов просят Кабмин выкупить акции банка, взяв на себя ряд обязательств, главное — реструктуризация кредитов, связанных с группой «Приват».

Срок — 1 июля 2017-го (правда, его можно продлить до 2018 года). НБУ заявил: раз срок истек, можно приступать к «юридической процедуре взыскания и реализации… Банковская процедура будет аналогична обычной процедуре взыскания в случае просрочки долгов». Одновременно АП выстрелила из тяжелой артиллерии. Юрий Луценко заявил, что ГПУ уже пару недель допрашивает членов кредитного комитета ПриватБанка и «готовятся подозрения». Сегодня Коломойский выступил в СМИ, заявив, что экс-владельцы «участвуют в переговорном процессе».

А собеседник «Вестей», который имеет общение с Игорем Коломойским, описал его позицию так: «Большую долю долгов не признает. И оплачивать не будет».

По словам адвоката Ростислава Кравца, под санкции могли бы попасть такие активы, как курорт Буковель, металлургические заводы, страховые и авиакомпании, энергопредприятия. Вот только по документам собственниками уже давно могут быть другие люди, а деньги выведены из страны. «Вернуть их перспектив нет. Возможно, у бывших владельцев получится договориться с властями и выйти из поручителей по кредитным обязательствам», — считает Кравец.

При сумме проблемных кредитов свыше 150 млрд грн ПриватБанк сможет вернуть мизер. «$ 6 млрд — это 6% ВВП, которые мы тратим не на оборону или социалку, а на поддержание банка. Даже в той же европейской Швеции теряют около 30% вложений — у нас будет больше», — считает экономист Олег Устенко.

Второй фронт

На самом деле, катализатором вновь вскрывшегося конфликта между Банковой и группой «Приват» стал МВФ. «Фонд потребовал национализировать банк, и сбивание долгов с бывших акционеров — один из пунктов Меморандума, — пояснил «Вестям» политолог Алексей Якубин. — Президент и рад бы закрыть глаза на эти $ 6 млрд, да Запад не даст».

По его словам, Банковая пока не имеет линии поведения: первой модели (попробовать договориться, снизив сумму долга) придерживался Шлапак, в итоге он отошел от руководства. Вторая — бить по Коломойскому из всех орудий: судиться, выбивать за долги активы в энергетике.

«Это борьба, а второй фронт Порошенко вряд ли потянет: у него полно других проблем — с Аваковым и НФ», — считает Якубин. В случае активизации, по его мнению, Коломойский подключит того же Авакова, а заодно Юлию Тимошенко. «По-хорошему уже не получится. Начинается борьба на уничтожение — под шумок у группы «Приват» попытаются отнять активы», — считает политолог Руслан Бортник. — Но большой войны прямо сегодня не будет: существует возможность отсрочить платежи — и боевые действия утихнут до осени-зимы».

Как противостояние повлияет на курс гривны

В понедельник наличный доллар торговался по 25,82–25,88 грн/$ . «Нынешнее снижение делается для того, чтобы выкупить валюту по более низкому курсу и аккумулировать средства. В августе-сентябре грядет классическое подорожание из-за активизации хоздеятельности, — считает экономист Игорь Грозный. — В обычных условиях это будет контролируемый скачок до 27–27,5 грн/$ ». По его мнению, ситуация с «Приватом» может раскачать курс из-за паники.

По мнению финансового аналитика Алексея Куща, курсовые качели неизбежны в случае, если государству не удастся обеспечить «режим тишины» в вопросе ПриватБанка. «Дальше начнется массовый отток капитала. В банке находится до 150 млрд грн вкладов, такой объем капитала государство быстро компенсировать не сможет — отток приведет к проседанию курса на 1–2 грн», — убежден эксперт.

Но катастрофы в любом случае не будет, считает Олег Устенко: «Эффект на гривну будет минимальным, а осенняя девальвация вписывается в базовый сценарий. Это, скорее всего, пара гривен, не больше».

Тарас Козуб, Денис Вергун, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры