За його словами, процес може пришвидшитися через економічні фактори та інтереси сторін, залучених у війну. 

Кравець висловив припущення, що найближчими тижнями можуть з’явитися перші реалістичні сигнали щодо перспектив мирних переговорів:

«Я думаю, що дуже-дуже скоро… можливо, тиждень-два, і ми почуємо вже конкретні строки».

За його словами, частина гравців на міжнародній арені зацікавлена у завершенні війни через економічні ризики та втрату вигоди:

«Дуже багато питань пов’язано з економічними аспектами цієї війни… всі намагаються на цьому заробити. І це почало тим, хто за цим стоїть, заважати».

Про наміри Кремля та нерозуміння Заходу

Кравець наголосив, що позиція росії є відмінною, адже її керівництво, за його словами, не враховує економічну логіку:

«Для нього економіка взагалі не має значення. В нього імперські інтереси — захопити Україну».

Кравець нагадав, що цього тижня минають чергові роковини підписання Будапештського меморандуму, і поставив під сумнів ефективність нових міжнародних гарантій безпеки, які обговорюють західні партнери України:

«Нам знову говорять, що будуть гарантувати. У мене пропозиція: продемонструйте, як це буде… покажіть усім, як виглядають реальні гарантії».

Адвокат зазначив, що Україні вже одного разу обіцяли безпеку в обмін на ядерне роззброєння, однак ці гарантії не спрацювали.

Джерело: komersant.ua

АО «Кравець І Партнери»

Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни країні необхідна армія чисельністю не менше 800 тисяч військовослужбовців. Це стратегічна необхідність для гарантування безпеки, враховуючи загрозу з боку росії. Проте виникає ключове питання: звідки взяти таку кількість військових? Адже після припинення вогню і скасування воєнного стану мобілізація має зупинитися, а демобілізація розпочатися.

Раніше Зеленський розповідав, що станом на січень 2025 року чисельність Збройних сил України становить приблизно 880 тисяч осіб.

Скасування воєнного стану — кінець мобілізації?

Коли воєнний стан буде скасовано — мобілізація закінчиться. Таку думку висловив військовий експерт Олег Жданов.

“Автоматично закінчиться мобілізація при скасуванні воєнного стану. Демобілізація буде проведена обов’язково, особливо ті, хто не підписав контракт і залишився в статусі мобілізованого — вони підлягають негайної демобілізації”, — каже Фокусу експерт.

Проте народний депутат від “Слуги народу”, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський наголошував, що навіть у разі досягнення домовленості про припинення вогню між Україною та Росією воєнний стан у країні залишатиметься в силі. За його словами, така домовленість не гарантує відведення російських військ із тимчасово окупованих територій чи усунення загроз, які й стали причиною запровадження воєнного стану.

Веніславський пояснив, що скасування воєнного стану можливе лише після ліквідації всіх загроз, визначених законом про правовий режим воєнного стану, а також Україна має отримати гарантії безпеки, які унеможливлять подальші напади з боку РФ.

Він зазначив, що дозвіл на виїзд за кордон та демобілізація напряму залежать від скасування воєнного стану. Однак рішення щодо цього ухвалюватиме президент України.

“Свобода пересування і можливість виїзду за межі країни пов’язані виключно з продовженням або непродовженням воєнного стану. Щонайменше має бути підписана мирна угода, яка відповідатиме міжнародному праву, інтересам України та Конституції”, — пояснив нардеп.

Водночас адвокат Ростислав Кравець наголосив, що в українському законодавстві немає норм, які б прямо забороняли громадянам виїжджати за кордон. На його думку, дії Державної прикордонної служби у цьому питанні можуть трактуватися як перевищення повноважень.

За словами Кравця, демобілізацію можна провести за один день, якщо буде ухвалене відповідне політичне рішення.

“Якщо строковиків можна звільнити за місяць, то чому не можна звільнити контрактників, які не хочуть продовжувати службу, за один день?” — підсумував адвокат.

Якщо припустити, що воєнний стан скасовують і одразу припиняють процес мобілізації а демобілізацію розпочинають, то як зберегти ту необхідну кількість солдат, про яку говорив Володимир Зеленський в контексті гарантії безпеки?

Мобілізація після війни: звідки брати солдат?

На думку Олега Жданова, набрати відповідну кількість людей до війська не буде проблемою. Найголовніше сформувати правильну політику, яка б мотивувала людей служити, а також створити суспільне сприйняття необхідності захищати свою країну. Наприклад, у Сполучених Штатах є постійно приблизно 350–400 тисяч військових, і щороку переглядаються умови контракту, щоб покращити їхнє фінансове та соціальне забезпечення. Наприклад, безкоштовне навчання для дітей військових, пільги для родичів тощо.

“Ми повинні змінити інформаційний настрій у суспільстві, показати важливість служби в армії. Потрібно створювати соціальні ініціативи, рекламу, яка б надихала людей ставати частиною армії. Знову ж таки розпочати патріотичне виховання. А далі потрібно мотивувати людей до вступу у військові навчальні заклади або підписання контракту. Подивіться, чому Ізраїль зміг побудувати таку систему, де національна ідея — захищай і живи. В них отримання повістки — це свято, навіть для дівчат, бо служити в армії це престижно в першу чергу. Це політика держави”, — розповідає військовий експерт.

Проте є побоювання, що після війни, за наявності проблем усередині системи, буде складно набрати 800 тисяч солдатів. Жданов вважає, що це дійсно може стати проблемою, якщо не будуть вирішені питання корупції та забезпечення військових. Якщо буде змінена система управління, залучення професійних командирів і позбавлення корупції, то набір солдатів стане простішим. На думку експерта, зміни в державній політиці — це ключовий момент. Якщо ці кроки будуть зроблені, армія не тільки збереться, а й залишатиметься сильною.

“Якщо держава зробить правильні кроки і створить умови, навіть ті, хто повернеться після скасування воєнний стану, будуть підписувати контракт. Ті, хто зараз добре влаштований і оформився за кордоном, можуть навіть не повернутися, а залишитись там. До речі, Європа буде сприяти захисту наших громадян, тому що вони працелюбні. А ті, хто повернеться, хто не знайшов притулку або з інших причин повернеться, не здивуюсь, якщо серед них буде чимало таких, хто теж підпише контракт. Тому що після війни знайти роботу з хорошою оплатою буде складно. А армія повинна бути із зарплатою вище середнього рівня. Це може стати гарною мотивацією”, — впевнений Жданов.

Україна після війни розпочне боротьбу за власних солдат?

Передусім, вважає керівник Центру військово-правових досліджень, військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко​​, дуже важливо усвідомлювати, що після закінчення війни перед українцями все одно стоятимуть виклики та небезпеки, пов’язані з тим, що Росія, на жаль, поки що нікуди не зникає як суб’єкт, здатний проводити неоімперську агресивну політику. Це означає, що російське вторгнення може повторюватися. Одним з елементів гарантії безпеки для України, безумовно, є сильні Збройні сили. Відтак армія дійсно має бути чисельною.

“Що стосується того, як армія може поповнюватись: по-перше, я бачу це через кілька механізмів. По-перше, це пропозиція залишатись на військовій службі тим людям, які зараз мобілізовані, тим, хто підписав контракт і, можливо, хоче й далі після війни будувати свою кар’єру в Збройних силах України, пов’язати своє майбутнє з обороною держави. По-друге, залучення молоді 18–24 роки через програми, які стартували, й ті, хто хоче зв’язати свою кар’єру з армією. Третє — постійна підготовка населення до національного спротиву, щоб у потрібний момент можна було збільшити чисельність ЗСУ. Четверте — створення мотиваційних заходів, зокрема матеріальних заохочень, фінансування, соціальних пакетів, щоб армія була конкурентоспроможною на ринку праці”, — розповідає Фокусу Мусієнко.

На думку експерта — це основні аспекти залучення людей до служби. Також важливим є питання фінансування. За його словами, українцям потрібно розуміти, що за будь-яких умов ми будемо жити в реаліях, коли витрати на оборону та безпеку складатимуть від 5 до 10% ВВП. Ці кошти будуть закладатися на утримання Збройних сил.

“Також потрібно співпрацювати з нашими партнерами, щоб отримувати допомогу для забезпечення армії. Тому фінансування сил оборони є однією з гарантій безпеки”, — продовжує Мусієнко.

Він вважає, що навіть після скасування воєнного стану і відкриття кордонів не всі захочуть залишити країну, але відтік людей можливий безперечно. Український владі треба буде вступати в умовну конкуренцію і боротися за залучення якомога більшої кількості людей до Збройних сил. Пропонувати кращі умови служби і надавати певні гарантії.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

У конференції взяли участь понад 30 провідних українських політичних та військових експертів, журналісти, представники Збройних Сил України.

У дискусії взяли участь:

🔹 Директор Українського Інституту політики Руслан Ботник:

💬 Безумовною заслугою команди Президента стало збереження управління державою, її фінансовою системою, економікою та соціальною сферою. В умовах катастрофічного російського вторгнення саме з метою знищення держави України як структури, українському керівництву вдалося не втратити основні державні функції: керованість збройними силами та державним апаратом, соціальні зобов’язання виконувались державою та продовжувалися всі виплати, незважаючи на те, що курс національної валюти девальвував, також повністю збережено контроль та цілісність банківської системи державного сектора, до кінця року Україна уникла підвищення тарифів ЖКГ для населення.

🔹 Генеральний прокурор України (2002-2007), Голова Спілки правників України, віце-президент Міжнародного фонду правників України, член Вищої ради юстиції України Святослав Піскун:

💬 У нас досі немає військового трибуналу. Виникає питання, чому не було введено військове становище ще у 2014 році у Донецькій та Луганській областях, а також у Криму, який здали без жодного пострілу. Чому не було вжито належних заходів безпеки безпосередньо перед настанням РФ у 2022 році і значну частину території було окуповано.

🔹 Майор, командир батальйону спеціального призначення ЗСУ Павло Куриленко

💬 Ніхто не очікував, що на Київ підуть проривом, це був психологічний наступ. Але в РФ також не очікували такого опору з боку українського суспільства. Зараз під час війни не варто порушувати деякі гострі питання, а необхідно сконцентруватися на безпеці та обороні країни.

🔹 Адвокат Ростислав Кравець

💬 Ситуація в країні вимагає повернення до правового поля. Закони не можна виконувати частково, їх потрібно виконувати повністю. Так, наприклад, що означає припинення прав людини у воєнний час?

🔹 Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков

💬 Акцентував увагу на питанні про те, чому досі не було ратифіковано Римський статут. У Римському статуті є система контролю за міжнародними злочинами.

🔹 Політолог Андрій Золотарьов

💬 Для України важливо не лише виграти війну, а й не програти світ. Якщо ми матимемо економіку третього світу, то буде й політика третього світу.

🔹 Політичний експерт Владислав Дзивідзинський

💬 Завдяки своїй стійкості Україна стала відома усьому світу, вистоявши у протистоянні з другою армією світу. Саме зараз формується вікно можливостей, коли Україна може робити пропозиції світу щодо спрямування подальшого розвитку. Україна сама для себе має формувати бачення свого майбутнього.

🔹 Експерт-аналітик інтернет-видання “Біля ТV” Олександр Максименко (перебував у російському полоні)

💬 Загалом можна відзначити, що реформа децентралізації в країні вдалася. Там, де при владі знаходилися сильні регіональні лідери, там громади змогли вистояти в період російської окупації. Так у Херсоні був сильний мер – І. Колихаєв, який організував роботу всіх міських служб, при цьому вів роботу онлайн.

🔹 Політичний експерт Світлана Кушнір

💬 Торкнулася теми розмінування та очищення територій. Україна у світі лідирує через мінне забруднення. Для повного розмінування території України може знадобитися десятки років та десятки мільярдів доларів.

🔹 Член Європейської комісії з демократії через право (Венеціанська комісія) від України (2007-2013 рр.). Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук Марина Ставнійчук

💬 Безпрецедентна російська агресія була абсолютно безпідставною і порушувала всі норми міжнародного права. Ми ініціюємо виняток РФ зі складу ООН. Необхідно вжити заходів, щоб РФ більше ніколи не змогла реалізувати свою агресію проти нас чи інших країн.

🔹 Експерт з питань безпеки Сергій Шабовта

💬 У тому, що в перші дні війни країна вистояла під натиском ЗС РФ значну роль відіграв морально-психологічний фактор – внутрішній героїзм суспільства та ЗСУ. Але, на жаль, влада значною мірою недооцінює цей фактор і не вважає за потрібне його посилювати.

🔹Журналист Анна Степанец:

💬 Необхідно доносити інформацію не лише від влади до суспільства, а й від суспільства до влади. Залишається відкритим питання, чи існуватиме після війни журналістика і свобода слова відповідно до європейських стандартів.

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИКИ

АО «Кравец и Партнеры»