Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Такі дії Угорщини свідчать, що вони шукали спосіб, як помстися Україні за те, що не працює нафтопровід Дружба та Угорщина не отримує дешеву російську нафту. Вважаю, що історії угорського уряду, що Україна перевозила гроші мафії, а також про використання коштів для втручання у парламентські вибори, які відбудуться в країні у квітні, є вигаданими. Наразі немає жодного підтверджуючого документу. Все це нагадує досі великий абсурд. Україна воюю з рф та витрачає кошти на виборі в Угорщині? Однак чомусь на рівні дипломатичних каналів чомусь угорський уряд не висунув жодної ноти протесту, щодо втручання України в угорські вибори. Адже на початку була заява представника угорського МЗС, що це гроші мафії. Все це нагадує таке ж словоблуддя міністра МЗС рф Лаврова та постійного представника рф в ООН Небензі», — каже Р. Кравець.

За його словами, у міжнародному праві мають бути надані відповідні оцінки діям Угорщини щодо затримання українських інкасаторів.

«З цієї ситуацією врешті решт розберуться. Головне питання — затримання інкасаторів Ощадбанку, з якими за даними НБУ немає жодного зв’язку. Саме тому україснське консульство в Угорщині має надати їм належну правову допомогу», — наголошує адвокат.

Він підкреслив, що за даними Нацбанку, на ці кошти є відповідні документи, що вони належать Ощадбанку. А щодо компенсації, то в Україні є угорський ОТР-банк, за рахунок якого можна компенсувати всі витрати понесені Україною.

«Тому шкода, що така позиція керівництва Угорщини до відношенню до України, призводить до відповідних наслідків. А щодо постачання російської нафти, то в Угорщині мають розуміти — Україна знаходиться у стані війни з рф. А те, чому Угорщина отримує російську нафту з території України ще з 2014 року, дуже дивна історія. Адже Угорщина, таким чином, прямо спонсорує війну проти України. А всі ці політичні ігри між Угорщиною та Україною, шкодять іміджу обох країн. Сподіваюся, що Орбан прийде до тями та зрозуміє, що підтримка Угорщиною фашизму під час Другої світової не дає йому права підтримувати у 21 столітті рашизм. А це наступає відповідальність. Зокрема, Гаазький трибунал», — каже адвокат.

Він підкреслив, що Україна має залучати консульства, суди та звертатися до відповідних міжнародних інструментів.

«Це потрібно для повернення конфіскованих Угорщиною коштів та повернення наших громадян. А також покарати осіб, які створили цю ситуацію з боку угорської сторони, замість того, щоб вирішувати все дипломатичним шляхом», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що у Будапешті затримали українських інкасаторів. Орбан погрожує Україні силою, блокує 90 млрд євро та вимагає відновити транзит російської нафти.

Угорські спецслужби заблокували два інкасаторські автомобілі українського державного «Ощадбанку». Вони виконували регулярний рейс між австрійським «Райфайзен банком» та Україною. Всі незаконно затримані Угорщиною співробітники Ощадбанку працюють в ньому від 3 до 21 року, а всі цінності належать фінансовій установі.

А цінності, які знаходились у викрадених автівках, належать державному Ощадбанку.

«Це кошти, що були довірені банку громадянами та бізнесом України. Вони транспортувались з Австрії для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку України. Загальний обсяг коштів Ощадбанку, доля яких наразі невідома, становить 40 млн доларів США, 35 млн євро, 9 кг золота. Ощадбанк вимагає негайного звільнення своїх співробітників і повернення затриманих автівок та цінностей державного банку», — наголошується у документі НБУ.

Вказано, що подібні рейси здійснюються інкасаторськими машинами Ощадбанку щотижня. Банк має відповідну ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті. З початку повномасштабного вторгнення рф перевезення іноземної валюти та банківських металів відбувається виключно наземним шляхом.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»

Національний банк не розпочав перевірок інкасаторської служби Акордбанку у відповідь на затримання поліцією, прикордонниками та СБУ на місці злочину двох інкасаторів цієї фінустанови та через початок досудового розслідування щодо організації незаконного трансферу спецтранспортом цих інкасаторів і переправлення через кордон військовозобов’язаних. 

Про це “Телеграф” в ексклюзивній відповіді повідомили в Нацбанку.

Кому належить банк

Більша частина Акордбанку належить родині радниці президента Зеленського з питань відбудови України та інвестицій, нашої експосланниці в США Оксани Маркарової: 74,8% акцій Акорду належить її чоловікові Данилу Волинцю. Банкіри нині багато розповідають про турботливість і активні переговори пані Маркарової з цього питання. Розповідають, що вона докладає багато зусиль, щоб запевнити правоохоронні та наглядові органи, що гучний інкасаторський злочин — прикрий поодинокий випадок і аж ніяк не поширене явище в інкасаторській службі Акордбанку. Задіяні всі зв’язки та політико-економічний вплив.

Не виключається сценарій, за яким інцидент з інкасаторами Акордбанку просто “замнуть”.

НБУ відмовився навіть анонсувати перевірку інкасації Акордбанку та зберіг цій фінустанові інкасаторську ліцензію — ця структура може й надалі перевозити гривню, валютні цінності, надавати інші послуги. Окремо Нацбанк зазначив, що не мусить реагувати на звинувачення силових органів.

“Національний банк уважно стежить за перебігом розслідування зазначеного випадку. Водночас додамо, що рішення, у тому числі про заходи впливу, ухвалюються Національним банком за результатами нагляду за діяльністю банків, а не за результатами розслідування правоохоронними органами”, — йдеться в ексклюзивній відповіді НБУ для “Телеграфу”.

Що сталося

Нагадаємо, що понад три тижні тому співробітники Берегівського районного відділу поліції спільно з працівниками 27-го прикордонного загону та СБУ викрили двох працівників Акордбанку (мешканців Львівщини) у незаконному використанні інкасаторського (службового) автомобіля. Працівники банку вивозили в захисній капсулі (де мають перевозити готівку та інші матеріальні цінності) цього транспорту чоловіка призовного віку через державний кордон.

У Нацбанку відмовилися пояснювати своє небажання зараз перевіряти Акордбанк.

Хоча водночас регулятор визнав, що інкасаторська служба Акорду, як і інших установ з відповідною ліцензією, мусить виконувати чіткі вимоги НБУ з перевезення гривні та валютних цінностей. Тобто спецтранспорт не має права за бажанням окремих інкасаторів і без нагляду та звітів роз’їжджати де завгодно з ухилянтами на борту замість готівки чи банківських металів. Функціонування таких авто суворо регламентовано та описано в нацбанківській Інструкції №29.

Перше — інкасаторський спецтранспорт має бути обладнаний пристроями стеження.
Друге — інкасаторські авто не просто відстежуються, але й мають вивід/сповіщення на пульт чи підрозділ контролю. Коли спецтранспорт кудись прямує згідно із затвердженим банком маршрутом, за ним мають стежити. Кожне авто має тривожну кнопку для надзвичайних ситуацій, сигнал з якої надходить у тому числі до правоохоронних органів, приміром, у випадку нападу чи пограбування.
Третє — інкасаторські машини обладнані камерами спостереження (внутрішніми та зовнішніми).
Четверте — дані з систем (стеження, сповіщення тощо), якими облаштований спецтранспорт, мають зберігатися й архівуватися банками щонайменше протягом двох років. У тому числі інформація щодо зміни місцезнаходження цих авто та їх маршрутів.
П’яте — мінімальний склад екіпажу інкасаторів складається з трьох осіб: водій, охоронець, інкасатор.

“Національний банк здійснює контроль за виконанням банками вимог Інструкції №29 під час проведення планових та позапланових перевірок”, — підтвердила пресслужба Нацбанку.

Знали чи ні?

Описаний ретельний контроль у самому банку та з боку регулятора доводить лише одне — жоден інкасаторський автомобіль не може безконтрольно вештатися лісами біля кордону без будь-якого контролю, чи то незаконно транспортуючи людей, чи щось інше.

Саме з цього нині виходить версія про те, що про вивезення ухилянтів через кордон за допомогою інкасаторів знали не тільки в окремій філії/філіях Акордбанку, а й у центральному апараті. “Знали” в цьому випадку означає “покривали”, оскільки йдеться про порушення щонайменше профільної Інструкції Нацбанку №29. Вона передбачає перевезення банківськими інкасаторами лише валютних та інших цінностей, і точно не людей у захисній спецкапсулі, що було зафіксовано правоохоронними органами під час затримання в Закарпатській області.

Та всі інкасаторські порушення мають фіксуватися не тільки силовими органами, а й Національним банком, який, згідно з Інструкцією №29, мусить контролювати “дотримання правил і порядку проведення операцій з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей”. Це його прямий обов’язок. Коли НБУ почне буквально виконувати його у випадку з Акордбанком — точно невідомо.

Невідомо також, чи скоювали працівники інкасаторської служби Акорду аналогічні порушення в інших регіонах (окрім Закарпаття). Нацбанк не повідомив про відповідні перевірки Акордбанку з цього боку.

Інспекційні перевірки

НБУ розповів, що протягом повномасштабної війни (2022–2025 років) здійснив планові інспекційні перевірки 11 банків з власними підрозділами інкасації:

2023 рік — Банк ¾;
2024 рік — Приватбанк, Ощадбанк, Банк Восток, Радабанк, Індустріалбанк і згаданий Акордбанк;
2025 рік — Сенс Банк, Укргазбанк, ПУМБ і Банк Південний.

За цей же час було здійснено 12 перевірок небанківських установ, що займаються інкасацією.

Нацбанк здійснює планові перевірки інкасаторів кожного банку щонайменше раз на три роки, а позапланові — коли вважає за потрібне.

“Позапланові перевірки проводяться за наявності обґрунтованих підстав на підставі рішення правління Національного банку, а також за дорученням голови Національного банку, його першого заступника або заступника, який за розподілом функціональних обов’язків здійснює загальне керівництво процесами грошового обігу”, — відповів НБУ, не пояснюючи, що саме вважає “обґрунтованими підставами”.

Про виявлені за останні чотири роки порушення під час інкасаторських перевірок НБУ у жодному випадку не повідомив. Водночас видно, що банки не втрачали інкасаторські ліцензії Нацбанку. На поточний момент їх мають 20 банківських установ із 59 чинних. НБУ надав “Телеграфу” повний список:

Приватбанк;
Ощадбанк;
Сенс Банк;
А-Банк;
ПУМБ;
Укрсиббанк;
Райффайзен Банк;
Акордбанк;
Банк “Кліринговий дім”;
Індустріалбанк;
Банк Південний;
Радабанк;
Банк ¾;
Банк Альянс;
Банк “Грант”;
Кредобанк;
Кристалбанк;
Полтава-Банк;
МТБ Банк;
Банк Восток.

Загальний транспортний парк цих банків складає близько 1,5 тисячі оперативних автомобілів. Ще понад 130 одиниць спецтранспорту мають 11 небанківських установ, що також займаються інкасацією за дозволами Нацбанку.

Тобто, якщо НБУ все ж здійснить перевірку Акордбанку й вирішить позбавити його інкасаторської ліцензії за її результатами, то ринок цих перевезень зможе оперативно перебудуватися й пристосуватися до інших учасників та умов. Жодних прогалин виникнути не має.

Та в об’єктивні інкасаторські перевірки Нацбанку та застосування до Акордбанку заходів у вигляді штрафів чи позбавлення ліцензії — мало хто вірить. У тому числі через політичну впливовість Оксани Маркарової, родина якої володіє Акордом. Навіть під загрозою відповідальності вже самого Національного банку, який нині зволікає з елементарною перевіркою Акордбанку після гучного інциденту.

Коментар юриста

Якщо правоохоронці виявлять повторення зловживань у тому ж Акорді, то керівництво Нацбанку можуть звинуватити за ст. 367 Кримінального кодексу — службова недбалість, що передбачає від 2 до 5 років позбавлення волі.

Водночас і у такий сценарій зараз мало хто вірить.

“Не вірю в об’єктивну реакцію Національного банку на порушення службою інкасації Акордбанку, навіть якщо такі порушення будуть встановлені та доведені правоохоронними органами. У якісь безпристрасні перевірки НБУ, тим паче у відкликання ліцензії з інкасації, теж не вірю. На мою думку, від голови Нацбанку Андрія Пишного можна очікувати лише політично мотивованого рішення, на яке повпливають акціонери Акордбанку, й чогось навіть схожого на справедливість ми не побачимо. Навіть за умови притягнення окремих працівників Акорду до кримінальної відповідальності”, — прокоментував “Телеграфу” ситуацію старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

За його словами, працівники ТЦК перевищили повноваження, адже не мали ані юридичних підстав, ані документального оформлення для таких дій. Про це адвокат Ростислав Кравець повідомив в ефірі Вечір.LIVE у п’ятницю, 7 листопада. 

Адвокат розкритикував дії представників ТЦК

Ростислав Кравець пояснив, що сам факт примусової доставки чоловіка без складання протоколу й без участі поліції є грубим порушенням прав громадянина. Він наголосив, що навіть у межах мобілізаційних заходів такі дії можуть кваліфікуватися як перевищення службових повноважень. За словами адвоката, закон вимагає дотримання процедури, яка передбачає виклик за місцем реєстрації.

“Ви хочете його мобілізувати? Будь ласка, за місцем його реєстрації мобілізуйте. Чому в Миколаївській чи Херсонській області ви його затримуєте? Він показав вам військово-обліковий документ. В розшуку він не знаходиться. Офіцер запасу. Чому він повинен був кудись їхати?” — зазначив Ростислав Кравець.

Кравець підкреслив, що дії посадовців не відповідають чинному законодавству, оскільки офіцерів запасу можуть мобілізовувати виключно тільки за місцем реєстрації.

Нагадаємо, що чоловік із кортежу Анджеліни Джолі, Дмитро Пищиков, оприлюднив нове відео, з якого видно, що його вже відпустили з ТЦК.

Раніше ми також інформували, що інцидент із затриманням водія акторки спричинив обурення серед чиновників, і зараз триває службова перевірка, покликана з’ясувати, чому ледь не зірвали гуманітарну місію.

Джерело: news.novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

«Все, що робив Кудрицький — узгоджувалося з вищим керівницвом держави. А все, що стосується діяльності будь-якого керівника державної компанії, то йому можна пред’явити аналогічні підозри. Однак в подальшому все це не дійде до суду, або помре на стадії досудового розслідування. Навіть, якщо буде судове засідання, то все це закінчиться за спливом строків», — каже адвокат Ростислав Кравець. 

Він нагадав, що є яскравий приклад іншого керівника державної компанії НАК Нафтогаз Андрія Коболєва.

«Хтось чув, що зараз відбувається з його справою? Є підозра, справа знаходиться в Антикорупційному суді. Однак за Коболєва внесли заставу, тож врешті решт його справа нічим не закінчиться. Тому історія з затриманням Кудрицього — мильна бульбашка. Адже, якщо б влада хотіла, то не Коболєв, ні Найєм не були б на свободі. А тут така ж сама історія. Зараз Кудирицькому встановлять розмір застати у мільярд, потім зменшать до 20 мільйонів. І буде тягнутися суд. Тож побачите, чим закінчиться ця справа…», — зазначає адвокат.

На його думку, справа Кудрицького нічим не закінчиться.

«Тим більше не варто очікувати жодної компенсації у разі, якщо будуть доведені втрати для громадян України з держбюджету. Тобто справа Кудицького просто відволікатиме суспільство від проблем з енергетикою. Насправді ж це боротьба між певними групами впливу», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань оголосило ще одну підозру бізнесмену Ігору Гринкевичу, який перебуває в СІЗО, та затримало на Львівщині колишнього керівника «Укренерго» Володимира Кудрицького.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

🔸п. 63 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n259

🔸п. 72 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n278

🔸ст. 206 КПК України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1974

🔸Контакти управлінь ДБР – https://dbr.gov.ua/kontakti

🔸Повідомлення про кримінальне правопорушення – https://dbr.gov.ua/pov-crime

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

В Україні з’явились блокпости ТЦК та СП біля кордону. Фокус поспілкувався з адвокатами про правомірність дій представників ТЦК на таких мобільних блокпостах та дослідив, кого і навіщо перевіряють.

Правоохоронні органи й територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) почали розгортати мобільні пости перед пунктами пропуску через державний кордон України. Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) щодо ситуації з мобілізацією.

Як Фокус писав раніше, співробітники ТЦК перевіряють документи у водіїв вантажних автомобілів, які займаються перевезеннями через кордон. Також на обладнаних мобільних постах видають повістки і наказують з’явитися в ТЦК та СП, щоб уточнити дані.

“Ситуація, що виникла, ускладнює логістику для бізнесу, який може не тільки залишитися без контрактів, міжнародних замовників, а й почати звільняти працівників і навіть зупинити виробничу діяльність”, — зазначили в ЄБА.

Фокус поспілкувався із юристами щодо правомірності таких дій ТЦК та СП, а також захисту бізнесу за таких умов.

Що перевіряють ТЦК та чому це відбувається?

Як зазначив у коментарі Фокусу керуючий партнер АО “EvrikaLaw” Андрій Шабельніков, мета всіх перевірок ТЦК — це встановлення кількості осіб, які свідомо ухиляються від мобілізації для того, щоб якомога більше чоловіків призвати до лав ЗСУ.

“Генеральний штаб ЗСУ доводить до відома обласних та районних ТЦК кількість осіб, яку потрібно мобілізувати з відповідного регіону та області, і таким чином ТЦК виконують ці вказівки та плани. Зрозуміло, що не завжди це відбувається законним способом, але на сьогоднішній день наша держава до сих пір немає іншого механізму, як мобілізувати нову кількість чоловіків для захисту від окупанта”, — пояснив адвокат.

Тим часом, за словами адвоката, старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, блокпости на кордоні вчергове підтверджують, що ТЦК не справляються зі своїми обов’язками і виконанням своїх завдань, які на них покладено. А ті дії, які наразі здійснюють працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, не є їхніми завданнями.

“Функції ТЦК — це військовий облік, а не бігання по кущах, встановлення блокпостів, виловлювання призовників — це не є функціями ТЦК. В більшості випадків це ні до чого не призведе, окрім демотивування під час мобілізації. А ті, хто в такий спосіб потраплятиме до лав ЗСУ, будуть демотивовувати інших військових. Звичайно, це обмеження прав громадян. У представників ТЦК немає прав для перевірки документів, затримання осіб. Це, що вони роблять, формально є викраденням людей. Але ці злочини залишаються безкарними“, — сказав Кравець.

Він надав перелік заходів у разі затримання працівниками ТЦК.

Що робити в разі, якщо працівника компанії зняли з рейсу та відправили у військову частину:

1. Вимагати складання протоколу про адміністративне затримання.
2. Вимагати надання безоплатної правової допомоги за рахунок держави і нікуди не їхати, поки така допомога не буде надана.

“У разі, якщо цього не зроблять, особа може спокійно рухатися у тому напрямку, куди вона рухалася до того. Якщо через дії представників ТЦК компанія втратила прибуток чи контракти, її представники мають право стягувати завдану шкоду представниками ТЦК. (Але тут потрібно буде доводити це у суді, — Фокус)”, — попередив Кравець.

Захист бізнесу від ТЦК: норми закону і дії підприємців

Адвокат Андрій Шабельніков додає, що для того, аби захистити бізнес від дій ТЦК, потрібно розумітися на питаннях проведення бронювання працівників підприємства.

В законі “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” під бронювання можуть підпадати працівники:

• органів державної влади та місцевого самоврядування, якщо це необхідно для стабільної роботи цих структур;
• компаній та організацій, що виконують мобілізаційні замовлення;
• підприємств, що виробляють товари, надають послуги або виконують роботу для потреб ЗСУ та інших військових формувань;
• підприємств, установ та організацій, що є критично важливими для економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

“Зазвичай закон дозволяє забронювати не більше, ніж 50% від військовозобов’язаних, що працюють у конкретній структурі. Із 16 січня 2024 року Кабінет Міністрів вніс зміни до Постанови №76 від 27 січня 2023 року, якою регулюються питання бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, щодо бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. З цього моменту підприємства оборонно-промислового комплексу отримають можливість бронювати своїх військовозобов’язаних працівників без будь-яких обмежень за кількістю та незалежно від рівня дефіцитності їх військової спеціальності“, — зазначає Шабельников.

Отже, правило “можна забронювати не більше ніж 50% від військовозобов’язаних працівників” не поширюється на підприємства військово-оборонного комплексу.

Поза цією квотою бронювання від армії отримують:

• держслужбовці категорій “А” та “Б”;
• керівники міністерств та їх заступники, очільники держорганів та органів держуправління, чия юрисдикція поширюється на всю територію України, їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники;
• працівники патронатних служб;
• керівники підприємств, що виконують мобілізаційні завдання, забезпечують ЗСУ товарами (послугами, роботами), мають стратегічне значення для держави, а також їхні заступники.

Якщо існує обґрунтована необхідність, компанія може спробувати забронювати понад 50% військовозобов’язаних. Проте цю потребу необхідно ретельно аргументувати.

“Важливо розуміти: якщо працівник не є керівником або його заступником, то на бронювання впливає його військово-облікова спеціальність. Якщо вона вважається дефіцитною, забронювати таку людину не вийде”, — додає адвокат.

Зазначимо, що листом Міноборони України від 11 березня 2022 року № 220/1469 головнокомандувач ЗСУ заборонив бронювання військовозобов’язаних, що мають дефіцитні спеціальності. Перелік цих спеціальностей також зазначено в листі.

Ба більше, користуватися механізмом броні не можуть фізичні особи-підприємці. Це не передбачено законом. ФОП не може забронювати своїх працівників, а підприємства не бронюють ФОПів, з якими співпрацюють.

Строк бронювання в законодавстві визначається таким чином:

• на весь строк мобілізації — для працівників держорганів та місцевого самоврядування;
• до 6 місяців — для інших категорій громадян.

Якою зараз є процедура бронювання співробітників

Процедура бронювання загалом не є складною та має чітко визначений порядок дій:

1. Складення працедавцем пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних, в яких він визначає перелік співробітників, що пропонуються для бронювання;
2. Відправка пропозицій разом з супровідними документами на погодження до органів держвлади за відповідною галуззю нацекономіки. Вибір органу залежить від того, в якій галузі економіки працює компанія. Наприклад, якщо це банк, то, відповідно, до Національного банку України, якщо аграрна компанія – до Мінагро, IT-компанія – до Міністерства цифрової трансформації України;
3. Погодження пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних Міноборони;
4. Направлення погоджених пропозицій профільним органом держвлади до Мінекономіки;
5. Видача Мінекономіки наказу про надання співробітникам відстрочки від призову на військову службу на строк, який не може перевищувати 6 міс.
6. Копія цього наказу надсилається до Міноборони, яке надалі доводить інформацію про отримання співробітниками компанії відстрочки від призову на військову службу до ТЦК, де ці працівники перебувають на військовому обліку.
7. З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час заброньованому співробітнику видається витяг з відповідного наказу Мінекономіки, який і потрібно предʼявляти при зупинці особи працівниками ТЦК.

Отже, зупиненому представниками ТЦК працівнику компанії, який є, наприклад, водієм вантажівки, що прямує до Євросоюзу, за умови перевірки потрібно пред’явити, окрім паспорта та документу щодо відрядження, витяг з відповідного наказу Мінекономіки щодо броні.

Тим часом, у Європейській Бізнес Асоціації вже говорять про те, що ситуація на кордоні може спровокувати зупинку виробничої діяльності компаній. Організація вже звернулася до Верховної Ради та міністра економіки Юлії Свириденко з проханням звернути увагу на застереження бізнесу в контексті мобілізаційного законодавства та не ухвалювати законопроєкт №10449 у чинній редакції, не доопрацювавши документ.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

Загальна мобілізація та воєнний стан в Україні продовжили до 14 лютого 2024 року. Для мобілізації уповноважені особи вручають повістки для перевірки наявності відстрочки та придатності до служби. В Україні фіксують випадки примусової доставки в територіальні центри комплектування та вручення повісток із застосуванням сили. В Законодавстві вказано, як має проводитися оповіщення, що вказується в повістці, хто і коли може затримувати чоловіків та куди доправляти.

Як повідомляє ютуб-канал NV Time, адвокат Ростислав Кравець пояснив, чи законно зупиняти на вулиці чоловіків, вручати їм повістки, примусово доставляти до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як діяти та захистити себе, якщо зупинили на вулиці та силоміць вручають повістку. Далі пряма мова юриста.

Найголовніше, про що потрібно пам’ятати — представники ТЦК не наділені повноваженням когось затримувати, і когось примусово доставляти. Це є кримінально караним діянням.

Якщо представник військкомату вимагає від вас показати документи ― це теж порушення закону. Право перевірити особу має виключно національна поліція. Представники ТЦК не мають права перевіряти документи, це можуть зробити представники національної поліції

Вручення повістки на вулиці силоміць

Підходить представник нацполіції, просить надати документи. Далі цю інформацію передає представникам ТЦК і представник ТЦК там десь на колінці виписую цю повістку. Звичайно тут вже залежить від людини, людина може відмовитись її брати. Може не відмовлятися — прийняти цю повістку. Розписатись і відповідно в час зазначений в цій повістці з’явитися до відповідного ТЦК.

Якщо ж людина законно отримала повістку, але не з’явився на виклик, то центр комплектування може попросити поліцію доставити порушника до військкомату.

Але при цьому людина має фігурувати лише в одному офіційному списку з розшуку. Всі інші бази ― незаконнні.

Списки на розшук місцевих адміністрацій

Що стосується яких ось списків, які складають місцеві адміністрації, ТЦК, разом з поліцією, насправді все це знаходиться поза законом. Створення цих баз є поза законом. Єдина база осіб, які знаходяться в розшуку органів державної влади, вона знаходиться на сайті МВС. Ви можете прямо в їх присутності відкрити і подивитись. Знайти там Януковича, Азарова. Арбузова інших осіб злочинної влади. Ну і пошукати себе. Якщо ви себе там не знайдете, попросити дати пояснення що це за база, на якій підставі ви там знаходитесь. Тобто оті бази, про які повідомляється ― це звісно більше психологічний тиск.

Особливого розголосу тема примусової мобілізації набула в маленьких містах та селах. Там чоловікам вручають повістки як на вулицях, так і на блок-постах. І часто силою доставляють до центру комплектування.

Як діяти, якщо вже примусово доставили в ТЦК

У разі якщо людина не погоджується, я би радив чекати появи представників нацполіції, надання безоплатного адвоката, і до цього часу не підписувати жодні документи, не проходити ніякі ВЛК, не давати згоду ні на що. От чекати хай приїжджають представники нацполіції, складають, приймають відповідні заяви про викрадення людини, викликати безоплатного адвоката, який буде надавати правову допомогу. І до цього часу не підписувати жодних документів, і тим паче не проходити жодних ВЛК. Тобто фактично це є порушенням законодавства.

Якщо вас примусово зупинили і покликали двох свідків, які мають засвідчити, що ви відмовляєтесь підписувати протокол, адвокати радять написати в цьому протоколі наступні слова: «Затримання незаконне або відмовляють у наданні правової допомоги».

Саме ж затримання, відповідно до Закону, не повинно тривати понад 3 години.

Цей час починається саме з моменту, важливо це зафіксувати, з якого у вас відсутня можливість вільно пересуватись. Тобто вас затримали, ви спитаєте можу йти? Говорять ні, не можете. Будете тут стояти. Ви тоді засікаєте час. Можете повідомити своїх близьких, можете повідомити поліцію по телефону 102. З якого моменту буде відраховуватись час фактичного створення вам перешкод у вільному пересуванні

Ігнорування належно врученої повістки

А от за ігнорування офіційної повістки доведеться відповідати. Якщо чоловік не з’явився до військкомату у визначений час, ТЦК виносить постанову ― документ про штраф у розмірі від (візуалізувати на екрані цифрами на напівпрозорій підложці) 3400 до 5100 гривень. З подальшим доставленням особи до військкомату. Якщо ж не з’явитися до територіального центру комплектування після вручення повістки третього чи четвертого типу — призов до ЗСУ та мобілізаційне розпорядження, — на порушника чекає вже кримінальна відповідальність. У вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років.

Відповідальність за ухилення від повістки і порушення обліку

Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою ТЦК подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості. За письмовим поданням начальника ТЦК поліція може подати в розшук чоловіка, який ухиляється від мобілізації.

• Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність може бути у вигляді накладені штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення або порушення в особливий стан тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ― від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• За статтею 335 Кримінального кодексу України винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності ― обмеження волі строком до 3 років;
• Стаття 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років;
• Стаття 337 ККУ передбачає штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року у разі ухилення, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України. За законом після попередження, у разі повторного порушення, наступає кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.

За частиною 3 статті 38 Закону України про військовий обов’язок Органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями ТЦК, ЦУ або регіональних органів СБУ доставити до них осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210−1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

NV

АО «Кравець І Партнери»