Законопроєкт – вже цього тижня

7 лютого 2024 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку (№10449). Він, зокрема, пропонує надати право засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації.

Вже 20 лютого в розмові з виданням Укрінформ міністр юстиції Денис Малюська заявив, що вважає за можливе мобілізувати осіб із судимістю, які не становлять реальної небезпеки для суспільства чи армії.

“Моє переконання, що це робити потрібно, і я вірю в те, що це неминуче. І мені здається, що навколо цієї тематики чимало міфів, і ніхто просто цього питання не опрацьовував”, – казав тоді Малюська.

У цьому зв’язку він зауважив, що в українців уявлення про це “як про міф про Пригожина (засновника ПВК Вагнер – ред.), який забирає з в’язниць людей, ув’язнених,.. які … бігають з автоматами і можуть вистрелити в кого завгодно”.

Він нагадав, що на сьогодні не тільки ув’язнені, які перебувають у місцях позбавлення волі, не підлягають призову. Наприклад, людина отримує покарання з відстрочкою виконання за ДТП – і по факту знаходиться на волі.

“Вона (ця людина – ред.) гуляє по вулицях, є сім’я, вона працює, просто періодично вона відвідує наші центри пробації. Ця людина не підлягає призову. У мене велике запитання: а чому?”– зазначив міністр юстиції.

На його переконання, таких людей треба мобілізовувати. Крім того, у в’язниці є люди, які не становлять реальної небезпеки для суспільства чи армії, каже Малюська. Наприклад, корупціонери.

Міністр додав, що у військових є купа роботи, яку можна виконувати і без зброї.

“Чому їх не можна залучити? Мова про тисячі людей. Тому наша позиція – це робити треба. Ми будемо м’яко це пропонувати парламенту, будемо переконувати військових, що їм це теж потрібно. Коли нам це вдасться, це буде реалізовано, а я думаю, що це неминуче”,– наголосив Малюська.

Вже 9 березня в ефірі телемарафону міністр розповів, що законопроект про мобілізацію засуджених може бути зареєстрований у Верховній Раді цього тижня.

Як засуджені можуть допомогти армії

Денис Малюська розповів, що “є дуже багато – тисячі ув’язнених і засуджених, які готові стати військовослужбовцями і стати повноправними членами Сил оборони України і захищати Україну”.

Це підтверджує й адвокат Ростислав Кравець. Він пише в своєму Facebook, що засуджені навіть пишуть листи, де просять про помилування, щоб мати змогу піти захищати Україну.

“Є велика кількість звернень, в яких вони висловлюють готовність таким чином спокутувати провину. Особливо це стосується осіб, які вчинили корупційні або службові злочини. Вони пишуть на Офіс президента звернення із проханням про помилування чи амністію”, – пише Кравець.

Чому ж закон досі не прийняли?

“Ми зайшли в досить дальні дискусії з військовими. Власне, чому законопроект до цього часу не зареєстрований? Тому що ми хотіли, щоб позиція була вже однозначно погоджена і уряду, і депутатів, які брали участь в обговоренні, і Збройних сил, щоб ми не переносили дискусію з приводу мобілізації засуджених у стіни парламенту – тривалу і детальну”,– сказав Малюська.

За його словами, військові попросили, щоб із законопроекту виключили можливість мобілізовувати тих ув’язнених і засуджених, які порушували військову дисципліну, та вчиняли злочини, пов’язані з виконанням свого військового обов’язку.

Зазначимо, що деякі експерти схвально відкликаються щодо мобілізації засуджених. Як пише в своєму Facebook екскомандир роти батальйону Айдар, військовий аналітик Євген Дикий, цих людей варто брати до ЗСУ, окрім засуджених за деякі види злочинів, наприклад, ґвалтівників.

Він підкреслює, що в такий спосіб не вийде уникнути масової мобілізації та вирішити проблеми комплектації ЗСУ.

“У нас сидить загалом біля 60 тисяч ув’язнених, це включно із жінками, літніми людьми, хворими та немічними. Тобто при добровільному наборі (а мова лише про нього) ми зможемо набрати з-за грат “навскидку” тисяч десь від 6 до 12, не більше. Тобто 1-2 бригади”,– пише Дикий.

Втім він вважає, що закон потрібен самим ув’язненим.

“Війна – той катарсис, який дуже багатьох змінив внутрішньо, та змусив переродитись. Тож на мою думку варто дати засудженим співгромадянам шанс через фронт повернутись до соціуму, очищеними від “гріхів” та ресоціалізованими”,– пише Дикий.

Що буде в новому законі та кого зможуть мобілізувати

Чиновники Мінюсту та нардепи в коментарях ЗМІ розповідають про бачення законопроєкту про мобілізацію ув’язнених. Народний депутат від фракції Слуга народу, член парламентського комітету з питань нацбезпеки

Федір Веніславський так коментував законопроєкт в розмові з ТСН: “Попередньо новий законопроєкт про мобілізацію передбачає, що на людей, які мають судимість за вчинення злочину і покарання не пов’язане з перебуванням у місцях позбавлення або обмеження волі, будуть поширенні загальні правила військового обліку – тобто вони зможуть бути мобілізованими”.

За його словами, ті громадяни, які перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, за їхньою добровільною згодою, теж зможуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.

“А вже зміни до кримінального та кримінально-процесуального кодексу мають регламентувати їх правовий статус, після того, як вони будуть звільнені з військової служби по закінченню бойових дій”,– каже Федір Веніславський.

Народний депутат додає, що це право не буде стосуватися тих засуджених, які вчинили кримінально-карні діяння пов’язані з злочинами проти основ національної безпеки та статевої свободи людини. Вони точно не отримають такого права.

Своєю чергою, заступниця міністра юстиції Олена Висоцька в розмові з LIGA.netзазначила, що мобілізація засуджених вбивць і ґвалтівників залежить від ставлення військових: якщо вони будуть проти того, аби у їх підрозділі була така людина, то до суду не подаватимуть клопотання про її мобілізацію.

Заступниця міністра юстиції вважає, що слід бути обережним у механізмах того, хто і як вирішує, мобілізувати таких людей чи ні. Водночас наголошує, що запит військових у цьому є обов’язковим.

“Якщо вони не хочуть мати таку людину в підрозділі, бояться її або не хочуть окремо з нею займатися, ми просто не прийматимемо перше рішення та не подаватимемо на розгляд суду”, – сказала Висоцька.

За словами посадовиці, деякі командири кажуть, що “брали б сотнями ув’язнених і засуджених”. Висоцька пояснила, що “злочини теж дуже різні”: від дорожньо-транспортних пригод і злочинів з необережності до умисних вбивств і зґвалтувань.

Щодо того, як регулювати надання зброї мобілізованим засудженим, Висоцька заявила, що залучення таких людей до ЗСУ може “відбуватися в різних формах”.

“Звісно, можна говорити про схильність до агресії. Але якийсь час пенітенціарна система працювала з цією людиною. І у нас є оцінка ризику повторного вчинення правопорушення. Ми можемо використовувати її, щоб розв’язувати питання зброї. Людина може бути в армії, але при цьому не торкатися зброї”,– пояснила Висоцька.

Валерія Шипуля, Korrespondent

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону №11079 від 13.03.2024 Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43831

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Йдеться про відверте шкідництво

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зізнався:

“Коли читаєш подібні новини, одразу розумієш – особи, які є абсолютними профанами у галузях, якими намагаються керувати, можуть наробити ще більше бід, ніж наробили. Ініціативи Мін’юсту щодо надання можливості засудженим чи тим, хто має умовний термін, служити у ЗСУ, бути мобілізованими – це насправді страшно. Як на мене, “лікувати” це треба таким чином: створити один підрозділ із засуджених, а всіх представників Мін’юсту (включно з керівником), які доклали руку до цього законопроєкту, а також усіх членів Кабміну, які підтримають цю дикість – поставити керувати таким підрозділом. І направити на фронт для виконання бойових дій. Упевнений, приблизно за тиждень у цих “законотворців” кардинально зміниться світогляд. У тому числі – у ракурсі того, чи можна давати зброю до рук засудженим чи тим, хто відбуває умовне покарання”.

Служба у ЗСУ – це насамперед честь та повага, підкреслює Ростислав Кравець. Саме тому, пояснює він, у законодавстві, яке розроблялося професіоналами, було прописано заборону брати на службу засуджених (за тяжкі злочини), а також тих, хто перебуває на умовно-достроковому…

“Щодо тих, хто засуджений за не тяжкі злочини, їх мобілізувати можна, але після того, як відбудуть покарання, – пояснює експерт. – На мою думку, такі пропозиції, як зараз вносяться Мін’юстом, це вже не стільки про непрофесіоналізм, скільки про відверте шкідництво. Демотивація йти до ЗСУ для звичайних громадян, дискредитація армії. Це виглядає як системна робота певних осіб щодо знищення незалежності та територіальної цілісності України, нашої державності”.

Не можна всіх засуджених загрібати під один гребінець

Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко вважає, що запропонований законопроєкт має право на життя.

Слід зрозуміти, пояснює експерт, що будь-яке покарання не має на меті помститися порушнику закону. Покарання насамперед носить виховний характер.

“Особисто до мене ще до початку повномасштабного російського вторгнення звертався офіцер (майор), який у зоні АТО під час суперечки з одним із місцевих жителів щодо української мови, завдав опоненту тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер. Порушника посадили. Ми спілкувалися телефоном. Він визнав свою провину, правильність вироку. Але, наголошував, що хоче воювати. Що він – спецназівець. “Яка від мене користь за ґратами? Набагато більше користі своїй країні я принесу на фронті”, – казав він. І таких – чимало. Вважаю, що держава має дати можливість таким українцям поновити своє чесне ім’я зі зброєю в руках”, – зазначає Сергій Войченко.

Він акцентує, що не можна всіх засуджених гребти під один гребінець.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»