При цьому у ДБР ці дані не роблять публічними та не пояснюють, чому один з уже колишніх заступників керівника головного слідчого управління ДБР Олександра Удовиченко був або звільнений остаточно, або ж переміщений на іншу посаду.

Так, за даними офіційного сайту ДБР, з початку поточного року у Центральному апараті Бюро відбулося три призначення і чотири звільнення з посад. Про кого саме мова – не уточнюється.

За даними з порталу «Доступ до правди», одне з цих призначень, очевидно, стосується колишнього очільника відділу ДБР з розслідування «справ Майдану» Олександра Буряка. Останній, вірогідно, й став нещодавно саме заступником голови Головного слідчого управління. Вказану інформацію у ДБР не спростували. Однак Бюро відмовилося коментувати, хто ж натомість був звільнений, пославшись на своє право захищати репутацію своїх співробітників.

«Обмеження доступу до таких відомостей, які є інформацією з обмеженим доступом відповідає захищеним інтересам конкретних фізичних осіб – працівників ДБР щодо захисту їх службової репутації», – повідомили в ДБР.

Ці кадрові зміни у Головному слідчому управління цікаві, власне, тим, що сталися вони після гучного початку розслідування справи Гринкевичів.

Нагадаємо, 29 грудня минулого року ДБР інформувало про те, що львівський підприємець Ігор Гринкевич намагався підкупити саме когось із заступників керівника управляння «за $ 500 тис.». Хоч наразі текст цього повідомлення на сайті Бюро вже відсутній.

Скріншот з сайту ДБР

 

За версією слідства, Ігор Гринкевич пропонував пів мільйона доларів «за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження».

За версію ж Романа Гринкевича, що була ним озвучена під час одного з судових засідань, ДБР утримувало вилучене майно його компанії (форма для ЗСУ) на митниці понад два місяці без жодної судової ухвали про арешт. І відповідні дії Бюро син Ігоря Гринкевича назвав «рейдерством».

«Звинувачення у постачанні неякісного товару не відповідають і не можуть відповідати дійсності. Я переконаний, що мета – це усунути найбільших постачальників Міноборони з ринку. ДБР розпочало розслідування кримінального провадження 12 жовтня 2023 року за абсолютно вигаданою версією за тим фактом, що начебто моїм підприємством було отримано 100% авансу (від Мінобороги) і не поставлено жодної одиниці номенклатури. Саме з цієї причини ДБР виїхало на митницю, де і затримало товар. Я думаю, Ваша честь прекрасно розуміє, що якщо товар затримується протягом двох місяців без ухвали слідчого судді, то це називається рейдерство», – сказав Роман Гринкевич.

Оскільки мова про кадрові зміни всередині головного слідчого управління ДБР на фоні такого гучного корупційного скандалу, то вони не можуть бути секретним, прокоментував «Главкому» вказану ситуацію юрист Ростислав Кравець.

«Тут я вважаю, що якщо ДБР демонструє в інших справах максимальну прозорість – то намагання скрити цю інформацію (про кадрові ротації у ГСУ, – ред.) викликає сумніви в неупередженому розслідуванні взагалі цієї справи (стосовно Гринкевичів, – ред)», – сказав він.

Нагадаємо, Ігоря і Романа Гринкевичів ДБР затримало у грудні та січні відповідно, звинувачуючи їх у розкраданні коштів оборонних контрактів Міноборони. Згодом версія слідства змінилася оскільки дані про отримання компаніями Гринкевичів авансових платежів не знайшли свого підтвердження.

Що стосується епізоду про нібито передачу Ігорем Гринкевичем заступнику голови головного слідчого управління ДБР хабаря, то з текстів судових рішень випливає, що напередодні з Гринкевичем зустрічалися якісь «друзі ДБР» і після неї у своєму смс-листуванні до когось з Бюро він писав так: «Доброго. Мав зустріч з нашими друз все пояснили готов на завтра зустріч. Якщо Ок напишіть де і коли? Дякую».

У ДБР й досі не назвали ані прізвищ своїх представників, що комунікували з Гринкевичем, ані «друзів» також.

Ігор та Роман Гринкевич наразі утримуються в СІЗО.

ГЛАВКОМ

АО «Кравець І Партнери»

«Ми подали вчора апеляційну скаргу на ухвалу про застосування запобіжного заходу. В апеляційній скарзі ми ставимо питання про скасування взагалі запобіжного заходу у зв’язку з тим, що підозра є необґрунтованою», – сказав Кравець.

11 жовтня Національне антикорупційне бюро затримало заступника міністра оборони Ігоря Павловського і директора департаменту держзакупівель і постачання матеріальних ресурсів Володимира Гулевича за підозрою у розтраті понад 149 мільйонів гривень держбюджету під час закупівель палива для потреб Міноборони.

Суд обрав Ігорю Павловському і Володимиру Гулевичу запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У ході засідання Павловський відкинув звинувачення НАБУ і заявив, що він не порушував закон.

За версією слідства, на початку 2016 року комітет із конкурсних торгів МОУ організував процедуру відкритих торгів на закупівлю палива, комітет затвердив пропозиції одного з учасників торгів як найбільш економічно вигідні – у травні 2016 року уклали 14 договорів про постачання палива для техніки спеціального призначення на загальну суму понад мільярд гривень.

У НАБУ заявляють, що упродовж червня-серпня 2016 року за відсутності будь-яких правових підстав для внесення змін до договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти, замовник та постачальник уклали низку додаткових угод, згідно з якими було безпідставно збільшено ціну за одиницю товару в середньому на 16% від початкової ціни – внаслідок цього на користь постачальника безпідставно й незаконно було перераховано бюджетні кошти на 149 мільйонів гривень.

Радіо Свобода

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Ці гроші з банку не йшли. У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку», – зазначив Ігор Коломойський у коментарі сайту ТСН.uа.

Коломойський запевняє, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.

«І ще один важливий нюанс, 3 жовтня до «Приватбанку» прийшли 30 співробітників НБУ, на додачу до куратора, який там був і до цього, і компанії, про які йдеться у розслідуванні, обирав Нацбанк. Тобто, другий етап докапіталізації «Привату» проходив за участю, контролем і «чуйним» керівництвом НБУ і особисто пані Рожкової. Тоді ж у «Приватбанку» були і представники Ernst&Yong, які готували документ, на який посилаються журналісти», – заявив він.

Ігор Коломойський прокоментував розслідування лише після його оприлюднення, хоча журналісти «Схем» звертались до нього до моменту публікації матеріалу, але той не захотів давати коментарі.

Наразі Рожкова заяв Коломойського не коментувала, щодо оформлення кредитів напередодні націоналізації «Приватбанку» у коментарі журналістам програми «Схеми» вона заявила, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти, до 1 липня.

«Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – сказала Рожкова.

Втім, юрист Ростислав Кравець, який вивчав схеми виведення грошей зі збанкрутілих банків України, пояснює, що фізично ці гроші з «Приватбанку» у вигляді кредитів таки були виведені на фірми, пов’язані з акціонерами банку, а переоформлення цих боргів на фірми-бульбашки перед націоналізацією – це «спроба кинути кінці в воду».

«Протягом тривалого часу «ПриватБанк» надавав мільярдні позики компаніям, пов’язаним з акціонерами. Потім заборгованість цих фірм була переведена на нових позичальників. Тобто гроші були виведені давно. А на нові фірми лише «повісили» ці борги. Таким чином, фактично дали можливість уникнути відповідальності безпосереднім отримувачам кредитів, дали їм можливість сховати певним чином активи», – сказав старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

У своєму розслідуванні журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») показали, що напередодні націоналізації «ПриватБанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер уже державному «ПриватБанку» від півмільйона до майже п’яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юрособи не ведуть реальної господарської діяльності, мають у статутному капіталі в середньому не більше ніж 1000 гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу.

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити в «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебувають зовсім інші люди. Деякі компанії оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок. За реєстрацією інших фірм розташовані вже нові компанії.

За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються.

Матеріали аудиту Ernst&Young, до якого вдалось отримати доступ «Схемам», – це останній перед націоналізацією «ПриватБанку» незалежний звіт, документ датований 22 листопада 2016 року.

Журналісти звернулися до Ernst&Young з проханням підтвердити або спростувати справжність документу і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. У компанії відмовились від коментарів, посилаючись на внутрішню політику організації.

Радио Свобода

Адвокатская компания Кравец и Партнеры