Адже один неоподаткований мінімум доходів громадян є сталою сумою. Факти ICTV дізнавалися, що таке неоподаткований мінімум та який його розмір у 2023 році.

Неоподаткований мінімум 2023: що це та розмір

Це грошова сума розміром у 17 грн, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

– Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, – йдеться у Податковому кодексі України.

Розмір неоподаткованого мінімуму громадян (17 грн) є сталою сумою, проте не завжди. На офіційному порталі Державної податкової служби України зазначають, що є два розміри неоподатковуваного мінімуму. У чому ж різниця?

За словами юриста та адвоката Ростислава Кравця, розмір неоподаткованого мінімуму насправді один – це стала сума 17 грн.

– Грошова сума розміром у 17 грн застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян у законах або інших нормативно-правових актах, але тут є винятки, – каже Кравець.

Винятком тут є норми адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

– Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку, – додають у ДПСУ.

У 2023 році прожитковий мінімум для працездатної особи становить 2 684 грн на місяць. Відповідно, у 2023 році розмір податкової соціальної пільги становить 1 342 грн (2 684 грн ÷ 50% = 1 342 грн).

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум становить 1 342 грн.

В інших випадках неоподаткований мінімум становить 17 грн.

– Тобто для класифікації злочину беруть саме 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а от для вирахування штрафів користуються сталим розміром неоподаткованого мінімуму в 17 грн, – пояснює адвокат.

Наприклад, відповідно до статті 51 КпАП, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто – 268,4 грн. (0,2 × (50% ÷ 2684)). Зверніть увагу, що тут  застосовується розмір податкової соціальної пільги (1 342 грн, а не 17 грн).

Якщо вартість викраденого майна перевищує 268,4 грн, настає кримінальна відповідальність. Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу, таємне викрадення чужого майна карається штрафом від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тут вже НМДГ застосовується у розмірі 17 грн).

Тобто для покарання правопорушення застосовується НМДГ у сталому розмірі 17 грн, а для визначення цього порушення – сума податкової соціальної пільги.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Згідно даного Закону

Верховна Раду України постановляє:

«Абзаци перший — п’ятий пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замінити трьома новими абзацами такого змісту:

«9. Орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;

збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення».

1. Прикінцеві положення
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
3. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.»

Для порівняння в минулій редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Абзаци перший — п’ятий пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» звучав так:

«Орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

збудовані до 12 березня 2011 року:

громадські будинки I і II категорій складності;

будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.»

Тобто,

1. Збільшено період коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, були збудовані і які можуть бути прийняті в експлуатацію : було до 12.03.2011 р. – стало – до 09.04.2015 року.
2. Строки подання документів зараз не обмежені часом.
3. Було: збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності – стало: збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

Адвокат, адвокатської компанії Кравець і партнери

Яна Бабенко

Адвокатская компания Кравец и Партнеры