За його словами, початково судом було оголошено про заставу в розмірі 665 600 грн, однак уже через 10 хвилин секретарем судового засідання було винесено одразу дві ухвали. Друга стосувалася збільшення розміру застави до 665 600 000 гривень – як виправлення описки на підставі ч.1 ст. 379 КПК України. 

Ростислав Кравець підкреслює, що, згідно з положеннями цієї ж статті, питання про внесення виправлень має вирішуватися в судовому засіданні. При цьому всі учасники процесу мають бути поінформовані про дату, час і місце засідання. Якщо особи, яким заздалегідь про це повідомлені, не з’являються на розгляд, це не перешкоджає діям суду щодо внесення виправлень.

“Звичайно, ніхто і нікого ні про це не повідомляв, – підкреслює юрист. – Більше того, дві бокові судді Сергієнко Г.Л. та Кравченко Я.В. відразу покинули не тільки залу судового засідання, а й приміщення суду на очах журналістів та адвокатів, що очікували разом з конвоєм на текст ухвали, та фізично не могли брати участь в прийняті цієї ухвали про виправлення описки”.

За словами Кравця, головуюча суддя Ада Педенко фактично одноособово прийняла ухвалу щодо виправлення описки. Це є серйозним порушенням.

“Крім того, всупереч ч. 3 тієї самої ст. 379 КПК України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Але в самій ухвалі суддя, що, на мою думку, підробила судове рішення, зазначила, що ця ухвала не оскаржується”, – додає адвокат.

Кравець підкреслив, що наразі сторона захисту Богуслаєва збирається подавати до правоохоронних органів чергову заяву щодо відводу головуючої у цій справі судді, а також звернення щодо ймовірної підробки судової ухвали Адою Педенко.

Адвокат також зазначив, що фактично, відповідно до норм ч.1 ст. 400 КПК України, наразі сума застави для Вячеслава Богуслаєва встановлена в розмірі 665 600 грн, бо ухвала про виправлення описки не набрала законної сили і оскаржується. При цьому Нацбанк забороняє внесення і цієї суми.

Джерело: ukranews.com

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал адвоката Ростислава Кравця.

З’ясувались дуже цікаві подробиці встановлення вчора застави Вячеславу Богуслаєву.

Як я вчора писав, суд оголосив в судовому засіданні про встановлення застави у розмірі 665 600 грн, а через хвилин 10 секретар судового засідання винесли відразу дві ухвали. Перша про заставу у 665 600 грн,, а другу про виправлення описки на підставі ч.1 ст. 379 КПК України і встановлення вже застави в розмірі 665 600 000 грн.

А от тепер трохи юриспруденції. Відповідно до ч.2 ст. 379 КПК України, на яку послався сам суд:

Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Звичайно ніхто і нікого ні про ще не повідомляв. Більш того, дві бокові судді Сергієнко Г.Л. та Кравченко Я.В. відразу покинули не тільки залу судового засідання, а й приміщення суду на очах журналістів та адвокатів, що очікували разом з конвоєм на текст ухвали, та фізично не могли брати участь в прийняті цієї ухвали про виправлення описки.

Тобто головуюча суддя Педенко Ада Михайлівна не тільки ділилась з братом, який погрожував мені особисто, матеріалами досудового розслідування, а й підробила фактично ухвалу про виправлення описки і прийняла її одноособово.

Крім того, всупереч ч.3 тієї самої ст. 379 КПК України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Але в самій ухвалі суддя, що на мою думку підробила судове рішення, зазначила, що ця ухвала не оскаржується.

Зараз, стороні захисту окрім чергової заяви про відвід головуючій у цій справі, нічого не залишається як подати заяву до правоохоронних органів про підробку судового рішення Педенко Адою Михайлівною. Чи захочуть бокові судді стати співучасниками цього злочину ми скоро дізнаємось.

Українське політичне правосуддя у всій красі.

І наостанок можу сказати, що фактично, відповідно до норм ч.1 ст. 400 КПК України, наразі сума застави для Вячеслава Богуслаєва встановлена в розмірі 665 600 грн, бо ухвала про виправлення описки не набрала законної сили і оскаржується, але НБУ забороняє внесення і цієї суми.

АО «Кравець І Партнери»

Прокуратура, серед яких представник Офісу генпрокурора Євген Сльота, вимагала встановити розмір запобіжної застави в 700 млн грн, а суддя Печерського райсуду Євген Хайнацький задовільнив вимогу частково і встановив “космічну” заставу в 349,7 млн грн. Що цікаво, саме цей суддя дозволив колишньому власникові збанкрутілого “Дельта Банку” Миколі Лагуну виїжджати за кордон. Очевидно, скандальний банкір із мільярдними боргами, за версією судді, викликає більше довіри, ніж Мазепа.

І прокурор, і суддя своїми рішеннями фактично позбавили Мазепу можливості альтернативного запобіжного заходу. Поки його адвокати через апеляційне рішення зменшили розмір застави до 21 млн грн, бізнесмен був за ґратами.

Від дій прокуратури не захищені навіть найуспішніші представники бізнесу. Мазепу звинувачують у тому, що чиновники організували схему незаконної приватизації землі. Ще минулого року в судових справах (а ця справа триває вже багато років) йшлось про те, що низка посадових осіб зловживала службовим становищем. Їхні дії і розслідували силовики. Але цього року замість чиновників винним зробили бізнесмена, який купив цю землю на вторинному ринку.

Про те, чому “космічні” застави необхідно скасовувати і як силовики тиснуть на бізнес, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Прокурор Сльота та суддя Хайнацький: хто відправив Мазепу під арешт

Гендиректор та засновник Concorde Capital Ігор Мазепа минулого року став одним із засновників громадського руху підприємців “Маніфест 42”. У нього увійшли більш ніж 40 представників великого бізнесу. Мазепа, зокрема, анонсував створення антирейтингу силовиків та суддів, які тиснуть на бізнес. Як каже підприємець, саме бажання боротись з корупційним тиском силовиків і привело його в ізолятор.

Мазепа зіткнувся з тим, з чим обіцяв боротись. Кримінальна справа щодо купівлі 7 га землі Київської дамби, де він побудував котеджне містечко, розпочалася ще 2014-го. Ще минулого року в судових документах йшлося, що група чиновників завдала державі збитку, організувавши приватизацію землі. Цього року справу “переробили”. Тепер, за версією слідства, саме Мазепа організував чиновників, щоб незаконно отримати землю та завдати державі збитків у 7 млн грн.

У цьому була логіка: чиновники заволоділи землею, за безцінь оформили її на фізичних осіб, а вже фізичні особи продавали представникам бізнесу. Тобто фактично Мазепа купив землю вже на вторинному ринку, у приватних осіб, а не у держави. Землю начебто незаконно отримали ті самі приватні особи за допомогою чиновників Держгеокадастру, Держводагенства, Держводагенства.

Чи були зловживання під час оформлення землі, чи дійсно її вкрали, які саме чиновники збагатились на захопленні землі – мають встановити правоохоронці та доказати свою версію в суді. Справу 10 років тягнули, а потім замість того, щоб арештовувати чиновників і те, що було отримано за допомогою корупції, вирішили арештувати одного з найбільших українських підприємців.

Державі завдано збитків на 7 млн грн. Для мультимільйонера Мазепи, компанія якого оперує мільярдами, це порівняно незначна сума. Силовики без рішення суду влаштували обшуки в його офісах, дочекались, поки він вкотре законно вирішить перетнути кордон, та арештували його.

Бізнесмена затримали вранці, а вже в обід суддя Печерського райсуду Євген Хайнацький розглядав клопотання про арешт Мазепи з альтернативою з внесенням застави. Прокурори вимагали заставу в 700 млн грн або арешт. Представник Офісу генпрокурора Євген Сльота, який також є прокурором по справі Мазепи, в ефірі одного з телеканалів пояснив таку вимогу статками Мазепи. Мовляв, запобіжний захід має зупинити від втечі, а для Мазепи це саме сума у 700 млн грн.

Хоча насправді внести таку заставу швидко не зможе жоден український бізнесмен. Навіть найбагатший українець не тримає на рахунку в українському банку 700 млн грн. Гроші інвестовані в активи, компанії, нерухомість, бізнес, різні рахунки та акції. Тобто призначити таку заставу – залишити без можливості внести заставу.

Хайнацький розглянув клопотання і суму зменшив до 349,7 млн грн. Таку суму бізнесмен внести не зміг. І тільки після того, як заставу зменшили вже до 21 млн грн, Мазепа заплатив і був звільнений з-під арешту. Українцю довелось кілька днів провести під арештом, ймовірно, це і було головною метою призначення такого розміру запобіжного заходу.

Прокурор Євген Сльота та суддя Печерського райсуду Євген Хайнацький гідно могли б посісти перші місця в анонсованому антирейтингу силовиків та суддів, які тиснуть на бізнес. І поки прокурори і судді можуть майже законно організовувати розправи над будь-ким, така практика буде повторюватись.

Що кажуть адвокати та що відомо про прокурора і суддю

Вже є кілька рішень Європейського суду з прав людини щодо встановлення українськими судами занадто великого розміру застави, розповідає OBOZ.UA адвокат Ростислав Кравець. Застава має бути в такому розмірі, який стримає підозрюваного від втечі чи порушення законних вимог. Коли судді свідомо визначають такий розмір застави, який виплатити нереально, вони порушують права українців.

“Тут не треба змінювати закони, тут треба, щоб прокурори нарешті зрозуміли, на кого вони працюють. Вони мають захищати закон. Такі суми застав – ганебна для України ситуація”, – каже адвокат.

Видання “Наші гроші” торік писало про те, як поліція організовує обшуки квартир бізнесменів, підставляючи фальшиві статті КПК. На один з обшуків тоді дозвіл дав саме суддя Хайнацький. Саме він дозволив колишньому мажоритарному власнику збанкрутілого “Дельта Банку” Миколі Лагуну, який винен “Ощадбанку” 4,5 мільярди, виїжджати з України. У своїй декларації суддя вказав квартиру в Києві, будинок площею майже 353 квадрати в передмісті. У його дружини є низка земельних ділянок. Також подружжю належить автомобілі Lexus RX 350, два автомобілі BMW X5.

Поки прокуратура та судді можуть самостійно визначати розмір застави фактично без жодних обмежень і відповідальності за необґрунтовані рішення, така практика збережеться. Правоохоронці звинувачують Мазепу в тому, що саме він створив злочинне угруповання, яке незаконно приватизувало земельні ділянки. Тоді як сам Мазепа впевнений: карають його за створення “Маніфест 42”.

“Виходить, що ініціатива “Маніфест 42”, навколо якої об’єдналися підприємці, що вимагають змін у підходах правоохоронців до бізнесу, і є тією “злочинною групою”? Це, мабуть, співпадіння, що за неповний місяць правоохоронці вже прийшли до двох активних маніфестантів?” – заявив підприємець.

Судді та прокурори, які ухвалюють сумнівні рішення, мають розуміти, що спотворене правосуддя рано чи пізно зачепить і їхні долі. А єдиний вихід закінчити цю порочну практику – ввести реальну відповідальність для тих, хто використовує свої повноваження для незаконного корупційного тиску.

ОБОЗРЕВАТЕЛЬ

АО «Кравець І Партнери»

Про це повідомив «Бабелю» його адвокат Ростислав Кравець.

За його словами, Павловського відпустили під заставу у 18 мільйонів гривень, яку встановив Київський апеляційний суд 22 жовтня.

Також Кравець зауважив, що заставу внесли сьогодні, одразу ж оформили документи, отримали підтвердження про надходження грошей та відправили документи до СІЗО.

Представник Павловського розповів, що тепер на черзі оскарження підозри та запобіжного заходу.

Також адвокат повідомив, що разом із Павловським під заставу відпустили голову правління заводу «Кузня на Рибальському» Валерія Шандру, який теж є підозрюваним у справі.

• 2 липня Державне бюро розслідувань оголосило підозри колишньому заступнику міністра оборони, деяким посадовцям Міноборони та голові правління заводу «Кузня на Рибальському» через постачання неякісної військової техніки.
• Ідеться про замовлення двох катерів «Кентавр». Посадовці знали, що завод не зможе виконати умови контракту та збудувати катери у встановлені терміни, тому що не має проєктів з виготовлення подібної продукції. Такі катери не відповідали б вимогам замовлення, отже, їх неможливо було б використовувати.
• Посадовці все одно внесли до оборонного замовлення необхідність будівництва ще одного катера, знову уклали угоду з «Кузнею на Рибальському» і заплатили заводу аванс. У результаті там виготовили катери зовсім іншого проєкту, які не відповідали технічним умовам.

Катерина Кадакова, БАБЕЛЬ

АО «Кравец и Партнеры»