Нам слід, за прикладом багатьох європейських країн, встановити певну формулу мінімальних та максимальних зарплат у держсекторі

Те, що в Україні в багатьох сферах зарплата держслужбовців є абсолютно неадекватною до рівня середніх зарплат і пенсій по країні, це, звичайно, дратує переважну більшість українців, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Ми не бачимо, пояснює він, за що саме сплачуються такі величезні гроші.

“При тому, що на більшості тих самих держпідприємств результативність вкрай низька. А зарплати керівництва – космічні. До них ще й додають не менш космічні премії. Це, справді, один із ключових факторів того, що ми називаємо почуттям соціальної несправедливості”, – наголошує Андрій Новак.

На його думку, нам слід, за прикладом багатьох європейських країн, встановити певну формулу мінімальних та максимальних зарплат у держсекторі. Прив’язати їх до мінімальної зарплати загалом у країні.

“Тобто щоб максимальна зарплата в держсекторі не могла в 15-20 разів перевищувати мінімальну зарплату по країні”, — зазначає експерт.

Що стосується корупції, то, за словами Андрія Новака, якщо людина до неї схильна, то яку б не мала високу зарплату, вона хотітиме ще більше. І шукати, як використовувати для незаконного збагачення ті чи інші схеми на тій чи іншій посаді.

“Тут слід йти шляхом країн, які ми називаємо цивілізованими, де рівень корупції низький чи дуже низький. У держсекторі там зарплата трохи вища, ніж у середньому по країні. Водночас у держслужбовця – дуже гідний соцпакет (медичне страхування, соцстрахування), який втрачається при втраті посади”, – розповідає експерт.

Крім того, він вважає надзвичайно важливим мінімізувати людський фактор у всіх державних процесах, взаємозалежностях, зв’язках. Максимально автоматизувати ці процеси.

“Щось подібне вже відбувається із впровадженням системи „Дія”. Вона серйозно перебрала на себе, автоматизувавши їх, ті функції, які раніше виконували чиновники у багатьох кабінетах, нерідко відверто вимагаючи щось за свій підпис під тим чи іншим документом. Автоматизацію таких процесів слід розвивати, щоб мінімізувати присутність людського фактора у тих процесах, де це можливо. Адже корупцію здійснює саме людина, а не комп’ютерна програма”, – резюмує Андрій Новак.

Розумно прив’язати зарплату керівників держустанов, підприємств, організацій, міністрів, депутатів, президента – до мінімального рівня зарплат

Економіст, голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич наголошує, що як колишній держслужбовець, вважає – зарплати на цій ниві мають бути гідними, але не захмарними.

“Справді, ми маємо тут певні перекоси. Ну, не може керівник якогось відомства отримувати у десятки разів більше, ніж його підопічні! Офіційна зарплата керівника не може перевищувати мінімальну зп працівника того самого підприємства (установи, відомства) більше, ніж удесятеро. Тобто якщо працівник отримує 10 тисяч, то керівник – 100 тисяч гривень. Більший перекіс (у бік збільшення зарплати керівництва) однозначно породжує і нерозуміння, і обурення. Ми маємо приклади, коли так звані топ-менеджери державних корпорацій отримують десятки, а то й сотні тисяч доларів. Це неприйнятно”, – упевнений експерт.

Тобто, продовжує він, за мінімальної зарплати по країні в районі 7 тис. гривень, а середньої 12-14 тисяч, керівник того чи іншого підприємства, організації держсектора має отримувати 100-150 грн. Це було б логічно, правильно.

“Як людина, яка здобула три вищі освіти, що захистила кандидатську дисертацію, я розумію, що таке навчання – це серйозні витрати, але й серйозні інвестиції в себе. І вони мають окупатися. І ця окупність має відбиватися для держслужбовців на керівних посадах зарплатою, більшою в рази, ніж їхні підлеглі. Але не в десятки разів, – наголошує Сергій Доротич. — Звичайно, хотілося б, щоб ми всі отримували більше. І тут, знову ж таки, розумно прив’язати зарплату керівників державних установ, підприємств, організацій, міністрів, депутатів, президента – до мінімального рівня зарплат там чи в середньому по країні, але з певним коефіцієнтом (вище, але не більше ніж у 10-. 15 разів). Щоб це не була придумана кимось без жодної підстави ставка. Тоді й чиновник робитиме все, щоб у державі зростав рівень мінімальної зарплати. Таке підсвідоме стимулювання”.

Хайпові заяви у стилі “все пропало, з такими зарплатами всі звільняться!” роблять ті, хто звик жити за рахунок інших у комфорті

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився такою думкою:

“Зменшення зарплат чиновників, яке періодично бурхливо обговорюється у соцмережах і не тільки, на час воєнного стану – правильний крок. Навіть Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядає цю ситуацію як законну та можливу. Тож в обмеженні зарплат чиновників 60-70 тис грн (десятьма мінімальними зарплатами) немає нічого такого, через що варто було б піднімати хайп. Розповіді про те, що великі зарплати запобігають корупції – це міф. І ми не раз бачили підтвердження цього. Я говорив і продовжую, що не високі зарплати є запобіжником від корупції, а правова культура, реально діюча як самостійна гілка влади судова система, демонстрація першими особами держави, що вони прийшли на свої посади реально її розвивати, а не набивати власні кишені”.

Щодо того, чи підуть працювати в держсектор люди, які витратили на своє навчання, у тому числі за кордоном, солідні кошти, то, за словами експерта, не варто плутати бізнес та управління державою. Це дві принципово різні поняття

“Якщо ви вчилися як керувати бізнесом – то й ідіть керувати бізнесом. Якщо ж ви налаштовані та мотивовані розвивати державу, робіть саме це. У багатьох ефективних державах у чиновників – невеликі, але стабільні зарплати з гарним соцпакетом та гарантованою стабільною та високою пенсією. Другий варіант – чиновники мають високі зарплати, але пенсія у них відсутня. Який із цих двох шляхів, якими рухається весь цивілізований світ, вибрати Україні? Я вважаю, що нам найбільше підходить перший. Якщо у чиновників буде невелика, але стабільна зарплата, але гідна пенсійна винагорода, до них буде більше поваги. До того ж це стане стимулом для чиновників залишатися на держслужбі, не брати хабарі, не підривати довіру до держави – і розвивати її. Щоб, коли вони дійшли пенсії, ці пенсії були – і були гідними. Ну, а всі хайпові заяви у стилі “все зникло, з такими зарплатами всі звільняться!” роблять ті, хто звик жити за рахунок інших у комфорті. І не хоче втрачати цей комфорт навіть у воєнний час”, – констатує Ростислав Кравець.

ДЖЕРЕЛО

АО «Кравець І Партнери»

Під ці гроші було підписано меморандум, текст якого нещодавно з’явився на сайті Мінфіну.

Примітно, що документ опублікували вже після отримання Україною першого траншу 3 мільярди (його перерахували 17 січня). Про підписання меморандуму 16 січня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, але без особливих подробиць.

Ми вже писали про меморандум з МВФ, який передбачає, зокрема, скасування практично всіх податкових пільг для бізнесу.

Меморандум з ЄС більш короткий, у ньому основну увагу приділено судовій системі та антикорупційним органам, наглядовим радам, держзакупівлям, банкам та енергетиці.

Але готуються нововведення і для людей та бізнесу, наприклад, прописано зобов’язання про зміну процедури банкрутства фізосіб (в Україні вона є, але практично не працює) та низка “спрощень” для підприємців.

Цікаво, що у меморандумі передбачено можливість ретельних перевірок виконання умови меморандуму кредиторами, і під результати цих перевірок фактично пов’язане виділення фінансування.

Розбиралися, що написано у новому меморандумі з ЄС і що це означає для України.

Мільярди з умовами

Новий меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС передбачає виплату нашій країні макрофінансової допомоги у розмірі 18 млрд. євро.

Як зазначено у документі, перший транш можуть перерахувати до 31 березня, але все залежить від швидкості виконання ключових пунктів. Але на практиці все сталося набагато раніше – вже 17 січня, тобто наступного дня після підписання меморандуму.

Повідомлення про виплату першого траншу макрофінансової допомоги Україні з’явилось на сайті Єврокомісії.

“Комісія сьогодні виплатила перший транш у розмірі 3 млрд євро з пакету макрофінансової допомоги (MFA+) обсягом до 18 млрд євро для України. Це сталося після швидкого ухвалення та набуття Регламенту MFA+ у середині грудня 2022 року менш ніж через два місяці після запиту на засіданні Європейського ради 20-21 жовтня 2022 року”, – йдеться у повідомленні.

Фінансування йтиме в рамках рішення від 14 грудня минулого року, коли Європарламент та Рада ЄС ухвалили регламент щодо створення інструментарію надання підтримки нашій країні у вигляді позик, безповоротної допомоги та субсидій за процентною ставкою.

Кредит виділятимуть траншами (кожен із яких у свою чергу може бути поділений на частини). Рішення щодо кожного траншу та термінів окремо прийматиме Єврокомісія. Орієнтир – до 4,5 млрд євро на квартал.

Останній транш підв’язали до виконання умов меморандуму.

Єврокомісія перераховуватиме кошти на рахунки Держказначейства, потім вони надійдуть до бюджету.

Фінансування – цільове. Гроші мають піти на відновлення України, зокрема, енергетичних об’єктів, критичної інфраструктури, транспортної мережі, охорони здоров’я, житлового сектору, шкіл та ін.

Плюс – на реформи, зокрема, судових та антикорупційних органів. За процентною ставкою Україні доведеться щороку подавати запит на субсидію, яка може бути надана за умови дотримання політичних передумов.

Тобто “знижку” за відсотками можуть і не дати. Відсоткову ставку у відкритій версії кредитного договору не вказано, але раніше озвучувалася цифра у 3,5% річних. За рахунок субсидій (якщо їх надаватимуть, ставка може бути істотно знижена, аж до нуля). Як зазначав раніше в одному з інтерв’ю виконавчий віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, “у програмі є грантова складова, яка покриває платежі за відсотками. Тобто для України це soft loan (пільговий кредит – Ред. )”.

“Цікаво, що в меморандумі прописаний дуже жорсткий контроль за витрачанням отриманих коштів з боку кредиторів. Наша влада буде зобов’язана регулярно звітувати Єврокомісії в процесі виконання умов. Це можна розцінити як свідчення того, що міжнародні кредитори по максимуму хочуть перестрахуватися від того, що Україна поступово “з’їде” з домовленостей, а також запобігти можливому нецільовому освоєнню коштів”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

У самому меморандумі зазначено, що перед виділенням Єврокомісією другого та кожного наступного траншів українська влада має надати “заяву про відповідність виконання умов”.

Тобто відзвітувати про хід виконання меморандуму. Після чого комісія, консультуючись із “компетентними міжнародними організаціями” сама зробить оцінку виконання умов меморандуму.

“У разі загальної незадовільної оцінки, якщо не було досягнуто прогресу в реалізації умов політики, комісія може призупинити виплату траншу доти, доки країна не доведе задовільного виконання відповідних вимог звітності. У будь-якому випадку комісія перевірятиме виконання всіх умов політики до того, як буде виплачено максимальну суму підтримки в рамках інструменту”, – йдеться у меморандумі.

Також Єврокомісія відстежуватиме фінансові потреби країни і, якщо вони знизяться, то зменшити, зупинити чи зовсім скасувати кредитну допомогу.

Перевірки по кредиту будуть тривати ще п’ять років після закінчення виплат. Терміни погашення кредиту, як зазначено у кредитному договорі, не повинні перевищувати 35 років з амортизованим погашенням основної суми, що починається після пільгового періоду 10 років.

“Ці домовленості – свого роду підготовка до масштабного фінансування України за участю міжнародних фінансових організацій, у тому числі МВФ. Тобто хочуть на практиці обкатати процедуру виділення коштів і контролю. Запуск такої масштабної програми під відновлення країни можливий вже після війни або, як мінімум, припинення активних військових дій. На мою думку, таке широке кредитування піде не раніше 2024 року, і на той час механізм обкатають на макрофінансовій допомозі ЄС”, – каже аналітик АЦ “Об’єднана Україна” Олексій Кущ.

Скасування пільг, суди, газ, контрабанда

На які умови підписалася Україна заради 18 млрд євро?

На додаток до меморандуму є дві частини. Перша – вимоги щодо звітності. У ній зазначено, що відповідні органи державної влади нашої країни мають надавати Єврокомісії дані щодо потреб, основних напрямів та статей витрат коштів із зазначенням частки держзакупівель.

Друга – так звані “Умови політики”. Ті самі, якими потрібно “продемонструвати прогрес”, щоб отримати другий і наступні транші.

Тут прописано кілька блоків.

1. Макрофінансова стабільність. Передбачено реалізацію дорожньої карти щодо поступового скасування тимчасових надзвичайних заходів, вжитих на початку війни. Йдеться насамперед про відміну податкових пільг, які отримав бізнес, зокрема, можливість переходу на податок у 2% від обороту. Терміни – вже 1-2 квартал цього року. Нагадаємо, що ці ж умови прописані і в меморандумі з МВФ, а Мінфін уже готує законопроект про скасування 2% податку з 1 липня.

Також розписано заходи щодо підтримки стабільності банківської системи: запровадження методології спадкоємності наглядової ради держбанків (перший квартал 2023 року), підготовка до запуску оцінки активів комерційних банків (3 квартал 2023 року), удосконалення механізмів банкрутства юридичних осіб та неплатоспроможних фізосіб. За останніми планується підготовка законодавчої бази, яка дозволить людям погашати борги за принципом Директиви ЄС 2019/1023 та запустити в Україні кодекс банкрутства (3 квартал 2023 року).

“Це розворот колишньої політики надмірного захисту прав кредиторів, яка впроваджувалась ще за Порошенка, і теж під тиском західних структур. У результаті все призвело до того, що кредитування в Україні різко пішло на спад, і це стало гальмувати економіку і сприяти ще більшій її тінізації. Наприклад, щоб українця визнали банкрутом, йому потрібно протягом місяця подати відповідну заяву, заплатити судовий збір у 6-8 тисяч гривень, плюс ще близько 30 тисяч за процедурою банкрутства, гонорари юристам та ін. Зрозуміло, що це мало хто робив: де людині взяти “зайві” гроші, якщо вона і так банкрут. У результаті, хоча кодекс банкрутства у нас прийняли ще в 2017 році, у реєстрі банкрутів фізосіб лічена кількість боржників. Хоч насправді, за найскромнішими оцінками, банкрутів у нас – мільйони. Якщо процедуру змінять, люди можуть розраховувати на списання боргів за простою схемою, аж до того, що заяву про банкрутство можна буде подати через ЦНАП. Процедура буде непростою, оскільки у нас досить сильне фінансове лобі – компанії свого часу масово скуповували прострочені борги українців та хочуть заробити на них свої відсотки”, – каже Кравець.

Також є пункт про страхування – Нацбанк повинен буде перевірити структуру власності страховиків та виконання ними законодавчих норм (3 квартал 2023 року).

2. Структурні реформи та ефективне управління. Йдеться про бізнес-клімат.

У меморандумі зазначено, що Україні потрібно розпочати реалізацію плану заходів щодо дерегуляції економіки та покращення бізнес-клімату, включаючи дерегуляцію та цифровізацію ліцензування та дозвільної системи (до кінця лютого 2023 року), спростити розміщення тимчасових споруд для бізнесу (другий квартал 2023 року) тощо.

Зазначимо, що за ліцензуванням процес дерегуляції останніми роками і так активно йшов, Кабмін свого часу скасував десятки ліцензій. У цьому плані додасться хіба що цифровізація ліцензій. На виконання цього пункту уряд створив міжвідомчу групу, яка в прискореному режимі займеться переглядом державного регулювання для бізнесу.

У прискореному режимі – зрозуміло чому. Терміни конкретні та досить стислі. Як і чітко зазначено у доповненні до меморандуму: “Перш ніж буде виплачено максимальну суму кредитної допомоги, Комісія має перевірити виконання всіх заходів”. У мене лише один коментар із цього приводу: сподіваюся, влада усвідомлює, які зобов’язання на себе беруть”, – написала у своєму Телеграм нардеп Ніна Южаніна (раніше вона очолювала податковий комітет Ради).

Зазначимо, що попередні спрощення щодо того ж ліцензування на легкості ведення бізнесу в країні це мало відбивалися. Так може статися і зараз – плюси від дерегуляції нівелюються на тлі скасування податкових пільг, яких війну підприємці гостро потребують. За даними голови профільного комітету Данила Гетьманцева, на 1 січня 2023 року на сплату 2% перейшло 53 457 юридичних осіб. А вже з 1 липня цю систему мають скасувати – це окремо прописано у меморандумі з МВФ.

“Як зараз встояти бізнесу – велике питання. Блокування податкових накладних (а це подвійна сплата ПДВ), невчасне відшкодування ПДВ (відстрочка, по суті, майже на півроку та ще затримки виконання Держказначейством), надзвичайно великі витрати на генератори, неповага до підприємців, спроба перевірками видавити ще більше. Назріває колапс – це очевидно”, – вважає Южаніна.

Окремо прописано посилення процесу відбору незалежних наглядових рад та керівників на великі держпідприємства, а також розвиток системи держзакупівель.

Цікаво, що окремо виділили медичні закупівлі. Зазначається, що ДП “Медичні закупівлі України” мають бути збережені як єдиний національний покупець медичного обладнання, ліків та вакцин на центральному рівні. Це держпідприємство, нагадаємо, працює через міжнародних посередників. Але, як кажуть наші джерела на ринку охорони здоров’я, останнім часом активізувалися розмови про повернення до колишньої системи, тобто допуску до закупівель ліків різних компаній. Що викликало різку критику з боку міжнародних партнерів, зацікавлених у закупівлі через свої структури.

“З посередниками тієї ж Crown Agency свого часу було пов’язано чимало скандалів. В ідеалі, навіть залишивши за “Медичними закупівлями України” монопольне право розпоряджатися бюджетними коштами, варто було б змінити саму схему закупівель, скажімо, перейти на прямі контракти з виробниками”, – вважає Ростислав Кравець.

3. Верховенство права

Тут прописано завершення відбору та призначення до 2 кварталу цього року нового керівника НАБУ, поновлення роботи Вищої ради правосуддя та ВАКС (3 квартал), розробка стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору (3 квартал).

Окрему увагу приділено “удосконаленню відбору суддів”. Наголошується, що необхідно впорядкувати етапи відбору, переглянути тривалість підготовки суддів, оновити положення про відбір суддів із чіткими критеріями їхнього оцінювання. Поліпшення відбору фахівців передбачено, зокрема, і для САП.

“Виходить, що міжнародні партнери визнають невдалою судову реформу, яку проводили загалом за їх вказівкою. Тепер і підготовку суддів. І їхній відбір та оцінювання потрібно переглядати. У тому числі, фактично визнаються проблеми у професіоналізмі працівників антикорупційних органів”, – вважає Кравець.

Зазначимо, що загалом це дублюють і умови, які виставив ЄС для України як кандидата у члени Євросоюзу.

Готуються також законодавчі зміни – Україна має прийняти та почати імплементувати законодавчу базу щодо криміналізації великомасштабної контрабанди всіх товарів (до 4 кварталу 2023 року). Фактично це означає, що влада має провести ґрунтовні зачистки на митниці та продемонструвати “посадки контрабандистів”.

4. Енергетика

У цьому блоці є кілька пунктів. Влада підписалася зміцнити правову та адміністративну базу під енергоефективні технології для новобудов та реконструйованих будівель (2 квартал 2023 року). Серед забудовників це пов’язують із можливим заходом на будівельний ринок іноземних компаній, які такі технології активно застосовують.

Також один із пунктів – покращення роботи газової системи, зокрема, затвердження наглядової ради “Нафтогазу” (що вже зроблено), сертифікація оператора газових сховищ та запуск корпоративної реструктуризації оператора ГТС (2 квартал 2023 року).

Крім того, мають підготувати план відновлення енергетичної інфраструктури з прив’язкою до “зеленого переходу”. Тобто відновлення “брудних” вугільних ТЕС, зруйнованих під час ракетних ударів – під питанням. До 4 кварталу цього року потрібен “прогрес” щодо інтеграції нашого ринку електроенергії до європейського.

Як видно, у цьому меморандумі пунктів менше, ніж, скажімо, у меморандумі із МВФ. Опустили, зокрема, питання тарифів для населення, соцвиплат тощо. Проте прописані ключові для кредиторів пункти – наглядові ради в держкомпаніях, судова реформа, енергетична сфера, скасування податкових пільг. Але основний наголос зроблений на “безальтернативності” реформ – якщо їх не буде грошей просто не даватимуть.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»