“Аспіранти вже більше року працюють над захистом своїх законних та конституційних прав. Тому що минулорічна ініціатива Міністерства освіти і науки України, яка мала на меті запровадження додаткових заходів контролю для аспірантів, які вже навчаються, несе досить загрозливий характер для науки України і має на меті порушення законодавства та конституційних прав громадян України, які не можуть бути обмежені. режиму військового стану”, – сказав Сергієнко під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” на тему “Питання доцільності та законності ініціатив уряду та Міністерства освіти і науки України щодо аспірантів”. 

За його словами, це вже третя спроба аспірантів захистити свої права, перші дві були відхилені. “У чому суть проблеми. У тому, що даний єдиний державний залік, який Міністерство освіти і науки України хоче запровадити для аспірантів, які завершили навчання на другому курсі… українською та іноземною мовами, хоча цей вид контролю не передбачений ні навчальними програмами, ні будь-яким документом”, – зазначив аспірант.

Сергієнко зазначає, що запровадження додаткового заходу контролю у такому вигляді порушує конституційні права та законні права аспірантів, закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”. Також можливість запровадження контролю у вигляді єдиного державного заліку з української та іноземної мов не передбачено Національною рамкою кваліфікацій, оскільки це лише опис, який не передбачає запровадження додаткових контрольних заходів.

“Тому ми змушені були цього року звернутися з позовом для суду для скасування ухваленої Кабінетом міністрів України постанови для того, щоб захистити права аспірантів”, – сказав він.

Адвокат, старший партнер адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець заявив про “системну діяльність Міністерства освіти на знищення науки та освіти в Україні”.

“На сьогодні дуже така дивна ситуація у нас із Міністерством освіти і науки відбувається, де сам міністр заявляє, що освіта використовується з єдиною метою, я так розумію, не здобуття якихось знань, досягнень, розвитку науки, прогресу України, а виключно з метою ухилення від військової служби. При цьому це робиться досить так зухвало, відкрито”, – сказав Кравець під час прес-.

Оскільки дані ініціативи Міносвіти фактично не розраховані на розвиток науки в Україні та несуть за собою порушення конституційних прав та свобод громадян, було прийнято рішення оскаржити дані дії у судовому порядку та просити суд визнати протиправною та недійсною постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 р. №426 щодо тих змін, які націлені на порушення прав і свобод аспірантів, зазначалося під час прес-конференції.

Також у парламенті організовано збір підписів серед народних депутатів під колективним зверненням до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Джерело: interfax.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Це зробили для того, щоб перевірити реакцію суспільства на подібні законопроєкти. Звичайно, вона буде негативною. Тому треба дивитися на інтенсивність цієї негативної реакції. Об’єктивно адміністрування цих податків буде значно більше, ніж надходження від цих податків. І це всі прекрасно розуміють. Аналогічна ситуація була з посилками. Все прекрасно розуміли, що це нічого не дасть, лише нашкодить малому бізнесу та економіці. Те ж саме стосується введення податків на карткові перекази та продаж з маркетплейсів. Скоріш за все нардепи дивляться на реакцію суспільства. Все це чергове підтвердження повної некомпетентності осіб, яким немає більше чим зайнятися, ніж обговорювати ці копійки. Замість того, щоб розбудовувати країну та шукати можливості для закладання інвестицій, а не намагатися глибше і глибше залізти в кишеню українцям», — каже Р. Кравець.

На його думку, нардепи хочуть показати іноземцям, що будуть обкладати всіх податками.

«Це просто намагання замилити партнерам очі, що хтось щось робить, насправді ж об’єктивно втрачена можливість це зробити. Адже на всіх ключових постах знаходяться неспроможні „фахівці“, які крім постів у фейсбуці більше нічого не вміють робити. Сусіпілсьву лише залишається звертатися до нардепів і казати їм, що цей абсурдний законопроєкт не можна приймати», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що через проблеми з наповненням бюджету пересічних українців можуть зобов’язати сплачувати податки навіть з переказів на картки та продаж вживаних речей. Про це в етері заявила депутатка ВР Ніна Южаніна.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Створення суду присяжних це великі видатки для держави. Тому Україна не готова до суду присяжних. А зараз під час війни, коли треба гуртуватися та збирати кошти для того, щоб закупати зброю, витрачати кошти на суд присяжних абсолютно безперспективна ідея, яка принесе шкоди, ніж дасть добра для захисту прав та свобод українців», — каже Р. Кравець.

За словами адвокати, в Україні нібито вже існує суд присяжних. Однак ніхто не говорить, яких справ він стосується, коли вони розглядаються і які в нього повноваження.

«Безумовно з часом треба буде запровадити суд присяжних. Зокрема, для того, щоб була максимальна обмежена можливість втручання особливо в політичних та резонансних справах з боку вищого ешелону влади. Однак на сьогодні вся ця історія просто мертвонароджена та не буде працювати. Наразі для цього буде фінансування. Крім того, люди не готові до впровадження суду присяжних. Перед тим, як впровадити суд присяжних, людям треба пояснити, які рішення вони можуть приймати, на що треба звертати увагу та про їх відповідальність. Зараз же ми бачимо в ЗМІ інформацію про штрафи для осіб, які відмовляться бути присяжними. Звичайно, це дуже велика проблема. Адже коли людина забезпечує родину і її відривають від роботи та направляють до суду присяжних, а кошти своєчасно за це не виплачуються. Наразі присяжним можуть не виплачувати кошти роками. Якщо ж провадять суд присяжних, то людина має залишити роботу й сім’ю та сидіти в суді днями, а може й тижнями. І які рішення тоді будуть прийматися. Звичайно будуть поспішати, щоб від цього здихатися», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Верховна Рада підтримала створення в Україні суду присяжних. Президент України.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

В умовах війни, що триває, питання віз – не тільки питання безпеки, а й питання політичної позиції

Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно нагадує, що зараз і так російські громадяни не можуть в’їжджати в Україну через офіційні митниці. Але у перспективі рішення про візовий режим неминуче, впевнена вона.

“В’їжджати в Україну з РФ – точково – зможуть лише ті люди, які проходитимуть більш ретельну процедуру верифікації. Зуміли довести, що вони жодним чином не брали участь в агресії проти нашої країни. Але таке рішення може отримати лише після закінчення війни, укладання певних угод, початок роботи представництв і посольств України — в РФ і навпаки. Поки що суто процедурно ми не змогли б забезпечити процес видачі віз”, – пояснює аналітик.

На думку Олесі Яхно, раніше цього не було, бо завжди наголошувалося на великій кількості громадян України, які перебувають у РФ. І на них запровадження віз могло вплинути негативно. До того ж процедура за біометричними паспортами допомагала верифікації. Плюс – якщо хтось хотів заїхати в Україну, ті ж таки “вагнерівці”, якісь агенти, вони могли це робити і не з російськими паспортами. І в’їжджати не з території РФ.

“Ну, а зараз, в умовах війни, її гарячої фази, питання віз – не тільки питання безпеки, а й питання політичної позиції”, – резюмує аналітик.

Питання запровадження візового режиму з РФ, особливо сьогодні, виглядає скоріше як піар-хід

Ростислав Кравець, адвокат, голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, розмірковує так:

“Ця ініціатива на сьогодні неактуальна. Не знаю статистику за кількістю громадян РФ, які офіційно перетнули український кордон, з початку так званої “військової спецоперації”. Але гадаю, що вона прагне нуля”.

Відсутність з 2014 року якихось рухів у напрямі запровадження візового режиму з Росією, на думку експерта, пов’язана з двома обставинами.

“Перше – велика кількість українців, які перебувають у Росії. Щоби не ускладнювати їм життя. Друге – відсутність будь-якої стратегії у держави Україна щодо взаємин з РФ. Незважаючи на те, що у нас війна, ті самі торгові відносини так і не припинені. Саме тому питання запровадження візового режиму з РФ, особливо сьогодні, виглядає радше як піар-хід, який якихось позитивних речей для України не створить, – вважає Ростислав Кравець. – При в’їзді росіян до нашої країни прикордонники завжди уважно вивчали їхні документи, цілі приїзду, правоохоронці контролювали їхнє місцезнаходження. Отже питання безпосередньо візового режиму, як і взаємовідносин з РФ як таких, має бути детально опрацьоване в ракурсі максимальної вигоди саме нашій країні”.

Питання віз спричинить чималі соціально-економічні наслідки

Доктор права, адвокат Іван Ліберман припускає, що візовий режим з РФ обов’язково буде запроваджено Україною.

“Дивно, що це рішення не ухвалили раніше. Думаю, були зацікавлені особи, які цього не хотіли. А зараз тема, як то кажуть, перезріла. Вводити візовий режим із росіянами слід було років п’ять тому, як мінімум. Наразі, на тлі російської відкритої агресії, спецслужби і так максимально перевіряють усіх, хто раптом вирішив офіційно прибути на українську територію з РФ”, – наголошує Іван Ліберман.

При цьому, акцентує він, саме собою питання візового режиму, досить просте на перший погляд (з точки зору нацбезпеки – тут все зрозуміло), проте воно є складним, тому що тут є чималі соціально-економічні наслідки.

КОМЕНТАРІ

АО «Кравец и Партнеры»

Видання “Українські реалії” звернулося до адвоката, глави  профспілки “Українська незалежна фундація правників“, глави АО “Кравець і партнери”  Ростислава Кравця з питаннями:

Чи так це? Що відбувається між центральною і місцевою владою в Києві?

Чим все може закінчитися?

“На сьогоднішній момент, дійсно, існує конфлікт між центральною і київською (місцевою) владою. Кличко зі своїм “Ударом” позиціонує себе як незалежний політик, а центральній владі це, зрозуміло, не подобається. Але є й інша сторона медалі. На мій погляд як киянина, критика щодо неефективного використання бюджету Києва цілком обґрунтована. І до Кличка, так само як до його оточення, дійсно є безліч питань. Те, що мер заявив про нібито політичне переслідування, пояснюється його бажанням зберегти команду. Якщо він втратить її, умовно кажучи, “здасть” соратників “, то втратить підтримку. І на наступних виборах йому нічого не світить”, – заявив Ростислав Кравец.

За словами експерта, Кличку вкрай важливо захистити “своїх”, а по ходу справи і місцеві ради.

“Показати, що він є лідером громад. Хоч особисто я не сприймаю його як мера. Як ситуація може розвиватися далі? Досвід минулого показує, що, швидше за все, Кличко просто домовитися з центральною владою. Віддасть, наприклад, під управління її ставлеників такі ласі шматочки як земельні долі, контроль за ринками, паркової, евакуацій автотранспорту. І на цьому все закінчиться. Створення ж виконкомів, про що згадав Кличко, призведе до невиправданих витрат з місцевого бюджету на їх утримання і адміністрування. При цьому ніяких повноважень у них не буде, все доведеться погоджувати з міськвиконкомом. Зате ми ризикуємо отримати масу місцевих царьків і збільшення рівня корупції”, –  зауважив експерт.

Нагадаємо, в Україні Центр кібербезпеки вже працює, проте офіційне відкриття відбудеться через один-два тижні. Про це заявив 11 травня президент Володимир Зеленський в ході форуму “Україна 30”.

Українські реалії

АО «Кравец и Партнеры»

Посилення карантинних заходів можуть стосуватися запровадження комендантської години, а тому звичайно цікавить питання, що це таке і які повноваження матимуть органи місцевого самоврядування в таких умовах.

Перш за все слід вказати, що ж таке комендантська година, отже відповідно п.1, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» це заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби.

Звичайно слід не плутати надзвичайний стан і надзвичайну ситуацію, оскільки в Україні було введено лише надзвичайну ситуацію, яка відповідно до Кодексу цивільного захисту України передбачає обстановку на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

Анна Мартиненко

Але для запровадження комендантської години є безумовно необхідним введення надзвичайного або воєнного стану, про що також говориться у ст. 18 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», при цьому ця ж стаття передбачає, що комендантська година може бути введена тільки в тих випадках, якщо надзивчайний стан було введено з підстав, зазначених у пунктах 2-7 частини другої статті 4 цього Закону, зокрема:

— здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

— виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

— виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

— спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

— масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

— необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Тобто, як ми бачимо п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, який передбачає можливість введення надзвичайного стану при виникненні особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення не входить до переліку підстав, за наявності яких можливе застосування додаткових заходів правового режиму надзвичайного стану, зокрема введення комендантської години.

Тому, навіть під час введення надзвичайного стану, оголошення комендантської години в умовах карантину буде незаконним.

Сергій Хребет

У свою чергу, режим надзвичайної ситуації таких обмежень не передбачає, що також відсутнє у Кодексі цивільного захисту України. Він може лише обмежити доступ в зону надзвичайної ситуації.

Крім цього, статтею 5 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачено, що надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України. В разі необхідності введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону, пропозиції щодо його введення подає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» здійснення заходів по впровадженню і забезпеченню дії надзвичайного стану, передбачених цим Законом, покладається згідно з Указом Президента України на органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та відповідні військові командування. Дані органи мають право видавати, в межах своєї компетенції, обов’язкові до виконання на відповідній території, в тому числі спільні, рішення, розпорядження, накази і директиви з питань забезпечення режиму надзвичайного стану.

Згідно ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров’я, збереження матеріальних цінносте віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Тобто, повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення заходів надзвичайного стану, в тому числі, щодо введення та дотримання комендантської години мають бути визначені в Указі Президента України про введення надзвичайного стану, при цьому вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів також віднесено не до власних, а до делегованих повноважень, тому органи місцевого самоврядування не можуть самостійно прийняти рішення про введення комендантської години.

Таким чином, бережіть своє здоров’я, дбайте про оточуючих, знайте про свої права незалежно від години і її статусу.

Сергій Хребет, юрист АО Кравець і партнери

Анна Мартиненко, адвокат АО Кравець і партнери

Адвокатская компания Кравец и Партнеры