Польща вирішила ліквідувати Центральне антикорупційне бюро (CBA) з 1 травня 2026 року. Саме цей орган, який понад п’ятнадцять років був символом “нульової толерантності” до хабарництва і корупції.

Втім ліквідовують його не вороги корупції, а ті, хто вважає: система, створена для боротьби зі злом, сама стала його частиною. Це є тривожним сигналом для Національного антикорупційного Бюро, довіра до якого вже знижується.

Як Польща прощається зі своїм антикорупційним міфом

Польський уряд оголосив, що CBA припинить існування 1 травня 2026 року. Його функції розділять між поліцією, Агентством внутрішньої безпеки (ABW) і Податковою адміністрацією (KAS). У поліції створять новий підрозділ — Centralne Biuro Zwalczania Korupcji (CBZK), який має стати наступником бюро.

Формально — це модернізація. Фактично — розпуск, пише видання. Як пояснив міністр юстиції Адам Боднар: “CBA втратило довіру, стало політизованим і неефективним”. Іншими словами, те, що колись мало виявляти корупціонерів, саме потрапило у політичну пастку.

І справді, останні роки бюро нагадувало не стільки орган правопорядку, скільки інструмент внутрішньої політичної боротьби. Розслідування проти опозиції, вибіркові справи, “зливи” інформації — все це підточувало довіру
– йдеться у статті.

Зазначається, що процес ліквідації Центрального антикорупційного бюро (CBA) у Польщі розгортається поступово, з чітко визначеними етапами. Ще 10 грудня 2024 року уряд Польщі ухвалив перший проєкт закону про координацію антикорупційної діяльності, який передбачав ліквідацію CBA. Згідно з початковою редакцією документа, бюро мало припинити роботу 1 липня 2025 року. Втім вже в середині 2025 року стало зрозуміло, що президент Анджей Дуда не підпише цей законопроєкт через виявлені у ньому юридичні “помилки” (usterki prawne). Через це ухвалення реформи відклали.

Наступний етап, як повідомляється, відбувся 4 жовтня 2025 року, коли польський уряд оприлюднив оновлену версію законопроєкту. У ній зазначено, що CBA у Польщі буде ліквідовано 1 травня 2026 року, а частина підготовчих положень набуде чинності вже з лютого наступного року.

У держбюджеті Польщі на 2026 рік передбачено 334,7 мільйона злотих на фінансування CBA. Зазначається, що після ліквідації ці кошти планують розподілити між іншими структурами: 73% отримає поліція, 15,5% — Агентство внутрішньої безпеки (ABW), а 11,5% — Податкова адміністрація (KAS).Згідно з урядовими планами, зі штату CBA, який налічує близько 1 300 співробітників і 200 цивільних працівників, 950 функціонерів та всі цивільні співробітники приєднаються до нової структури — CentralneBiuroZwalczaniaKorupcji (CBZK). Решту планують перевести до ABW і KAS.

Міністр юстиції країни Адам Боднар називає реформу “перезавантаженням”, аргументуючи, що CBA “втратило довіру, стало політизованим і неефективним”. З іншого боку, критики вказують: передача антикорупційних функцій поліції та підконтрольних структур може створити ще більший ризик використання цих органів під політичний контроль. Також кажуть, що проект має юридичні прогалини (“usterkiprawne”) і що частина змін могла бути поспішною.

Уроки для України: як втратити довіру і що з цим робити

Україна має свій “антикорупційний трикутник” — НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд. І хоча ці інституції створювалися за підтримки міжнародних партнерів і під громадським контролем, дискусій довкола їх роботи в негативному ключі не меншає, вказується у статті.

НАБУ неодноразово опинялося у центрі скандалів — то конфлікт із прокурорами, то витоки справ, то взаємні звинувачення між відомствами, а також абсолютно нічим не обгрунтовані справи, як у випадку з Archer. А кожен новий конфлікт нанівець зводить довіру до органу, який мав бути еталоном чеснот.

Українське суспільство дає сигнали, що очікування реальних результатів антикорупційної системи зменшуються: згідно з опитуванням Центру Разумкова від 26 березня 2025 року, недовіра до НАБУ, САП та ВАКС вийшла на рівень приблизно 62-73 % для цих інституцій. Це означає, що стандарт “символу антикорупції”, яким часто представлена НАБУ, більше не спрацьовує так, як раніше.

Польський досвід демонструє: коли суспільство перестає вірити в “незалежного антикорупціонера”, цей інститут стає приреченим. У Варшаві не дочекалися моменту, коли система впаде — її вирішили перезавантажити силоміць.

Польська влада пояснює реформу прагненням “підвищити ефективність і прибрати політичний вплив”. Та експерти скептичні. Адже замість незалежного органу тепер антикорупційні функції матимуть ті самі структури, які підпорядковуються уряду.Тобто формально боротьба з корупцією залишиться, але чи залишиться незалежність?Це ключове питання, яке, до речі, стоїть і перед Україною.Бо якщо завтра антикорупційна система перетвориться на поле політичних воєн, її можна хоч десять разів “реформувати” — довіри це не поверне.

Польща як дзеркало для НАБУ

CBA створювали з тими ж гаслами, що й НАБУ: “незалежність”, “професійність”, “нові стандарти”. Але на практиці воно стало заручником політики, підозр і внутрішніх конфліктів. І тепер його ліквідація — це визнання провалу системи, яка не витримала випробування владою.Україні варто взяти до уваги досвід польських колег. Бо якщо суспільство бачить не боротьбу з корупцією, а боротьбу між антикорупціонерами — кінець системи лише питання часу.

Як вказується у статті, польський сценарій — це не лише історія про бюрократію. Це попередження: антикорупційний орган може втратити довіру не через ворогів, а через власну закритість і політичну гру. НАБУ ще має шанс не повторити долю CBA. Але для цього йому потрібно не лише розслідувати справи, а й повернути суспільству віру в справедливість,. Польський досвід показує: навіть найкращі інституції можуть втратити довіру, якщо перестають чути суспільство. Для НАБУ це не просто урок — це попередження.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«З огляду на те, що державні інституції не повідомляють прозоро про те, що відбулося, можна тільки здогадуватися, що ж насправді відбулося. Під кінець дня в Мін’юсті з’явилося повідомлення з якого можна зробити висновок, що там дійсно під час тестування виникла ситуація, коли реєстрі довіреності, заповітів та спадщини, виявилися доступними одночасно всім нотаріусам. А з огляду на повідомлення про те, що нотаріуси мають зберігати нотаріальну таємницю, то теоретично з одного боку нічого страшного не відбулося. І іншого боку, дуже скоро, побачимо, чи відповідає ця версія дійсності. Якщо інформація з цих реєстрів з’явиться в так званому Даркнеті, і буде пропонуватися для продажу, тоді звичайно, можемо зробити висновок, що відбувся витік інформації назовні. Тобто хтось з нотаріусів, або хакерів цю інформацію зміг отримати», — каже Р. Кравець.

Він нагадав ситуацію з Дією, коли 13 млн записів персональних даних перед повномасштабним вторгненням були вкрадені. До цього часу немає інформації, хто саме поніс за це відповідальність.

«Тому в ситуації з тестуванням е-нотаріатом, скоріш за все, також ніхто не понесе покарання та відповідальності. Це не правильно. Адже в черговий раз ситуація з витоком персональних даних свідчить про те, що діджиталізація повинна бути розумною, а не дикою, як відбувається у нас. Добре, що за допомогою е-реєстрів спрощуються певні процедури. Однак, настільки глибока диджатилізація суспільства веде к дуже великим загрозам Нацбезпеки. До речі, інші країни дуже обережно відносяться до діджиталізації. Крім того, у нас є рішення Європейського суду з прав людини, коли особа має право прибрати по себе інформацію з різних реєстрів та не давати її розповсюджувати»,-підкреслив Р. Кравець.

Він підкреслив, що в Україні працює Єдиний державний реєстр, який збирає данні з інших реєстрів та при цьому не потребує жодного дозволу суб’єктів персональних даних.

«Таке рішення було прийнято декілька років назад нардепами. Це жахлива ситуація. Зокрема, те, що наші персональні дані зберігаються на серверах іншої країни, яка може у будь-який момент припинити доступ до цих серверів. Тому за такі рішення винні мають нести відповідальність. Адже з одного боку можна говорити про підрив національної безпеки, а з іншого, про певні корупційні ризики. А все тому що сервера, на якій зберігається інформація належать комерційним структурам. І може бути таке, що ці комерційні структури це якраз і лобіюють. А це сотні мільйонів доларів за адміністрування та підтримку серверів», — резюмує експерт.

Нагадаємо, що Нотаріальна палата України (НПУ) звернулася до Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та Міністра юстиції Германа Галущенка з вимогою захистити нотаріальну таємницю та зупинити тестування системи е-нотаріату. Відповідний лист № 41/3 датований 18 вересня 2025 року.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Повний провал збудованої системи притягнення військових злочинців до відповідальності Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:

“На мій погляд, ми бачимо чергове підтвердження того, що міжнародне право, загалом міжнародні відносини та світова безпека потребують кардинального перегляду. У тому числі з точки зору участі у будь-яких міжнародних організаціях”.

Експерт акцентує, що для кожної держави питання її нацбезпеки – найважливіше. І сприйняття цієї безпеки, способів її захисту далеко не завжди збігаються з думкою ззовні.

“Я вважаю, що Ізраїль, як і Україна, має право на самооборону, на будь-яку відповідь на агресію, захист своєї територіальної цілісності, своїх громадян. І намагатися змусити країну, яка постраждала (продовжує страждати) від агресії, дотримуватись якихось норм і правил на сьогодні абсолютно невиправдано”, – наголошує Ростислав Кравець.

За його словами, насамперед до відповідальності слід притягати ті країни та організації, які винні у порушенні миру та спокою, у порушенні територіальної цілісності, у неспровокованому нападі, вбивствах громадян інших країн. “Все слід вирішувати дипломатичним шляхом, – упевнений адвокат.

– Але, якщо країна вже постраждала від агресії, вона повинна мати абсолютний імунітет від будь-яких переслідувань з погляду міжнародного законодавства. Тому об’єктивно всі “закидання” з боку прокурора МКС свідчать про повний провал збудованої системи притягнення військових злочинців до відповідальності”.

Цинічно порівнювати Ізраїль та ХАМАС Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко зізнався, що важко пояснити мотиви, якими Карім Хан направив запит на отримання ордену на арешт лідерів Ізраїлю.

“Щодо ХАМАСу – питань немає. А щодо Ізраїлю – є. І тут я абсолютно не згоден із позицією МКС, – зазначає експерт. — Або Карім Хан проявив себе як прихильник модного нині пацифізму в стилі “для того, щоб припинити війну, потрібно просто припинити стріляти” — незалежно від того, хто розпочав війну, хто агресор, а хто жертва агресії. Або таким чином продемонстрував солідарність з одновірцями (хоч Карім Хан народився у Великій Британії, отримав там відповідні виховання та освіту)”.

Павло Жовніренко вважає цинічним порівнювати Ізраїль та ХАМАС. “Не можна зрівнювати злочинця та його жертву, – пояснює він. — Не можна судити жертву за її реакцію, не беручи до уваги злочин, скоєний проти неї, що викликав цю реакцію. Сподіваюся, ордер на прем’єра та міністра оборони Ізраїлю не буде виданий. Хоч у нинішньому світі все можливе”.

Джерело: society.comments.ua

АО «Кравець І Партнери»