На тлі триваючої мобілізації в Україні у квітні 2026 року різко загострилася тривожна тенденція — зростання кількості нападів на військовослужбовців територіальних центрів комплектування (ТЦК та СП). Найрезонанснішим став випадок у Львові, де 2 квітня під час заходів оповіщення було вбито військового ТЦК — чоловік отримав ножові поранення, несумісні з життям. 

Водночас цей випадок — не поодинокий: у різних регіонах фіксуються напади, конфлікти та фізичне протистояння з представниками ТЦК, що свідчить про зростання напруги навколо мобілізаційних процесів.

На цьому тлі експерти попереджають, що подібні інциденти можуть мати прямий вплив на хід мобілізації.

Главред зібрав головне, що варто знати про напади на військовослужбовців ТЦК та СП і чим це загрожує Україні.

Напад на військових ТЦК та СП в Одесі

Увечері 30 березня в Пересипському районі Одеси чоловік, який підлягає мобілізації, здійснив збройний напад на групу військових, унаслідок чого один із працівників ТЦК та СП отримав тяжкі поранення. Про це повідомили в Одеському обласному ТЦК та СП.

“Спільна група оповіщення виявила громадянина, який перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Замість виконання законних вимог зловмисник, наперед підготовлений деструктивною пропагандою анонімних пабліків, вчинив збройний напад. Внаслідок підступного нападу офіцер Збройних Сил України отримав важкі колото-різані поранення обох ніг. Наразі лікарі борються за його життя, стан пораненого залишається критичним”, – йдеться у повідомленні.

У відомстві також звернули увагу на дії цивільних, які викликали значне обурення. Незважаючи на те, що їм повідомили про критичний стан пораненого, люди навмисно блокували службовий транспорт, кидали каміння та заважали оперативно доправити постраждалого до медичного закладу. Через це відео, вирване з контексту, може створювати хибне враження про небезпечні маневри автомобіля, хоча в той момент вирішальною була кожна секунда.

“З метою відбиття нападу та захисту життя і здоров’я військовослужбовців було застосовано спеціальний засіб у порядку, визначеному законодавством. Наголошуємо: мова йде про замах на вбивство військовослужбовця при виконанні обов’язків. Окремий подив викликає позиція адмінів новинних пабліків, які заради клікбейту тиражують дезінформацію про “стрілянину”, не володіючи офіційною інформацією про факт кривавої розправи над військовослужбовцем. Така підтримка осіб у тилу, що ухиляються від військового обов’язку, на фоні щоденних обстрілів — це вища міра цинізму та відверта робота на ворога. Винні у нападі та організації масових заворушень встановлюються правоохоронними органами. Позиція керівництва є безапеляційною: причетні будуть притягнуті до суворої кримінальної відповідальності”, – вказали в обласному ТЦК та СП.

Пізніше правоохоронці уточнили, що інцидент стався на вулиці Семена Палія, де відбулася стрілянина та сутичка за участю представників ТЦК.

“Попередньо встановлено, що під час проведення мобілізаційних заходів групою оповіщення було виявлено чоловіка, який порушив правила військового обліку. Під час спроби доставити останнього до територіального центру комплектування він поранив військовослужбовця ножем”, – вказали в Нацполіції.

За даними поліції, у цей час перехожі почали перешкоджати роботі групи оповіщення, зокрема перекрили виїзд із двору. Один із військових застосував травматичну зброю у напрямку цивільної особи. Наразі двоє постраждалих перебувають у лікарні з отриманими травмами.

Напад на військовослужбовця ТЦК та СП у Львові

У Львові 2 квітня під час проведення заходів з оповіщення було смертельно поранено 52-річного військовослужбовця територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомили Львівська обласна прокуратура та Львівський обласний ТЦК.

За інформацією слідства, інцидент стався близько 13:30 у Залізничному районі міста під час виконання службових обов’язків працівником Галицько-Франківського ОРТЦК та СП.

Попередньо встановлено, що під час перевірки військово-облікових документів і проведення мобілізаційних заходів невідомий чоловік завдав військовому ножового поранення в шию, після чого втік з місця події.

Постраждалого у критичному стані з ушкодженням сонної артерії доставили до лікарні, однак врятувати його не вдалося — він помер попри спроби реанімації.

Згодом правоохоронці Львівської області затримали підозрюваного у скоєнні нападу.

“Фігурантом виявився інспектор Львівської митниці”, – йдеться у повідомленні.

Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.

“У Львові військовослужбовця ТЦК та СП смертельно поранили в шию – врятувати його не вдалося. Нападника розшукують. Співчуття рідним загиблого. Покарання для нападника має бути невідворотним”, – зазначив у Telegram голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Нові деталі нападу у Львові

Згодом з’явилися нові деталі вбивства 52-річного військовослужбовця ТЦК у Львові Олега Авдєєва. За інформацією джерел ТСН у правоохоронних органах, чоловік, якого підозрюють у нападі, разом із братом незадовго до події відвідував магазин ритуальних товарів. Попередньо відомо, що в їхній родині сталася трагедія та помер один із родичів, і вони приїхали придбати необхідні речі для похорону.

“Митник, який є підозрюваним, візуально перебував у пригніченому стані через смерть близької людини, а коли побачив, що у його брата на вулиці перевіряють документи, то разом зі своїми родичами втрутився у процес…”, — розповіли джерела видання у правоохоронних органах.

Конфлікт, за наявними даними, виник після того, як брат 34-річного працівника Львівської митниці Андрія Труша відмовився показати військово-облікові документи представникам ТЦК біля ритуального бюро. У ході сутички, яка почалася після цього, співробітники ТЦК застосували перцевий балончик.

Також, за словами джерел, Андрій Труш повідомив правоохоронцям, що шкодує про скоєне і не мав наміру вбивати військового.

Водночас офіційно підтверджується, що підозрюваний разом із братом перебували поблизу магазину ритуальних товарів на момент інциденту.

“За даними слідства, 2 квітня 2026 року у Львові на вулиці Патона працівники ТЦК та СП разом із поліцейськими перевіряли військово-облікові документи. Біля магазину ритуальних послуг вони зупинили чоловіка. У цей момент його брат — працівник митниці, який перебував у приміщенні — вийшов на вулицю та втрутився у ситуацію. Між учасниками виникла словесна суперечка, яка переросла у штовханину. Під час конфлікту працівник митниці, намагаючись завадити затриманню брата, дістав ніж, і завдав кілька ударів військовослужбовцю, зокрема у шию”, — повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань.

Реакція Міноборони

Згодом у Міністерстві оборони України відреагували на вбивство військовослужбовця ТЦК та СП, яке сталося 2 квітня у Львові, наголосивши, що напади на військових є неприпустимими та підлягатимуть ретельному розслідуванню.

У відомстві також зазначили, що система мобілізації потребує змін, які планують запровадити найближчим часом, водночас підкресливши роль військовослужбовців у забезпеченні оборони країни незалежно від місця служби чи посади.

“Той, хто вбиває військового — на фронті чи в тилу — діє проти України. На вбивцю чекатиме невідворотне покарання. Це єдина допустима позиція. Система мобілізації потребує змін, і вони будуть впроваджені найближчим часом. Але жодна проблема системи не може виправдовувати вбивство. Співчуття рідним. Світла пам’ять загиблому”, — йдеться у повідомленні.

Напад на військових ТЦК та СП у Вінниці

Однак, вже 4 квітня у Вінниці стався ще один інцидент: місцевий житель завдав ножових поранень двом військовим Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомили у Вінницькому обласному ТЦК та СП.

“Не встигло суспільство оговтатись після подій смертельного замаху на військовослужбовця ТЦК та СП у Львові, як у Вінниці стався черговий зухвалий напад на військовослужбовців групи оповіщення!

Вінницький ОТЦК та СП повідомляє, що за попередньою інформацією, сьогодні під час здійснення мобілізаційних заходів військовослужбовцями одного з РТЦК та СП, у взаємодії з НП, було зупинено громадянина. Військовослужбовці відрекомендувались, та намагались перевірити документи громадянина, який раптово дістав ніж та завдав кілька ножових поранень двом військовослужбовцям”, – йдеться у повідомленні обласного ТЦК та СП.

Зазначається, що після уточнення обставин з’ясувалося, що нападник перебував у статусі порушника військового обліку з 2025 року.

Постраждалих військових оперативно госпіталізували. Один із них перебуває у реанімації у стані середньої тяжкості, тоді як стан іншого оцінюється як задовільний.

Скільки було нападів на військовослужбовців ТЦК та СП з початку повномасштабного вторгнення

З початку запровадження воєнного стану 24 лютого 2022 року в Україні зафіксовано понад 600 випадків протидії працівникам Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Унаслідок цих інцидентів загинули троє військовослужбовців ТЦК та СП, повідомили в Національній поліції у відповідь на запит “Інтерфакс-Україна”.

“З початку воєнного стану станом на 5 квітня 2026 року поліцією задокументовано 611 фактів опору (нападу) працівникам ТЦК та СП у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків. Три військовослужбовця ТЦК та СП загинуло”, – розказали в Нацполіції.

За даними Національної поліції, найбільшу кількість нападів на працівників ТЦК зафіксовано в Харківській області — 68 випадків, у Києві — 53, а також у Дніпропетровській області, де від початку війни задокументовано 44 таких інциденти.

Також подібні випадки мали місце в інших регіонах, зокрема у Волинській області — 38, Львівській — 37, Одеській — 36 та Чернігівській — 33.

Загалом спостерігається зростання кількості таких правопорушень. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 5 інцидентів, то у 2023 році їхня кількість зросла до 38.

У 2024 році зафіксовано вже 118 випадків нападів на представників ТЦК, а у 2025 році їх загальна кількість сягнула 341. Від початку 2026 року вже зареєстровано понад сотню фактів протидії військовослужбовцям ТЦК та СП.

Напад на військових ТЦК та СП у Харкові

Крім того, вже 6 квітня, у Харкові під час проведення заходів з оповіщення військовозобов’язаних цивільний чоловік напав на військовослужбовців. Унаслідок інциденту один із них дістав ножове поранення в живіт і був госпіталізований, йому надають необхідну медичну допомогу.

“Нагадуємо, військовослужбовці, які здійснюють оповіщення військовозобов’язаних – це посадові особи, які виконують службові обов’язки у воєнний час. Будь-які спроби перешкоджання оповіщенню, образи, опір, напад – матимуть неминучі наслідки, правопорушники нестимуть відповідну адміністративну чи кримінальну відповідальність. Всіх військовозобов’язаних має хвилювати питання, як найшвидше долучитися до захисту, щоб зберегти життя своїх рідних. Зухвала ж агресія цивільних проти військових в одну мить може призвести до беззахисності самих цивільних. Війна помилок не прощає. Зірвана мобілізація лише наближає фронт”, – зазначили в Харківському обласному ТЦК та СП.

Пізніше стало відомо, що правоохоронці оперативно встановили місцеперебування нападника та затримали його.

“У ході втечі правопорушник кинув у бік військовослужбовця дві тренувальні гранати, здійснив два постріли з пневматичного пістолета та завдав ножового поранення в ділянку живота одному із військовослужбовців, після чого зник з місця події. У результаті злагоджених та оперативних дій правоохоронців особу зловмисника було встановлено упродовж трьох годин. Ним виявився 55-річний чоловік. Його затримано в порядку ст. 208 КПК України”, – повідомили в поліції області.

Чим загрожують обернутися напади на військовослужбовців ТЦК

Водночас в Україні фіксують зростання кількості нападів на працівників ТЦК під час вручення повісток — трапляються як поранення, так і летальні випадки. Така ситуація може призвести до того, що військовослужбовці цих підрозділів відмовлятимуться виконувати свої обов’язки.

Про це повідомив начальник управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ Андрій Подік в інтерв’ю виданню “Цензор.НЕТ”.

Він наголосив, що як держава, так і суспільство мають передусім зосереджуватися на захисті від ворога, а також розуміти, що мобілізаційні заходи в Україні є значно менш жорсткими порівняно з практиками, які застосовуються на тимчасово окупованих територіях.

“Натомість ми маємо напади на військовослужбовців, це лише погіршує ситуацію. Люди беруть в руки холодну зброю, був випадок, коли намагалися підірвати військових, що служать в ТЦК та СП, завтра буде ще щось. За таких обставин військовослужбовці можуть просто не захотіти продовжувати проходити службу в ТЦК. Саме тому нам потрібно повернутися до реалій, згадати, в яких обставинах ми опинилися, і що відбувається.Якщо ти хочеш жити в незалежній Україні, а не в “малоросії”, треба йти та захищати свою країну, треба долучатися до Збройних Сил України. Або ти громадянин, що хоче тут жити, бачить свою країну незалежною та вільною, або ти ховаєшся, уникаєш, тікаєш, і маєш відповідні наслідки”, – наголошує він.

За словами Подіка, конфлікти під час мобілізаційних заходів не завжди виникають через помилки військовослужбовців. Часто спостерігається надмірна терпимість до тих, хто відмовляється служити у Збройних Силах України, при цьому забуваючи про необхідність укомплектовувати бригади та полки для оборони держави. Наслідком цього стає те, що деякі люди вважають дозволеним завдавати тілесних ушкоджень або навіть вбивати військових, щоб уникнути служби.

Подік наголосив на важливості вирішення конфліктів у правовому полі через адвокатів, юристів та державні структури, які захищають права громадян. Якщо людина не хоче служити, вона не має вдаватися до протиправних дій — існують легальні способи вирішення таких питань.

“Звичайно, немає такої “пігулки”, яку всі б зараз раз прийняли, і все змінилося. Не станеться, як казав керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, якогось “дива”. Воно було у 2022 році, коли чоловіки в переважній більшості стояли в чергах до ТЦК та СП. Це, на жаль, не повториться. Зараз повинні бути інші підходи до мобілізації”, – наголосив Андрій Подік.

Він також повідомив, що Сухопутні війська очікують пропозицій щодо змін у процесі мобілізації, які мають бути закріплені на законодавчому рівні. При цьому заклики окремих політичних діячів чинити опір працівникам ТЦК та СП є абсолютно неприйнятними, адже це шкодить їхній репутації та підриває мобілізаційні процеси.

Подік підкреслив, що ситуація складна та багатогранна, адже просто дотримуватися закону недостатньо, бо всі його знають, а права часто ставлять вище обов’язків. Проте важливо залишатися людяними і навіть якщо людина не може брати участь у бойових діях, вона може підтримувати державу економічно або обрати посаду з бронюванням. Насильство щодо співгромадян, особливо військових, неприпустиме, існують інші шляхи та можливості для участі в захисті країни.

“Не може бути так, що величезна кількість чоловіків встали на захист своєї країни, а решта, і це також величезна кількість, живуть цивільним життям, у відносно мирній Україні, не розуміючи, хто тримає оборону, і завдяки кому наша країна залишається незалежною. Всі повинні усвідомити: рано чи пізно кожен чоловік має або стати до лав Збройних Сил України та захищати державу, або ж зміцнювати обороноздатність і стійкість нашої країни в тилу – працювати на оборонних підприємствах, забезпечувати функціонування енергосистеми тощо. Ворог хоче не закінчення війни, а знищення України. Про це треба пам’ятати завжди”, – резюмував він.

Чи можуть ТЦК та СП застосовувати зброю, зокрема для самооборони

Військовослужбовець ТЦК та СП має право застосувати зброю у разі реальної загрози життю. За словами народного депутата України Олександра Федієнка, якщо на військового нападають фізично, намагаються відібрати зброю, діє група осіб або нападники озброєні ножем чи іншими предметами, він може захищатися необхідними засобами, включно з вогнепальною зброєю.

“Військовослужбовець ТЦК (не плутати з працівником, це цивільна посада), виконує оповіщення (не вартова служба, не бій) і на нього здійснено напад невідомих людей. У такому випадку військовослужбовець ТЦК має право застосувати зброю, якщо, напад був реальний, була загроза його життю. Не має права застосувати зброю, якщо конфлікт не був небезпечним. Не забувати про Кримінальний кодекс України, Статут внутрішньої служби Збройних сил України”, – пояснив депутат.

Водночас адвокат Ростислав Кравець зазначає, що застосування сили чи зброї проти цивільних представниками ТЦК та СП суперечить Конституції.

“ТЦК не можуть застосовувати зброю. Об’єктивно є стаття 17 Конституції України, де чітко зазначено, що збройні формування не можуть застосовувати зброю для обмеження прав та свобод України. ТЦК не має жодного права нікого затримувати. А ми бачимо напади та викрадення людей. На жаль, за це ніхто не несе відповідальності. Це все замовчують. Саме тому і стаються трагедії з нападами або вбивством працівників ТЦК. Ми чекаємо трагедію, щоб внести зміни в закон або щоб ТЦК нарешті працювало за законодавством?”, — каже адвокат.

За його словами, під час нападів на працівників ТЦК часто відсутні записи з боді-камер, які могли б показати, що співробітник діяв спокійно, представився та попросив документи, а напад відбувся несподівано.

Кравець також підкреслює, що у багатьох випадках громадяни, яких мобілізують, можуть мати бронювання, а інциденти, коли працівників ТЦК нібито били чи силоміць відвозили, не відображають реальної ситуації. Тому, на його думку, працівники ТЦК не мають права носити зброю, і заклики до цього з боку народних депутатів створюють зайву тривогу серед населення, що може призвести до нападів та смертельних випадків під час виконання службових обов’язків.

Як має змінитись мобілізація в Україні

Щоб уникнути трагічних випадків та збройних нападів на працівників ТЦК та СП, громадяни мають самостійно проходити мобілізацію та укладати контракт. Нині у ЗСУ спостерігається значний некомплект, проте, на думку військового психолога і офіцера 67-ї ОМБР Андрія Козінчука, проблемою є те, що мобілізація покладена на Сухопутні війська, а не на місцеві органи самоврядування. Про це він зазначив в коментарі ТСН.

“Ми не чуємо від вищих керівників держави таких слів: “Громадяни, у нас є біда, нам потрібна ваша допомога”. Цього немає. Мені також не подобається те, коли ТЦК також порушують закон, коли вони застосовують силу. Мені здається, що це не є гарною мотивацією. Чому громадяни не хочуть йти? Через страх. У їхніх головах є те, що їх начебто з одними набоями відправлять штурмувати посадку. У їхніх головах є те, що вони або загинуть, або потраплять у полон. Але насправді піхотою ми воюємо дедалі рідше. Більше — за допомогою роботизованих комплексів, БпЛА. Основний чинник ураження — це дистанційні системи, а не жива сила”, – вказав він.

Козінчук підкреслює, що головна загроза зараз — Російська Федерація, і її потрібно зупинити, інакше наслідки будуть значно гірші. Незважаючи на складну ситуацію на фронті, українська держава існує, але загроза її зникнення залишається актуальною.

Він вважає, що алгоритм мобілізації потребує змін. Серед пропозицій — чіткі терміни служби, ротаційна система, щоб бригада перебувала на лінії розмежування не більше 11 місяців із можливістю внутрішньої ротації, та система заохочень.

За його словами, військові у тилу не повинні отримувати менше, ніж представники інших професій, а контракт має бути мотивацією, а не страхом. Сучасний алгоритм мобілізації, за його оцінкою, застарілий та радянський: отримав повістку, взяв речі й пішов до військкомату, тоді як держава не демонструє, наскільки престижно і важливо бути військовим.

“Якщо ми змінимо алгоритм оповіщення, то, звісно, все це (трагічні випадки, — ред.) зупиниться. Мені здається, що ми не все зробили для заохочення громадян. Якщо проговорити те, що військова служба — це не тільки почесно, але й вигідно, цікаво і дуже класно впливає на свідомість чоловіка, то все зміниться. Мені здається, що не вистачає навчання військовослужбовців ТЦК. Є випадки, коли на агресію вони реагують дуже ворожо. Це не зовсім професійно”, – резюмує він.

Які темпи мобілізації в Україні

Заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю “РБК-Україна” повідомив, що за останні десять місяців ситуація з мобілізацією значно покращилася, і позитивна динаміка дозволяє Силам оборони відчувати себе впевненіше, ніж минулого року.

“Порівнюючи з минулим роком, і рекрутинг покращився, і покращилась сама мобілізація, були усунуті певні операційні прогалини, які були у процесі мобілізації. Хоча багато роботи зроблено і ще більше роботи треба зробити”, – вказав він.

Він також зазначив, що не планується знижувати віковий поріг для мобілізації нижче 25 років і змінювати правила виїзду для чоловіків віком 18–23 роки.

Щодо впровадження системи контрактів із чіткими термінами служби, Паліса пояснив, що цей концепт підготували наприкінці минулого року та обговорювали в профільному комітеті Верховної Ради, але через зміну керівництва Міністерства оборони його повернули на доопрацювання.

“Я знаю, що міністр оборони Федоров з командою працюють над цим, я впевнений, що найближчим часом вони дадуть всю необхідну інформацію про цей концепт”, – резюмував він.

Джерело: glavred.net

АО «Кравець І Партнери»

Mind проаналізував тренди, які сформувались у вітчизняному банкінгу протягом 2022 року та які впливатимуть на його роботу в найближчому майбутньому. 

1. Масові проблеми з обслуговуванням кредитів усіх рівнів

Починаючи з ІІІ кварталу банки почали показувати зростання кредитної заборгованості. Цей тренд став очевидним лише зараз, оскільки щодо фізичних осіб до кінця ІІ кварталу діяли кредитні канікули.  Складна, а іноді критична ситуація для більшості підприємств також унеможливлює своєчасне погашення боргів юрособами.

Як відзначає фінансовий аналітик Олена Домуз, значне погіршення якості кредитів відбулося саме у ІІІ кварталі 2022 року. Непрацюючі активи банків за дев’ять місяців зросли у корпоративному секторі кредитування на майже 30 млрд грн. Станом на жовтень їх питома вага складала 37,54%, тоді як на початок року – 36,10% від всіх виданих кредитів.

«Тенденцією поточного року є погіршення якості кредитного портфеля банків, особливо в регіонах, що потерпають від зовнішньої агресії через руйнування і пошкодження активів позичальників чи унеможливлення їхньої операційної діяльності», – каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

За його словами, поточний рівень безнадійних кредитів менший за максимум у 56%, що спостерігався впродовж минулої банківської кризи у 2014-2015 роках. У той же час банки мають вищі рівні капіталізації і надійності. «Це дозволяє доволі оптимістично оцінювати шанси сектору на стабілізацію і відновлення у найближчому майбутньому», – вважає Печерицин.

Нові кредити, особливо на інвестиційні проєкти, українські банки майже не видають. Цей тренд сформувався в попередні роки, але повномасштабна війна посилила його. «На теперішній час працюють в основному кредитні програми під урядові гарантії та короткострокові споживчі кредити фізичних осіб», – розповідає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

З ним погоджується  і фінансовий експерт Даніїл Монін: «Війна у 2022 році лише посилила тенденції останніх років. Кредитування реального сектора майже не працювало, крім державної програми «5-7-9», яку фінансує держбюджет».

Серед об’єктивних  причин скорочення кредитування – проблематичність оцінки якості бізнесу та клієнтів. Як раніше писав Mind, з 24 лютого 2022 року нові поліси міжнародного страхування від воєнних ризиків для України не продаються.

«Банкам складно оцінити якість клієнтів, тому у своїй основній діяльності – фінансуванні економіки – банки знаходяться у замороженому стані. Є багато втрат, наслідки яких поки що неможливо осягнути. Ми як аудитор зараз оцінюємо стан клієнтів, ідентифікуємо їх втрати від військових дій  з метою реструктуризації боргів та створення рекавері-плану», – каже Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер компанії Baker Tilly в Україні.

Активи українських банків з 1 січня по 1 листопада 2022 року збільшилися – з 2 трлн грн до 2,227 трлн грн. Але ця позитивна динаміка перестає такою бути, якщо провести корекцію на рівень девальвації, в ході якої    гривня подешевшала по відношенню до долара США з 27,27 грн/$ до 36,56 грн/$ .

Анатолій Дробязко зазначає, що юрособи мінімізують – там, де це можливо – і кошти на рахунках, і кредитну заборгованість. Причина не лише у війні та зупинці кредитування. Але і в застосуванні  норм нового закону «Про Фонд гарантування», через що значно скоротилися обсяги міжбанківських зустрічних кредитних операцій і кредитування під заставу депозиту юридичних та фізичних осіб.

«Якщо є зустрічні однорідні активи, депозит є заставою за кредитом. Проте тепер при введенні тимчасової адміністрації у банк депозит у вкладника-юрособи поставлять у сьому чергу задоволення (на яку нечасто вистачає активів). А за кредитом юрособа лишиться винною із всіма юридичними наслідками», – пояснює поведінку бізнесу Дробязко.

За його словами, зменшення кредитного портфеля логічне і пов’язане з тим, що якісний кредитний портфель погашається, а обсяги нового кредитування в 2022 році не можуть компенсувати зменшення діючого портфеля. Крім того, після збільшення до 25% ставки рефінансування НБУ банком було прийнято рішення погасити всі кредити рефінансування за рахунок вільних коштів та погашених ОВДП.

«У корпоративному бізнесі ми маємо рівень обслуговування кредитів на рівні 85-90%. Кредити погашаються, нові практично не видаються, тому активи скорочуються. Але під час кризових ситуацій в економіці скорочення активів через повернення кредитів – це радше добрі вісті, аніж погані», –  додає Роман Шпек, голова Наглядової ради Альфа Банку Україна.

Топ-5 банків за скороченням активів, млрд грн /$ млрд

Топ-5 банків за збільшенням активів, млрд грн/$ млрд

«Зростання активів зумовлене міграцією, коли клієнти з різних причин переходять до інших банків. Також, зростання активів можуть показувати установи, через які проходять державні інтервенції, кредити за програмою «5-7-9», чи виплати військовим», – пояснює Олександр Почкун.

Пройшовши майже безболісно локдауни COVID-19, банки підтвердили свою суперздатність до виживання протягом усіх місяців війни. «Головна тенденція банківського сектору – це те, що він вистояв в умовах початку бойових дій і зміг зберегти відносну стабільність впродовж цього року», –  вважає Олександр Печерицин з Райффайзен банку.

Ще один чинник, який дозволив вистояти – оперативне реагування Нацбанком на нові ризики з початку війни – додаткові регуляторні обмеження, надання  своєчасного фінансування для підтримки ліквідності банківської системи, тощо.

Банківські установи поки що оцінюють збитки, проте очевидно: багато з них потребуватимуть докапіталізації. Держава гарантовано підтримає чотири державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк. Міністерство фінансів України вже обережно заявляло про можливу необхідність докапіталізації декількох державних банків.

За словами Романа Шпека, у Альфа Банку Україна сформовано понад 3,8 млрд грн резервів за кредитами, які не обслуговуються. «Десь зруйновано підприємства – і більше не існує застави, десь актуальний фінансовий стан позичальника не дає можливості обслуговувати кредити. Ми в цьому не унікальні. Вся країна має такі проблеми», – каже Роман Шпек. За його словами, попередньо банк бачить потребу в резервах до кінця наступного року розміром $ 600-700 млн.

Експерт Василь Невмержицький вважає, що наступний рік стане випробуванням для невеликих фінустанов. «Це питання до моделі бізнесу банків та до акціонерів – чи будуть вони готові підтримувати свої банки», –  констатує Невмержицький.

Весь рік банки намагаються покращувати якість активів і в деяких випадках домоглися значних успіхів. «Якість активів у нас найвища – понад 90% становлять залишки на рахунку в НБУ, депозитні сертифікати НБУ та ОВДП з погашенням у січні-лютому 2023 року», – зазначає власник банку «Фамільний» Михайло Комісарук.

Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку розповідає, що в  активах та зобов’язаннях банку є значна частка валютної складової, відповідно девальвація на понад 25% призвела до зростання валюти балансу. «Водночас, із початку активної фази війни банк активно здійснював кредитування підприємств критичної інфраструктури та сільгоспвиробників, а також фінансування критичного імпорту, що призвело до зростання кредитного портфеля», – ділиться він.

«У нас є валюта в активах у межах дозволеної довгої позиції. На початку лютого ми повернули субборг близько 49 млн грн в гривневому еквіваленті. Зробили його через непотрібність, оскільки заробили достатньо, щоб виконувати вимоги щодо регулятивного капіталу без субборгу. І, відповідно, потреба у платних ресурсах для виконання нормативів відпала. І до лютого, і після розмір  активів у нас був стабільний або  зростав», – зазначає Михайло Комісарук.

І додає, що зменшення внаслідок повернення субборгу на 49 млн скоротилося на 3/4 за рахунок приросту активів. «І це не переоцінка валюти, якою у нас в активах приблизно на 7 млн грн в еквіваленті. Це приріст гривневих активів за рахунок прибутку та коштів клієнтів», – говорить він.

Те, що для банківської системи не до кінця зробила епідемія COVID-19, закінчила повномасштабна війна. Усі без винятку установи доопрацювали свої мобільні та інтернет-застосунки, були вирішені всі питання з електронно-цифровими підписами, роботою частини державних сервісів онлайн тощо.

Енергетичні проблеми лише підсилюють цей тренд. «З причин безпеки діяльність банків досить сильно змістилась у сегмент онлайн-банкінгу для всіх груп клієнтів», – каже Олександр Печерицин.

Майже всі найбільші гравці забезпечили безпеку транзакцій через роботу з дата-центрами, які мають запасні потужності за кордоном.

Попит на банківські послуги поступово відновлюється. Проте їх прибутковість для фінустанов суттєво знижується.

«Чистий комісійний дохід за перші дев’ять місяців 2022 року скоротився на 16% у порівнянні із зростанням на 28% за аналогічний період минулого року. Клієнти поступово відновлюють попит на банківські послуги, але обсяги комісійних операцій ще набагато нижчі, ніж довоєнні», – каже директор ТОВ «ПроФін консалтинг» Вадим Березовик.

Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери»,  пояснює: скорочення пропозиції банківських послуг компенсується збільшенням вартості обслуговування. «Це робиться через введення нових непотрібних послуг, якими клієнт фактично не користується. Але завдяки так званому розширенню пакета з доступом до нових послуг буде збільшено розмір обслуговування. Це стосується і карткових рахунків, і юридичних, і фізичних осіб», – каже Кравець.

«Є величезна кількість транзакцій фізичних осіб з України за кордон, причому здебільшого у форматі відтоку грошей. Гроші з України йдуть на підтримку людей, які перебувають за кордоном», – погоджується  Олександр Почкун. Нагадаємо: за даними ООН з України від 24 лютого виїхали майже 12 млн громадян, з них майже 7 млн осіб пройшли реєстрацію в Європі.

ТОП банків за комісійними доходами, млрд грн

Фінмоніторинг підвищує свої вимоги до банків. На практиці це означає, що установи дуже прискіпливо вивчають кожну транзакцію, чим дратують бізнес. «Є випадки, коли банки блокують транзакції, які підприємці здійснювали роками. Мотивують це підозрою у фінансуванні тероризму та відмиванні грошей, і вимагають додаткові документи», – каже Ростислав Кравець.

За його словами, у деяких випадках це робиться для того, щоб утримати ліквідність фінустанов, тому що вимоги додаткових документів та довідок дозволяють зберігати гроші на рахунках. «Я вважаю, що певні вимоги фінмону не мають нічого спільного з тією метою, з якою вони запроваджуються. В Україні за 30 років не було жодної транзакції з фінансування тероризму чи зброї масового знищення», – каже Ростислав Кравець.

На 1 січня 2022 року майже всі банки отримали прибуток, який загалом по системі складав 77,5 млрд грн. Збитки показували п’ять установ. Це Альпарі Банк (-6 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (-28 млн грн), Юнекс Банк (-50 млн грн), БТА (-32 млн грн), Правекс Банк (-266 млн грн). Зауважимо, що останній входить до значної міжнародної групи Intesa Sanpaolo, яка належить до 30 найбільших банків світу.

Основним джерелом прибутку для банків стали цінні папери – депозитні сертифікати НБУ. «Ми бачимо рекордні обсяги розміщення коштів у депозитні сертифікати Національного банку», – каже Вадим Березовик.

За словами Даніїла Моніна, основна стратегія банків у війну – вкладати всі доступні кошти в депозитні сертифікати НБУ, які дають прибутковість 23% річних і не вимагають резервів. У результаті обсяг депозитних сертифікатів, випущених НБУ, досяг рекордних розмірів у 325 млрд грн. Експерти попереджають, що це дуже ризикова стратегія – проте на сьогодні вона дає банкам прибутки.

Доходи та прибуток/збиток банків, на 1 листопада 2022 року

Заміть висновку: довіра до банків залишається високою

Добра новина – це фактично незначне скорочення коштів фізичних осіб на рахунках громадян. У національній валюті цей показник взагалі зріс. Причина, зокрема, у виплатах військовим та їх родинам.

Так, кошти українців на рахунках банків збільшилися з 727 млрд грн на початок 2022 року до 869 млрд грн на 1 листопада. У доларах цей показник зменшився з $ 26,6 млрд на 1 січня до $ 23,8 млрд на 1 листопада.

ТОП-5 банків за коштами фізичних осіб, млрд грн /$ млрд

Mind 

АО «Кравец и Партнеры»