Майор ЗСУ Юрій Федоренко, командир 429-го окремого полку безпілотних систем “АХІЛЛЕС” у складі Сил безпілотних систем ЗСУ, закликав цивільних долучитись до збиття дронів.

“Не звалюйте, не думайте, що конфлікт обійде вас. Ви маєте бути готові до всього!”, — наголошує командир.

За словами Федоренко, ті, у кого є можливість, негайно мають оформити дозвіл на рушницю — помпову чи напівавтоматичну — і навчитись з неї стріляти якісно та безпечно.

“Так чи інакше, противник намагатиметься залітати далі. Готуйтеся зараз, бо завтра може бути пізно”, — вважає він.
Цивільні збивають дрони: як це має працювати

Військовий журналіст та експерт Денис Попович, вважає, що дозвіл цивільним збивати ворожі дрони — це не просто опція, а нагальна необхідність у часи повномасштабної війни, коли кожна хвилина може стати вирішальною для виживання нації.

“Населення має бути готовим дати збройну відсіч, у тому числі вміти збивати FPV-дрони”, — зазначає експерт.

FPV-дрони та “Шахеди”, на думку Поповича — це не лише інструменти розвідки, а й смертоносні носії вибухівки, що сіють хаос в тилах. Населення, на думку журналіста, повинно вміти не лише ховатися, а й активно протидіяти: збивати ці апарати простими, доступними засобами. Зокрема, помпова рушниця ефективна проти низьковисотних FPV-дронів: дробовий заряд створює “хмару” уламків на відстані 20–50 метрів, що робить її ідеальним інструментом для аматорів без спеціальної підготовки. За даними ЗСУ, подібні тактики вже застосовуються на фронті, де цивільні волонтери допомагають стримувати рої дронів.

Щоб систематизувати цей потенціал, Попович пропонує створити мережу цивільних загонів — не хаотичну, а організовану під керівництвом збройних сил. Ці групи могли б діяти як мобільні вогневі загони, доповнюючи професійні підрозділи ППО. Також експерт радить вчити цивільних керувати зенітними кулеметами.

Адвокат і старший партнер АО “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець вважає, що запропонована ініціатива про дозвіл цивільному населенню розстрілювати ворожі дрони є чисто політичною заявою, яка не передбачає реальних дій. На його думку, військові операції, як от знищення FPV-дронів, мають вестися виключно професіоналами з армії.

“Якщо хтось бажає долучитися до оборони країни, то завжди можна записатися до лав Збройних сил України. При цьому вік не грає ролі: з 18 років і до 65 можна вступити, незалежно від статі — чи то чоловік, чи жінка. Головне, щоб була готовність брати участь у захисті держави»”, — зазначає Фокусу адвокат.

Крім того, стрілецька зброя навряд чи допоможе проти сучасних загроз. Наприклад, збити дрон типу “Шахед” з простої гвинтівки практично неможливо — для цього потрібні великі кулемети чи спеціальні антидронові системи.

“Невже на кожному балконі ставитимуть кулемети? Або кожному видадуть джип з кулеметом на даху? Це виглядає абсолютно нереалістичним та важко втілюваним на практиці”, — каже Кравець.

На переконання адвоката, кошти та зусилля на цю ініціативу краще спрямувати на розробку спеціалізованої зброї, яка працюватиме в автоматичному режимі для перехоплення дронів. Також варто інвестувати в антидронові пристрої. Такий підхід буде ефективнішим, ніж марнувати ресурси на безглузді популістські ініціативи, які лише відволікають увагу від справжніх рішень.
Які зміни треба внести в законодавство України, що дозволити цивільним збивати дрони

Щодо законодавства, то Кравець стверджує, що зараз в Україні немає повної заборони на носіння зброї — це можна дозволити без особливих проблем. Питання лише в готовності суспільства до таких змін. Адвокат підкреслює, що подібні пропозиції часто звучать у моменти напруги, коли суспільство шукає швидких рішень.

Щодо ідеї просто роздавати дозвіл на знищення дронів всім охочим без будь-якого відбору чи навчання, Кравець називає це махровим популізмом, який завдає шкоди не лише Збройним силам, а й державі та суспільству загалом. Об’єктивно, щоб ефективно використовувати зброю, потрібно вміти з нею поводитися. Якщо людина не має навичок, то така ініціатива принесе більше біди, ніж користі. Шкода від необдуманих дій може переважити будь-які потенційні переваги, тому подібні заяви несуть лише негатив.

“Щоб ілюструвати абсурдність ідеї, варто задуматися над практичними наслідками. Уявіть ситуацію: зброю роздали, і ось у сімейній сварці — зрада чоловіка чи дружини — хтось хапається за неї в пориві емоцій. Якщо людина нестабільна психічно, хто візьме відповідальність за наслідки?” — питає юрист.

При цьому він додає, що якщо військові під час нападу дрону завдали збитків, то це вважається форс-мажором у воєнний час і держава може компенсувати збитки. Однак щодо цивільних людей такого механізму не передбачено.

Адвокат також задається питання, який орган зможе контролюватиме цих озброєних громадян?

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Гендерна радниця Збройних сил України Оксана Григор’єва розповіла про несправедливість щодо жінок, які добровільно вступили до армії або є професійними військовими, а також про випадки, коли жінок відправляють на службу, щоб захистити чоловіків від мобілізації.

Вона зазначила, що питання мобілізації жінок в Україні є політичним і суспільство поки не готове до цього. Григор’єва висловила здивування, бачачи на вулицях чоловіків призовного віку, які, ймовірно, не всі мають бронювання. За її словами, деякі чоловіки уникають призову, роками не виходячи з дому, купуючи довідки про інвалідність або намагаючись забрати дітей у матерів. У деяких випадках родичі, наприклад свекруха, примушують жінку мобілізуватися, вважаючи, що її не відправлять на передову, а чоловік залишиться вдома з дітьми.

“Ти ж жінка, тебе не пошлють на штурм, а його можуть убити”, — наводила аргументи радниця.

Григор’єва також розповіла про проблеми жінок у ЗСУ та страх окремих чоловіків перед терміном “гендер”. Вона пояснила, що гендер — це соціальна роль людини, і політики не повинні цього боятися. Для просування законопроєктів про рівні права в Верховній Раді часто доводилося використовувати евфемізми.

Серед проблем жінок в армії радниця виділила кар’єрну нерівність: жінки-добровольці, які воюють з 2022 року, залишаються на нижчих посадах, тоді як їхні побратими вже займають високі звання. У сім’ях, де обоє — військові, жінкам часто доводиться звільнятися для догляду за дітьми, оскільки для чоловіків така підстава не передбачена. Також є скарги на дискримінацію та домагання.

“Кількість жінок у ЗСУ зростає, і вони представлені в усіх спеціальностях: артилеристки, операторки БПЛА, навідниці, снайперки, керівниці гармат. Жінки відмінно володіють технікою та зброєю”, — підкреслила Григор’єва, не розкриваючи точних цифр через їхню конфіденційність.

Чи дозволяє законодавство України прямо мобілізувати жінок замість чоловіків

За словами Анни Даніель, адвокатки, кандидатки юридичних наук, керуючої адвокатським бюро “Анни Даніель”, згідно з наказом Міністерства оборони України №35 від 07.02.2022 року та закону України “Про внесення змін до статті 1 закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” мобілізація жінок можлива лише на добровільних засадах. Законодавство не передбачає процедури, за якою жінка може бути мобілізована замість чоловіка. Навіть жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на службу лише за власним бажанням. Це стосується і жінок з медичною або фармацевтичною освітою, які зобов’язані стати на військовий облік, але мобілізуються виключно добровільно.

Щодо чоловіків, якщо вони є військовозобов’язаними та придатними до служби, мобілізація для них є обов’язковою. Добровільне рішення жінки вступити до лав ЗСУ не звільняє чоловіка від обов’язку служити, якщо він не має законних підстав для відстрочки або звільнення від мобілізації.

Таким чином, ситуації, коли жінка мобілізується замість чоловіка, не передбачені законодавством і не мають юридичної сили. Кожен випадок мобілізації розглядається індивідуально, і рішення приймаються відповідно до вимог чинного законодавства України.

З нею погоджується і Катерина Аніщенко, адвокатка юридичної компанії “Riyako&partners”. На її думку, в українському законодавстві немає такої норми, як заміна жінки невійськовозобов’язаної на військовозобов’язаного чоловіка. Як і окремих гендерних законів для жінок військовослужбовців. Жінки, які стають військовослужбовцями, у правах та обов’язках одразу прирівняються до чоловіків.

Однак в України передбачаються норми, якщо в сім’ї двоє військовозобов’язаних або діючих військовослужбовців, то чоловік може підпадати під відстрочку від мобілізації у разі догляду за неповнолітньою дитиною.

“В мене були випадок, коли жінка працює в Нацгвардії, і чоловік подав документи на відстрочку, бо дружина вже військовозобов’язана, що б сидіти вдома, доглядати за дитиною”, — розповіла Фокусу Аніщенко.

Також дійсно бувають випадки, коли жінки добровільно йдуть у ТЦК, щоб чоловіка не мобілізували.

“Бувало й таке, коли дівчина спеціально пішла встала на військовий облік, тому що у неї була медична освіта, а потім мобілізувалась, щоб її чоловіка IT-шніка не мобілізували”, — продовжує адвокатка.

Чи можуть мобілізувати чоловіка, у якого вже служить дружина

На думку юристів, навіть підстава того, що ваша дружина служить не дає гарантії, що чоловіка не мобілізують

“Це можливо лише в разі звільнення з військової служби і то, якщо чоловік та дружина проходять військову службу. Що ж стосується питань відстрочки від мобілізації чоловіку, у якого дружина служить, то наразі такої підстави сьогодні немає. Так, як немає факту, що діти позбавлені піклування з боку матері, не має жодного сенсу іти дружині служити замість чоловіка. Це жодним чином не звільняє чоловіка від мобілізації”, — підкреслив адвокат Ростислав Кравець, старший партнер адвокатського об’єднання “Кравець і партнери”.

За словами Катерини Аніщенко, чоловіка все одно можуть мобілізувати, навіть якщо його дружина служить в Нацполіції, ДСНС або в інших силових структурах.

“Проходження служби в поліції не тотожне поняттю проходження служби в лавах Збройних сил України”, — підсумувала адвокатка.

Нагадаємо, в Україні частину медиків можуть розбронювати для залучення їх до служби в Збройних силах України та в оборонному секторі.

Також Фокус писав, що з початку квітня в Україні діють нові правила бронювання від мобілізації. Бронювання, що були оформлені за старими правилами, втратили чинність. Забронювати своїх працівників зможуть лише ті підприємства, що підтвердили чи оновили статус критичності за новою процедурою.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру підполковнику, командирові однієї із військових частин у Чернівецькій області. Він доручив підлеглим сержанту і солдату, які мали б обороняти країну, зробити капітальний ремонт у будинку своєї родички. При цьому військові отримували всі виплати, включно із “бойовими” доплатами по 100 тисяч гривень. 

“Впродовж чотирьох місяців (червень-жовтень цього року) військовослужбовці офіційно вважались такими, що перебувають у районі ведення бойових дій на сході країни. Та щомісячно незаконно отримували грошове забезпечення і додаткові виплати”, — розповідає Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. 

Командира військової частини підозрюють у перевищенні влади, йому загрожує до 12 років позбавлення волі. А сержанта та солдата — в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану. А за це передбачено до 10 років в’язниці. 

Такі випадки, на жаль, непоодинокі. Нещодавно співробітники ДБР повідомили про підозру заступникові командира батальйону однієї з військових частин Одещини, який майже рік змушував підлеглих будувати для нього маєток під Одесою. На системних зловживаннях викрили й заступника командира військової частини на Львівщині, який до ремонтно-будівельних робіт на своїй двоповерховій віллі залучив сім військовослужбовців. 

— Ця “традиція” дісталася нам у спадок ще з радянської армії, коли командири залучали особовий склад до ремонту та будівництва своїх маєтків, — каже Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — Але нині, під час війни, таке неприпустиме. Це неприхована дискредитація українського війська. 

— У нашій армії є ще серйозніші зловживання, — додає Іван Ступак, експерт з безпекових питань, ексспівробітник СБУ. — Мені відомі випадки, коли командири вимагають гроші — 1500 гривень — із зарплати з кожного військовослужбовця. А якщо військовий не погоджується, йому ускладнюють життя. Наприклад, таке було на Київщині. Військових залякували, що коли вони поскаржаться на вимагання, то у кращому разі опиняться на передовій. 

— Відомо, що військовослужбовці, які будували маєтки своїм командирам, ще й отримували зарплату та бойові виплати. Як таке можливе? 

● Д. Снєгирьов: 

— Організувати таку схему без залучення поплічників — нереально. Зрозуміло, що є домовленості з людьми, які дотичні до фінансово-господарської діяльності військової частини. Думаю, певний відсоток грошей йде і нагору. 

Це відголоски загальної корупції, яка вразила державні інституції. І йдеться не лише про армію, а й про правоохоронну систему. Формується стереотип безкарності: що можна домовитися з корумпованими представниками правоохоронних органів і вони заплющать очі на фінансові зловживання. Треба лише поділитися. 

— Думаю, що багато людей сподівається, що війна все “спише” і ніхто й ні за що не понесе відповідальності, — каже Ростислав Кравець, голова ГО “Правова держава”. — Але так не буде. Бо рано чи пізно проводитимуться перевірки використання коштів і перебування військовослужбовців у зоні бойових дій. Думаю, у подальшому побачимо чимало таких кримінальних проваджень.

— Це залежить від матеріалів, які вдасться зібрати досудовому слідству. Якщо хтось з фігурантів цієї схеми піде на угоду зі слідством і здасть усіх причетних, розповість, хто й за що був відповідальний, тоді шанси, що винні можуть опинитися за ґратами, досить великі. 

● Д. Снєгирьов: 

— Сумніваюся, що буде покарання. Ці справи можуть навіть не потрапити до суду або ж розваляться в суді. Адже ще раз повторюю — подібні зловживання неможливі без прикриття зверху. 

— Як викоренити в армії таке ганебне явище? 

● Д. Снєгирьов: 

— Особи, які займаються такими зловживаннями, найбільше бояться розголосу. Але нерідко можна почути, що не варто порушувати подібні теми, коли в нас війна, мовляв, не на часі. Та, на мою думку, мовчати не можна. Систему треба ламати. 

АО «Кравець І Партнери»