Критики законопроекту вже заявили, що фактично цим законом дозволили іноземним державам, міжнародним організаціям та інвесторам виплачувати українським посадовцям “доплати” в обмін на “здійснення окремих проєктів”. Мовляв, в усьому цивілізованому світі це називається корупцією та лобізмом. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Яку будуть наслідки від ухвалення цього законопроекту? Видання “Коментарі” з такими питаннями звернулося до експертів. 

Даний законопроект – це фактично державна зрада Голова профспілки Український незалежний фонд юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зазначив, що, якщо говорити про даний законопроект, то він, звісно, підтримує вислови його критиків щодо того, що фактично це легалізація тих порушень, які на сьогоднішній день і так відбуваються.

“Ми бачимо вже наодноразово заяви керівників уряду, які почали заявлятися ще за часів Шмигаля. Він вже тоді разом з Федоровим повідомляв, що державний сектор фактично повністю фінансується за рахунок міжнародної технічної допомоги і всі державні установи фінансуються звідти ж, а всі гроші, які отримують з податків, направляються на Збройні сили України. Тобто на сьогодні це і так є вже насправді реальністю”, – прокоментував адвокат.

Що стосується безпосередньо самого законопроекту, то Ростислав Кравець вважає, що ним намагаються легалізувати оці порушення і фактично втручання іноземців, міжнародних інституцій, різних грантових фондів, які невідомо з якою метою в принципі існують.

“Тому що декларувати можна одні цілі, а насправді займатися зовсім іншими справами, що, до речі, ми вже бачимо. Тому це втручання в державне управління і фактична купівля державних службовців іноземними структурами. На сьогоднішній день, знову ж таки, на жаль, в Україні відсутні закони про лобізм, які існують в усіх розвинутих країнах, також відсутні закони про так званих іноземних агентів, які існують в США, Японії, Франції, Німеччині, які досить ретельно захищають власні інтереси цих країн від іноземного втручання. Наразі ж цим законом фактично буде легалізовано це втручання, як до цього було легалізовано виведення з-під будь-якого контролю так званих псевдогромадських організацій, які ними фінансуються, які втручаються фактично в ті ж обрання органів влади, в конкурсні комісії і так далі. Тому вважаю, що на сьогодні насправді цей закон, якщо без перебільшення сказати, це фактично державна зрада”, – зазначив експерт.

Ростислав Кравець наголошує, що парламент не мав би допустити прийняття такого законопроекту, якщо це дійсно український парламент, а не ті особи, які намагаються отримувати гроші від іноземців за виконання завдань, які перед ними будуть ставити іноземні держави. Про корупцію і підкуп тут не йдеться Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко зазначив, що він би хотів почати свою оцінку з відповіді на головне запитання прямо: ні, з твердженням про “легалізацію корупції та лобізму” не можна погодитися. Воно ефектне, але побудоване на підміні понять. Щоб це показати, треба розкласти конструкцію закону на складові й подивитися, що в ній справді є, а чого немає.

“Перше – про що йдеться за змістом. Закон №10284, який Рада ухвалила 27 травня (за нього проголосували 234 депутати), запроваджує надбавку держслужбовцям і посадовцям місцевого самоврядування за додаткове навантаження, пов’язане з підготовкою заявок на гранти та реалізацією проєктів міжнародної технічної допомоги й транскордонного співробітництва. Розмір надбавки обмежено – не більше 50% середньої зарплати посадової особи. Виплачується вона з коштів самої міжнародної допомоги, грантів ЄС, урядів і муніципалітетів інших держав, окрім держави-агресора, що надходять до місцевих бюджетів. Це не “винагорода від іноземця в обмін на проєкт”, а оплата конкретної додаткової роботи в межах легального бюджетного механізму”, – зазначив Ігор Петренко.

Він продовжує, є ще другий момент, який розкриває, чому це не корупція у правовому сенсі.

“Корупція – це неправомірна вигода за дію чи бездіяльність у власних інтересах того, хто платить. Тут немає жодного з елементів складу: гроші йдуть не приватному вигодонабувачу в обмін на рішення, а працівникові за обсяг роботи; джерело – не анонімний “інвестор”, а програми МТД із власними процедурами звітності; виплата проходить через бюджет, а не “в конверті”. Те саме стосується закиду про лобізм: лобізм – це вплив на ухвалення рішень в інтересах замовника, а підготовка грантової заявки громади на ремонт школи чи водогону жодного “замовника-бенефіціара” не має. Порівняння “в усьому цивілізованому світі це корупція” якраз неточне навпаки: у країнах ЄС оплата проєктних менеджерів і грант-менеджерів за рахунок самих проєктів (technical assistance budget lines) – стандартна, рутинна практика. Третє – і тут я буду чесним щодо ризиків, бо об’єктивність вимагає не лише захищати закон. Реальна проблема цього механізму не в корупції за визначенням, а в адмініструванні. Ключові запитання, від яких залежить усе: хто і за якими критеріями визначає розмір надбавки конкретній особі; як уникнути ситуації, коли надбавку “малюють” за фіктивне навантаження; чи буде прозорий публічний облік, хто скільки отримав і за який проєкт. Якщо ці запобіжники пропишуть у підзаконних актах слабко – простір для зловживань справді з’явиться, але це проблема якості імплементації, а не корупційна природа самої норми. Закон набирає чинності через три місяці після опублікування – цей час і треба використати для нормальних правил гри”, – зазначив співрозмовник порталу “Коментарі”.

За його словами, є ще й четверта складова – навіщо це взагалі потрібно. Проблема, яку закон вирішує, цілком реальна: громади хронічно недоосвоюють доступні їм європейські гроші, бо в штаті немає людей, які вміють писати заявки англійською й вести проєктний менеджмент за стандартами донорів. Кваліфікований грант-менеджер на ринку коштує дорожче за ставку посадовця, тож такі люди йдуть у приватний сектор або міжнародні організації. Надбавка – інструмент, щоб утримати й залучити цих фахівців у державний і муніципальний сектор. Для країни, яка входить у фазу масштабного відновлення значною мірою на зовнішні кошти, спроможність освоювати ці кошти – питання не комфорту, а виживання економіки.

“Що з цього випливає для України – конкретно. Перше: ефект закону цілком може бути позитивним, але він на 90% залежить від підзаконної бази. До набрання чинності уряд має ухвалити порядок нарахування надбавки з трьома обов’язковими елементами – об’єктивні критерії навантаження, прив’язка до реального результату проєкту, публічний реєстр виплат. Без цього хороша за задумом норма перетвориться на те, у чому її вже звинувачують критики. Друге: громадянському суспільству й журналістам варто не “ховати” тему під ярлик “корупція ще до запуску”, а взяти механізм під предметний моніторинг після старту – відстежувати співвідношення “сума надбавок чи обсяг реально залучених грантів” по конкретних громадах. Саме цей показник, а не ідеологічні етикетки, покаже, працює закон на освоєння допомоги чи на роздування фонду оплати праці. І це той рідкісний випадок, коли запобігти зловживанням можна не забороною інструмента, а якісним контролем за його застосуванням”, – констатував експерт.

Джерело: society.comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

Суд розглянув спір щодо незаконності автоматичного поновлення на військовому обліку осіб, які були визнанні непридатними за Наказом МО №342. Дізнайтеся більше про юридичні аспекти цього питання та шлязу захисту ваших права.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

💥 Постанова Сьомого ААС про зобов’язання ТЦК внести дані про виключення з військового обліку на підставі інформації у тимчасовому посвідчені за наказом №342 та стягнені витрат на правову допомогу – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16405-postanova-syomogo-aas-pro-zobovjazannja-tck-vnesti-dani-pro-vikljuchennja-z-vijskovogo-obliku-na-pidstavi-informaciyi-u-timchasovomu-posvidcheni-za-nakazom-342-ta-stjagneni-vitrat-na-pravovu-dopomogu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Не бачу жодного бажання у нардепів примати закон про зброю для самозахисту. Всі ці розмови більше схожі на піар», — каже адвокат.

На його думку, в Україні варто не вигадувати закон про зброю для самозахисту, а взяти за приклад країни ЄС чи Молдову, де успішно працює цей закон.

«Навіщо щось придумувати. Тим більше, що в нас є фахові організації, які давно надали свої пропозиції щодо закону про зброю. Однак їх ніхто не враховує. Нагадаю, що законпроєкт про зброю для цивільних майже 10 років знаходиться в парламенті. І жодного бажання його приймати чи просувати — немає. Його вирішили прийняти виключно з політичною метою — щоб суспільство зкинуло пар», — каже адвокат.

На його думку, щодо закону про зброю для самозахисту, варто зробити пілотний проєкт у певній області.

«Подивитися, як він працює. А вже потім запроваджувати це по всій країні», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що в парламенті бракує фахівців, які можуть розробити потрібній для країни закон про зброю.

Раніше повідомлялося, що найближчим часом в Україні розпочнуться масштабні консультації щодо єдиного законопроєкту про обіг цивільної зброї. До обговорення планують залучити військових, експертів та громадськість, аби документ відповідав викликам воєнного часу. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це в ексклюзивному коментарі “Телеграфу” розповів адвокат Ростислав Кравець. Він розповів про те, чи є “єврейські анекдоти” антисемітизмом, про вживання слова “ж*д”, а також про те, як оцінюватимуть подібні випадки порушень. Оцінка подібних висловів багато в чому залежить від контексту. 

За його словами, раніше в Кримінальному кодексі вже була стаття за порушення прав людей через ненависть, національність чи інші ознаки. А зараз до неї було додано окремо пункт про антисемітизм.

Щодо самих проявів антисемітизму, звичайно, для того, щоб притягнути за цією статтею, потрібно проводити відповідну експертизу. Чи справді такі дії здійснювалися, наприклад, ті ж єврейські анекдоти, чи якісь заяви, що стосуються безпосередньо певних громадян на підставі їхньої національності, чи це антисемітизм, так само, як і слово “ж*д”.

Оцінка таких висловів багато в чому залежить від контексту. У деяких регіонах, за його словами, це слово історично використовується як позначення національності і не має образливого характеру.

У будь-якому випадку, при розгляді таких кримінальних проваджень, при пред’явленні відповідних підозр ураховуватимуться і контекст відповідних заяв, і контекст дій.

додав Кравець.

Таким чином, щоб притягти людину до відповідальності, необхідно провести експертизу та довести, що це справді була ненависть, антисемітизм чи спроба образи через національність.

Хоча слід зазначити, що в Україні з часів Радянського Союзу національності було скасовано. Тому всі громадяни України – вони українці. Все інше залежатиме вже від контексту тієї чи іншої заяви та тих чи інших дій.

каже експерт.

Через війну оцінка таких випадків завжди здійснюється з конкретних причин.

Я не думаю, що додавання пункту про антисемітизм сильно змінить те, як цей закон застосовується.

підсумував юрист.

Передісторія

14 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про карну відповідальність за антисемітизм. Верховна Рада підтримала встановлення кримінальної відповідальності за прояви антисемітизму у лютому 2022 року. Про це йдеться у картці законопроекту 2037-ІХ.

Закон було створено для узгодження Кримінального кодексу із законом про запобігання та протидію антисемітизму в Україні. До статті 161 Кримінального кодексу “Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної приналежності, релігійних переконань, інвалідності та інших ознак” внесено зміни в частині встановлення кримінальної відповідальності за прояви антисемітизму.

Антисемітизм — це нетерпимість, що виражається у ворожому ставленні до євреїв як до етнічної групи або як до релігійної групи — до юдеїв. Є однією з форм ксенофобії (нетерпимість до будь-кого чи чогось чужого, незнайомого, незвичного).

Що загрожує проявами антисемітизму

Закон встановлює кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму у вигляді:

• штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
• або обмеження волі на строк до п’яти років,
• або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Для довідки: неоподатковуваний мінімум доходів громадян – це грошова сума розміром 17 гривень (станом на 2026 рік).

Джерело: telegraf.ua

АО «Кравець І Партнери»

Відтепер в Україні стягувач боргу зможе швидше отримати інформацію та накласти арешт на майно боржника. Верховна Рада прийняла законопроект 14005. Згідно якого запускається єдина цифрова система між банками, реєстрами та виконавцями. 

Дані про боржників оновлюватимуться автоматично, без ручного введення. Інформація про рахунки та майно стає доступною у режимі реального часу. Які реальні наслідки це матиме для бізнесу та громадян? Чи варто очікувати зростання ефективності стягнення боргів, чи це також може ускладнити фінансову діяльність і підвищити тиск на підприємців? Видання “Коментарі” з цими питаннями звернулося до експертів.

Жодних покращень законопроєкт не несе Голова профспілки Український незалежний фонд юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зазначив, що стосується даного прийнятого законопроекту, то, якщо бути відвертими, це чисто шахрайство і порушення і Конституції, і закону України.

Тому що саме один в один такий законопроект був вже Верховною Радою відхилений. Тобто той законопроект, який подавав Кабінет міністрів зараз, вже подавався нардепом Мотовиловцем. “Один в один той законопроект був прийнятий. Так робити не можна, це протирічить регламенту Верховної Ради і Конституції України”, – зазначив експерт. Що стосується законопроекту, то адвокат говорить, що слово “цифровізація” — це абсолютно абсурд.

“Ні про яку цифровізацію тут мова не йде. І про це говорили і перший раз, і другий раз, що це виключно прикриття для прийняття законопроекту. Насправді у самому законопроекті міститься досить велика кількість спірних моментів. По-перше, якщо говорять, що буде добре, що арешт знімається автоматично. Якщо раніше арешт не знімався, сторона виконавчого провадження могла б притягнути до відповідальності хоча б або приватного, або державного виконавця. Наразі, кого вона буде притягувати? Адміністратора системи чи систему, якщо вона не буде працювати, не буде знімати. Чи щось там переплутають вони. Фактично всі уникають відповідальності. Крім того, там є досить спірні норми, коли дозволили не вносити банківські установи до реєстру боржників з відповідними сумами. Якщо вони певний час не виконують судові рішення. А, чому так? Ніби це загрожує стабільності банківської системи. А, чому ми переймаємося за стабільність банківської системи, якщо вони не виконують свої обов’язки?”, – зазначив експерт.

Ростислав Кравець зауважує, чи не єдина позитивна норма, на яку можна звернути увагу, це те, що була збільшена сума про звернення стягнення на єдине житло з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. За словами адвоката, у законопроекті є ще один позитивний момент, де, все ж таки, врегулювали, який суд повинен розглядати скарги на дії державного і приватного виконавця, які пов’язані з виконанням судового рішення.

“Хоча закон був прописаний чітко, однак у зв’язку з недостатнім, як на мій погляд, досвідом у деяких суддів, вирішували, що такі спори повинні розглядати адміністративні суди, хоча за законом це повинен розглядати той суд, який прийняв відповідне рішення про стягнення заборгованості”, – зазначив експерт.

Тому, продовжує Ростислав Кравець, наразі вже будуть адміністративні суди усунуті від спорів, що пов’язані з оскарженням дій державного і приватного виконавця за рішеннями судів, які знаходяться на виконанні.

“Загалом же, якщо об’єктивно, то це намагання пускати пил в очі. І жодних покращень цей законопроєкт, як для сторін виконавчого провадження, так і для виконавців не несе. Виключно такі невеличкі зміни, які жодним чином не вплинуть на ефективність виконавчого провадження, як на мене. Те ж саме стосується реєстру боржників, які повинні вести всі банки. Чи є за це відповідальність для банків також не зовсім зрозуміло”, – підсумував експерт.

Виконавче провадження – традиційно слабка ланка української правової системи Приватний виконавець, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов так прокоментував ситуацію:

“Перш за все, потрібно сказати, що попри гучні заяви політиків, ніякого “геноциду боржників” не відбулося і не відбудеться. Більш того, зазначений законопроєкт більше спрямований саме на “покращення життя” боржників, аніж на якісь реальні кроки, спрямовані на підвищення виконання судових рішень. Законопроєктом передбачається більш швидке виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників на підставі повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Тобто між погашенням боргу та закінченням виконавчого провадження, буде проходити менше часу”.

Стосовно аргументів, про те, ще що у боржників “почнуть без суду і слідства забирати житло”, то експерт говорить, що, починаючи з радянських часів, законодавство про виконавче провадження допускало можливість звернення стягнення на єдине житло боржника. Разом з тим, у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (8647Х20=172940,00грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. Законопроєкт піднімає цю “планку” до 50 розмірів мінімальної заробітної плати (8647Х50=432350грн).

Виключенням є випадки, якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно та, якщо стягнення стосується відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю.

“То чи можна в даному випадку вести мову про погіршення становища боржників? Але ж потрібно подивитися на це і з позиції кредитора (стягувача). Уявіть, що особа спричинила шкоду власнику майна: влаштувала ДТП в нетверезому стані, постійно заливає сусідів знизу, вчинила адміністративне правопорушення, яким заподіяно матеріальну шкоду. Суд ухвалив рішення, проте сума стягнення “не дотягує” до порогу звернення стягнення не єдине житло боржника (432350грн). Таким чином, якщо у боржника відсутнє інше майно, крім єдиного житла, виконати таке рішення суду буде неможливо. А “єдиним житлом” боржника може бути і квартира, і будинок площею 100, 200, 300 квадратних метрів. Крім того, законопроєктом додатково передбачено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом одного року з дня його припинення або скасування, під час примусового виконання виконавчих документів не здійснюється звернення стягнення на єдине житло боржників (включаючи земельну ділянку, на якій розташоване таке житло), які повідомили про свою належність до так званої захищеної категорії”, – зазначив співрозмовник порталу “Коментарі”.

Він продовжує, захищеними категоріями проєкт визначає військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України (крім військовослужбовців, яким призупинено військову службу або які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину чи місце проходження військової служби або дезертирували).

“То про які “антилюдський законопроєкт 14005″ ведуть мову політики? Привід критикувати проєкт є лише у стягувачів, адже рівень виконання судових рішень в Україні вкрай низький і ухвалення законопроєкту 14005 не покращить ситуацію. Стосовно автоматизованого арешту коштів і Єдиного реєстру боржників. У багатьох європейських країнах електронний арешт працює за принципом функціонального обмеження, а не повного блокування рахунку. Система дозволяє: автоматично зберігати недоторканний мінімум, відокремлювати захищені доходи (соціальні виплати, аліменти), здійснювати часткове списання в межах дозволеної суми. Це означає, що арешт стає точковим інструментом, а не загальним фінансовим блокуванням боржника. Але над цим нашій країні потрібно ще дуже багато працювати, адже український досвід цифровізації виконавчого провадження, попри наявність окремих успішних рішень, наразі залишається фрагментарним”, – зазначив Андрій Авторгов.

Крім того, додає експерт, зміст запропонованих змін свідчить, що “цифровізація” використовується насамперед як аргумент для розширення наслідків включення особи до Єдиного реєстру боржників і для фактичного блокування можливості відчуження майна без індивідуалізованих виконавчих дій. Такий підхід істотно відрізняється від європейської логіки, у якій цифрові реєстри та електронні канали не замінюють заходи примусу, а лише забезпечують їхню точність, своєчасність і контрольованість.

“Звичайно, Єдиний реєстр боржників зарекомендував себе як вагомий інструмент примусового виконання, проте все ж виникає запитання: а чи можна досягти тієї самої мети шляхом менш обтяжливого втручання в права боржника? Вбачається, що це можливо, але при цьому мають ефективно працювати інші механізми виконавчого провадження, такі як покарання боржника за неподання декларації щодо власного майна та приховування майна, ефективний його пошук, розшук, тощо. На жаль, на сьогодні вони працюють неналежним чином. Покладання надій на успішне виконання судових рішень виключно на Єдиний реєстр боржників порушує баланс між правом вимоги кредитора і правом боржника на розпорядження майном у бік загального статусного обмеження, а не співмірного процесуального втручання”, – зауважив експерт.

За його словами, виконавче провадження – традиційно слабка ланка української правової системи. Законодавство про виконавче провадження зазнає постійних змін, однак переважно технічного або ситуативного характеру. Вони не є результатом глибокого переосмислення правових засад функціонування системи примусового виконання. Тому потрібна комплексна реформа законодавства, а не ситуативні законопроєкти з гучними назвами.

“Безсистемний підхід до реформи виконання судових рішень і покладання механізмів примусового виконання виключно на Єдиний реєстр боржників призведе до подальшого зниження рівня виконання судових рішень, зменшення інвестиційної привабливості держави та може мати негативні наслідки для євроінтеграції”, – констатував Андрій Авторгов.

Джерело: comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Раніше до правоохоронних органів не брали без базової військової підготовки. Зараз це вирішили впровадити для чиновників. Крім того, багато держслужбовців стануть інвалідами, щоб не проходити військову службу, згідно законопроєкту № 13347, Тому поки цей законопроєкт виглядає, як дешевий популізм», — каже адвокат. 

На питання журналіста, чому базову військову підготовку для населення й чиновників та військову службу для держслужбовців не запровадили у 2014 році, після вторгнення рф, адвокат відповів наступне:

«Цього ніхто не робив. Всі ці закони з’явилися лише у 2023 — 2024 роках. Однак ці закони та законопроєкти носять більш популіський характер, ніж належну підготовку. Адже чиновники, які пройшли базову військову підготовку все одно не будуть захищати Україну. Всі вони заброньовані від початку повномасштабного вторгнення та не приймають участі у бойових діях. А виходить так, що тепер держава може відправляти чиновників за кордон під приводом підготовки до служби за бюджетні кошти? А потім держслужбовці все одно не будуть воювати, бо вони заброньовані, або матимуть інвалідність. Тобто це абсурд», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 13347, який встановлює обов’язкову умову для всіх чоловіків, що претендують на посади в держслужбі — пройти військову службу. Без служби у війську навіть з дипломом і досвідом працювати в держорганах буде неможливо.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Якщо закон ухвалять у нинішньому варіанті, на боржників оголосять справжнє полювання. 

Нотаріусам заборонять засвідчувати їхні операції з нерухомістю (а це означає, що не можна буде продати нерухомість або оформити дарчу на неї), банки зможуть блокувати рахунки, сервісні центри МВС відмовлятимуть у реєстрації транспортних засобів, а держвиконавці отримають право самим обирати спосіб стягнення боргу та оцінювати майно.

Для запуску цього “маховика” знадобиться лише одне рішення суду – про визнання людини чи компанії боржником. Отримувати від служителів Феміди “добро” за кожною процедурою (блокування рахунків, стягнення майна та до) не знадобиться.

На сьогодні у Держреєстрі боржників – понад 8 млн громадян, що на 1,4 млн більше, ніж до війни. До нього потрапляють у тому числі за борги по комуналці (таких “учасників” побільшало на третину) або за адмінштрафами (плюс 38% з початку війни), включаючи штрафи за порушення військового обліку, які зараз масово накладаються на українців.

Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини.

Втім, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, у проекті “зашиті” не примітні, на перший погляд, пункти, які, навпаки, відкривають лазівки для деяких боржників.

“Не виключаю, що саме під цю мету законопроект і готувався”, – каже Кравець.

Розбиралися, як працюватиме нова система стягнення боргів.

Від “продажу собак” – до відлучення квартир і машин

Законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” було зареєстровано у Раді 4 вересня цього року. А вже за два місяці депутати прийняли його за основу з доопрацюванням. Тобто, зважаючи на все, за цим проектом включили “турборежим”, і вже незабаром він може отримати статус закону.

Серед авторів документа — депутати від СН Андрій Мотовиловець, Євгенія Кравчук, Володимир Іванов, а також Євген Брагар, який уже потрапляв у скандал, запропонувавши пенсіонерці розрахуватись із боргами з комуналки, продавши собаку.

Через що деякі опоненти закону його вже назвали “законом про продаж собак”.

У записці пояснення до законопроекту йдеться, що спрощення виконання судових рішень є рекомендацією Ради Європи, яку він дав за підсумками третього щорічного форуму “Виконання рішень національних судів в Україні”. Крім того, “індикатор 3.8 Ukraine Facility Plan передбачає набуття чинності законом про виконання судових рішень щодо майнових та немайнових зобов’язань та подальшої цифровізації виконавчого провадження”, – сказано в пояснювальній записці.

Проект передбачає внесення змін до цілого списку законів, у тому числі “Про нотаріат”. “Про банки та банківську діяльність”, “Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, “Про виконавче провадження”, “Про дорожній рух” та ін.

“Запропоновані зміни передбачають розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими платіжними послугами тощо: запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами”, – наголошується в пояснювальній записці.

Суть у тому, щоб заборонити проводити операції (банківські, щодо відчуження нерухомості чи транспорту) для боржників. Зазначимо, що фактично така заборона є й досі.

“Якщо людина внесена до реєстру боржників, ми давним-давно по ньому нічого не проводимо – ні продажів, ні покупок. навіть якщо у тебе копійчаний штраф, але висить заборона, жодних дій не проводимо, доки борг не буде погашений”, – каже столичний ріелтор Ірина Луханіна.

Але відповідні пункти у чинних законах пропонують підкоригувати.

Наприклад, до закону “Про дорожній рух” пропонують внести уточнення про те, що якщо при запиті на проведення перереєстрації або зняття з обліку транспортного засобу дані на власника були виявлені в Єдиному реєстрі боржників, то сервісні центри МВС не просто відмовлять йому в переоформленні авто, але й зобов’язані не пізніше. виконавців, надавши дані про транспортний засіб, який намагалися переоформити.

Ця норма стосується не лише особистого, а й корпоративного транспорту, що дозволить виконавцям оперативніше “вилучати” майно українців за борги.

“Тобто виконавчій службі хочуть дати більш розширений доступ до даних”, – каже Кравець.

Наприклад, щоб запустити провадження, достатньо лише одного рішення суду про визнання наявності боргів, а інших (на арешт, конфіскацію) отримувати вже не потрібно.

Автори проекту вважають, що запропоновані нововведення сприятимуть “оптимізації стадій виконавчого провадження, термінів виконання виконавчих дій та підвищать ефективність виконавчого провадження”. До речі, зараз стягнення боргів через суд через державних та приватних виконавців в Україні справді триває довго – воно може тривати роками. Але експерти пов’язують це не так з недосконалістю законодавства, як із нестачею самих виконавців, які буквально “завалені справами”.

“Спроба відкрити лазівки”

Але, як каже Кравець, головна “фішка” нового проекту не стільки в “удосконаленні” системи стягнення боргів, скільки у різного роду “лазівках”

“Схоже, щоби їх протягнути, цей проект і розробили”, – вважає Кравець.

Наприклад, до того ж закону “Про дорожній рух” пропонують внести пункт про те, що наявність даних у Єдиному реєстрі боржника не є перешкодою для реєстрації транспортних засобів у кількох випадках:

• якщо перереєстрація не пов’язана з відчуженням (скажімо, йде на родичів або, наприклад, оформляється довіреність, – пояснив Кравець);
• придбання транспортного засобу або його одержання йде за рахунок погашення боргу;
• конфіскований транспортний засіб передається безоплатно.

Ці винятки стосуються насамперед відомчого транспорту.

До Закону “Про нотаріат” хочуть внести новий пункт про те, що за проведення нотаріальних дій за кордоном щодо засвідчення правильності переведення медичних документів, необхідних для направлення на огляд громадян щодо інвалідності або лікування осіб “з сил оборони” консульський збір не стягується.

“Як скасування консульського збору пов’язане із цифровізацією виконавчої служби та стягненням боргів – незрозуміло. Крім того, в пояснювальній записці сказано, що впровадження нового закону не позначиться на надходженнях до держбюджету. Але скасування консульського збору на них точно позначиться, хоча конкретних розрахунків автори документа не наводять”, – каже Кравець.

До “Закону про депозитарну систему України” хочуть внести новий пункт про те, що у разі закриття або відкриття рахунку в цінних паперах депозитарна установа зобов’язана перевіряти особу за Єдиним реєстром боржників та повідомляти про результати виконавчої служби. А та отримає право накладати арешти на цінні папери за власним рішенням, а не лише за рішенням суду.

Закон про держреєстрацію майнових прав на нерухомість планується доповнити винятком про те, що заборона на реєстрацію не поширюється, якщо йдеться про продаж об’єкта іпотекодержателем “третій особі”.

А державна реєстрація обтяжень з майна може проводитись на підставі не лише рішення суду, а й ухвали державного або приватного про накладення (або зняття) арешту з об’єкта. Плюс – з’явилися винятки щодо самого Держреєстру боржників.

У разі ухвалення проекту, до нього не стануть вносити відомості про таких боржників:

• державні органи та органи місцевого самоврядування;
• банки (якщо борги не перевищують 50 млн. гривень, а для тих, що не визначені Нацбанком як системно важливі – 20 млн. гривень).

Цікаво, що схожий проект “про цифровизацію” виконавчого провадження – №9363, але “без хотілок” – вже подавався до Ради в 2023 році і навіть отримав схвалення профільного комітету, але в результаті не набрав потрібної кількості голосів і вважається відхиленим.

А у зауваженнях Головного науково-експертного управління Ради зазначається, що частина положень проекту не має відношення до виконавчого провадження, зокрема, про відміну консульського збору за посвідчення медичних документів. Також Головне науково-експертне управління ВР має питання щодо винятків із заборони на реєстрацію транспортних засобів. “З пропозицій не вдається чітко встановити, кого саме вони стосуватимуться”, зазначили в управлінні. Загалом зауважень до проекту у Головного науково-експертного управління Ради – на кілька аркушів.

Усі питання пропонується зняти до другого читання, але незрозуміло, чи це буде зроблено, адже, як показує практика, депутати досить часто ігнорують висновки Головного науково-експертного управління.

“Забиратимуть квартири за борги по комуналці”

У Держреєстрі боржників на даний момент – понад 8 млн. “учасників”, що на 1,4 млн. більше, ніж до війни. До нього потрапляють, зокрема, за борги з комуналки (таких побільшало на третину) або адмінштрафи (плюс 38% з початку війни). Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини. А зобов’язання окремим відомствам оперативно (не пізніше за наступний день) давати виконавцям “наведення”, повідомляючи про спроби переоформлення майна ще більше прискорять цей процес.

“Приміром, щоб потрапити до Держреєстру боржників, людині достатньо накопичити прострочених платежів по комуналці на суму близько 160 тисяч (що зробити не так складно, враховуючи безліч спірних нарахувань, наприклад, за газ у зруйнованих ще на початку війни приватних будинках). Якщо ви опинилися в “чорному списку”, то ви опинилися в “чорному списку” І тут же виконавці можуть накладати арешт на квартиру (не отримуючи на це окремого дозволу суду) і одразу виставляти її на продаж. комунальних послуг Олег Попенко.

Кравець додав, що тоді як одних громадян пустять за жорсткою схемою стягнення боргів, іншим, навпаки, “відкривають лазівки”, що робить загальну систему стягнення “вкрай несправедливою”.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

4 вересня набув чинності закон 4434-IX про відновлення перебігу строків позовної давності. Таким чином, з перехідних положень Цивільного кодексу виключається норма, що зупиняла на час воєнного стану перебіг строків позовної давності.

Нагадаємо, відповідний законопроект 11315, яким скасовано зупинку перебігу позовної давності, було прийнято 14 травня. Таким чином, обмеження строком для звернення громадян до суду по цивільних справах, зокрема, щодо прийняття спадщини, повернуть в дію.

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», раніше відповідно до закону 30 січня 2024 року на строк дії воєнного стану був зупинений перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом. Тобто, зупинявся перебіг строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Втім, вже наприкінці травня 2024 року у парламенті з’явився законопроект 11315, яким пропонувалося скасувати це зупинення. Наразі цей закон набув чинності.

Джерело: sud.ua

АО «Кравець І Партнери»

💬 Якщо склад не долічує більш ніж 30%, то командир має право відмовити. 💬

Юрист зазначив, що навіть хороші відносини з командиром не гарантують нічого:

💬 Командир може сказати: «Почекай, а нема кому воювати, нема кому. Тебе нема кому замінити. Ти виконуєш певні завдання, які дійсно потрібні, і нема кому тебе замінити».💬

📹🟠🟠🟠🟠 Дивись Вечір.LIVE прямо зараз на нашому YouTube-каналі:

АО «Кравець І Партнери»

Дізнайтеся більше про важливість незалежності адвоката для кожного українця і чому це так не подобається агентам хаосу та чому вони його блокують.

🔸Проект Закону №12320 від 16.12.2024 Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45435

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»