📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення КСУ 1-р/2025 щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16244-rishennja-ksu-1-r2025-shhodo-strokiv-zvernennja-pracivnika-do-sudu-pro-stjagnennja-zarobitnoyi-plati-ta-inshih-nalezhnih-pracivnikovi-viplat/

🔸ст. 233 КЗпП – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №11377 від 24.06.2024 Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44497

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та ⭐️підтримку каналу💙💛

@rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Досить невелика категорія справ розглядається Великою Палатою Верховного Суду та ще менша кількість справ розглядається за участю сторін, більшу частину з яких займають справи, де Велика Палата як єдиний суд розглядає скарги на рішення Вищої ради правосуддя, тобто Велика Палата не діє як суд апеляції і не дія як суд касації, а діє як суд відразу усіх інстанцій.

Водночас, якщо Вам дадуть можливість бути присутнім на судовому засіданні у Вашій справі, то Вам вкажуть на те, що у Вас є лише 5 хвилин для виступу, демонстративно увімкнуть таймер, обов’язково Вас перервуть у виступі відразу як таймер завершить свій відлік, можуть звісно надати час завершити думку, але Ви це відчуєте швидше як велику милість у середньовічні часи, ніж як забезпечення Вашого права надати пояснення.

Отже, все ж таки вирішили розібратися в природі такого обмеження на прикладі Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень Вищої ради правосуддя.

Так, ч. 7 ст. 266 КАС України передбачає, що на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження.

Дійсно в ч. 6 ст. 344 КАС України, яка регулює правила касаційного провадження, передбачено, що головуючий може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх учасників справи рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

На жаль, законодавець не визначив меж дискреції суду в такому обмеженні тривалості пояснень, так само як і не визначив критерії тривалості, наприклад, в залежності від складності справи, від кількості матеріалів справи тощо.

Конституційний Суд України вже згадував про те, що Конституційний Суд України бере до уваги пункт 2 статті 41 Хартії засадничих прав Європейського Союзу 2000 року, у якому зазначено, що «кожна особа має право бути вислуханою до вжиття будь-яких індивідуальних заходів, які можуть негативно вплинути на неї». З урахуванням наведеного Конституційний Суд України зазначає, що право бути заслуханим (почутим) як складова права на судовий захист підлягає реалізації до моменту вжиття державою, її органами чи посадовими особами будь-яких заходів, які можуть негативно вплинути на особу, її права і свободи. Це право випливає з основоположних засад судочинства, що, зокрема, expressis verbis викладені у приписах частини другої статті 129 Конституції України (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист), і реалізація цього права не залежить від його встановлення та/чи детальної регламентації у спеціальному законодавстві. Тільки за умови дотримання права особи бути заслуханою у суді суд може виконати свій конституційний обов’язок – незалежно і неупереджено, ураховуючи точку зору заінтересованої особи, розглянути всі конкретні аспекти у справі та на підставі цього видати обґрунтоване (умотивоване) рішення суду (п. 6.3. Рішення Конституційного Суду України від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін («Стар Кейт Епілекта Гевмата та інші проти Греції» (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece) (ухв.), 2010).

В даному розрізі повернемось до 5 хвилин у справах, де Велика Палата не діє як суд касаційної інстанції, хоч і розглядає за правилами касаційного провадження, однак саме від неї залежить вжиття індивідуальних заходів, які можуть негативно вплинути на неї, саме Велика Палата має дослідити: (1) чи мала місце подія дисциплінарного проступку, (2) чи доведено склад дисциплінарного проступку, (3) чи правильно обрано вид стягнення, (4) чи дотримано строків притягнення до відповідальності, (5) чи дотримано власне саме процедуру дисциплінарного провадження, що включає необхідність вирішення питання як факту, так і права, що власне дуже схоже на кримінальний процес. Цілком очевидно, що з перелічених 5 питань для вирішення особа має бути заслухана, де за логікою Великою Палати, яка встановлює тривалість для надання пояснень в 5 хвилин є достатнім, мабуть, так і розраховувались ці саме 5 хвилин – по хвилині на кожне питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому серед прав, передбачених ст. 44 КАС України також передбачено право надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти доводів і міркувань інших осіб. Цілком очевидно, що якщо таке право передбачено, то держава має обов’язок його забезпечити у відносинах судочинства державу уособлю суд, тому саме суд має забезпечити таке право на можливість надати свої пояснення при усному слуханні також.

В той же час 5 хвилин для особи, яка не володіє навиками скороговоріння, але має достатньо аргументів для свого захисту, створюються своєрідні умови дискримінації за ознакою мовленнєвих навичок або з іншого боку ці 5 хвилин є своєрідним способом приниження учасника, де формально надається час для виступу, але по факту суд не має наміру «заслухати», демонструючи неважливість як самої особи, так і її думки, тому з природою та доцільністю 5 хвилин важко визначитись, але це однозначно не зміцнює ні довіри, ні авторитету правосуддя.

Підсумовуючи, хотілося б вказати, що вказати, що не всі реформи приносять бажані результати, однак хотілося б вірити, що не всі реформи перешкодять судам чи хоча б окремим суддям надавати більше ніж 5 хвилин для надання пояснень, адже в суперечці між сторонами може бути розпізнано істину.

Адвокат АО Кравець і партнери Анна Мартиненко

Адвокат АО Кравець і партнери Ростислав Кравець

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова ВП ВС про спосіб захисту у разі незаконного отримання частини земельної ділянки та необхідності повернення виключно цієї частини – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15829-postanova-vp-vs-pro-sposib-zahistu-u-razi-nezakonnogo-otrimannja-chastini-zemelnoyi-diljanki-ta-neobhidnosti-povernennja-vikljuchno-cijeyi-chastini/

🔸Постанова ВП ВС про набрання чинності договором оренди землі чи додатковою угодою з моменту державної реєстрації, якщо підписана сторонами до 01 січня 2013 року та відсутності підстав для розірвання договору – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15804-postanova-vp-vs-pro-nabrannja-chinnosti-dogovorom-orendi-zemli-chi-dodatkovoju-ugodoju-z-momentu-derzhavnoyi-rejestraciyi-jakshho-pidpisana-storonami-do-01-sichnja-2013-roku-ta-vidsutnosti-pidstav-dlja-rozirvannja-dogovoru/

🔸Постанова Сумського апеляційного суду про відмову у розірванні договору оренди землі й стягненні несплаченого індексу інфляції – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15828-postanova-sumskogo-apeljacijnogo-sudu-pro-vidmovu-u-rozirvanni-dogovoru-orendi-zemli-j-stjagnenni-nesplachenogo-indeksu-infljaciyi/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Відповідно до оспорюваних приписів  „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.

На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу не відповідає частині першій статті 41, частині першій статті 57 Конституції України, оскільки „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.

У Рішенні Суд зазначив, що виходячи з правомірної мети оспорюваного припису Кодексу та дослідження пропорційності обраного законодавцем засобу, Суд дійшов висновку, що абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу є конституційним.

Суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак.

Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 16 січня ц.р.

Джерело: Конституційний Суд України

АО «Кравець І Партнери»

🔸Збірник позицій судів щодо карантинних обмежень, відсторонення від роботи, вакцинації – https://forum.antiraid.com.ua/forum/26-karantinni-obmezhennja-vidstoronennja-vid-roboti-vakcinacija-sudova-praktika/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Конвенція про захист цивільного населення під час війни – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#n121

🔸Міжнародний пакт про громадянські і політичні права – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Головних нововведень є кілька. Про це пиша АНТИРЕЙД з посиланням на СТРАНУ.

По-перше, розширюються права споживачів. Можна, наприклад, вимагати знижки на товар, якщо у вас виникли претензії до його якості. Або отримати новий товар за гарантією, якщо терміни ремонту перевищують два тижні.

По-друге, держава включає “зелене світло” громадським організаціям, які беруться захищати права споживачів. Вони можуть проводити рейди і позиватися до недобросовісних продавців або постачальників послуг без сплати судового збору. А люди, окрім Держспоживслужби, можуть тепер скаржитися ще й на громадських осіб.

По-третє, “у справу” повертається Держспоживслужба. Це відомство працює і зараз, але кілька років тому його суттєво урізали у повноваженнях. Скажімо, позбавили доступу до контролю харчопрому. Тепер у Держспоживслужби знову з’являється доступ до їжі, і не лише.

Наприклад, за її сигналом можуть блокувати інтернет-маркетплейси, які останнім часом набули великої популярності серед любителів онлайн-шопінгу. У новому законі останньому загалом приділили багато уваги.

На перший погляд, усі ці нововведення мають покращити сервіс та захистити споживачів. Втім, як закон працюватиме на практиці — наразі незрозуміло.

“Багато нюансів та формулювань, які дозволяють трактувати норми нового закону двояко. Це означає, що з правами споживачів в Україні кардинально нічого не зміниться, а ось на бізнес посилиться тиск. У тому числі з боку якихось “громадських організацій”, які можуть просто шантажувати підприємців, адже контроль за ними не прописаний, а повноваження – дуже широкі”, – каже голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич.

Розбиралися, що змінюється в законодавстві захисту прав споживачів і що це означає для людей і бізнесу.

“Спростили” до неробочого стану

Законопроект №6134 про захист прав споживачів подали до Ради ще до війни – у жовтні 2021 року. Але тоді його розгляду так і не дійшло. У першому читанні документ проголосували лише восени минулого року, а ухвалили загалом 10 червня.

Проект з’явився у парламенті з подачі уряду. То своєю чергою розробило документ у рамках зобов’язань України щодо імплементації у вітчизняне законодавство європейських норм.

Як зазначено в пояснювальній записці, чинне законодавство не вписувалося до норм ЄС щодо захисту споживчих прав.

Зазначимо, що закон щодо захисту прав споживачів в Україні працює з 1991 року. Але його кілька разів переписували, причому переважно законодавство “спрощували”. Чому, до речі, активно сприяли різного роду лобісти.

“Скажімо, із закону про захист прав споживачів викинули норми щодо споживчого кредитування. Їх перенесли до нового закону на цю тему. Але в результаті “дорогою” багато норм просто загубилися, і виходить, що “загальний” закон про захист прав споживачів захищав людей набагато більше, ніж профільний.Те ж саме по комісіях з ЖКГ.З свого часу ліквідували, і хто має визначати якість комунальних послуг – питання відкрите.Хоч, здавалося б, споживачів за законодавством повинні захищати від несумлінних комунальників.Так поступово чинне законодавство по Застосування захисту споживчих прав в Україні стало просто неробочим, те саме за Держспоживслужбою, спочатку її прибрали з контролю харчового ринку, потім взагалі зменшили кількість рейдів у рамках дерегуляції бізнесу.В останні кілька років вона фактично “неробоча”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

У пояснювальній записці до законопроекту № 6134 також йдеться про “прогалини” у вітчизняному законодавстві.

Зокрема, в Україні донедавна практично не було врегульовано інтернет-торгівлю, що, як сказано в пояснювальній записці, нерідко призводить до нечесної конкуренції та масових порушень прав споживачів.

Наприклад, людям відверто брешуть щодо якості товару, умов доставки тощо. А придбана покупка нерідко кардинально відрізняється від того, що обіцяно на картинці.

Причому знайти таких продавців гарячими слідами Держспоживслужба часто не може.

Щоб вирішити цю проблему, у новому законі запровадили норми європейської директиви №2011/83/ЄС, прописавши саме поняття маркетплейсу та вимоги до торгових майданчиків.

Загалом у новому законі відбилося близько 10 європейських директив і регламентів, що стосуються сфери захисту прав споживачів.

Зупинимося на них докладніше.

Чи можна вимагати знижки та нову машину?

У новому законі – кілька важливих нововведень.

Перше – по інтернет торгівлі. У чинному законодавстві онлайн-торгівля загалом регулюється дуже слабко. Що законодавці вирішили виправити.

Прописано нові терміни та визначення маркетплейсів, прайс-агрегаторів, інтернет-майданчиків, а також вимоги до них.

Зокрема, торговців зобов’язали давати повну інформацію про товар та власну діяльність (найменування, адреса тощо). Якщо йдеться про маркетплейси чи агрегатори, то вони повинні будуть збирати дані по всіх торговцях, продукцію яких виставляють.

Передбачається, що це допоможе Держспоживслужбі оперативно знаходити недобросовісних продавців за скаргами споживачів (що зараз зробити не завжди просто, бо взагалі незрозуміло, де шукати торговців – є тільки інтернет-магазин або сторінка в соцмережах).

За порушення цієї вимоги за сигналом Держспоживслужби інтернет-майданчики можуть навіть блокувати (розблокування можливе протягом трьох днів після виправлення недоліків).

Також і інтернет-магазинам, і звичайним магазинам заборонили використовувати “нечесну практику” і застосовувати “агресивний маркетинг”. Йдеться про тиск на споживача та підштовхування його до оформлення договору або здійснення покупки, дзвінки або листи, візити додому, розповіді про неіснуючі “виграші” та “акції” тощо. У цих випадках покупка/договір можуть бути визнані недійсними, а продавця зобов’яжуть повернути людині гроші.

Друга зміна – з прав споживачів.

Наприклад, прописано, що можна вимагати у продавця знижку за товар, якість якого вас не влаштовує.

Щоправда, незрозуміло, як це працюватиме на практиці.

“Закон виписано розмито. Вказано, що я, як споживач, маю право попросити знижку. Але немає жодного слова про те, що покупець зобов’язаний її надати”, – каже Доротич.

Але сказано, що мені, як споживачеві, маємо надати знижку у певному розмірі, а написано, що я можу цю знижку попросити.

Ще одна зміна — якщо йдеться про товар на гарантії, то у разі, якщо ремонт займає більше 14 днів, вам повинні надати новий товар, такий самий чи аналогічний, “що є у продавця”.

Зазначимо, що за чинним законодавством правила інші — компанії мали створювати якийсь обмінний фонд і давати споживачеві на час ремонту товар на заміну. А за кожен день ремонту понад 14 днів платити пеню у розмірі 0,1% вартості товару.

Але на практиці ці норми працювали далеко не завжди. А бізнес на них активно скаржився. У результаті їх вирішили скасувати, посилаючись на те, що ці норми надто накладні для підприємців.

Знову ж таки, поки що не зовсім зрозуміло, як нововведення працюватимуть на практиці. Якщо йдеться про дрібну побутову техніку, то її заміна (у випадках, якщо ремонт неможливий або занадто складний) практикується і зараз. Але чи стануть, наприклад, автосалони видавати нові машини, якщо ремонт за гарантією затягнеться більше ніж на два тижні – не факт.

“Зараз великі проблеми з поставками запчастин, є черги на обслуговування, тому дуже часто ремонт триває більше 14 днів. А що потім робити з його відремонтованою машиною. Якщо будуть ставити питання таким чином, то у дилерів “в наявності” взагалі не буде машин – усі розпишуть на замовлення клієнтів”, – говорить менеджер одного зі столичних автосалонів.

“Жахуватимуть бізнес”

Третя новація — щодо громадських організацій у сфері захисту прав споживачів.

Їм зараз включають “зелене світло”. Прописано, що громадські організації можуть проводити незалежні експертизи, рейди та розслідування, визначати розміри відшкодування збитків, подавати до судів за скаргою конкретного споживача чи від себе. При цьому їх було повністю звільнено від сплати судового збору.

У новому законі прописано також створення спеціальних комісій із позасудового вирішення спорів (за гарантією, заміною товару тощо). Такі розгляди, як очікується, будуть швидшими, ніж через суд. Але предметом спору можуть бути лише покупки до 50 тисяч гривень за рештою – лише через суди.

По суті, передбачається, що громадські організації багато в чому дублюватимуть функції Держспоживслужби (яка встигає далеко не скрізь).

Що, з одного боку, на руку споживачам (адже, як показує практика, досягти реакції на свою скаргу у Держспоживслужбі не так просто).

Але з іншого боку, як каже Кравець, може з’явитися нова схема. “Так звані активісти просто “кошмарять” бізнес під гаслом захисту споживачів. Завжди можна знайти неправильну інструкцію або “обман споживача”, — зазначає Кравець.

Такі ж побоювання висловив і Доротич, який сам репрезентує громадський рух. “Прописані широкі повноваження для громадських організацій. Але не прописані вимоги до них (скажімо, за звітністю) і методи контролю. Це загрожує масовою появою різного роду контор “Роги та копита”, які шантажуватимуть бізнес”, — вважає Доротич.

Чи не найпроблемнішими у новому законі називає норми щодо громадських працівників і президент Ліги виробників харчової продукції Геннадій Кузнєцов. Зокрема, у тексті окремо виписані повноваження якогось Союзу громадських організацій споживачів, які мають об’єднати всіх активістів у справі боротьби з нечесними продавцями. Така організація вже є. За даними YouControl, її зареєстровано наприкінці минулого року (тобто вже після того, як законопроект пройшов перше читання). “Складається враження, що ця організація створена спеціально під новий закон. Викликає питання, чому в законі йде пряме посилання до конкретного об’єднання”, – говорить Кузнєцов.

Головою нового об’єднання є В’ячеслав Биковець. На ринку його знають як давнього соратника екс-прем’єр-міністра Юрія Єханурова, він уже очолює Спілку підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, а також є засновником кількох компаній та ФОПів.

Доротич також звертає увагу на деякі “дивні” норми закону. Наприклад, на те, що в кожному магазині, незалежно від розмірів, має бути туалет із загальним доступом. На практиці дотриматися цієї вимоги зможуть далеко не всі (у тому числі з технічних причин).

Четверте нововведення – щодо Держспоживслужби. Їй розширюють сферу діяльності, повертаючи у сегмент продуктів харчування. Також контролери зможуть ініціювати блокування інтернет-майданчиків, до роботи яких є питання.

Як це позначиться на якості товарів та послуг, поки що незрозуміло. З одного боку, перевірок має стати більше. Але, як свідчить практика, який завжди це дає ефект. Наприклад, зараз перевірки паливного ринку для Держспоживслужби відкриті. Водночас експерти заявляють про різке збільшення обсягів неякісного палива. Виходить, що на цей процес контролери не дуже впливають.

“Держспоживслужба зараз практично до нас не ходить, в основному поліція та податкова”, – каже власник мережі АЗС Prime Дмитро Леушкін.

Загалом, за словами голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, у підсумкову версію закону внесли багато поправок, які згладили найскандальніші норми. Зокрема, вдалося в кілька разів збити розмір штрафів за порушення законодавства з прав споживача (для юросіб – 17 тисяч гривень, для ФОП – 3400 гривень).

При цьому, очевидно, бізнес все одно побоюється, що новий закон може стати ще однією проблемою. “Незрозуміло, навіщо взагалі змінювати споживче законодавство у війну. Щоб ще більше ускладнити життя підприємцям?” — бідкається Доротич.

Щодо споживачів, то не факт, що їхні права захищатимуть краще.

“Частина формулювань взагалі не зістикується з нормами Цивільного кодексу та іншими законодавчими актами, багато норм розмиті і допускають неоднозначні трактування”, – каже Кравець.

На цю ж проблему звертають увагу і на висновки щодо законопроекту Головного юридичного управління Ради. Зокрема, у частині третій статті другої прописано, що норми цього закону, що регулюють відносини у сфері енергетики та комунальних послуг, застосовуються з урахуванням особливостей, визначених законами “Про ЖКГ”, “Про ринок електроенергії”, “Про ринок природного газу”, ” Про ринок теплопостачання та ін. Це формулювання дозволяє суб’єкту самому вирішувати – чи застосовується в даному випадку той чи інший законодавчий акт, – зазначили у Головному юридичному управлінні.

Кравець додав, що за тією ж комуналкою профільні закони прописані таким чином, що по суті не залишають споживачеві можливості довести неналежну якість послуг та отримати компенсацію.

АО «Кравець І Партнери»

Знову судді послались на нерелевантні рішення ЄСПЛ, суть яких просто повиривали з контексту, щоб прикрити чиновників МОЗ на мою думку. Узагальнений висновок — судді повинні замість головних санітарних лікарів, всупереч закону, самі встановлювати необхідність відсторонення від роботи, а щодо позбавлення засобів для існування та взагалі порушення прав людини, то тут перевернули рішення Конституційного суду щодо прав самих суддів, коли їх позбавляли зарплат (винагород) з ніг на голову. Соромно коли читаєш такі рішення.

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»