<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Загарбані &#8211; Третейський суд</title>
	<atom:link href="https://tretsud.com.ua/tag/zaharbani/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<description>Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ»</description>
	<lastBuildDate>Thu, 23 Jun 2022 08:15:23 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://tretsud.com.ua/wp-content/uploads/2020/06/cropped-favicon-32x32.png</url>
	<title>Загарбані &#8211; Третейський суд</title>
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Загарбані борги. Що робити, якщо окупанти вимагають оплату за кредитом</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/zaharbani-borhy-shcho-robyty-iakshcho-okupanty-vymahaiut-oplatu-za-kredytom/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/zaharbani-borhy-shcho-robyty-iakshcho-okupanty-vymahaiut-oplatu-za-kredytom/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Jun 2022 08:15:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[борги]]></category>
		<category><![CDATA[вимагають]]></category>
		<category><![CDATA[за]]></category>
		<category><![CDATA[Загарбані]]></category>
		<category><![CDATA[кредитом]]></category>
		<category><![CDATA[окупанти]]></category>
		<category><![CDATA[оплату]]></category>
		<category><![CDATA[робити]]></category>
		<category><![CDATA[Що]]></category>
		<category><![CDATA[Якщо]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/zaharbani-borhy-shcho-robyty-iakshcho-okupanty-vymahaiut-oplatu-za-kredytom/</guid>

					<description><![CDATA[Мешканці тимчасово окупованих територій можуть зіткнутися з проблемою, коли в них вимагатимуть оплату за кредитом, взятим в українського банку. Це незаконна дія, але слід передбачити ризики такої ситуації. Нещодавно мешканець тимчасово окупованої Херсонської області Володимир публічно поскаржився, що його борги за кредитом, взятим у Приватбанку, перейшли до російського Тінькофф Банку. Мешканцю почали надходити повідомлення, що &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/zaharbani-borhy-shcho-robyty-iakshcho-okupanty-vymahaiut-oplatu-za-kredytom/"> <span class="screen-reader-text">Загарбані борги. Що робити, якщо окупанти вимагають оплату за кредитом</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="c-post__heading">
<div class="c-post__description">
<p><strong>Мешканці тимчасово окупованих територій можуть зіткнутися з проблемою, коли в них вимагатимуть оплату за кредитом, взятим в українського банку. Це незаконна дія, але слід передбачити ризики такої ситуації.</strong><span id="more-18853"></span></p>
<p>Нещодавно мешканець тимчасово окупованої Херсонської області Володимир публічно поскаржився, що його борги за кредитом, взятим у Приватбанку, перейшли до російського Тінькофф Банку. Мешканцю почали надходити повідомлення, що право вимагати заборгованість за продуктом Приватбанку перейшло саме до Тінькофф Банку на підставі &#8220;уступки прав вимоги (цесії)&#8221;.</p>
<figure class="c-post__img js-post-lightbox"><a class="c-post__img-link js-img-fit" href="https://www.dsnews.ua/static/storage/originals/f/0a/245e4446450547379b444185474950af.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><img decoding="async" loading="lazy" src="https://www.dsnews.ua/static/storage/thumbs/x630/f/0a/46a050ce-245e4446450547379b444185474950af.jpg?v=2602_1" srcset="https://www.dsnews.ua/static/storage/thumbs/x1260/f/0a/8c4f9e7b-245e4446450547379b444185474950af.jpg?v=2602_1 2x" alt="Скріншот повідомлення Тінькофф Банку" width="374" height="630" title="Загарбані борги. Що робити, якщо окупанти вимагають оплату за кредитом 3"></a><figcaption class="c-post__img-overlay is-show">
<div class="c-post__img-content">Скріншот переписки</div>
</figcaption></figure>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Володимир почав вимагати пояснень у служби підтримки фінансової установи, яка надіслала йому повідомлення. Оператор чату довго не відповідав, але зрештою підтвердив ситуацію, що склалася. &#8220;Усе правильно. Ваші борги були перенаправлені в Тінькофф Банк. Найближчим часом вам надійдуть інструкції про подальший алгоритм погашення заборгованості. Сподіваємося на ваше розуміння&#8221;, — йшлося у відповіді оператора. Скріншоти цієї переписки було опубліковано в соцмережах та ЗМІ. Зокрема цю інформацію <a href="https://t.me/AFUStratCom/3159" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">публікував ТГ-канал</a> Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content">
<div class="o-content__main s-content text-center">
<figure class="c-post__img js-post-lightbox"><a class="c-post__img-link js-img-fit" href="https://www.dsnews.ua/static/storage/originals/7/5d/7b81860694c4c91020c671e7f7b975d7.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><img decoding="async" loading="lazy" src="https://www.dsnews.ua/static/storage/thumbs/x630/7/5d/eb184267-7b81860694c4c91020c671e7f7b975d7.jpg?v=2648_1" srcset="https://www.dsnews.ua/static/storage/thumbs/x1260/7/5d/ce7be8c3-7b81860694c4c91020c671e7f7b975d7.jpg?v=2648_1 2x" alt="Скріншот переписки" width="417" height="630" title="Загарбані борги. Що робити, якщо окупанти вимагають оплату за кредитом 4"></a><figcaption class="c-post__img-overlay is-show">
<div class="c-post__img-content">Скріншот переписки</div>
</figcaption></figure>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Уявити правовий механізм, за яким могла скластися така ситуація, доволі складно, ба більше — неможливо, адже борги за кредитом, взятим в українському банку, мають стягуватися згідно з українським законодавством, через українські суди або виконавчу службу. Окрім того, через таку інформацію у ЗМІ можна запідозрити український банк у передачі персональних даних своїх клієнтів чужеземному банку на тимчасово окупованій території.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>У Приватбанку спростували достовірність інформації про нібито переуступку кредитів: &#8220;Такі повідомлення є дезінформацією, спрямованою на введення в оману наших клієнтів. Приватбанк вживає всіх можливих заходів, аби гарантувати безпеку та надійність даних наших клієнтів&#8221;, — відповіли &#8220;ДС&#8221; у банку.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Цікаво, що ситуацію в Херсонській області спростували й у Тінькофф Банку. Представник фінансової установи назвав ці повідомлення фейками у коментарі російським ЗМІ.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Щоправда, частина проблеми все-таки лишається, адже людина може жити на окупованій території й не застрахована від того, що в неї вимагатимуть сплату боргів.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<h2>Колаборація і шахрайство</h2>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Цілком очевидно, що описана ситуація переуступки кредиту від державного українського ПриватБанку до комерційного російського Тінькофф Банку в рамках закону відбутися не може. Але уявімо, що відбулася переуступка кредиту, взятого клієнтом у будь-якому українському банку, якійсь організації в Росії або на тимчасово окупованій території. Такі дії не просто межують, а фактично кваліфікуються як злочин.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>&#8220;Закон України містить можливість переуступки боргу, продажу боргу факторинговим компаніям. Це не заборонено, але є одне але, — пояснює адвокатка Анжела Василевська. — Стаття 111-1 Кримінального кодексу України має назву &#8220;Колабораційна діяльність&#8221;. Якщо якийсь український банк дозволить за даних умов укладати договори про відступлення права вимоги, то діяльність працівників такого банку, посадових осіб підпадатиме під ознаки злочину, передбачені статтею 111-1 ККУ. Якщо надійшла інформація, що ваш борг проданий, а ви знаєте конкретно, з якою фінансовою установою у вас були кредитні відносини, то варто подавати заяву з доказами, хоча б зателефонувати на 102 або надіслати електронного листа в Національну поліцію України про факт вчинення певної колабораційної діяльності з якимись організаціями з окупованих територій&#8221;.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Адвокатка рекомендує не реагувати на телефонні дзвінки або текстові повідомлення від установ, які вимагають сплатити борг на тимчасово окупованій території: людина елементарно може не знати, з ким вона спілкується, чи є це уповноважений представник установи. Якщо все ж таки спілкування відбулося, то слід вимагати доказів та офіційних документів.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>&#8220;Треба розуміти, що будь-які угоди на тимчасово окупованих територіях є нікчемними, — говорить <strong><a href="https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">адвокат Ростислав Кравець</a></strong>. — Будь-які повідомлення про переуступлення боргу, необхідності сплати боргу іншому кредитору не ґрунтуються ні на нормах українського права, ні на нормах міжнародного права. Я не виключаю, що це може бути також пов’язано з певними шахрайськими діями окремих осіб, шахрайськими діями безпосередньо самої Російської Федерації. Тому насправді люди, які отримують такі повідомлення, не повинні на них реагувати&#8221;.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<h2>Силовий тиск і конфіскація</h2>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Важливо зазначити, що людина на тимчасово окупованій території може опинитися сам на сам із новими &#8220;кредиторами&#8221;, і ситуація може розвиватися без жодного посилання на закон чи право. Людині можуть погрожувати або чинити на неї тиск. Тому на перший план, очевидно, виходить безпекова складова. Врешті-решт, за таких умов людина може сплатити за кредитом зовсім іншому кредитору.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>&#8220;Важко протистояти погрозам, силовому тиску, — каже Анжела Василевська. — Це вже питання не стільки юридичне, скільки безпекове. Платити чи не платити, людина вирішуватиме сама, але з метою уникнення таких розмов не треба надавати жодну інформацію по телефону невідомим особам, які дзвонять з невідомих телефонів. Це в першу чергу питання безпеки. Щоб сплата боргу особі, якій було переуступлено вимогу, була законною, необхідно переконатися в наявності повноважень особи, яка вимагатиме борг, а це відбувається тільки на підставі письмового звернення, де будуть надані копії документів, треба бачити й оригінали, що відбулася переуступка боргу&#8221;. Навряд чи клієнт на окупованій території зможе отримати такі документи з об’єктивних причин.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<blockquote>
<p>&#8220;Якщо він заплатить, це жодним чином не знімає з нього зобов’язання перед українським банком. Вважайте, він просто проспонсорує Російську Федерацію на агресію відносно України, — каже <strong><a href="https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">Ростислав Кравець</a></strong>. — Можна направляти відповідні звернення до банку, але насправді жодних обов’язків щодо сплати третім особам не виникає&#8221;.</p>
</blockquote></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Так само на тимчасово окупованій території не може відбутися відчуження майна кредитора як сплати за боргами. Юристи свідчать, що в такій ситуації про закон не йдеться. Конфіскація майна в такому разі не може відбутися у рамках правового поля.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Як бачимо, в описаних ситуаціях щодо стягнення боргу на тимчасово окупованій території для клієнта важлива комунікація з банком, де він брав кредит, або за можливості з правоохоронними органами України для фіксації правопорушення.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<h2>Як сплатити кредит</h2>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Варто зазначити, що перебування клієнта на тимчасово окупованій території не звільняє його від зобов’язань перед законним кредитором. З перших днів повномасштабного нападу Росії на Україну банківські установи оголосили кредитні канікули: тим, хто взяв кредит у банку, дозволили не робити навіть мінімального платежу. Відсотки нараховувалися, але без штрафних санкцій за несплату. З 1 червня ці норми були зняті, але деякі пільги залишилися. Наприклад, Приватбанк просить внести обов’язкий щомісячний мінімальний платіж у розмірі 5% від суми заборгованості. Для тих, хто може його сплатити, з 1 червня по 31 серпня поточного року діятиме знижена вдвічі відсоткова ставка в 1,7% на місяць. Для мобілізованих клієнтів банку кредитні канікули залишаються чинними, тобто скасовані обов’язкові щомісячні платежі, нульова відсоткова ставка за користування кредитним лімітом тощо.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>У червні Верховна Рада почала роботу над <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39696" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">законопроєктом №7414</a>. Він дає змогу заборонити колекторам і банкам вимагати борги у військовослужбовців та їхніх сімей, волонтерів, внутрішніх переселенців, жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто проживає в зоні бойових дій. &#8220;Норма діятиме під час воєнного, надзвичайного станів і ще шість місяців після їх завершення&#8221;, — зазначав голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На цей момент законопроєкт розглянутий профільним комітетом.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Сплата за кредитом для жителя тимчасово окупованої території може стати великою проблемою: складна безпекова ситуація, відсутність заробітку або коштів, житла, зв’язку тощо. Якщо такий клієнт має намір це зробити, то очевидно, краще скористатися безготівковою оплатою. <strong><a href="https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">Адвокат Ростислав Кравець</a></strong> зазначає, що людина на тимчасово окупованій території зможе оплатити кредит, скориставшись інтернет-банкінгом, до того ж, сам клієнт звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату за кредитами.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>Анжела Василевська зазначає, що клієнт на тимчасово окупованій території може не тільки повідомити банку про осіб, які вимагають у нього кошти за кредитом, але й попросити законного кредитора реструктуризувати його заборгованість.</p>
</p></div>
</p></div>
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content">
<p>&#8220;Якщо у людини є фінансові зобов’язання перед банком, я би рекомендувала звернутися з заявою про реструктуризацію боргу, — каже адвокатка. — Можна пояснити обставини, що людина перебуває в окупації. Такі листи можна надсилати електронною поштою. Згідно з Цивільним кодексом України, якщо особа, яка взяла на себе зобов’язання, не може його виконати, вона повинна про це попередити свого кредитора&#8221;.</p>
<p><a href="https://www.dsnews.ua/ukr/economics/okupovani-borgi-shcho-robiti-yakshcho-rosiyski-zagarbniki-vimagayut-splatu-za-kreditom-21062022-461387" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">ДС</a></p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<div class="c-post__content">
<div class="o-content o-content-full">
<div class="o-content__main s-content"></div>
</p></div>
</p></div>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/zagarbani-borgi-shho-robiti-jakshho-okupanti-vimagajut-oplatu-za-kreditom/" target="_blank">АО «Кравец и Партнеры»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/zaharbani-borhy-shcho-robyty-iakshcho-okupanty-vymahaiut-oplatu-za-kredytom/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
