Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

— Визначити, надійний банк або ні — важко. Звітність, що фінустанови подають до Нацбанку, часто не відповідає дійсності. Раніше вкладникам радили звертати увагу на невисокі відсотки, відсутність скандалів навколо банку, стабільність фінансової групи. Зараз це не працює. Середні чи низькі відсотки по депозитах не гарантують, що зможете забрати гроші, — говорить 43-річний Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери».

— Нещодавно Нацбанк прийняв нові правила фінансового моніторингу. Вони дозволяють регулятору ввести тимчасову адміністрацію в будь-який банк у будь-який момент.

Частина клієнтів банку «Михайлівського» (визнали неплатоспроможним у травні цього року. Голову правління фін­установи звинувачують у привласненні 870 млн грн. Клієнти кілька разів влаштовували акції протесту, перекривали столичну вул. Хрещатик. — ГПУ) не отримають компенсації від Фонду гарантування вкладів. Люди уклали договори з фінансовими компаніями. Банк виступав як посередник. Це вперше виникла така ситуація?

— Багато банків залучають кошти через фінансові компанії. Але в такій кількості, як у «Михайлівському» — вперше. Цю ситуацію важко назвати аферою. Бо її контролював Нацбанк. Знав про фінансові компанії, що залучали кошти вкладників.

Як діяти постраждалим вкладникам?

— У клієнтів є квитанції про внесення коштів на рахунок банку. Він мав нести зобов’язання. Після банкрутства — Фонд гарантування вкладів. Але останній вирішив не повертати коштів. Це — маніпуляція. Усім вкладникам із депозитами менш як 200 тисяч гривень необхідно подати заяви до Фонду гарантування вкладів із вимогою повернути кошти. Якщо відмовиться включити в перелік вкладників, звертатися до суду. Подавати позови про визнання неправомірними дії чи бездіяльність особи, уповноваженої на ліквідацію банку. Також звертатися з позовами до Нацбанку про бездіяльність регулятора, що призвела до банкрутства банку.

Були випадки, коли банк сам повертав гроші клієнтам?

— Два-три випадки. Це банки, де тимчасову адміністрацію ввели з політичних причин або через порушення фінансового моніторингу. У них було достатньо коштів. Тому гроші фізичним особам повернули. А от юридичні особи навіть тут залишилися ні з чим.

Фінустанова збанкрутувала, а договір вкладника визнали нікчемним. Що робити?

— Люди, які тримали в банку понад 200 тисяч гривень, можуть подати три види позовів. До власників банку, керівництва, Фонду гарантування вкладів. Останній гарантує суму не менш як 200 тисяч гривень, установлено законом. Проте деякі вкладники домоглися судових рішень щодо стягнення більших сум. Також судяться з Нацбанком через неналежний контроль за діяльністю банків.

Які шанси виграти суд у тих, хто хоче повернути більш як 200 тисяч?

— Усі ці справи досі в судах. Декілька позитивних рішень є.

Яка частина клієнтів втрачає гроші після банкрутства банку?

— У всіх установах по-різному. У Дельта банку — до 25 тисяч вкладників із депозитами більш як 200 тисяч гривень. І це тільки фізичні особи. Більшість грошей у банку зазвичай належить юридичним особам. А це — шалені кошти. Вони втрачають 80–85 відсотків.

Назвіть поширені способи, як банки ошукують клієнтів.

— Змінюють в односторонньому порядку будь-які умови договору. Клієнтів не повідомляють. Наприклад, на сайті установи з’являється інформація про підвищення комісії на утримання банківської картки чи зміну обмежень на зняття кредитних грошей. Вважають, що банк повідомив клієнтів. Але як часто люди заходять на сайт?

Анна РОДІЧКІНА, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Цю ситуацію важко назвати аферою. Нацбанк був повністю в курсі про фінансові компанії, які залучали кошти вкладників банку «Михайлівський». Банк визнали проблемним і йому не можна було залучати кошти. Була навіть відповідна постанова регулятора», – говорить адвокат.

Фін­установи часто хитрували — люди приходили покласти гроші на депозит, а врешті оформляли угоди на інвестиційні компанії. Приваблювали вищими відсотками. У договорі були відсутні права на компенсації з Фонду гарантування вкладів.

«Запитував постраждалих вкладників: «Ви приходили до банку. Що вам пропонували? Чи попереджали, що договір укладають не з банком, а з фінансовою компанією?» Ніхто не дав чіткої відповіді. Але в договорі це було прописано. Тут психологічна складова: ви приходите до банку, який має хорошу рекламу, гарний офіс», – каже Кравець.

За його словами, ситуація з банком «Михайлівський» специфічна.

«В програмі, яка відображає рух коштів, видно, що ці гроші повернули в банк. Тобто саме «Михайлівський» укладав договори з цими особами. У більшості цих вкладників є квитанції про внесення коштів на рахунок банку. Зобов’язання мав нести банк, а після його банкрутства — Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Але Фонд вирішив не повертати цим вкладникам кошти. Це маніпуляція. Всім вкладникам із депозитами менше ніж 200 тисяч гривень треба подати відповідні вимоги до Фонду гарантування вкладів щодо гарантування цих сум. Якщо фонд відмовиться внести їх у свій перелік вкладників, мають звертатися до адміністративних судів. Подавати позови про визнання неправомірними дій чи бездіяльності особи, уповноваженої на ліквідацію банку, і оскаржити її дії в суди, зобов’язавши внести цих вкладників у перелік на виплату», – радить адвокат.

Тим, чий вклад перевищує 200 тис. грн, варто до 16 серпня подати цивільну заяву до банку щодо зарахування їх до переліку кредиторів.

«А далі слід звертатися з позовами до Національного банку про визнання неправомірною бездіяльності регулятора, що призвело до банкрутства банку. Така судова практика вже є на прикладі «Брокбізнесбанку» та «Укргазпромбанку». Після визнання неправомірною бездіяльності Нацбанку, вкладники матимуть шанс стягнути ці кошти безпосередньо з НБУ», – каже Кравець.

Анна Родічкіна, Газета по-українські

Адвокатская компания Кравец и Партнеры