Згідно пункту 5 частини першої статті 46 Закону № 1556 однією з підстав для відрахування здобувача вищої освіти є „порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання“. 

На думку автора клопотання, застосування оспорюваного припису Закону № 1556 у його справі призвело до порушення гарантованого частиною другою статті 58 Конституції України права „не бути притягнутим до відповідальності за діяння, що не визнається законом як правопорушення“.

Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Конституційний Суд України ухвалив Рішення, яким визнав конституційним пункт 5 частини першої статті 46 Закону № 1556, однак, при цьому вказав, що Київський апеляційний суд у постанові від 3 жовтня 2023 року у справі Падєріна В.О. неправильно класифікував відповідальність, застосовану до нього, як дисциплінарну та, відповідно, невірно оцінив підставу для відрахування, передбачену пунктом 5 частини першої статті 46 Закону № 1556.

Конституційний Суд України виснував, що „передбачена пунктом 5 частини першої статті 46 Закону № 1556 відповідальність у формі відрахування за порушення умов договору (контракту) пов’язана з невиконанням цивільно-правових зобов’язань, що виникають внаслідок укладення договору (контракту)“.

Окрім цього, Суд вказав, що „законодавець може деталізувати порядок реалізації конституційного права на вищу освіту також і в спосіб визначення вимог щодо виконання освітньої програми та індивідуального навчального плану, включно з дотриманням правил академічної доброчесності, однак деталізація такого порядку не може прагнути надмірного розширення згаданих вимог, не обумовлених метою досягнення визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання, оскільки це може бути використано як підстава для відрахування здобувача освіти“.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Судді-доповідачі у справі – Юрій Барабаш, Оксана Грищук.

📝 До цього Рішення є Окрема думка судді Конституційного Суду України Петра Філюка, яка буде оприлюднена на офіційному вебсайті Суду у встановлені законодавством строки.

Резюме рішення: https://cutt.ly/xtYpxBn0
РІШЕННЯ: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2_r_1_2026.pdf

Джерело: ccu.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Для України звичною стала практика, коли норми закону спершу приймаються, а потім нівелюються. Але коли реформа за реформою обирають взірців доброчесності, а їх «святість» порушує будь-які закони, логіка побудови карткового будиночку ламається вщент. 

Методика нехтування

В Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?».

Відкриваючи захід, голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова зазначила, що проблема не є новою і бере початок з 2019 року, коли фактично «обнулили» одну із ключових інституцій суддівського врядування – Вищу кваліфікаційну комісію суддів. «Якщо подивитись на історичний контекст цієї проблеми, то вона, певною мірою, полягає у боротьбі за державний суверенітет. Ми, як інституція, втратили безпосередність обрання на з’їзді членів ВККС», — додала Л.Ізовітова

Голова НААУ нагадала, що у 2019 році Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до закону «Про судоустрій та статус суддів» та деяких законів щодо діяльності органів суддівського врядування». Конституційний Суд, в свою чергу, навіть визнавав деякі положення цього закону неконституційними.

Протягом 2019—2022 років ВККС не працювала, утворився вакуум. В 2021 році була внесена Пропозиція Президента про відновлення діяльності ВККС. На розвиток цієї ініціативи 14 народних депутатів, членів Комітету ВР з питань правової політики, внесли законопроект щодо відновлення роботи ВККС.

Не без змін і дискусій, але закон зрештою було прийнято. Модель формування раніше діючі ВККС була повністю змінена. Закон встановив формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС, яка за результатами конкурсу має відібрати та рекомендувати Вищій раді правосуддя кандидатів на призначення членами ВККС. Перший склад конкурсної комісії строком на два роки формувався за участі міжнародних експертів. Після закінчення 2-х річного терміну повноважень, який обчислюється з дня початку її діяльності, конкурсну комісію формують — Рада суддів України, Рада прокурорів, Рада адвокатів України і Президія Академії правових наук.

Оскільки повноваження першого складу конкурсної комісії завершились 1.06.2025, тож з цього дня мав розпочатися старт формування конкурсної комісії у новому складі іншими суб’єктами формування.

Законодавець, переконана Л.Ізовітова, свідомо передбачив, що перший склад з участю міжнародних експертів виконає свою місію з формування оновленої ВККС, передає досвід, а потім українські суб’єкти формування будуть відбирати членів конкурсної комісії для обрання членів ВККС самостійно. Це буде принциповим кроком до відновлення державного суверенітету України в судовій сфері.

Це вже історія, наш законодавець, допустивши міжнародних експертів до формування судової гілки влади на короткий перехідний період, а надалі спрямовував свої дії на відновлення власного суверенітету, оскільки формування конкурсної комісії мало здійснюватися виключно національними суб’єктами.

Між тим, швидко промайнули два роки, і 1 червня закінчились повноваження у першого складу конкурсної комісії. Відповідно до вимог закону, як тільки закінчились повноваження у членів конкурсної комісії, протягом 5 днів ВРП повинна зробити відповідне повідомлення в «Голосі України», направити повідомлення формуючим суб’єктам і розмістити повідомлення на сайті, що формується новий склад КК. У свою чергу, суб’єкти формування протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення мають надати своїх кандидатів до складу комісії. Через 5 днів ВРП має сформувати із цих кандидатів нову конкурсну комісії.

«Ми призначили Раду адвокатів України на 6—7 червня, очікуючи, що до 6 червня отримаємо таке повідомлення. Однак жодного повідомлення дотепер не отримали. 13 червня я направила голові ВРП лист з проханням повідомити про причини такої затримки. 17 червня розгляд цього питання пропонувалось включити до проєкту порядку денного, але цього не трапилося, до порядку денного не включили. Жодного рішення ВРП з цього приводу не приймала», — розповіла Л.Ізовітова.

Згодом у НААУ отримали лист за підписом заступника голови ВРП про те, що обговорюється питання з приводу того, аби розробити відповідну методику. Однак законом жодна методика не передбачена, а всі строки — сплинули.

Голова НААУ зазначила, що 18 червня у ВР був зареєстрований законопроект про вдосконалення процедури конкурсу на посади в судовій владі, мається на увазі конкурсних процедур. Законопроєктом передбачено продовження повноважень конкурсної комісії за участі міжнародних експертів.

Утім, вочевидь, що конкурсна комісія за участю міжнародним експертів завершила свою роботу 1 червня. А законопроєкт про продовження її діяльності подано майже через 3 тижні. А тому відсутні жодні передумови, аби у такий спосіб подовжити повноваження першого складу КК.

Умаслити іноземців

Своє бачення проблеми, що склалась, висловив і адвокат Ростислав Кравець. Спікер розповів, що він звернувся до РАУ, а також всіх суб’єктів, які формують склад комісії, яка повинна добирати членів ВККС, щодо необхідності обговорення цього питання.

«Питання буксує за пропозицією члена ВРП Романа Маселко, який, як відомо, пов’язаний з різними грантовими організаціями, в які входять і депутати — автори згаданої законодавчої ініціативи. Складається жахливе і загрозливе для національної безпеки питання щодо впливу іноземців на формування органів державної влади в Україні», — обурився Р.Кравець.

За словами адвоката, пояснити участь іноземців у першому складі конкурсної комісії можна тим, що народні обранці таким чином вирішили отримати допомогу і досвід. «Хоча, як бачимо за результатами, нічого нового нам ці іноземні експерти не продемонстрували. Якщо законом чітко передбачена ситуація, яка встановлює строки, то жодних підстав для відкладення немає. А ВРП чомусь вирішила переступити закон і погодитись на пропозицію одного із членів ВРП почекати. Чого почекати? Незрозуміло. Почекати, поки ВР прийме закон і дозволить іноземцям знову формувати склад конкурсної комісії? Наразі є закон, який потрібно виконувати», — наголосив Р.Кравець.

Та ще більше адвоката вразила позиція Ради прокурорів, які надіслали відповідь, що вони не бачать жодних проблем, як і не бачать себе в цьому процесі. За словами спікера, сьогодні йдеться про те, що ВРП як конституційний орган порушує закон і при цьому настільки зухвало це робить.

Також адвокат розповів, що у ВР є пропозиція прийняти норми щодо відкликання членів ВРП, бо наразі зробити це неможливо. Р.Кравець зазначив, що існують численні рішення від Великої палати ВС, якими встановлено порушення членами ВРП власного закону, а саме, коли притягають суддів за те, що суддя діяв так, як прямо в законі написано. Це, на його думку, говорить або про умисні дії або про низький професійний рівень членів ВРП.

Також Р.Кравець нагадав, що вирішальне право голосу стосовно призначення членів ВРП застережене за іноземними експертами до 14 липня 2027 року. «Дивно, що люди, які не знають українських законів, не знають української мови, намагаються оцінювати чиюсь доброчесність. З іншого боку, ми взагалі нічого не знаємо про цих міжнародних експертів», — додав Р.Кравець.

В свою чергу спікер НААУ Олексій Шевчук зазначив, що, оскільки проходив етичну раду і відповідну процедуру, може підтвердити той факт, що міжнародні експерти не володіють українським законодавством, не володіють процедурними регламентними моментами щодо обрання членів і не володіють фаховою базою, щоб оцінювати кандидатів на ті чи інші посади. Більше того, матеріали міжнародним експертам готує секретаріат ЕР, який формується за грантові кошти і всі подання достеменно перевіряються представниками грантового корпусу — як то Р.Маселко та Віталій Шабунін, перед тим, як вони подаються усім без виключення міжнародним експертам.

***

Відтак, складається враження, що коли приймався чинний закон, представникам грантових організацій майбутнє здавалось настільки далеким, що всі рішення у ньому мали прийматись колись «потім» і «самі собою». Але, майбутнє настало вже, а втрачати міцні зв’язки з іноземцями так не хочеться, що доводиться вигадувати нові казки про українську меншовартість, тотальну недоброчесність громадян України та уявні «методички» щодо формування незалежних органів.

Джерело: zib.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

⚠️Прямий ефір можна подивитись тут – https://fb.watch/jaNMATr613/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Телеканал ZIK

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Робоча група з питань судової реформи і реформи прокуратури Реанімаційного пакету реформ з відкритих джерел зібрала відомості щодо кандидатів про Вищу раду юстиції. Розраховуємо, що ця інформація дозволить органам, які призначатимуть найближчим часом членів нової Вищої ради юстиції, прийняти найбільш виважене рішення.

Переконані, що до нового складу повинні увійти найбільш авторитетні та політично незаангажовані правники з незаплямованою репутацією. Незважаючи на велику кількість кандидатів, здається, що вибір зовсім невеликий.

Кандидатів у члени Вищої ради юстиції, які не погоджуються із певними фактами, які наведені у досьє, запрошуємо подати коментарі або спростування, яке ми готові також оприлюднити.

Нагадаємо, що Закон “Про забезпечення права на справедливий суд” передбачив завчасне оприлюднення відомостей про кандидатів у члени Вищої ради юстиції. Це дає можливість кожному подати додаткову інформацію про кандидатів органам, які призначатимуть членів Вищої ради юстиції.

З’їзд адвокатів для призначення членів Вищої ради юстиції має відбутися 24-25 квітня, всеукраїнська конференція працівників прокуратури – 27 квітня, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ – 28 квітня. Президент і Верховна Рада також визначатимуться найближчим часом.

Скачати таблицю кандидатів на посаду члена ВРЮ: Кандидати-на-посаду-члена-ВРЮ

Реанімаційний пакет реформ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры