Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу “працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті”.

Автор клопотання стверджував, що законодавець, “обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист”.

Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.

Суд зазначив, що законодавець наділений дискрецією у визначенні строків звернення працівника до суду у трудових спорах і може встановлювати різні строки для різних категорій таких спорів з урахуванням характеру спірних правовідносин, правової природи вимог, тривалості або регулярності порушення, способу його виявлення, обсягу і складності доказування, тощо. Законодавець має також враховувати надзвичайний характер правового режиму воєнного стану та пов’язані з ним об’єктивні перешкоди у доступі до правосуддя.

Хоча установлення часового обмеження для реалізації визначеного законом права особи є питанням розсуду законодавця, однак, лише за умови, що таке обмеження не порушує сутності права, установлене з легітимною метою та його досягають домірними засобами, воно є справедливим та об’єктивно виправданим, – йдеться у Рішенні.

Аналіз чинного трудового законодавства дає Суду підстави стверджувати, що законодавець пов’язав строк звернення до суду лише з актами, якими оформлюють припинення трудових відносин, та не врахував специфіки правовідносин, що тривають. Так, працівник, перебуваючи у трудових відносинах, у випадку систематичної невиплати винагороди чи періодичних затримок виплати має подавати позови кожних три місяці, щоб не втратити право на судовий захист.

Таке законодавче регулювання не враховує балансу інтересів сторін у трудових правовідносинах, суперечить принципу рівності та спричиняє юридичну невизначеність, яка позбавляє працівника ефективного захисту гарантованого Конституцією України права на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, Суд наголосив, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.

Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.

Джерело: ccu.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону №12234 від 25.11.2024 Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо призначення одноразової грошової допомоги – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45305

🔸Петиція на сайті Президента України – https://petition.president.gov.ua/petition/245938

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 15 квітня 2025 р. № 449 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 і від 14 травня 2024 р. № 550 – https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanov-kabinet-2016-r-884-i-vid-14-travnia-2024-r-550-i-449

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»

Зміни вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Важлива та перевірена інформація від адвоката.

Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Раніше трирічний термін подання документів на отримання одноразової грошової допомоги рахувався від дати смерті, зазначеної у свідоцтві. Це призводило до того, що близькі родичі військових, яких суд оголошував померлими після тривалого періоду відсутності, могли втратити право на допомогу через сплив термінів ще до моменту ухвалення самого судового рішення.

Тепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих захисників та захисниць.

Також Уряд запровадив позачергову виплату одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю І групи. Це зумовлено тим, що такі люди потребують невідкладного та вартісного лікування. Нерідко, через тривалий термін очікування в загальній черзі, вони не встигають отримати допомогу за життя.

Зміни вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Джерело: mod.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Поки ми втрачаємо території, а українці віддають останні кошти на ЗСУ, судді, прокурори, силовики та чиновники шикують, отримуючи захмарні пенсії та зарплати. Чи можливо урівняти пенсійні виплати для всіх категорій громадян та скоротити витрати на чиновників, розбиралися журналісти.

Прибравши спецпенсії можна зекономити сотні мільярдів гривень на рік

Саме так вважає адвокат Ростислав Кравець.

«Спецпенсії, чи пенсії, які мають дуже великий розмір є невиправданими на сьогодні. Об’єктивно великі пенсії нараховують держслужбовцями, які отримують невеликі зарплати. Це є винагородою за належне виконання своїх обов’язків протягом життя. Однак в Україні з 2017 року, після внесення змін у Конституцію, з’явився певний перекіс. Тобто окрім великих пенсій, судді отримали захмарні, абсолютно невиправдані заробітні плати. Все це призвело до того, що фактично, суддя перебуваючи на посаді, отримуючи велику зарплату та право на велику пенсію, фактично перестав бути незалежним. Тобто він повністю залежить від держави. В решті решт це призвело до значних витрат держбюджету для пенсіонерів», — каже адвокат.

За його словами, сьогодні існує досить розвинена практика Європейського суду з прав людини, яка чітко встановлює, що на час будь-яких економічних катаклізмів або скрути в державі, вона має право зменшити всі ці соцгарантії держслужбовцям, включаючи в тому числі пенсії.

«Відновити все це можливо лише після того, як економіка стабілізується. На жаль, тільки зараз парламент звернув на це увагу», — підкреслює адвокат.

Адже це не вдарить по тим пенсіонерам, які за час роботи отримували великі зарплати і мають власне житло та інші соцгарантії. Питання зменшення спецпенсій зараз йде на рівні з питанням виживання держави, бо грошей не вистачає. Тому зменшення спецпенсій та захмарних зарплат з погляду Європейського суду з прав людини є законним та обґрунтованим. Тим паче що багато органів не виконують свою роботу належним чином.

«Тож не бачу проблеми, що спецпенсії для прокурорів, суддів та силовиків будуть приведені більш менш в адекватний стан через скрутний стан держбюджету та неможливості його виконання. Таким чином можна буде зекономити сотні мільярдів гривень на рік, які можна направити на ЗСУ та підтримку держави. Наприклад, спрямувати кошти на освітній сектор. Адже не розумію, що такого зробила для держави людина, яка отримує пенсію або зарплату в 400 — 500 тисяч гривень на місяць. Це абсолютно неадекватно рівню доходів в Україні та не є вкрай необхідним для підтримання цієї людини. Тобто спецпенсії з 400 тисяч грн можна зменшити до 50 тисяч грн. Пенсіонер зможе прожити на цю суму. Адже він має житло, при цьому ніхто не забороняє цій людині йти викладати або займатися підприємницькою діяльністю. Якщо взяти нещодавно обрану суддю Конституційного суду, то вона швидко пішла у відставку. Тобто вона буде отримувати одночасно зарплату судді КСУ і пенсію, як суддя. Це питання треба регулювати. Адже чому у нас один суддя Конституційного суду за ту ж саму роботу отримує 300 тисяч грн, а інший суддя цього ж суду, якого вчора призначили за ту ж саму роботу отримає 600 тисяч на місяць. То де соціальна справедливість?», — зазначає адвокат.

З ним погоджується експерт з економічних та політичних питань Ю. Гаврилечко. За його словами, Україна є єдиною європейською країною, де зарплата суддів в десятки разів перевищує мінімальну зарплату.

«Якщо Україна йде до ЄС, то має знизити зарплати суддям у десятки разів, як в Європі», — підкреслює експерт.

Своєю чергою військові, зазначають, що під час війни, на фронті не вистачає амуніцій, зброї, та дронів. Також захисники зізнаються, що є проблеми з виплатами від держави сім’ям загиблих, а також з отриманням лікування чи протезуванням. Тому мільярди мають йти не в кишеню силовиків або суддів чи чиновників, а на ЗСУ.

Захмарні пенсії та зарплати не захистять від корупції

Після підвищення податків вчителям кидають кісту у вигляді додаткової 1000 грн на місяць. Тим часом за офіційними даними, середня зарплата керівництва Нацкомісії у сфері регулювання енергетики і компослуг — понад 288 тисяч гривень, Нацагентства з питань запобігання корупції — 254 тисячі, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку — 236 тисяч, Міністерства культури і стратегічних комунікацій — 215 тисяч, Рахункової палати — 205 тисяч гривень.

При цьому влада бідкається про діру у пенсійному фонді та відсутність коштів і саме так виправдовує підвищення податків для українців.

Тобто на пенсії для прокурорів — інвалідів кошти є, а для всіх інших пенсії на три роки будуть заморожені.

На думку експертів, високі зарплати або пенсій суддів чи прокурорів не захищають від корупції.

«Ми це побачили на прикладі зі скандалами з інвалідністю прокурорів або з головою Верховного суду Князєвим. Тому великі зарплати і пенсії не є запобіжниками від корупції. Це питання треба раз і назавжди врегулювати. Адже не можуть бути таких колосальних максимальних розривів між зарплатами, які виплачує держава та мінімальними пенсіями. Тобто склалася ситуація, коли людина має 40 років стажу та отримує пенсію 4000 тисячі гривень, а інша людина має 20 років трудового стажу та отримує пенсію 300 тисяч гривень. Тож де соціальна справедливість? Такого немає в жодній цивілізованій країні», — підкреслює Р. Кравець

Про яку соціальну справедливість може йти мова, якщо за даними Центру Разумкова, 44% змушені знижувати витрати на їжу, намагаючись вибрати найдешевше.

Ці дані показують, наскільки важке життя у багатьох українців.

З початку повномасштабної війни збільшилася кількість тих, хто не може звести кінці з кінцями. Якщо в 2021 році 9% українців відповіли, що у них не вистачає грошей навіть на необхідні харчі, то у вересні 2024 року таких вже — 12%. Тобта цифра зростає (від 6% до 9%).

Рука кремля чи зовнішнє управління

За словами Р. Кравця, такий перекіс у пенсіях та зарплатах вийшов завдяки іноземним партнерам України.

«Це потрібно врегульовувати не з точки зору інтересів іноземних партнерів, а з точки зору інтересів держави», — резюмує Р. Кравець.

Експерти з соціальних питань наголошують, що влада має думати не про власні кишені, та не догоджати гранітоїдам, чи іноземним агентам і не працювати на руку ворогові, а піклуватися про національну безпеку. Адже те, що зараз відбувається в країні схоже на диверсії під час війни, для того, щоб Україна її програла.

Наразі, після суспільного невдоволення та розголосу у Кабміні та Раді хочуть провести реформу й урівняти виплати для всіх українців.

«Є оновлений текст меморандуму уряду з МВФ. Зокрема, Міжнародний валютний фонд зобов’язав уряд внести ряд змін до пенсійного законодавства. Там є і позитивні вимоги, що всі повинні отримувати пенсію згідно з єдиними правилами, принципами та формулою. Не повинно бути ніяких спеціальних пенсій», — зазначає експерт з соціальних питань Андрій Павловський.

На думку правозахисників, суспільство має дотиснути владу, щоб кошти зі спецпенсій та зарплат йшли не в кишеню чиновникам та силовикам, а на фронт і соціальні виплати бюджетникам та пенсіонерам.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Жінка перебувала на обліку в органах соціального захисту й отримувала від держави відразу два види допомоги — як малозабезпечена і як мати-одинак.

За даними верифікації, яку провів департамент соціальної політики міської ради, з’ясувалося, що за 12 місяців перед зверненням по допомогу вона здійснила фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Але цього не зазначила в декларації про доходи. Як наслідок — отримала понад 41 тисячу гривень виплат. Департамент соцполітики повідомив її про порушення і запропонував добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак вона цього не зробила. Тому довелося стягувати гроші через суд.

Під час розгляду судової справи жінка стверджувала, що жодних фінансових операцій з оплати послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, не проводила. Виправдовувалася, що просто повернула борг знайомому — переказала 54 тисячі гривень на його банківську картку. Це підтвердив чоловік, який свого часу нібито позичав їй гроші. Так сталося, що йому терміново треба було погасити кредит, тому скинув реквізити своєї банківської картки жінці на вайбер. А отримавши кошти, боргову розписку порвав.

“Але таких доказів суд не взяв до уваги і поставився до них критично, — коментує Олена Кузменко, прессекретарка Рівненського апеляційного суду. — Ні мати-одиначка, ні свідок, який виступав на її боці, не змогли документально підтвердити факт позички грошей, бо не було розписки. Тим паче, що, за даними банку, жінка переказала не 54 тисячі, як обоє стверджували, а фактично 57 306 гривень”.

Відтак Рівненський міський суд задовольнив позов департаменту і стягнув з матері-одиначки 22 122 гривні надмірно виплаченої допомоги малозабезпеченій сім’ї та 19 046 гривень допомоги на дітей одиноким матерям. Крім того, жінку зобов’язали сплатити 2684 гривні судових витрат. З таким вердиктом вона не погодилася й оскаржила його в апеляції. Однак справу програла.

А от матір-одиначку з Кривого Рогу не тільки зобов’язали повернути надмірно виплачені державою кошти, а й притягли до кримінальної відповідальності. У липні 2021 року жінка звернулася до місцевого відділу соцзахисту щодо призначення соціальної допомоги як малозабезпеченій. На основі поданої декларації про доходи їй призначили 8016,93 гривні на місяць. Однак згодом виявилося, що за пів року перед зверненням по допомогу жінка купила житловий будинок площею 45,2 квадратного метра за 92 486 гривень. Та цього факту в декларації не вказала. І протягом п’яти місяців їй надмірно виплатили 40 084 гривні соціальної допомоги. На судовому засіданні мати-одинак розповіла, що не повідомила про купівлю будинку, бо тоді їй не дали б соцдопомогу. Вироком Жовтневого районного суду жінку визнано винною у шахрайстві, їй призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік. Також вона має повернути всю надмірно сплачену допомогу.

За шахрайство з державною виплатою судили й пенсіонера з Тернопільщини. Наприкінці минулого року чоловік звернувся із заявою про призначення допомоги до Лановецького відділу соцзахисту. Але не задекларував придбання магазину вартістю 80 332 гривні. У підсумку протягом п’яти місяців він незаконно отримав 11 537 гривень державної соціальної допомоги малозабезпеченим. На суді пенсіонер свою вину визнав лише частково. Зазначив, що, заповнюючи декларацію, свідомо не вказав витрати на придбання магазину. Але згодом добровільно повернув неправомірно отриману допомогу від держави. Зважаючи на це, суд призначив пенсіонерові м’якше покарання, ніж передбачене законом, — оштрафував на 11 560 гривень.

— Останнім часом у реєстрі судових рішень помітно зросла кількість справ, у яких надмірно отриману допомогу від держави змушують повертати не тільки одиноких матерів та малозабезпечені сім’ї, а й одержувачів субсидій, — коментує Богдан Горшер, юрист. — Чому так відбувається… За загальним правилом, державна соціальна допомога не виплачується, якщо особи, котрі входять до складу родини, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням здійснили покупку, оплатили послугу або провели іншу фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Це може бути придбання земельної ділянки, квартири, будинку, транспортного засобу, будівельних матеріалів чи інших товарів довгострокового вжитку.

Дані осіб, які одержують той чи інший вид підтримки, звіряються з реєстрами податкової служби, Пенсійного фонду, центру зайнятості та інших державних органів, проводяться обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Верифікацію та моніторинг виплат, що здійснюються за рахунок коштів держбюджету, проводить Міністерство фінансів за допомогою інформаційно-­аналітичної платформи. Система автоматично порівнює дані отримувачів допомог в електронних ресурсах різноманітних державних служб і банках із документами, наданими для отримання державних виплат. Якщо виявлено розбіжності, то проводиться повторна перевірка. І в разі підтвердження порушення соціальні виплати припиняються, а одержувачів допомоги змушують повернути до бюджету надмірно отримані кошти. Коли ж людина відмовляється добровільно це робити, то органи соцзахисту чи ПФУ звертаються до суду. Однак система перевірки та верифікації потребує вдосконалення. Будь-які недостовірні відомості, порушення чи неточності в заповненні декларацій, на мою думку, повинні виявлятися заздалегідь, ще перед призначенням виплат, а не опісля.

— Часто одинокі матері спеціально не реєструють шлюб з чоловіками, з якими фактично проживають і ведуть спільне господарство, — додає Леся Гродовська, адвокатка. — У документах про народження дитини в графі “батько” ставлять прочерк. Цей статус дозволяє отримувати відразу два види соціальних виплат: допомогу малозабезпеченій родині та на дітей одиноким матерям. А позаяк доходи батька не враховуються, то така сім’я має право ще й на субсидію. Виплати можуть отримувати роками, аж доки факт проживання разом з батьком дитини не виявлять соціальні інспектори. Саме заради отримання щомісячно однієї чи двох тисяч гривень допомоги від держави жінки дедалі частіше відмовляються реєструвати шлюб, кажуть, що це не вигідно. За останніх 15 років в Україні число матерів-одиначок зросло більш ніж у 20 разів! Судячи із судових реєстрів, випадків неправомірного отримання виплат одинокими матерями — тисячі.

— А в якому випадку настає кримінальна відповідальність за неправомірно отримані виплати від держави?

— Якщо людина, звертаючись по соціальну допомогу, навмисно не показала в декларації наявність майна чи здійснення фінансової операції на суму понад 50 тисяч гривень, то є підстави притягнути її не тільки до цивільної відповідальності, а й до кримінальної за шахрайство, — зауважує адвокат Ростислав Кравець, правозахисник. — Але насамперед потрібно з’ясувати, чи є в її діях склад злочину. Загалом за шахрайство з державними допомогами покарання може становити від 34 тисяч гривень штрафу до п’яти років обмеження або трьох років позбавлення волі. Це залежить від суми незаконно отриманих коштів. Але суди зазвичай замість ув’язнення призначають умовне покарання з випробувальним терміном.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

Українські військовослужбовці, на відміну від найманих працівників, отримують оплату у вигляді грошового забезпечення. 

Як нараховується зарплатня військовим у 2023 році, в яких числах приходять гроші та чому затримують виплати українським бійцям, з’ясовували Факти ICTV. 

Гроші, які вони отримують в період дії воєнного стану, мають кілька позицій: щомісячне грошове забезпечення та додаткову винагороду у вигляді премій від 30 до 100 тис. грн.

Премії своєю чергою залежать від звання, посади, тривалості, інтенсивності й умов військової служби, а також кваліфікації та секретності несення служби.

В яких числах надходять гроші 

Зазвичай військовослужбовці отримують оплату на картку банку. Виплати надходять, як і найманим працівникам, у два етапи: у вигляді авансу (з 5 по 15 число) та основної суми (з 25 до початку наступного місяця). 

– Все залежить від військових частин та роду військ. Я маю на увазі Національної гвардії та Міністерства оборони, – розповідає юрист Ростислав Кравець. 

Чому затримують виплати військовослужбовцям 

За словами юриста, затримка оплати може бути з декількох причин: 

• відсутність коштів у бюджеті; 
• неналежно сформовані запити на виплату зарплатні військовими частинами. 

– Відразу в зарплатню включають безпосередньо додаткові виплати стосовно участі в бойових діях чи перебування в зоні бойових дій. Це також потребує певного часу на узгодження, тому можуть бути затримки й з цього приводу також, – додає юрист. 

У разі поранення військовослужбовця під час бойових дій, він або вона можуть отримати одноразову виплату у 100 тис. грн і щомісячну оплату у 100 тис. грн під час проходження лікування.

АО «Кравець І Партнери»

Аліменти після 18 років: чи передбачені в Україні

Сімейний кодекс передбачає два випадки, у яких може бути призначено виплату аліментів після 18 років:

1. Навчання повнолітніх дочки, сина до 23 років.
2. Непрацездатність, тобто наявність у дитини інвалідності з дитинства.

За словами юриста, рішення про сплату аліментів на неповнолітню дитину приймає суд на підставі позову, який може подати як повнолітня дитина, так і її законний опікун або один з батьків, з яким вона проживає.

Особливості отримання аліментів на студента

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу, виплати на утримання дитини, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, призначаються судом у тому випадку, коли виконуються три умови:

1. Дитина є студентом будь-якого навчального закладу, незалежно від форми власності, рівня акредитації та форми навчання (у тому числі вечірньої та заочної).
2. Дитина потребує матеріальної допомоги, тобто не має достатнього доходу та можливості утримувати себе самостійно.
3. Один з батьків, з якого вимагають сплати аліментів, має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, тобто має достатній дохід з урахуванням витрат на утримання інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб під його опікою.

– Ці умови є визначальними для отримання аліментів з 18 до 23 років. Ну і, звісно, у разі, якщо переривається навчання, дитина втрачає право на аліменти. Якщо навчання відновлюється, то, відповідно, це право також відновлюється, – пояснив Ростислав Кравець.

Якщо всі умови, на думку позивача, виконуються, можна звертатися до суду з вимогою про стягнення аліментів на повнолітнього студента.

Отримання аліментів на дитину з інвалідністю після 18 років

Сімейний кодекс також передбачає обов’язок батьків утримувати свою повнолітню дитину, якщо вона отримала інвалідність із дитинства і є непрацездатною або обмежено працездатною. Ці права дітей та обов’язки батьків регулює ст. 198 СК України.

У разі інвалідності дитини рішення про призначення аліментів виноситься судом, якщо позивач доведе, що потребує фінансової допомоги і відповідач може таку допомогу надати.

Юрист пояснив, що повністю непрацездатними вважаються особи з інвалідністю з дитинства І групи та більшість з інвалідністю ІІ групи. Діти з інвалідністю III групи та частково II групи вважаються обмежено працездатними, тобто потенційно можуть працювати та утримувати себе самостійно.

Якщо обмежено працездатна повнолітня дитина вимагає сплати аліментів, у суді їй необхідно довести, що вона не може влаштуватися на роботу. В такому випадку виникає право на матеріальну допомогу, тобто отримання аліментів від обох чи одного з батьків.

При призначенні аліментів повнолітній дитині з інвалідністю законодавство не обмежує її вік.

Що впливає на розмір аліментів після 18 років

При поданні заяви до суду позивач повинен зазначити, в якій формі він хоче отримувати аліменти:

• фіксована сума (у разі нерегулярних доходів відповідача або за неможливості встановити їх розмір);
• відсоток від заробітку чи доходу (у разі фіксованої заробітної плати відповідача).

За винесення рішення про розмір виплат на повнолітню дитину, суд враховує такі обставини:

• матеріальне становище повнолітньої дитини;
• стан здоров’я, матеріальне становище та дохід відповідача, з якого вимагають сплати аліментів;
• витрати відповідача на утримання інших неповнолітніх або непрацездатних осіб;
• інші обставини позивача та відповідача, що мають значення при призначенні аліментів.

У разі зміни обставин, що впливають на виплату аліментів, позивач або відповідач можуть знову звернутися до суду для збільшення чи зменшення розмірів виплат, додав юрист.

Які можуть бути наслідки для неплатників аліментів

Якщо аліменти надходять дитині несвоєчасно, або взагалі не сплачується, по відношенню до платника держава застосовує карні санкції.

У разі порушення строків сплати аліментів сплачуються:

• пеня – 1% за кожний день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості;
• штрафи при несплаті понад рік в розмірі від 20% до 50% від розміру заборгованості в залежності від терміну прострочки.

За словами Ростислава Кравця, в разі несплати аліментів протягом трьох місяців виконавча служба може прийняти наступні рішення:

• автоматичний арешт коштів на рахунках боржника;
• звернення до суду щодо арешту та вилучення майна боржника з подальшою реалізацією на користь отримувача аліментів.

Також дані про боржника заносяться до спеціального реєстру, що веде до позбавлення його низки прав:

• виїзд за кордон;
• керування автомобілем;
• використання зброї;
• відчуження будь-якого майна, що потребує нотаріального посвідчення чи державної реєстрації (в тому числі нерухомості, транспортних засобів, частки статутного капіталу, цінних паперів)

При несплаті аліментів пів року боржникові можуть призначити виконання суспільно корисних робіт терміном 120-240 годин, а при повторному порушенні цей термін подвоюється.

В разі ухилення від виконання таких робіт, на боржника можуть чекати адміністративний арешт на десять діб чи навіть кримінальна відповідальність строком до двох років.

Як стягнути аліменти після 18 років

Якщо між повнолітньою дитиною та одним з її батьків досягнуто домовленості про добровільну сплату аліментів, вони можуть укласти нотаріальну угоду і не звертатися до суду. В такій угоді зазначають розмір і терміни виплат, що влаштовують обидві сторони. Якщо дитина визнана недієздатною, таку угоду укладає її опікун від імені свого підопічного.

Коли досягти домовленості про сплату аліментів не вдається, повнолітня дитина або її опікун мають звернутися до суду.

Якщо дитина отримувала аліменти до 18 років за рішенням суду, то після досягнення дія судового рішення припиняється і для подовження виплат доведеться подавати новий позов.
Разом з позовною заявою, необхідно буде подати наступні документи:

• документ, що визначає родинні зв’язки позивача і відповідача (свідоцтво про народження, встановлення батьківства);
• медична довідка про встановлення інвалідності або довідка про навчання;
• довідка про доходи повнолітньої дитини та відповідача, якщо є можливість її отримати;
• копія трудової книжки дитини або довідка про безробіття з центру зайнятості;
• довідка про склад сім’ї повнолітньої дитини.

У позовній заяві крім особистих даних позивача та відповідача має бути вказано:

• підстави для призначення аліментів;
• розмір аліментів;
• періодичність виплати аліментів;
• банківські або поштові реквізити отримувача аліментів.

Позовна заява щодо стягнення аліментів на користь неповнолітньої дитини подається до районного суду за місцем проживання позивача.

ICTV

АО «Кравець І Партнери»

У Раді зареєстрували законопроєкт №9653, який передбачає перелік підстав для відмови у виплаті допомоги переселенцям. Фокус з’ясував, хто не зможе отримати виплату у разі його ухвалення.

З 1 вересня деяким категоріям внутрішньо переміщених осіб (ВПО) виплату допомоги на проживання, яка становить 3 тисячі гривень особам з інвалідністю й дітям і 2 тисячі гривень для всіх інших, — припинили. 

Зокрема, у допомозі відмовили, якщо після верифікації було встановлено, що особа:

• придбала транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа);
• здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку);
• має на депозиті в банку кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень.

“Допомога тепер надається строково. Вона призначається на 6 місяців, але може бути продовжена ще на півроку, але тільки з урахуванням ступеня вразливості ВПО. Це можуть бути особи похилого віку, інваліди, незабезпечені особи або особи, які утримують трьох і більше дітей”, — зауважила Фокусу юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова.

Більші ліміти на покупки: як пропонують змінити критерії для допомоги ВПО

Як зазначають автори ініціативи, діючі норми не беруть до уваги той факт, що “певна особа протягом трьох місяців перед зверненням могла здійснити суттєві витрати чи оплатити послуги на суму від 100 тис. грн одним платежем, однак в цей самий період внаслідок збройної агресії, наприклад, потраплянням ракети в будинок, може втратити власне рухоме чи нерухоме майно, інші матеріальні цінності”. Тож пропонують не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Отже, депутати ініціюють такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

“Законопроєкт №9653 у разі його прийняття внесе певні зміни для ВПО. Даний законопроєкт передбачає розширення Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо гарантування права внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання” новою статтею, яка передбачає конкретний список підстав, наявність яких необхідна для отримання виплат ВПО, окрім вже того, що особа включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. У разі прийняття законопроекту будуть чітко прописані підстави, при яких виплати щомісячної допомоги не призначаються та можуть бути припинені”, — резюмувала Голубцова.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»