📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Це вигадка. Адже в більшості країн ЄС немає узаконених одностатевих шлюбів. Вони їх не приймають, бо вийшли з так званої Стамбульської конвенції. Тому розмови про те, що Україні потрібно дозволити одностатеві шлюби та захищати права ЛГБТ-спільноти, — це виключно намагання нав’язати суспільству, що лише так можна потрапити до Євросоюзу. Вважаю, що Україна має право не виконувати ці вимоги. Вони не є для неї обов’язковими», — каже Р. Кравець.

За його словами, відсутність суспільної підтримки легалізації одностатевих шлюбів не означає порушення прав ЛГБТ-спільноти.

«В Україні ніхто не порушує права ЛГБТ-спільноти, яка під час війни з рф проводить паради. Водночас звичайні громадяни часто не можуть захистити свої права. Тому твердження, що це є перепоною для вступу України до ЄС, — відверта брехня. Зокрема, це неправда з боку єврочиновників та тих, хто поширює такі заяви. Адже в інших країнах ЄС таких вимог немає. Наприклад, у Польщі та Угорщині не запроваджені одностатеві шлюби. Тож до чого тут Україна? Чи можуть тепер Польщу та Угорщину виключити з ЄС?», — зазначив адвокат.

Він також додав, що, на його думку, українські чиновники та депутати мають офіційно заявити, що твердження про неможливість вступу України до ЄС без захисту прав ЛГБТ-спільноти є неправдивими.

Нагадаємо, що у Генеральному директораті розширення та східного сусідства Європейської Комісії підтвердили, що брюссельські чиновники й надалі очікують від України нових кроків із імплементації у законодавство ЛГБТ-ідеології. Зокрема, йдеться про створення механізмів юридичного визнання гомосексуальних пар.

Відповідна риторика була озвучена у листі-відповіді на звернення, адресоване українськими ЛГБТ-організаціями.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Кабмін має розібратися з поведінкою голови „Укрпошти“. Наразі, після скандалу та образ людей нецензурною лексикою, в уряду є всі повноваження для зміни очільника „Укрпошти“. Зокрема, в Кабміні мають пояснити, чому така людина є керівником національної пошти країни. Якщо ж цього не буде зроблено, це означатиме, що в Кабміні підтримують поведінку Смілянського та схвалюють її. Тоді це вже питання до уряду. А чи дійсно такий уряд потрібен Україні?» — каже адвокат.

За його словами, Ігор Смілянський не єдиний, хто ображає та принижує українців у соціальних мережах.

«Ми бачимо, що, крім Смілянського, різні нецензурні висловлювання дозволяє собі його „друг“ Тимофій Милованов. Він не стримує себе у виразах та моральних аспектах. А через безкарність чиновники можуть робити все, що завгодно», — зазначає адвокат.

Він підкреслив, що громадяни, яких публічно образив Ігор Смілянський та інші посадовці, мають право звернутися до суду.

«При цьому людина має зазначити, що почула образи від Смілянського під час виконання ним службових обов’язків. Також скаргу можна подати до „Укрпошти“», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що У соцмережах спалахнув скандал навколо ребрендингу Укрпошти на який, за даними компанії, витратили близько 600 тисяч гривень. Після хвилі критики генеральний директор підприємства Ігор Смілянський почав публічно відповідати користувачам, використовуючи різкі та образливі формулювання.

Під час подальшої суперечки гендиректор «Укрпошти» дозволив собі образливі формулювання й образи. В одному з коментарів він написав: «Ну якщо ми крадемо, то ви повія».

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова ВП ВС про можливість витребування права вимоги та безпідставність заміни стягувача у разі визнання переуступки боргу нікчемним – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15704-postanova-vp-vs-pro-mozhlivist-vitrebuvannja-prava-vimogi-ta-bezpidstavnist-zamini-stjaguvacha-u-razi-viznannja-pereustupki-borgu-nikchemnim/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

Зважаючи на використання загальних фраз та положень в даному листі, склалося враження, що такі листи були отримані не одним підприємцем, тому спробуємо розібратися що не так з такими листами та, як на них реагувати.

Дійсно, пп. 78.1.7 п. 78.1. ст. 78 ПК України передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Тобто, припинення підприємницької діяльності є підставою для документальної позапланової перевірки, однак відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків  надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, перше на що треба звернути увагу – перевірити чи є в листі посилання на відповідний наказ про призначення перевірки, друге – перевірити чи не приходила раніше кореспонденція з можливою копією наказу про призначення позапланової перевірки, третє – якщо є сумніви чи надходила кореспонденція, то варто звернутися із запитом до податкової з проханням повідомити коли було прийнято такий наказ та попросити його копію, четверте – якщо такого наказу не було, то у відповідь на подібний лист можна повідомити, що всі документи будуть надані виключно після отримання наказу про призначення перевірки.

Також варто врахувати, що відповідно до п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

В даному випадку, знову ж таки дійсно податкова має право направляти письмові запити, однак такі запити мають становити посилання на чіткі підстави, зокрема пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 73 ПК України вказує на те, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків; 4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту; 7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39^-3.6 статті 39^-3 цього Кодексу; 8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу; 9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, варто звернути увагу, що сам по собі факт отримання податковою інформації про реєстрацію припинення суб’єкта підприємницької діяльності не визначено серед підстав для направлення письмового запиту, в даному розрізі слід також звернути увагу чи сам лист від податкової містить посилання на ст. 73 ПК України як на право направляти саме запити а не листи-пропозиції, тому у відповідь на такі листи податкової знову ж таки можна відповідати, що вся інформація може бути надана в порядку, передбаченому законом.

Крім того, в описаній вище ситуація була пропозиція надати документи про здійснення господарської діяльності за останні 5 років.

В той же час, відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39^-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.

Простіше кажучи, дана норма встановлює строк давності протягом якого податкова може здійснити нарахування грошового зобов’язання, у разі порушення вимог податкового законодавства, тому знову ж таки, якщо податкова пропонує надати документи за останні 5 років, то варто уточнити у податкової на якій правовій підставі та з якою конкретно метою запрошуються документи за межами строку давності.

Отже, підсумовуючи – не варто ігнорувати листи від податкової, однак варто не соромитися та у відповідь на листи просити надати детальну інформацію про факт самої перевірки, якщо такий існує, уточнити правові підстави для витребування документів, попросити конкретизувати список затребуваних документів та підстави їх отримання і звісно допомогти вам у цьому зможуть кваліфіковані юристи.

Адвокат, партнер Анна Мартиненко

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольної операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених Кодексом; 3) виявлено не достовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу на ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених Кодексом.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

Обов’язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу.

У разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

Аналогічне положення закріплено у п. 16 зазначеного вище Порядку №1245, що затверджений постановою КМ України від 27.12.2010 року.

Враховуючи викладене, контролюючий орган має право звернутись із запитом до платників податків із зазначенням вичерпного переліку підстав, а форма запиту повинна відповідати вимогам закону.

Окрім того, у разі, якщо запит про надання пояснень та їх документального підтвердження підписується уповноваженою особою, суб’єкту господарювання варто також звернути увагу на повноваження такої «уповноваженої особи». В такому разі, на нашу думку до запиту має бути доданий відповідний розпорядчий документ, яким уповноважено інспектора або іншу особу звернутися до платника податків із запитом.

Наголошуємо на тому, що не беручи до уваги інші підстави для звернення із запитом, які передбачені ст. 73 ПК України, визначальними критеріями є саме виявлення  податковим органом конкретних фактів про порушення або недостовірність даних, тобто саме встановлені конкретні порушення, які потребують пояснень з боку господарюючого суб’єкта.

Що ж робити, якщо запит податкового органу не містить визначених законодавством підстав?

Змоделюємо ситуацію, на адресу товариства надходить запит від податкового органу в якому зазначено, що на виконання функцій передбачених п.п. 19¹.1.2 п.19¹.1 статті 19¹ Податкового кодексу України проведено аналіз інформації, за результатами чого встановлено ризики ймовірної мінімізації податкових зобов’язань. У зв’язку із зазначеним, керуючись пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п.1 абз.3 пп.73.3 ст.73 ПК України, податковий орган просить надати протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту інформацію та її документальне підтвердження.

Звертаємось до п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу та вбачаємо, що така підстава звернення із запитом як «встановлення ризиків ймовірної мінімізації…» законодавством не передбачена.

Отже, враховуючи вищеописане щодо законодавчо встановлених підстав та повноти запиту, рішення щодо необхідності надання відповіді на такий запит податкового органу приймає суб’єкт господарювання самостійно та звичайно виходячи із обставин, які могли передувати такому запиту.

Однак, на нашу думку, надіслання запитів із таким обґрунтуванням є перевищенням податковим органом своїх повноважень та є втручанням у господарську діяльність товариства, адже майже у 80%, не дивлячись на вичерпність наданої інформації, такий запит матиме наслідком наказ про проведення позапланової перевірки. 

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Знову ж таки, визначальним критерієм є саме порушення платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства.

Корисним буде також звернути увагу суб’єкта господарювання на практику Європейського суду з прав людини, де визначено принцип «належного урядування», у відповідності до якого контролюючий орган, здійснюючи перевірку має діяти на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законом, а відтак, навіть за наявності помилки, платник не повинен відповідати за дії органу державної влади, зокрема:

«…потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)…»

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наголошуємо на тому, що надсилаючи необґрунтовані запити податковим органом порушується також і положення статті 6 Господарського кодексу України, у якій визначено, що одним з основних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Підсумовуючи вищезазначене, хотілося б зауважити, що не буде вважатися помилкою платника податків надання відповіді на запит у тому об’ємі, який є для нього зрозумілим, а в іншій частині попросити контролюючий орган уточнити запитувану інформацію та роз’яснити в чому саме полягає порушення платником податків  законодавства.

Ірина Волкодав

 Адвокат, керівник відділу по роботі з юридичними особами

Адвокатської компанії «Кравець і Партнери» для ЛігаЗакон

Адвокатская компания Кравец и Партнеры