Цей матеріал допоможе вам зрозуміти, що насправді відбувається та формувати власну думку щодо актуальних подій.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Дослідження – https://antiraid.com.ua/articles/chy-ye-antykonstytutsijnym-v-demokratychnij-ta-nezalezhnij-krayini-deleguvannya-inozemtsyam-vyrishalnogo-golosu-svitovyj-dosvid/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Якщо раніше багатодітним військовозобов’язаним і особам з інвалідністю ІІІ групи досить було пред’явити лише документ, який підтверджує пільговий статус, то тепер прикордонники вимагають у них відмітку з територіальних центрів комплектування про відстрочку від мобілізації. А коли її немає, то з України можуть і не випустити. З чим пов’язане ускладнення перетину кордону?

— Змін у правилах перетину кордону не відбулося. Пропуск осіб для виїзду за межі України, як і раніше, здійснюється згідно з чинним законодавством, зокрема і з правилами перетину кордону, що затверджені постановою Кабінету Міністрів №57, — каже Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби. — Наш обов’язок — ретельно перевіряти документи в усіх, хто виїжджає за кордон, особливо це стосується чоловіків віком від 18 до 60 років, яким у період воєнного стану обмежено виїзд за межі України. 

За одинадцять місяців минулого року було викрито 3 тисячі фактів пред’явлення підроблених документів, найбільше їх пов’язано зі статусом багатодітних батьків. Зважаючи на це, наші інспектори почали перевіряти у таких чоловіків документи з територіальних центрів комплектування, які надають право на виїзд за кордон в умовах воєнного стану. Це може бути витяг з протоколу ТЦК про надання відстрочки або запис про відстрочку у військово-облікових документах. 

— Чи законні такі вимоги? 

— У жодних нормативно-правових актах не вказано, що при виїзді за кордон чоловіки пільгових категорій призовного віку повинні мати при собі такі документи, — коментує Ростислав Кравець, правозахисник. — Та й на офіційному сайті Держприкордонслужби у переліку документів, які мають пред’явити на пунктах пропуску чоловіки пільгових категорій, таких вимог не зазначено. Мабуть, є і якесь внутрішнє розпорядження ДПСУ, через яке виник колапс на кордоні. Після того як це набуло розголосу, осіб з інвалідністю ІІІ групи стали випускати з України, але документи перевіряють набагато довше і ретельніше. А стосовно багатодітних батьків, то й далі вимагають документи з ТЦК. Хоча, як пишуть користувачі соціальних мереж, на деяких пунктах пропуску досить пред’явити свідоцтва про народження дітей або посвідчення багатодітного батька. Це залежить від зміни, яка чергує, і від конкретного прикордонника. 

— Що порадите українцям, які не змогли перетнути кордон? Куди звертатися? 

● Р. Кравець: 

— У разі безпідставної відмови у виїзді за межі України дії прикордонників можна оскаржити в суді. Звісно, що це забере багато часу та нервів. Тому раджу перед поїздкою зателефонувати на “гарячу лінію” ДПСУ для уточнення переліку документів, які треба мати зі собою в пункті пропуску.

АО «Кравець І Партнери»

Навіть коли росіяни вторгаються у вашу країну, це не дає права на паузу, коли справа доходить до викорінення корупції та приведення судової системи у відповідність до критеріїв конвергенції ЄС, пише Вероніка Мелкозерова для Politico.

Враховуючи, що ЄС збирається опублікувати звіти про прогрес України в березні, а потім знову в жовтні, просування країни у сфері верховенства права є швидшими, ніж очікувалося, але це два кроки вперед і один (дуже тривожний) крок назад.

Для президента України Володимира Зеленського, який заявив, що «майбутнє його країни в ЄС», життєво важливо зберегти динаміку, оскільки він знає, що членство України стикається з опором з боку традиційних членів ЄС, адже новий член може «розмити» їхні повноваження. Президент Франції Еммануель Макрон у травні заявив, що Київ «ймовірно, залишається за десятиліття» від членства в ЄС, а країни Західної Європи висловлюють постійну стурбованість щодо незахищеності, корупції та вартості відновлення нації, зруйнованої війною.

У цьому контексті Україна зараз рухається напрочуд швидко. Призначення нового антикорупційного прокурора дало поштовх боротьбі з хабарництвом, оскільки багато резонансних справ закінчилися вироками. Верховна Рада також ліквідувала Окружний адміністративний суд міста Києва, сумно відомий як найбільш корумпований суд в Україні.

З іншого боку, однак, зараз зростає занепокоєння щодо Конституційного Суду – вищого наглядового органу, який може скасовувати рішення уряду. Нова реформа загрожує політичним втручанням в орган, який би фільтрував кандидатів у судді. Це може стати серйозною перешкодою на шляху європейських прагнень України. І Єврокомісія, і Венеціанська комісія, консультативний орган Ради Європи з конституційного права, вже забили на сполох.

Закриття найкорумпованішого суду України

Ліквідацію ОАСК в Україні багато хто розглядає як один із найпозитивніших кроків у боротьбі з корупцією, але це далося нелегко.

Законопроект про ліквідацію суду Зеленський подав як невідкладний ще у квітні 2021 року. Однак український парламент зробив це лише 13 грудня, через чотири дні після того, як Держдеп США наклав санкції на голову ОАСК Павла Вовка за вимагання хабарів втручання в судові та інші публічні процеси.

Санкції США щодо голови суду стали останньою краплею, заявив голова правління неурядової організації Dejure Foundation Михайло Жернаков.

Але звільнення Вовка також було результатом сильного тиску з боку українського громадянського суспільства, яке викрило злочини суду, та антикорупційних організацій, які розслідували його провідних суддів.

У 2020 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило так звані плівки Вовка — прослуховування як суддів адміністративного суду, так і топ-адвокатів у зв’язку з кримінальною справою проти Вовка — на яких виявлено інформацію про велику кількість фальшивих позовів, незаконних ухвал та тиск з боку Вовка на суддів та чиновників.

«Настільки потужним Окружний адміністративний суд міста Києва зробила його унікальна юрисдикція, яка охоплювала не лише органи місцевого самоврядування столиці, а й усі державні органи, розташовані в Києві. А це означає всі державні органи. Ця широка юрисдикція дала їм величезну концентрацію влади. І тому її необхідно розділити зі новостворенним адміністративним судом», – сказав Михайло Жернаков.

Після оприлюднення плівок місцевими журналістами-розслідувачами громадськість дізналася про масове перешкоджання правосуддю та процвітання хабарництва на найвищому рівні. Проте всі судді та офіційні особи, ідентифіковані на записах, і досі заперечують їх автентичність.

Сам Вовк назвав ліквідацію суду «поспішним рішенням» парламенту, ухваленим під тиском «окремих груп активістів і лобістів». Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, навпаки, назвала цей день «вдалим днем для судової реформи».

Адвокат Ростислав Кравець, який представляє інтереси багатьох українських суддів, заявив, що всі звинувачення проти Вовка сфабриковані, і розкритикував судову реформу як таку, що була «підтримана іноземними силами».

Активісти та міжнародні партнери України справді неодноразово стверджували, що іноземні експерти мають гарантувати прозорий конкурс на призначення в українській судовій системі, сильно просякнутій політичними зв’язками, але Кравець обурився міжнародним тиском.

«Це неправильно. Ви можете уявити, як я приїду до Лондона, щоб допомогти їм обрати суддів? Європа намагається продати ідею, що всі судді в Україні – злочинці, які беруть хабарі. Це змусило багатьох залишити свої посади або приймати неправові рішення», – зазначив Кравець.

Другий крок вперед

Другим важливим кроком стало призначення Олександра Клименка головним антикорупційним прокурором.

У 2021 році скандально відомий Окружний адміністративний суд Києва заблокував призначення колишнього детектива антикорупційного бюро НАБУ. Клименко прославився тим, що розслідував справу про хабарництво ще одного високопосадовця в адміністрації Зеленського – заступника глави Офісу Президента Олега Татарова. Хоча Татарову інкримінували хабарництво, його справу передали з юрисдикції незалежних антикорупційних органів до Служби безпеки України. Незабаром після цього справа була похована.

Татаров публічно пообіцяв довести свою невинуватість і назвав справу проти нього особистою вендетою Артема Ситника, тодішнього голови НАБУ.

Лише в липні цього року Клименка призначили новим керівником САП після майже двох років зволікань і колосального тиску з боку міжнародних партнерів.

«Незалежна антикорупційна інфраструктура є важливою складовою демократії в Україні», — заявив голова Офісу Президента Андрій Єрмак у заяві про призначення Клименка.

Після того, як Клименко прийшов на посаду, було розблоковано кілька розслідувань про хабарництво, і колишні високопосадовці опинились у судах, СІЗО або сплатили штрафи.

Великий крок назад

Однак того самого дня, коли Україна ліквідувала ОАСК, вона зробила серйозний прорахунок у реформуванні свого надзвичайно важливого Конституційного Суду.

13 грудня український парламент проголосував за закон про реформу Конституційного Суду, але спостерігачі вказали на можливість політичного втручання у спосіб призначення суддів у новій системі.

Новий порядок передбачає створення дорадчої групи з трьох урядовців і трьох незалежних експертів з однаковою кількістю голосів під час відбору суддів. Вони будуть обирати кандидатів простою більшістю голосів. Рішення групи також не є остаточним, тому кандидати, які не пройшли оцінювання, можуть все одно балотуватися до Конституційного Суду.

19 грудня Венеціанська комісія рекомендувала змінити новий закон і ввести сьомого члена дорадчої групи, щоб надати незалежним експертам вирішальний голос під час відбору. Комісія також рекомендувала зробити рішення дорадчої групи обов’язковими до виконання, унеможлививши проходження до Конституційного Суду кандидатів із негативними оцінками.

Однак вже наступного дня Зеленський, прямуючи з прифронтового міста Бахмута до Вашингтона, підписав законопроект, проігнорувавши рекомендацію Венеціанської комісії.

«Голосування простою більшістю означає, що незалежним експертам знадобляться голоси політичних призначенців від уряду, щоб обрати кандидата до наступного етапу. З такими правилами дорадча група не зможе рекомендувати незалежних кандидатів», – сказав Жернаков з «Dejure».

Українські реформатори потребують тиску з-за кордону

Українські громадські організації закликали міжнародних партнерів продовжувати тиск щодо реформи Конституційного Суду. Михайло Жернаков стверджує, що через російське вторгнення деякі іноземні партнери зараз уникають публічної критики Києва, щоб не грати на руку Росії чи критикам України в ЄС.

«Зважаючи на заслужену популярність Зеленського, міжнародні партнери вважають за краще не критикувати Україну так різко, як це робили раніше, оскільки не хочуть жодним чином підривати авторитет Зеленського під час активних бойових дій. Але має бути червона лінія», – сказав Михайло Жернаков.

23 грудня нарешті висловилася Європейська комісія. Ана Пізонеро, речниця з питань розширення ЄС, заявила, що Комісія очікує, що українська влада повністю виконає рекомендації Венеціанської комісії, і буде контролювати процес.

Віталій Шабунін, голова київського Центру протидії корупції, зазначив у своїй заяві, що, якщо не внести змін, новий порядок відбору надасть Офісу Президента ефективний контроль над Конституційним судом. Офіс Президента не відповів на запит прокоментувати цю історію.

«Це фантастичний ризик. Конституційний Суд є єдиною інституцією, яка нині обмежує політичну владу в країні. І саме тому, що вона неконтрольована владою, вона може контролювати владу», – сказав Жернаков.

Ознакою важливості Конституційного Суду є те, що він розпалив кризу в 2020 році, коли визнав певні частини законодавства України неконституційними. Цим рішенням було скасовано публічний доступ до електронних декларацій про майновий стан і доходи, а також кримінальне покарання за брехню в них. Зміни практично паралізували боротьбу з корупцією в Україні, повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Це рішення Конституційного Суду було розкритиковане Венеціанською комісією та засуджене міжнародною спільнотою.

Більше тисячі чиновників уникли відповідальності за брехню в деклараціях, і лише зусиллями влади та громадськості вдалося нейтралізувати загрозу для антикорупційної інфраструктури.

Громадянське суспільство та міжнародні партнери за допомогою Зеленського зуміли очистити Конституційний Суд, а також інші вищі органи судової влади. А екс-голова КСУ втік за кордон.

На запитання, чому Зеленський зараз підписав такий суперечливий закон, Михайло Жернаков сказав, що хоча український уряд багато робить для наближення України до ЄС, в Офісі Президента все ще є люди, які опираються змінам.

«І поки Зеленський у Бахмуті чи в США, проскакують такі речі. Тому що вони хочуть зберегти контроль над ключовими законодавчими інституціями», – заявив Жернаков.

Громадянське суспільство готується дати відсіч, хоча зараз простір для критики обмежений через війну. Жернаков сказав, що існує ризик того, що Росія несправедливо використає таку критику щодо КСУ, щоб представити Україну як недемократичну та корумповану країну.

«Зазвичай російська пропаганда безпідставна і її можна спростувати простою перевіркою фактів. Але коли замість євроінтеграційних реформ влада підписує закони на кшталт цього, вони дають не просто зброю, а HIMARS російській пропаганді», – сказав Михайло Жернаков.

АО «Кравец и Партнеры»

Що робити, якщо колектори дзвонять щодо чужого боргу – дізнавалися Факти ICTV.

Чому колектори дзвонять саме вам

Справа в тому, що даючи кредити, фінансові компанії зазвичай просять позичальника дати телефон родича, колеги, друга тощо.

При цьому установи не підписують жодних документів про поруки та не перевіряють справжність контактів.

Натомість фінансова компанія розраховує, що у випадку прострочення кредиту його вдасться стягнути за допомогою колекторів.

Саме тому ви можете отримувати такі небажані дзвінки.

Як захистити себе від колекторів

Юрист Ростислав Кравець зазначає, що така практика доволі поширена. Досить часто люди отримують колекторські дзвінки щодо чужого боргу.

Якщо ви отримали такий дзвінок, першочергово з’ясуйте, що за колекторська компанія вам дзвонить. 

– Ви маєте з’ясувати, з якої колекторської компанії вам телефонують. Сьогодні діє закон про колекторську діяльність. Ви повинні з’ясувати прізвище, ім’я, по батькові особи, яка дзвонить. Також запитайте, щодо якого боргу та до якої людини вони взагалі телефонують, – рекомендує юрист.

Далі юрист радить зв’язатися з представниками колекторської компанії та повідомити як усно, так і письмово, що боржника ви не знаєте, кредит не брали і жодних договорів поруки не підписували.

– Необхідно попросити колекторську компанію більше вас не турбувати. Якщо ж компанія продовжує вам телефонувати чи погрожувати, ви повинні звернутися до Національного банку України з відповідною скаргою про діяльність колекторської компанії, а також до правоохоронних органів, – зазначив Кравець.

Такий алгоритм дій радить використовувати і НБУ. На офіційному сайті банку зазначається, що вам потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують, та попросити не турбувати.

– Якщо вам продовжують телефонувати щодо кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також до контакт-центру НБУ за телефоном 0 800 505 240.

Також варто звернутися до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства про захист персональних даних, – йдеться на сайті НБУ.

Отож, коротко про те, як потрібно діяти:

1. Дізнайтесь назву колекторської компанії та інформацію про колектора, який вам телефонує.
2. З’ясуйте, кому саме вони телефонують та щодо якого боргу.
3. В усній та письмовій формі поясніть компанії ситуацію (що борг не ваш) та попросіть вас більше не турбувати.
4. Якщо дзвінки продовжуються – зверніться зі скаргою до НБУ та правоохоронних органів.

Як в НБУ вирішать питання

Ще з 4 липня 2021 року діяльність колекторських компаній в Україні регулюється законом від 19 березня 2021 № 1349-IX.

Закон обмежує та регулює діяльність колекторів. Зокрема:

• банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору повинні попереджати клієнта про залучення колектора у випадку прострочення за кредитом;
• колектори зобов’язані дотримуватися вимог етичної поведінки;
• Національний банк веде реєстр колекторів;
• банки та фінансові компанії мають контролювати поведінку залучених ними колекторів, а також повинні повідомляти НБУ про укладені угоди з колекторами.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Мешканці тимчасово окупованих територій можуть зіткнутися з проблемою, коли в них вимагатимуть оплату за кредитом, взятим в українського банку. Це незаконна дія, але слід передбачити ризики такої ситуації.

Нещодавно мешканець тимчасово окупованої Херсонської області Володимир публічно поскаржився, що його борги за кредитом, взятим у Приватбанку, перейшли до російського Тінькофф Банку. Мешканцю почали надходити повідомлення, що право вимагати заборгованість за продуктом Приватбанку перейшло саме до Тінькофф Банку на підставі “уступки прав вимоги (цесії)”.

Володимир почав вимагати пояснень у служби підтримки фінансової установи, яка надіслала йому повідомлення. Оператор чату довго не відповідав, але зрештою підтвердив ситуацію, що склалася. “Усе правильно. Ваші борги були перенаправлені в Тінькофф Банк. Найближчим часом вам надійдуть інструкції про подальший алгоритм погашення заборгованості. Сподіваємося на ваше розуміння”, — йшлося у відповіді оператора. Скріншоти цієї переписки було опубліковано в соцмережах та ЗМІ. Зокрема цю інформацію публікував ТГ-канал Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.

Уявити правовий механізм, за яким могла скластися така ситуація, доволі складно, ба більше — неможливо, адже борги за кредитом, взятим в українському банку, мають стягуватися згідно з українським законодавством, через українські суди або виконавчу службу. Окрім того, через таку інформацію у ЗМІ можна запідозрити український банк у передачі персональних даних своїх клієнтів чужеземному банку на тимчасово окупованій території.

У Приватбанку спростували достовірність інформації про нібито переуступку кредитів: “Такі повідомлення є дезінформацією, спрямованою на введення в оману наших клієнтів. Приватбанк вживає всіх можливих заходів, аби гарантувати безпеку та надійність даних наших клієнтів”, — відповіли “ДС” у банку.

Цікаво, що ситуацію в Херсонській області спростували й у Тінькофф Банку. Представник фінансової установи назвав ці повідомлення фейками у коментарі російським ЗМІ.

Щоправда, частина проблеми все-таки лишається, адже людина може жити на окупованій території й не застрахована від того, що в неї вимагатимуть сплату боргів.

Колаборація і шахрайство

Цілком очевидно, що описана ситуація переуступки кредиту від державного українського ПриватБанку до комерційного російського Тінькофф Банку в рамках закону відбутися не може. Але уявімо, що відбулася переуступка кредиту, взятого клієнтом у будь-якому українському банку, якійсь організації в Росії або на тимчасово окупованій території. Такі дії не просто межують, а фактично кваліфікуються як злочин.

“Закон України містить можливість переуступки боргу, продажу боргу факторинговим компаніям. Це не заборонено, але є одне але, — пояснює адвокатка Анжела Василевська. — Стаття 111-1 Кримінального кодексу України має назву “Колабораційна діяльність”. Якщо якийсь український банк дозволить за даних умов укладати договори про відступлення права вимоги, то діяльність працівників такого банку, посадових осіб підпадатиме під ознаки злочину, передбачені статтею 111-1 ККУ. Якщо надійшла інформація, що ваш борг проданий, а ви знаєте конкретно, з якою фінансовою установою у вас були кредитні відносини, то варто подавати заяву з доказами, хоча б зателефонувати на 102 або надіслати електронного листа в Національну поліцію України про факт вчинення певної колабораційної діяльності з якимись організаціями з окупованих територій”.

Адвокатка рекомендує не реагувати на телефонні дзвінки або текстові повідомлення від установ, які вимагають сплатити борг на тимчасово окупованій території: людина елементарно може не знати, з ким вона спілкується, чи є це уповноважений представник установи. Якщо все ж таки спілкування відбулося, то слід вимагати доказів та офіційних документів.

“Треба розуміти, що будь-які угоди на тимчасово окупованих територіях є нікчемними, — говорить адвокат Ростислав Кравець. — Будь-які повідомлення про переуступлення боргу, необхідності сплати боргу іншому кредитору не ґрунтуються ні на нормах українського права, ні на нормах міжнародного права. Я не виключаю, що це може бути також пов’язано з певними шахрайськими діями окремих осіб, шахрайськими діями безпосередньо самої Російської Федерації. Тому насправді люди, які отримують такі повідомлення, не повинні на них реагувати”.

Силовий тиск і конфіскація

Важливо зазначити, що людина на тимчасово окупованій території може опинитися сам на сам із новими “кредиторами”, і ситуація може розвиватися без жодного посилання на закон чи право. Людині можуть погрожувати або чинити на неї тиск. Тому на перший план, очевидно, виходить безпекова складова. Врешті-решт, за таких умов людина може сплатити за кредитом зовсім іншому кредитору.

“Важко протистояти погрозам, силовому тиску, — каже Анжела Василевська. — Це вже питання не стільки юридичне, скільки безпекове. Платити чи не платити, людина вирішуватиме сама, але з метою уникнення таких розмов не треба надавати жодну інформацію по телефону невідомим особам, які дзвонять з невідомих телефонів. Це в першу чергу питання безпеки. Щоб сплата боргу особі, якій було переуступлено вимогу, була законною, необхідно переконатися в наявності повноважень особи, яка вимагатиме борг, а це відбувається тільки на підставі письмового звернення, де будуть надані копії документів, треба бачити й оригінали, що відбулася переуступка боргу”. Навряд чи клієнт на окупованій території зможе отримати такі документи з об’єктивних причин.

“Якщо він заплатить, це жодним чином не знімає з нього зобов’язання перед українським банком. Вважайте, він просто проспонсорує Російську Федерацію на агресію відносно України, — каже Ростислав Кравець. — Можна направляти відповідні звернення до банку, але насправді жодних обов’язків щодо сплати третім особам не виникає”.

Так само на тимчасово окупованій території не може відбутися відчуження майна кредитора як сплати за боргами. Юристи свідчать, що в такій ситуації про закон не йдеться. Конфіскація майна в такому разі не може відбутися у рамках правового поля.

Як бачимо, в описаних ситуаціях щодо стягнення боргу на тимчасово окупованій території для клієнта важлива комунікація з банком, де він брав кредит, або за можливості з правоохоронними органами України для фіксації правопорушення.

Як сплатити кредит

Варто зазначити, що перебування клієнта на тимчасово окупованій території не звільняє його від зобов’язань перед законним кредитором. З перших днів повномасштабного нападу Росії на Україну банківські установи оголосили кредитні канікули: тим, хто взяв кредит у банку, дозволили не робити навіть мінімального платежу. Відсотки нараховувалися, але без штрафних санкцій за несплату. З 1 червня ці норми були зняті, але деякі пільги залишилися. Наприклад, Приватбанк просить внести обов’язкий щомісячний мінімальний платіж у розмірі 5% від суми заборгованості. Для тих, хто може його сплатити, з 1 червня по 31 серпня поточного року діятиме знижена вдвічі відсоткова ставка в 1,7% на місяць. Для мобілізованих клієнтів банку кредитні канікули залишаються чинними, тобто скасовані обов’язкові щомісячні платежі, нульова відсоткова ставка за користування кредитним лімітом тощо.

У червні Верховна Рада почала роботу над законопроєктом №7414. Він дає змогу заборонити колекторам і банкам вимагати борги у військовослужбовців та їхніх сімей, волонтерів, внутрішніх переселенців, жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто проживає в зоні бойових дій. “Норма діятиме під час воєнного, надзвичайного станів і ще шість місяців після їх завершення”, — зазначав голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На цей момент законопроєкт розглянутий профільним комітетом.

Сплата за кредитом для жителя тимчасово окупованої території може стати великою проблемою: складна безпекова ситуація, відсутність заробітку або коштів, житла, зв’язку тощо. Якщо такий клієнт має намір це зробити, то очевидно, краще скористатися безготівковою оплатою. Адвокат Ростислав Кравець зазначає, що людина на тимчасово окупованій території зможе оплатити кредит, скориставшись інтернет-банкінгом, до того ж, сам клієнт звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату за кредитами.

Анжела Василевська зазначає, що клієнт на тимчасово окупованій території може не тільки повідомити банку про осіб, які вимагають у нього кошти за кредитом, але й попросити законного кредитора реструктуризувати його заборгованість.

“Якщо у людини є фінансові зобов’язання перед банком, я би рекомендувала звернутися з заявою про реструктуризацію боргу, — каже адвокатка. — Можна пояснити обставини, що людина перебуває в окупації. Такі листи можна надсилати електронною поштою. Згідно з Цивільним кодексом України, якщо особа, яка взяла на себе зобов’язання, не може його виконати, вона повинна про це попередити свого кредитора”.

ДС

АО «Кравец и Партнеры»

Вранці 25 січня під парламентом зібралися понад 2 тис. підприємців. Вимагають відмовитися від використання касових апаратів, які стали обов’язковими з 1 січня 2022 року.

По обіді люди намагаються прорватися до парламенту. Їх відтісняють правоохоронці в шоломах. Нардепи виходять через підземний перехід.

— Влада взялася за ФОПи півтора року тому, — каже адвокат 47-річний Ростислав Кравець. — Просто відклали закон про обов’язкове застосування касових апаратів до 2022-го. Всі думали, що його відтермінують або скасують, але цього не сталося.

Підприємці не хочуть використовувати касові апарати. Бо так їм складніше обліковувати товар, оподатковувати. Кожен має знати бухгалтерський облік або наймати бухгалтерів.

— Подібні закони потрібні проти великих торгових мереж, які користувалися послугами ФОПів, продавали контрабандні й підакцизні товари, не сплачували податки. Але влада взялися за дрібних беззахисних підприємців. Знищує малий бізнес.

Касові апарати мають використовувати платники єдиного податку другої-четвертої групи.

— Уряд дав роз’яснення, — говорить економіст Олег Пендзин, 57 років. — Касові апарати не повинні ставити всі. Не потрібні вони тим, хто проводить операції виключно по терміналу, і гроші потрапляють одразу на рахунок підприємця. Також тим, хто працює в сільській місцевості, не торгує підакцизними товарами, ювелірними прикрасами чи складною побутовою технікою.

Автор: Анна ЖЕЛЕЗНЯК, Газета по-українськи

АО «Кравец и Партнеры»