При цьому, як з’ясував Mind, затвердженої програми ще не існує. Та й тисячі квартир, на думку опитаних експертів, замало, а сам процес розподілу житла ризикує виявитися непрозорим.

Як місто пропонує розв’язати проблему переселенців

У столиці було близько 70 000 внутрішніх переселенців, підрахувала мерія у червні. Свіжіших оцінок наразі немає.

Це українці, які приїхали зі східних та південних областей: із Харкова, Миколаєва, населених пунктів Донецької області та навіть з Одеси. У Києві їх приваблює можливість знайти роботу та орендувати житло за 7-8 тис. грн, що дешевше, ніж у західних регіонах, вважає директор АН «Брок-Ріелті» Дмитро Корчєв.

Розмістити переселенців місто запропонувало в орендованих квартирах. Київська міська рада вже збільшила статутний фонд КП «Житло-інвест» на 2 млрд грн, які будуть спрямовані на купівлю житла. За словами заступника голови КМДА В’ячеслава Непопа, який тривалий час очолював «Житло-інвест», планується придбати близько тисячі квартир.

«Місто ухвалило рішення про закупівлю за рахунок міського бюджету житла, яке буде власністю територіальної громади. Питання забезпечення житлом городян та вимушених переселенців можна буде вирішити за рахунок оренди цього житла. Це може бути як довгострокова оренда, так і оренда із правом викупу», – цитує Непопа прес-служба Київської міської адміністрації.

Жодної додаткової конкретики, як реалізовуватиметься програма, поки що немає.

Непоп додав, що при виділенні житла пріоритет нададуть:

• сім’ям учасників бойових дій в Україні;
• особам, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях;
• киянам, які бажають покращити свої житлові умови.

«Це стане альтернативою для городян, які не мають фінансової змоги придбати житло. Особливо сьогодні, коли банки не кредитують будівництво нерухомості на первинному ринку житла», – додав Непоп.

Про що мовчать чиновники

Запитань до програми, яка має вирішити проблему переселенців, справді багато, визнає старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець. «Немає вимог до житла, саму програму також не презентують. Але точно зрозуміло, що такі квартири мають здаватися з ремонтом та меблями», – каже він.

Бентежить і відсутність механізмів розрахунку орендної плати. Якщо місто планує купити тисячу квартир за 2 млрд грн, то середня вартість апартаментів становитиме $ 50 000. За такі гроші у Києві можна придбати хіба що однокімнатну квартиру.

Одне з найскладніших питань – як визначити, кому муніципальна квартира потрібніша, каже директор з маркетингу та продажу компанії «Міськжитлобуд» (ЖК River Stone) Ангеліна Деревльова. «Це люди, які втратили роботу та житло чи багатодітні сім’ї?», – уточнює вона. І додає, що в Україні вже були черги на квартири, наприклад, серед силовиків, і деякі з них отримували житло раніше за інших.

Тисяча квартир не розв’яже проблему переселенців, яким необхідно у рази більше об’єктів нерухомості.

Ангеліна Деревльова вважає, що набагато ефективнішою була б програма часткової компенсації вартості оренди квартир. «Або місто могло б оплачувати за них комунальні послуги. Все це знизило б фінансове навантаження на сім’ї», – каже експерт.

Місто не повинно стягувати кошти за оренду квартир із внутрішньо переміщених осіб, вважає керуючий партнер консалтингової компанії SV Development Сергій Степенко. «Слушніше надавати такі квартири безплатно на 3-4 місяці, щоб дати людям можливість знайти роботу та винайняти житло», – додає він. Ростислав Кравець припускає, що за допомогою цієї програми місто, ймовірно, хоче допомогти забудовникам та викупити у них квартири.

Нагадаємо, що після початку війни продажі житла зупинилися, а 20-25% покупців не платять розстрочки за раніше укладеними договорами на придбання об’єкта.

Mind

АО «Кравец и Партнеры»

«Тоді банки достатньо було рефінансувати на 20 мільярдів гривень. Однак чиновники витратили 200 мільярдів і загубили 60 банків. Фактично зробили банкрутами половину населення України — як фізичних, так і юридичних осіб», — говорить адвокат.

За його словами, іпотечні кредити — не найголовніша причина банкрутства фінустанов.

«Неплатоспроможність пов’язана з боргами корпоративних позичальників, які є близькими до власників цих банків», — додав Ростислав Кравець.

8 лютого Фонд гарантування схвалив умови реструктуризації заборгованості за іпотечними кредитами фізичних осіб перед банками, що ліквідуються.

«Програма, яку анонсував Фонд гарантування, невигідна фізичним особам. Адже дія більшості кредитів закінчується в 2025-2030 роках. Фонд може дати розстрочку лише на рік чи два. Об’єктивно позичальники за цей період не зможуть погасити заборгованість. Для них значно вигідніше зачекати, коли іпотечні кредити виставлять на торги і тоді купити їх», — каже Ростислав Кравець.

Кредити у середньому викуповують із дисконтом 50%. Були випадки, коли знижка становила 70-80%.

«Теоретично програма реструктуризації має бути вигідною банкам і державі. Бюджет отримає більше коштів. Однак на умови, які запропонував Фонд, погодиться менше 1% позичальників. Адже програма не є обов’язковою», — підсумував Кравець.

На балансах ліквідованих банків налічується 40 тис. іпотечних кредитів на суму 68 млрд грн. Понад 90% іпотечних позик видано до 2009 року в іноземній валюті за курсом 5 грн за дол. Купівля проблемних активів у першу чергу цікавитиме колекторські компанії. Водночас покупцями можуть бути і самі боржники, які викуповуватимуть кредити через третіх осіб, включаючи родичів.

Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры