Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Відносно нещодавно були внесені зміни в закон про реєстр військовозобов’язаних, де було передбачено, що суб’єкти персональних даних фактично не можуть заборонити використовувати їх персональні дані для мети цього реєстру. Тому норма, яка була внесена, суперечить закону про захист персональних даних та конституції. Адже тільки суб’єкт персональних даних має право розпоряджатися персональними даними. А те, що наразі народні обранці таким чином намагаються зняти відповідальність з працівників ТЦК, які десятки років не виконували свої обов’язки та обов’язки, щодо здійснення належного військового обліку, то все це призводить до грубих порушень прав людини та Конституції», — зазначає адвокат.

За його словами, дані не використовуються належним чином для мобілізації та військового обліку.

«Таке враження складається, що це просто збір персональних даних, які будуть використовуватися надалі незрозуміло з якою метою незрозуміло ким. І ніхто не буде відповідати за їх витік, або якщо вони потраплять до рук ворогів. Ми побачили на прикладі 2022 року, коли 13 млн персональних даних з системи Дія потрапили до рук ворога. Про це не було повідомлено українцям. Тому вважаю, що це злочин. Сподіваюся, що за нього рано чи пізно понесуть відповідальність розробники та ті, хто впроваджували систему Дія. Адже викрадення персональних даних — це злочин. Причому це сталося напередодні війни з рф. Така ж ситуація може статися з Оберігом. Чомусь у нас не враховують всі фактори, як це було з Київстаром. Те ж саме буде і з Оберігом. Сподіваюся, що нардепи, які проголосували за те, що персональні дані всіх українських чоловіків з 16 до 60 років вноситимуть до реєстру „Оберіг“, понесуть відповідальність», — резюмує експерт.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів схвалив експериментальний проект з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Згідно з новим порядком, персональні дані всіх українських чоловіків з 16 до 60 років вноситимуть до реєстру «Оберіг».

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

«У банках, які занепадають, вже слабкий контроль безпеки і хакери запускають віруси у тисячі банкоматів тієї чи іншої мережі банків. Ці віруси запам’ятовують дані власників карток і автоматично спустошують їхні рахунки», — каже порталу «Знай» юрист.

Він розповідає про 4 кроки, які допоможуть врятувати викрадені із картки гроші.

1. Встановіть СМС-банкінг.

Кілька крупних банків пропонують цю послугу безкоштовно. Решта беруть за неї від 20 до 50 грн у рік. Проте навіть, якщо у вашому банку ця послуга платна, не шкодуйте на неї грошей.

«Завдяки СМС-банкінгу ви будете отримувати інформацію про рух ваших коштів — невдалу операцію зняття чи вдалу. Якщо прийшло повідомлення, що з вашого рахунку зняли кошти, а ви їх особисто не чіпали, то варто одразу заблокувати картку», — пояснює юрист.

2. Телефонуйте на «гарячу лінію» банку при підозрілих операціях

Після того, як прийшла СМС про невдалу операцію зі зняття коштів, а ви її не робили, телефонуйте на «гарячу лінію» банку. Після повідомлення просіть оператора кол-центру заблокувати картку.

«Є безліч хакерських схем, за допомогою яких зловмисники можуть спустошити вашу картку. Це можуть зробити, знаючи дані вашого рахунку, або ж — отримавши доступ до бази даних банку», — пояснює Ростислав Кравець.

Читайте також Через безгрошів’я українці все частіше беруть кредити

3. Йдіть у банк писати заяву

Після того повідомлення на «гарячу лінію» про зникнення із вашого рахунку коштів йдіть у банк. Напишіть заяву про зникнення коштів.

«На ній поставте число й попросіть, аби працівник банку поставив печатку. Це означатиме те, що банк повідомлений про ваш випадок і прийняв ваше звернення до уваги. За всі подальші проблеми із вашим рахунком точно відповідатиме фінустанова», — каже юрист.

4. Зверніться у поліцію

Після зникнення коштів із картки варто піти в поліцію й написати там заяву про те, що з вашого рахунку викрали певну суму. Потрібно зазначити, що своїх даних ви не розголошували.

«У банку радитимуть написати заяву в їхню службу безпеки. Можуть казати, що до поліції звертатися не обов’язково. Однак не слухайте їх. Після таких дій фінустанова не може вам відмовити у відшкодуванні втрачених коштів».

Володимир Гук, ЗНАЙ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры