Зазначимо, що податок на нерухоме майно було запроваджено у 2020 році. Всі власники квартир, площа яких перевищує 60 кв. м, будинок – понад 120 кв. м або комбінована нерухомість – понад 180 кв. м, мають заповнити декларацію та сплатити податок.

Ставка податку складає 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за один квадратний метр площі. Торік цей показник дорівнював 100,5 гривень за так званий «зайвий» квадратний метр.

Як зазначає Данило Гетманцев, із житлової нерухомості торік було зібрано 1,2 млрд гривень, а з нежитлової – 7,8 млрд гривень податків. «Проте такий податок, мабуть один із самих неефективніших. Основна проблема – в ефективності адміністрування. А причиною такого стану є низький рівень співпраці органів місцевого самоврядування та податкових, а також недостатня робота місцевих громад щодо інвентаризації обкладених об’єктів.

А як вважає низка економістів у аналітичних підсумках «Діагностика системи місцевого самоврядування», яку вони поширили на початку вересня 2023 року, ключовою перепоною для успішного адміністрування податку на майно є низький рівень наповнення реєстрів нерухомості.

«За підсумками опитування представників ОМС (органів місцевого самоврядування) територіальних громад у різних регіонах України зроблено висновок про те, що реєстр речових прав на нерухоме майно наповнений лише на 30–50 %, земельний кадастр – на 70–80 %. ОМС не мають достатніх повноважень для стимулювання власників нерухомого майна вносити інформацію до реєстру та здійснення заходів впливу на несумлінних платників податків», – упевнені економісти.

Другою причиною неефективності справляння цього податку вони вважають недосконалість процесу їх адміністрування. Так, на думку економістів, в Україні все лишається здебільшого відсутньою достовірна інформація щодо всіх власників майна, які офіційно зареєстровані у державних реєстрах та, відповідно, у базах даних Державної податкової служби.

«Крім того, недосконалість має не стільки індивідуальні риси, скільки системні вади, зумовлені непропорційним розподілом ресурсів на адміністрування, неправильним визначенням показників результативності діяльності адміністратора, недостатнім рівнем розвитку матеріально-технічної бази контролюючих органів, специфікою самого податку на майно», – резюмують економісти у своїх аналітичних підсумках.

Як зазначив banki.ua керуючий партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, дійсно торік в Україні, де провадяться активні бойові дії, було дуже складно адмініструвати цей податок, тому він значною мірою порушив сподівання місцевої влади на поповнення бюджетів.

«Адже дуже багато житла та нежитлових приміщень зруйновано. У «спокійній» частині Україні також було чимало проблем з його адмініструванням та стягненням. Додам, що ще до початку повномасштабної війни, цей податок було непросто стягувати. А що вже й казати про нинішні буремні часи. Я не пропоную його ліквідувати, проте місцевій владі не треба на нього покладати великих сподівань, а краще займатися інвестуванням у свої регіони», — резюмував юрист.

 БАНКІ